Бахмут
Герб Бахмута Прапор Бахмута
М?сто до рос?йського вторгнення в Укра?ну в 2022 роц?
Основн? дан?
Кра?на	Укра?на
Область	Донецька область
Район	Бахмутський район
Громада	Бахмутська м?ська громада
Засноване	1571
Колишня назва	Артем?вськ (1924?2016)
Статус м?ста	з 1783 [1] року
Населення	▼ 517 (30.09.2023) [2] ▼ 71094 (01.01.2022) [3] ▼ 0 (2024)
Агломерац?я	Краматорська агломерац?я
Площа	41.6 км²
Густота населення	1781 ос?б/км²
Поштов? ?ндекси	84500?84510
Телефонний код	+380-6274
Координати	48°35′41″ пн. ш. 38°00′03″ сх. д.  /  48.59472° пн. ш. 38.00083° сх. д.  / 48.59472; 38.00083 Координати : 48°35′41″ пн. ш. 38°00′03″ сх. д.  /  48.59472° пн. ш. 38.00083° сх. д.  / 48.59472; 38.00083
Водойма	р. Бахмут , Каменуватий Яр
Назва мешканц?в	бахмутя?нин бахмутя?нка бахмутя?ни бахму?тець бахму?тка бахму?тц? [4]
День м?ста	друга субота вересня
В?дстань
Найближча зал?знична станц?я	Бахмут
До обл./респ. центру
- ф?зична	67 км
- зал?зницею	89 км
- автошляхами	93 км
До Ки?ва
- ф?зична	578 км
- зал?зницею	789 км
- автошляхами	672 км
М?ська влада
Адреса	84500 Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру [5] , 44
Вебстор?нка	Бахмутська м?ськрада
М?ський голова	Рева Олекс?й Олександрович
Бахмут у В?к?сховищ? Карта Бахмут

Бахмут ? м?сто в Укра?н? , Донецьк?й област? . Адм?н?стративний центр Бахмyтського району ? Бахмyтсько? м?сько? громади . Назва м?ста походить в?д назви р. Бахмyтки, яка походить в?д тюрксько? назви степових коней ? бахмaти.

До рос?йського вторгнення 2022 року м?сто було центром соляно? промисловост? Укра?ни та зал?зничним вузлом. П?д час бо?в за Бахмут м?сто було зруйноване на 80 % ^[6] .

• Ба?хмут ^{[7] [8] [9]}
• Бахму?т ^{[10] [11] [12]} ? в?д р?чки Бахмyт.
• Арте?м?вськ ? у 1924 ? 2016 роках на честь б?льшовика Серг??ва (Артема) .

М?сто розташоване в п?вн?чно-сх?дн?й частин? Донецько? област?, на плато Донецького кряжу , яке прор?за? р?чка Бахмутка з правою притокою Каменуватого Яру . Плато ма? загальний нахил на п?вн?ч до долини р. С?верський Донець . У район? Бахмута висота водод?лу на п?вн?чно-зах?дн?й околиц? становить 200 м, оц?нки висоти в центр? м?ста близько 84 м.

Бахмут розм?щений за 3 км в?д автостради E40 М03 ( Ки?в  ? Харк?в  ? п. п. Довжанський ) та за 89 км на п?вн?чний сх?д в?д Донецька .

За с?м к?лометр?в в?д м?ста проходить побудований у 1953?1958 роках канал С?верський Донець ? Донбас , який ма? велике значення для водопостачання м?ста.

У межах Донецько? височини вид?ля?ться Бахмут-Торецька височина , назва яко? знову в?дпов?да? назв? м?ста.

У район? м?ста переважають родюч? ?рунти ? типов? та звичайн? чорноземи .

Кл?мат пом?рно-континентальний . Л?то спекотне, посушливе. Зима м?нлива, ?нод? з? значними морозами. Найхолодн?ш? м?сяц? року ? с?чень ? лютий (середня температура ?6…?8 °C). Максимальна глибина промерзання ?рунту 80 см, м?н?мальна 27 см. Найтепл?ший м?сяць ? липень (+20…+25 °C). Абсолютна максимальна температура спостер?га?ться в липн? (+40 °C). Середньор?чна к?льк?сть атмосферних опад?в становить 500 мм. З них б?льша частина випада? в теплий пер?од. У пор?внянн? з навколишньою м?сцев?стю число дн?в ?з туманами, сн?говим покровом б?льше; безморозний пер?од менше.

У 1930-х роках у район? Алебастрового кар'?ру та 1955 року на поселенн? Карла Л?бкнехта виявлен? к?стки мамут?в давньокам'яно? доби ^[13] .

Назва м?ста походить в?д назви р. Бахмутки , яка походить в?д тюрксько? назви степових коней ? бахмати ^[14] .

За ?ншою верс??ю, в?д кримськотатарського (турецького) ?мен? Махмуд або Махмет ^[15] .

Перша верс?я ? вперше про ≪сторожу Бахмутську≫ згаду?ться п?д 1571 р., коли на м?сц? давнього займища укра?нц?в створено сторожовий пункт Московського царства ^[16] . Ця верс?я про походження Бахмута аргументовано п?ддана критиц?, оск?льки вс? сторож? зг?дно з ≪Розписом сторож≫ розташовувалися на л?вому боц? С?верського Донця (Бахмут?вська ? напроти впад?ння в нього р.  Бахмут  ? нин? с.  Ямп?ль Краматорського району ) ? не складали жодних укр?плень, а були лише м?сцями зустр?ч? московсько? прикордонно? служби для обм?ну ?нформац??ю (зг?дно з? статутом сторожово? ? станично? служби на сторож? не дозволялося нав?ть розкладати вогнище, щоб не виказати ворогов? м?сця, у якому зустр?чаються ≪сторож?≫ (прикордонники).

У XVII ст. значний пункт солевар?ння . Один з осередк?в повстання Булав?на ^[17] .

Як повноц?нне поселення Бахмут заснували козаки ?зюмського слоб?дського полку приблизно в 1680?1690-х ^[17] , за ?ншими даними 1701-го. Документально доведено, що острог на р. Бахмут збудували слоб?дськ? козаки з дозволу московського уряду в 1703 роц? ^{[18] [ джерело? ]} , а перший його опис складено в 1704 роц?. Станом на 1712 р?к етн?чно значно дом?нували укра?нц? ^[19] .

У 1715 роц? розпочав роботу солеварний завод ^[20] .

У 1719 роц? ста? адм?н?стративним центром Бахмутсько? пров?нц?? , адм?н?стративно-територ?ально? одиниц? в склад? Азовсько? та Ворон?зько? губерн?й Рос?йсько? ?мпер??. Бахмутська пров?нц?я л?кв?дована в 1783 роц? ^[21] .

У 1721 роц? поруч ?з м?стом в?дкрит? поклади кам'яного вуг?лля. Першов?дкривачами промислових поклад?в вуг?лля в рег?он? Донбасу ? ландрат (пом?чник губернатора), шляхтич укра?нсько-польського походження Микита Вепрейський та комендант Бахмутсько? фортец?, кап?тан ?зюмського слоб?дського полку Семен Чирков ^[22] .

У Бахмут? побудована Покровська церква на кошти параф?ян ?, значною м?рою, на кошти священника Йоанна Лук'янова, який пожертвував на храм церковне начиння, наряди, ?кони та книги. Покровська церква освячена 30 вересня 1732 року ^[23] .

У випуску лондонсько? газети ≪The London Gazette≫ в?д 8-11 жовтня 1737 року на перш?й шпальт? ? згадка про м?сто Бахмут, на територ?? Укра?ни, що да? п?дстави досл?днику В. ?льченку ?нтерпретувати цей факт для визначення сх?дних укра?нських кордон?в ^[24] .

27 жовтня 1748 року створено Бахмутський к?нний козацький полк ^{[17] [25] [26]} .

У середин? XVIII стол?ття Бахмут ста? адм?н?стративним центром Слов'яносерб?? ^[27] .

У 1764?1765 роках створено Бахмутський гусарський полк для захисту кордон?в на правому берез? С?верського Д?нця (Слов'яносерб??), який сформований переважно з переселених на в?льн? терени м?ж р?чками Бахмутом ? Луганню серб?в, болгар, угорц?в та вих?дц?в ?з Балканських кра?н; також до складу полку ув?йшов Молдавський гусарський полк ^[28] .

До к?нця XVIII стол?ття втрача? значення центру солевидобування. У 1782?1783 роках закриваються спочатку солеварний завод, а пот?м ? фортеця.

З 1783 ? по 1920-т? роки ? центром однойменного пов?ту Катеринославсько? губерн?? .

С?ль ста? частиною герба Бахмута, затвердженого 2 серпня 1811 року. З 1870-х в околицях Бахмута починають розробляти поклади вогнетривко? глини та г?псу .

У Бахмут? щор?чно проводилося три ярмарки, пристосован? до церковних свят. Основним ярмарком був Петропавл?вський ? проводився 12 липня ( у День апостол?в Петра ? Павла ).

У 1895 роц? в м?ст? вийшла перша укра?нська книжка на Донеччин? ? в?рш? М. Чернявського ^[29] .

У 1903 роц? в?дкрилися приватн? Музичн? курси Адель Мерейнес ^[30] , випускниц? В?денсько? консерватор?? . На початку стол?ття в Бахмут? працювали три г?мназ??, Реальне, Рем?сниче та Духовне училища, приватн?, церковноприходськ? та народн? училища ? школи. Видавалося к?лька газет: ≪Донецьке слово≫, ≪Бахмутське життя≫, ≪Бахмутська коп?йка≫, ≪Народна газета≫.

До 1917 року в Бахмут? д?яли окрем? групи укра?нських нац?онал?ст?в, що поширювали переважно укра?нськ? п'?си. Спроба 1914 року в?дкрити ≪Просв?ту≫ в Бахмутському пов?т? наштовхнулася на жорстке протистояння з боку царських чиновник?в ^[29] .

7 листопада 1917 року, коли Центральна Рада сво?м Трет?м Ун?версалом проголосила утворення Укра?нсько? Народно? Республ?ки , над Бахмутською пов?товою земською управою (нин? ? будинок коледжу транспортно? ?нфраструктури) вперше на Донбас? п?днято жовто-син? нац?ональн? прапори ^[31] . У самому Бахмут? та навколишн?х селах д?ють осередки товариства ≪Просв?та≫, осередки укра?нських парт?й, з л?та 1917 року орган?зовуються структури ≪В?льного козацтва≫. Проте в грудн? 1917 року одночасно з б?льшовицьким заколотом у Луганську , у Бахмут? до влади приходять б?льшовики, що в лютому 1918 року проголошують Донецько-Кривор?зьку Радянську Республ?ку .

В?йська Слов'янсько? групи Окремо? Запор?зько? див?з?? Арм?? УНР п?д командуванням полковника Володимира С?кевича 26 кв?тня 1918 року зайняли Бахмут ^[32] . У Бахмут вступили н?мецьк? й укра?нськ? в?йська. На короткий час, до осен? 1918 року, тут було розквартировано 3-й гайдамацький полк на чол? з отаманом Волохом ^[33] . У жовтн? 1918 року незадоволен? гетьманською владою мешканц? п?д?ймають Бахмутське повстання, що стало ?диним в?домим повстанням на п?дтримку ново? петлюр?всько? влади по вс?й Луганщин? й Донеччин?. У листопад? 1918 року, п?сля революц?? у Н?меччин? , н?мецьк? в?йська евакуюються на батьк?вщину, у грудн? того ж року м?сто й пов?т захоплюють загони Краснова й б?льше укра?нська влада не поновлю?ться тут вже до час?в проголошення 24 серпня 1991 року Незалежност? Укра?ни .

25 листопада 1920 року став центром Донецько? губерн?? . У перш? роки радянсько? влади в Бахмут? жили та працювали довгол?тн?й голова Ради народних ком?сар?в УСРР Влас Чубар , а також один ?з засновник?в Донецько-Кривор?зько? Радянсько? Республ?ки ? Фед?р Серг??в (Артем) , на честь якого 13 вересня 1924 року Презид?я ЦВК СРСР перейменувала Бахмут в Артем?вськ ^[34] .

У 1930?1932 роках в Артем?вську проходять процеси над вчителями, звинуваченими в укра?нському нац?онал?зм?, б?льшовики арештовують ? розстр?люють ус?х ще живих на той час укра?нських д?яч?в визвольних змагань. У середин? 1930-х тут спалено 70 % всього б?бл?отечного фонду м?ста ^[35] .

М?сто постраждало внасл?док геноциду укра?нського народу урядом СРСР у 1932?1933 роках . К?льк?сть встановлених жертв ? 3255 ос?б ^[36] .

1 листопада 1941 року м?сто захопили г?тлер?вц? в ход? Н?мецько-радянсько? в?йни ^{[37] [38]} .

5 вересня 1943 року м?сто займають в?йська СРСР ^[37] .

У 1991 роц?, незадовго до проголошення незалежност? Укра?ни , у м?ст? ?н?ц?йовано м?сцевий референдум щодо повернення м?сту ?сторично? назви. Ут?м, ?н?ц?атива не була п?дтримана ? ≪за≫ проголосували лише 25 % ^[39] .

12 кв?тня 2014 року рос?йськ? сепаратисти намагалися проголосити в Артем?вську ≪Донецьку народну республ?ку≫ ^{[40] [41]} . 25 травня сепаратистам вдалося з?рвати проведення вибор?в Президента Укра?ни в м?ст? ^[42] . Починаючи з 24 кв?тня, терористи 5 раз?в зд?йснювали спроби штурму 1282-го центру забезпечення бронетанковим озбро?нням ? техн?кою з метою захоплення в?йськово? техн?ки ? стр?лецько? збро? ^{[43] [44] [45] [46] [47]} . ?снують св?дчення ? про напади бойовик?в на мирних жител?в, зокрема 27 червня ? на рейсовий автобус ^[48] .

Увечер? 4 липня б?йц? батальйону МВС ≪Артем?вськ≫ зд?йснили розв?дувальний рейд до Артем?вська, п?д час якого в?дбувся б?й б?ля буд?вл? прокуратури, де розм?щувався штаб ≪ДНР≫, який тривав близько 20 хвилин. П?д час бою обстр?ляно буд?влю прокуратури, внасл?док чого знищено штаб терорист?в, спалено автомоб?ль ≪Газель≫, а також пошкоджено один ?з стовп?в вуличного осв?тлення ^[49] .

6 липня 2014 року м?сто зв?льнене п?дрозд?лами Нац?онально? гвард?? та Збройних сил Укра?ни в?д рос?йських загарбник?в.

5 с?чня 2015 року молодший сержант Серг?й Баб?чев перебував за кермом м?кроавтобуса ≪Богдан≫, котрий при перевезенн? взводу резерв?ст?в потрапив у ДТП поблизу Артем?вська. З ≪Богданом≫ з?штовхнувся в?йськовий ≪КрАЗ≫. Загинуло 12 в?йськовик?в, серед них ? Тарас Герасимюк , ?гор Каплуненко , Юр?й Л?нивенко , Роман Малюта , Максим Щ?пов , ще 21 зазнав травм, 17 с?чня в?д травм помер ?гор Д?дач .

12 с?чня зазнав смертельних поранень п?д Артем?вськом молодший лейтенант Ярослав Чомко . 13 лютого 2015 року терористи обстр?ляли м?сто з реактивних установок, загинули дв? людини, у тому числ? хлопчик, другокласник м?сцево? школи ^[50] . 10 березня при виконанн? бойового завдання п?д Бахмутом загинув солдат 43-го батальйону Андр?й Володимирович Литк?н ^[51] . 7 травня у бою п?д Артем?вськом загинув солдат 30-? бригади Олександр Миколайович Чебаненко ^[52] . Образ Олександра Чебаненка вт?лений у пам'ятнику загиблим во?нам Переяславщини у м. Переяслав Ки?всько? област?, де похований бо?ць ^[53] 3 серпня 2015 року перед оп?вн?ччю зазнав смертельного поранення поблизу м?ста Артем?вськ п?д час артилер?йського обстр?лу терористами взводного опорного пункту касетною м?ною солдат батальйону ≪Черн?г?в-1≫ Василь Остапчук .

23 вересня 2015 року Артем?вська м?ська рада ухвалила р?шення звернутися до Верховно? Ради Укра?ни про повернення м?сту Артем?вськ ?сторично? назви Бахмут (голосували: ≪за≫ ? 31; ≪проти≫ ? 8; ≪утрималися≫ ? 3; не голосували ? 3) ^[54] . 4 лютого 2016 року Верховна Рада ухвалила постанову про перейменування окремих населених пункт?в та район?в, яка набула чинност? 18 лютого. Назва м?ста Артем?вськ зм?нилася на Бахмут ^[55] . Також зм?нилися назви 76 вулиць ? провулк?в ^[56] .

30 кв?тня 2016 року в боях п?д Бахмутом загинув гранатометник Вадим Олександрович Тарабанов ^[57] . У к?нц? серпня 2016 п?д Бахмутом загинув бо?ць 54-? бригади Олександр Васюк ^[58] .

У травн? 2022 року л?н?я фронту наблизилась до м?ста , почались артилер?йськ? та ав?ац?йн? обстр?ли м?ста.

?з 73 тисяч мешканц?в Бахмута до початку повномасштабно? в?йни станом на середину травня у м?ст? залишалось трохи понад 20 тисяч ^[59] .

17 травня 2022 року рос?йська ракета влучила у багатоквартирний будинок. Загинуло п'ятеро ос?б, серед них ? двор?чна дитина ^[60] . Станом на березень 2023 року в м?ст? дос? перебували 3000 цив?льних, частина з них переховувалася в?д рятувальник?в, не бажаючи покидати м?сто ^[61] .

1 серпня 2022 року почались бо? за Бахмут.

У 20-х числах травня 2023 року рос?йськ? загарбники захопили переважну частину м?ста, п?д контролем Сил Оборони Укра?ни залишились буд?вл? у п?вденно-зах?дн?й частин? в район? скверу Дружби, де знаходився (знищений на початку березня) л?так-пам'ятник М?Г-17 . Бо? точились вздовж вулиц? Чайковського ^{[62] [63] [64]} . Станом на 24 травня 2023 року частини м?ста контролюються силами оборони Укра?ни.

Приблизно 27 травня 2023 року ПВК ≪Вагнер≫ почала виведення сво?х в?йськ ?з Бахмута ^[65] . Дана ПВК складала сутт?ву силу п?д час спроб захвату та руйнування м?ста.

Станом на 24 серпня 2023 року п?дрозд?ли ЗСУ наступають та закр?плюються на околицях Бахмута ^[66] .

Внасл?док бойових д?й м?сто майже вщент знищено ^[67] .

З давн?х час?в м?сто ? великий центр видобування кам'яно? сол? (понад 1/3 видобутку в кра?н?). У Бахмут? м?стяться НД? ≪С?ль≫ ? головний оф?с ≪АртемС?ль≫ , тод? як соледобувн? шахти розташован? в Соледар? . Станом на 2016 р. продовжу?ться модерн?зац?я соляних рудник?в ? солепереробних п?дпри?мств Бахмута ^[68] .

? заводи: металообробний (обробка кольорових метал?в), г?рничого устаткування та ?нструмент?в, ремонтно-механ?чний, керам?ко-трубний, скляний, черепичний. 2006 року в м?ст? був в?дкритий завод французько? компан?? ≪Lafarge≫ з виробництва г?псокартону та сухих сум?шей.

Розвинута харчова промислов?сть: млини, хл?бо- ? м'ясокомб?нат, л?керо-гор?лчаний завод та завод шампанських вин , молокозавод. 2006 року було в?дкрите ВКО ≪Екопродукт≫ з виробництва р?зних напо?в.

Легка промислов?сть: взутт?ва фабрика ≪Св?точ≫ ? швейна фабрика. У Бахмутському район? розташован? одна з найб?льших у Донбас? Мирон?вська ДРЕС , солян? шахти, поклади вогнетривких глин ( Час?в Яр ), г?псу . У Бахмут? розташовувався трест ≪Артемвуг?ллягеолог?я≫ (зараз ДРГП ≪ Донецькгеолог?я ≫).

У 1975 роц? в м?ст? працювало 64 промислових п?дпри?мства.

• ЗАТ ≪Артем?вський машинобуд?вний завод В?стек≫ (вул. Миру, 6)
• ТОВ ≪Укрелектромережбуд≫ (вул. Широка)
• ТОВ ≪Артем?вський л?керо-гор?лчаний завод≫
• ВАТ ≪Артем?вський завод≫ Дор?ндустр?я (вул. Сиб?рцева)
• ТОВ ≪Буд?вельне управл?ння Артем?вськтрансбуд≫ (вул. Космонавт?в, 6)
• ТОВ Концерн ≪Молокопродукт≫ (вул. Зар?чна)
• ЗАТ ≪Артем?вський м'ясокомб?нат≫ (вул. Алебастрова)
• ЗАТ ≪Артем?вський завод шампанських вин Артем?вськ Вайнер?≫ (вул. Патр?са Лумумби, 87)
• ТОВ ≪Артем?вський хл?бокомб?нат≫ (вул. Соборна, 14)

Обсяг промислового виробництва у 2003 роц? ? 963 млн грн (на 1 жителя ? 8692 грн). ?ндекс промислово? продукц??  ? 30,1 % 2003 до 1990 року. Викиди шк?дливих речовин у 2003 роц? в атмосферу в?д джерел забруднення м?ста ? 3,7 тис. тонн.

Обсяг реал?зовано? продукц?? п?дпри?мствами промисловост? м?ста за с?чень ? листопад 2015 року склав 4742,7 млн грн, що на 219,2 млн грн або 4,8 % б?льше, н?ж за аналог?чний пер?од 2014 року ^[69] .

М?сцева влада у Бахмут? належить м?ськ?й рад?, що обира?ться раз на чотири роки на основ? загального прямого та?много виборчого права. Рада ма? св?й виконавчий ком?тет.

Головою м?ста ? м?ський голова, що обира?ться одночасно з виборами Ради на чотири роки та зд?йсню? сво? повноваження на пост?йн?й основ?. Очолю? виконавчий ком?тет м?сько? ради, голову? на зас?даннях м?сько? ради.

М?ським головою Бахмута з 1991 року ? Олекс?й Рева . На 2022 р?к в?н керу? м?стом вже 31 р?к, що призводить, на думку деяких м?стян, до застою в житт? м?ста.

У м?ст? також розташован? органи управл?ння Бахмутським районом : Бахмутська районна адм?н?страц?я, Бахмутська м?ська рада та ?нш?.

На президентських виборах 2004 року м?сто в?ддало за В?ктора Януковича 93,62 % голос?в, за Ющенка  ? 4,19 %.

Р?дна мова населення за даними перепису 1897 року ^[71] :

За даними перепису 2001 року населення м?ста становило 83 146 ос?б, ?з них 27,61 % зазначили р?дною мову укра?нську , 71,07 % ? рос?йську , 0,19 % ? в?рменську , 0,15 % ? циганську , 0,10 % ? б?лоруську , 0,03 % ? молдовську , 0,01 % ? болгарську та грецьку , а також н?мецьку , гагаузьку , польську , румунську , угорську та ?врейську мови ^[72] .

Чисельн?сть населення Бахмута на 1 червня 2017 року склала 75,9 тис. ос?б ^[73] .

Нац?ональний склад ? р?дна мова населення Бахмута. Розпод?л пост?йного населення за найб?льш численних нац?ональностей та р?дно? мови (станом на 2012 р?к ^[74] ).

П?д час бо?в за Бахмут на протяз? листопада 2022 - кв?тня 2023 року м?сто було майже повн?стю зруйноване, в?дпов?дно й жити в ньому стало маломожливим, тому б?льш?сть населення евакуювалося. П?сля захоплення Бахмута рос?йськими загарбниками навесн? 2023 року в м?ст? в?д дово?нних 70 тисяч лишилося не б?льше, н?ж 500 чолов?к, а станом на 2024 р?к рос?йськ? пропагандисти пов?домляють, начебто в м?ст? не залишилося жодного жителя.

• М?ський електротранспорт : тролейбус (з 29 кв?тня 1968 року) ? 8 маршрут?в;

  див. Бахмутський тролейбус ; Маршрутн? автобуси.

• На територ?? м?ста розташован? зал?зничн? станц?? Бахмут I , Бахмут (вокзал), Мало?льш?вська ? Ступки .

Бюджет м?ста 1975 року ? 12,6 млн карбованц?в .

Експорт товар?в 2003 року ? 90,5 млн долар?в США.

Прям? ?ноземн? ?нвестиц?? на 2003 р?к ? 20,8 млн долар?в США.

Обсяг вироблених послуг 2003 року ? 42,4 млн гривень.

Коеф?ц??нт безроб?ття  ? 2,2 %.

Середньом?сячна зарплата 2003 року ? 501 гривня.

У Бахмут? розм?щен? Донецька геоф?зична експедиц?я ? досл?дна станц?я виноградарства й сад?вництва, к?нотеатри, геолог?чний музей, клуби, б?бл?отеки.

1959 року за про?ктом скульптор?в А. Шапрана ? М. Декермендж? споруджено 12-метровий бронзовий пам'ятник Артему.

• Артем?вський вчительський ?нститут .
• Артем?вський м?ський центр д?тей та юнацтва, (вул. Миру).
• Артем?вський м?ський центр культури та в?дпочинку, (пл. Свободи).
• Бахмутський м?ський народний д?м, (вул. Перемоги).
• Будинок техн?ки ДРГП ≪Донецькгеолог?я≫, (вул. Сиб?рцева).
• Палац культури ≪Машинобуд?вник≫, (вул. Миру).
• Артем?вський ?ндустр?альний техн?кум, (вул. Чайковського).
• Коледж транспортно? ?нфраструктури, (вул. Миру).
• Бахмутський коледж мистецтв ?мен? ?вана Карабиця , (вул. Лермонтова).
• Артем?вське педагог?чне училище, (вул. Благов?щенська).
• Бахмутський медичний коледж, (вул. В. Носакова).
• Артем?вський профес?йний л?цей, (вул. Оборони).
• Артем?вська центральна районна л?карня, (вул. Миру).
• Бахмутський НВК № 11 .
• 20 шк?л (11 600 учн?в), 29 дитсадк?в (3500 д?тей), 4 ПТУ (2000 учн?в), 2 техн?куми (6000 учн?в), музичн? школи, 5 будинк?в культури та клуб?в, 12 б?бл?отек.

З 2014 року в Бахмут? почали з'являтися нов? урбан?стичн? та соц?альн? про?кти. Реконструювали набережну р?чки Бахмутка, сквер на Бульвар? металург?в та Алею троянд. П?дтримка м?жнародних грант?в допомогла в?дремонтувати л?карн?, школи, б?бл?отеки, а 2016 року реконструювали м?ський центр соц?альних служб для с?м'?, д?тей та молод? ^[75] .

У м?ст? Бахмут Донецько? област? на обл?ку перебува? 43 пам'ятки ?стор?? та 9 пам'яток монументального мистецтва.

Це була найстар?ша школа Донеччини. У 2023 роц? ?й мало вимовнитися 120 рок?в. Ансамбль ?сторичних буд?вель школи мистецтв складався з двох будинк?в ? особняка Якова Абрамовича Смоленського у стил? модерн та Комерц?йного клубу, який по?дну? риси стил?в ?сторицизму та модерну.

Обидв? буд?вл? мали ?сторичну та художню ц?нн?сть, були нев?д’?мною частиною арх?тектурного центру Бахмута. З середини 1960-х рок?в тут працювала дитяча музична школа. А з 1930-х там розташовувалась м?ська м?л?ц?я, а п?сля Друго? св?тово? в?йни ? методичний каб?нет парт?йно-пол?тично? осв?ти, пошта та телеграф. Буд?вл? майже стов?дсотково зберегла св?й автентичний фасад разом з металевим дашком ? балконом.

У 2004 роц? буд?влям школи мистецтв надали статус щойно виявлених об’?кт?в арх?тектурно? спадщини м?сцевого значення.

У 2022 роц? буд?вл? знищен? рос?йською арм??ю. ^[76]

Побудована у 1900?1902 роках у стил? неоренесанс. У 1983 роц? вона ?дина в м?ст? мала статус пам'ятки арх?тектури м?сцевого значення. Буд?вля колишнього Азовсько-Донського банку ун?кальна тим, що це ?дина споруда, яка майже повн?стю зберегла свою автентичн?сть не т?льки зовн?, а ще й зсередини. У 1917 роц? сво? ф?нансов? справи тут вела Харлам?вська соляна копальня. П?зн?ше в буд?вл? завжди розм?щувались ф?нансов? установи.

У 2023 роц? внасл?док чергового рос?йського обстр?лу сталася пожежа. На той час вже багато тижн?в у м?ст? не працювала рятувальна служба, тож у буд?вл? вигор?ли вс? внутр?шн? дерев’ян? перекриття. ^[76]

?стор?я палацу культури у Бахмут? почина?ться ще до радянських час?в ? з 1902 року. Тод? в?н називався народним домом ? розташовувався пом?ж кам’яних торгових ряд?в на тод?шн?й площ? Торгов?й. Буд?вля мала великий залом на 500 м?сць з особливим прим?щенням для народно? б?бл?отеки-читальн? ? з народною чайною в другому к?нц?. П?зн?ше буд?вля стала частиною споруди Палацу Лен?на. Перед повномасштабною в?йною у ц?й буд?вл? був м?ський центр культури та дозв?лля ?мен? ?вгена Мартинова. Центр мав статус щойно виявленого об’?кта культурно? спадщини м?сцевого значення.

У 2022 роц? Палац культури став жертвою чергового артилер?йського обстр?лу Бахмута. Загор?лися верхн? поверхи буд?вл?, проте постраждала ? зала на першому поверс?. За даними ДСНС, найб?льшого удару зазнала покр?вля та верхн?й поверх палацу. ^[76]

• Костел Матер? Божо? Святого Розар?ю (РКЦ та УГКЦ). Костел перебува? у нап?взруйнованому стан? ^[77]

• Храм святителя ?вана Золотоуста (УПЦ МП)
• Свято-Микола?вський храм (УПЦ МП)

• Бахмутська мечеть (частково зруйнована)

• Атнабунт Захар ?лл?ч (1897?1921) ? укра?нський в?йськовик, козак 4-? Ки?всько? див?з?? Арм?? УНР , Герой Другого Зимового походу .
• Беркович Есф?р Семен?вна (1912?1992) ? укра?нська б?бл?ографиня .
• Верлинський Борис Маркович (1887?1950) ? шах?ст , перший гросмейстер СРСР з 1929 року, м?жнародний майстер (присво?но 1950 року), за особлив? заслуги в шахи (посмертно).
• В?гдергауз Павло ?саакович (1925?2013) ? арх?тектор , лауреат Державно? прем?? СРСР .
• Волкова Ал?на ?ван?вна  ? оперна сп?вачка. Народна артистка УРСР.
• Георг??вський В?ктор Петрович (1937?2018) ? пров?зор, доктор фармацевтичних наук, професор, член-кореспондент НАНУ.
• Голуб?в Павло Васильович (1883 ? 1966) ? укра?нський сп?вак ( баритон ), педагог . Заслужений д?яч мистецтв УРСР (1953).
• Гутиря В'ячеслав Володимирович  ? укра?нський художник та скульптор.
• Дерман Соф?я Як?вна (1886?1960) ? поетеса.
• Добров Геннад?й Михайлович (1929?1989) ? укра?нський науковець, засновник укра?нсько? наукознавчо? школи.
• Заб?рко В?тал?й Серг?йович  ? укра?нський письменник.
• Загорулько Борис Терент?йович (1927?1985) ? укра?нський письменник.
• Коробов Володимир Андр?йович (1924?2001) ? укра?нський художник.
• Костроменко Вадим Васильович (1934?2017) ? укра?нський к?нооператор, к?норежисер.
• Ковальов В'ячеслав Ярославович (1976?2016) ? солдат Збройних сил Укра?ни, учасник рос?йсько-укра?нсько? в?йни.
• Коховський Всеволод Порфир?йович (1835?1891) ? педагог, письменник, генерал-лейтенант, засновник та перший директор ≪Педагог?чного музею≫ у Петербурз?.
• Кур?нний Олекс?й В?кторович (1986?2017) ? укра?нський громадський д?яч, пол?толог, правник, поет та експерт ?з розвитку укра?нсько? мови.
• Кримський Серг?й Борисович (1930?2010) ? укра?нський ф?лософ, культуролог, лауреат Шевченк?всько? прем??, заслужений д?яч науки ? техн?ки Укра?ни, член Нью-Йорксько? академ?? наук.
• Нещерет Серг?й Анатол?йович (1965?2014) ? старшина Збройних сил Укра?ни, учасник рос?йсько-укра?нсько? в?йни.
• Олешко В?тал?й ?горович (1975?2018) ? солдат резерву Збройних сил Укра?ни, учасник рос?йсько-укра?нсько? в?йни.
• Мартинов ?вген Григорович (1948?1990) ? сп?вак та композитор .
• Мирошниченко Артем Миколайович (1983?2019) ? укра?нський громадський д?яч, волонтер та актив?ст ГО ≪Бахмут Укра?нський≫.
• Мерейнес Адель (1881?1934?) ? випускниця В?денсько? консерватор??, засновниця музичних курс?в у Бахмут?.
• Полтавець В?ктор ?ванович  ? перший м?н?стр вуг?льно? промисловости Укра?ни (1994?1995, 2007?2010). Кандидат техн?чних наук , член-кореспондент Академ?? г?рничих наук Укра?ни .
• Прокопенко Олег ?саакович (1932?1990) ? укра?нський сценарист.
• Сем Спевак (1899?1971) ? американський письменник, журнал?ст, драматург, сценарист.
• Стецюн Микола Григорович  ? укра?нський композитор .
• Ф?левський Павло Петрович (1856?1951) ? ?сторик , педагог.
• Ф?нкель Олександр Мойсейович (1899?1968) ? мовознавець.
• Черненко-Чорний Порф?р?й Костянтинович  ? укра?нський в?йськовий д?яч, п?дполковник Арм?? УНР.
• Швець Владислав Олександрович (1926?2007) ? укра?нський диригент, музикант та музичний педагог.
• Шеп?тько Лариса Юхим?вна (1938?1979) ? к?норежисерка , сценаристка та к?ноакторка .
• Ворошилов Климент ?фремович (1881?1969) ? радянський в?йськовий та пол?тичний д?яч, дв?ч? Герой Радянського Союзу , Герой Соц?ал?стично? Прац? , перший Маршал Радянського Союзу .

• Аведиков-Авд??нко Петро Овд?йович (1899?1972) ? укра?нський актор та театральний д?яч.
• Аведикова ?лизавета Андр??вна (1878?1968) ? укра?нська акторка.
• Вальх Борис Серг?йович (1876?1942) ? л?кар , зоолог , засновник та перший директор Бахмутського кра?знавчого музею .
• Гр?л?хес Рафа?л (1821 ? к?н. XIX ст.) ? п?дпри?мець, засновник першо? типограф?? в Бахмут?.
• Задорожн?й Серг?й Серг?йович  ? укра?нський футзал?ст та тренер.
• Лагунов Соломон ?сакович  ? член Укра?нсько? Центрально? Ради .
• Лопат?н ?гор Костянтинович (1923?2012) ? укра?нський вчений-зоолог, професор.
• Онипко Семен ?ванович (1913?1975) ? укра?нський актор.
• Онопр??нко ?вген Федорович (1925?1997) ? укра?нський к?нодраматург.
• Павл?вський Борис Серг?йович (1906?2004) ? укра?нський поет та журнал?ст.
• Стрижевський Гаврило Якович (1838??) ? укра?нський громадський д?яч, педагог та етнограф.

• Педанов В. (1876?1888)
• Першин Василь ?лар?онович (1888?1916)
• Айдинов ?ван Христофорович (листопад 1917 ? лютий 1918)
• Рева Олекс?й Олександрович (з 1991)

29 вересня 2021 року в?дбулося спецпогашення поштових марок № 1955 ≪м. Бахмут, Донецька обл.≫ та № 1956 ≪ м. Кременчук , Полтавська обл.≫ (дев'ятий випуск стандартних поштових марок з сер?? ≪Герби м?ст, селищ та с?л Укра?ни≫). Процедура спецпогашення в?дбувалася одночасно у поштових в?дд?леннях Укрпошти у Ки?в? (≪КИ?В-01001≫), Бахмут? (≪84511≫) та Кременчуку (≪39600≫) спец?альними штемпелями ≪Перший день≫ (ШПД № 897, № 898 та № 899). Окр?м марок також було випущено спец?альний конверт з мапою Укра?ни та позначенням територ?й Донецько? та Полтавсько? областей, географ?чного положення м?ст Бахмут та Кременчук, а також в?дображенням герб?в обидвох м?ст ^{[78] [79] [80] [81]} .

• Поблизу Бахмута можна побачити соляну шахту ? найб?льший п?дземний концертний зал у св?т?.
• У м?ст? розташоване найб?льше п?дпри?мство в Сх?дн?й ?вроп? з виробництва ?гристих вин класичним пляшковим методом.
• Бахмут ? одним ?з тих м?ст Укра?ни , що втратили значення обласного центру, а отже б?льш? можливост? для розвитку, разом ?з Кам'янцем-Под?льським , Дрогобичем та ?зма?лом .

https://www.youtube.com/watch?v=WJwrIJ51Te4

https://www.youtube.com/watch?v=4V8ujJIPO5g

• 
  Стад?он п?сля рос?йсько? терористично? атаки, 2022
• 
  Житловий будинок
• 
  Зруйнований будинок з муралом ≪С?м’я≫

• Бахмутська пров?нц?я
• Бахмутський соляний синдикат
• Бахмутський страйк 1765 року
• Бо? за Бахмут

Бахмут у сестринських В?к?про?ктах
	Портал ≪Донеччина≫
	?нформац?я у В?к?даних ?
	Означення у В?к?словнику ?
	Теми у В?к?джерелах ?
	Про?кт ≪Донеччина≫
	Про?кт ≪Населен? пункти Укра?ни≫
	Бахмут у В?к?сховищ? ?

• Старовинна мапа Бахмута з 30-х рок?в 18 стол?ття: шведський арх?в в?дкрив та?мницю укра?нського м?ста \\11.06.2024

• Артем?вськ ? ?нформац?йно-п?знавальний портал | Донецька область у склад? УРСР [ Арх?вовано 7 кв?тня 2013 у Wayback Machine .] (На основ? матер?ал?в енциклопедичного видання про ?стор?ю м?ст та с?л Укра?ни, том ? ?стор?я м?ст ? с?л Укра?нсько? РСР. Донецька область. ? К .: Головна редакц?я УРЕ АН УРСР, 1970. ? 992 с.)
• Артем?вськ, Артем?вський район, Донецька область // ?стор?я м?ст ? с?л Укра?нсько? РСР
• Артем?вськ, Артем?вський район, Донецька область (продовження) // ?стор?я м?ст ? с?л Укра?нсько? РСР

Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво В?к?сховище · в?део на YouTube   (рос.) Географ?я та географ?чн? карти GeoNames · INaturalist · Who's on First Тематичн? сайти Edition humboldt digital Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Енциклопед?я сучасно? Укра?ни · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN Дов?дков? видання Global Anabaptist Mennonite Encyclopedia Online Нормативний контроль BNF :  16512542v · FAST :  1306072 · Freebase :  /m/0b59b7 · GND :  4756327-8 · J9U :  987007478042005171 · LCCN :  no2004115803 · LNB :  000330321 · NCF :  ncf12013096 · SUDOC :  192408143 · VIAF :  142248559

п о р Населен? пункти Бахмутсько? м?сько? громади М?ста Бахмут Селища Зеленоп?лля ? Красна Гора ? Опитне ? Хромове ? Яг?дне Села Андр??вка ? Берх?вка ? Вершина ? Весела Долина ? В?дродження ? Зайцеве ? ?ванград ? ?ван?вське ? Клинове ? Кл?щ??вка ? М?дна Руда ? Нова Кам'янка ? Покровське

п о р Населен? пункти Бахмутського району М?ста Бахмут ? Зал?зне ? Св?тлодарськ ? С?верськ ? Соледар ? Торецьк ? Час?в Яр Селища Валентин?вка ? Ви?мка ? Дачне ? Дил??вка ? Дружба ? Гладосове ? Долом?тне ? Зайцеве ? Зеленоп?лля ? Калин?вка ? Красна Гора ? Кримське ? Курдюм?вка ? Луганське ? Мирон?вський ? Наг?рне ? Нел?п?вка ? Новолуганське ? Нью-Йорк ? Озарян?вка ? Опитне ? Петр?вка ? П?вденне ? П?вн?чне ? П?дгородне ? Роти ? Сп?рне ? Суха Балка ? Травневе ? Хромове ? Шуми ? Щербин?вка ? Яг?дне Села Андр??вка ? Бахмутське ? Берестове ? Берх?вка ? Б?логор?вка ? Благодатне ? Богдан?вка ? Бондарне ? Васил?вка ? Васюк?вка ? Верхньокам'янське ? Веселе ? Вершина ? Весела Долина ? В?дродження ? Воздвиженка ? Володимир?вка ? Голуб?вка ? Григор?вка (С?верська м?ська громада) ? Григор?вка (Часовоярська м?ська громада) ? Дача ? Д?брова ? Дрон?вка ? Дубово-Васил?вка ? Зайцеве ? Зал?знянське ? Зван?вка ? ?ванград ? ?ван?вське ? ?вано-Дар'?вка ? Клинове ? Кл?щ??вка ? Кодема ? Краснопол?вка ? Криничне ? Кузьмин?вка ? Леон?д?вка ? Лип?вка ? Липове ? Лозове ? М?дна Руда ? Микола?вка (Св?тлодарська м?ська громада) ? Микола?вка (Соледарська м?ська громада) ? Микола?вка Друга ? Мирон?вка ? М?ньк?вка ? Никифор?вка ? Нова Кам'янка ? Новосел?вка ? Одрад?вка ? Ор?хово-Васил?вка ? Пазено ? Парасков??вка ? Пилипчатине ? Пере?зне ? Платон?вка ? Покровське ? Прив?лля ? Р?зник?вка ? Роздол?вка ? Розсадки ? Сакко ? Ванцетт? ? Свято-Покровське ? Семиг?р'я ? Серебрянка ? Стряп?вка ? Трип?лля ? Федор?вка ? Федор?вка Друга ? Хром?вка ? Юр'?вка ? Яковл?вка

п о р М?ста Донецько? област? Авд??вка · Амврос??вка · Бахмут · Б?лицьке · Б?лозерське · Бунге · Волноваха · Вуглег?рськ · Вугледар · Г?рник · Горл?вка · Дебальцеве · Доброп?лля · Докуча?вськ · Донецьк · Дружк?вка · ?нак??ве · Ждан?вка · Зал?зне · Зугрес · ?ловайськ · Кальм?уське · Костянтин?вка · Краматорськ · Красногор?вка · Курахове · Лиман · Мак??вка · Мар?уполь · Мар'?нка · Микола?вка · Мирноград · Моспине · Новоазовськ · Новогрод?вка · Покровськ · Родинське · Св?тлодарськ · Святог?рськ · Селидове · С?верськ · Слов'янськ · Сн?жне · Соледар · Торецьк · Укра?нськ · Харцизьк · Хрест?вка · Час?в Яр · Чистякове · Шахтарськ · Ясинувата

п о р Адм?н?стративний устр?й Донецько? област? Бахмутський район Бахмутська · Зван?вська · Св?тлодарська · С?верська · Соледарська · Торецька · Часовоярська Волноваський район Великоновос?лк?вська · Волноваська · Вугледарська · Комарська · Мирненська · Ольгинська · Старомлин?вська · Хл?бодар?вська Горл?вський район Вуглег?рська · Горл?вська · Дебальц?вська · ?нак??вська · Ждан?вська · Сн?жнянська · Хрест?вська · Чистяк?вська · Шахтарська Донецький район Амврос??вська · Донецька · ?ловайська · Мак??вська · Харцизька · Ясинуватська Кальм?уський район Бойк?вська · Докуча?вська · Кальм?уська · Новоазовська · Старобеш?вська Краматорський район Андр??вська · Дружк?вська · ?лл?н?вська · Костянтин?вська · Краматорська · Лиманська · Микола?вська · Новодонецька · Олександр?вська · Святог?рська · Слов'янська · Черкаська Мар?упольський район Кальчицька · Мангушська · Мар?упольська · Н?кольська · Сартанська Покровський район Авд??вська · Б?лозерська · Грод?вська · Доброп?льська · Кривор?зька · Курах?вська · Мар'?нська · Мирноградська · Новогрод?вська · Очеретинська · Покровська · Селид?вська · Удачненська · Шах?вська