Ба?ратун?

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Не плутати з Ба?рат?он?  ? картвельською г?лкою роду Ба?ратид?в.
Ба?ратун?
Титул: Король В?рмен??
Територ??: Ба?ратидська В?рмен?я
Родоначальник: Ашот Ⅰ Великий
Близьк? роди: Ба?рат?он? , Ба?ратиди Карсу , Кюрик?ди
Г?лки роду: В?рменська шляхта
Пер?од: 885-1045

Ба?ратун? ( в?рм. ????????????? ), також Ба?ратиди , ? в?рменський княз?вський р?д [1] , один з найзначущих княжих род?в П?вденного Кавказу [2] . З 885 по 1045 роки був царською династ??ю В?рмен?? . У Сакартвело р?д збер?гав царський титул аж до ⅩⅨ стол?ття. Також династ?я правила в сус?дн?й Кавказьк?й Албан?? [3] .

Походження

[ ред. | ред. код ]

На думку Миколи Адонца , ця династ?я бере св?й початок на прикордонн?й з ?раном або Атропат?н?й околиц? В?рмен?? [4] . За пов?домленнями Мовсеса Хоренац? , Ант?ох III для повалення ?рванда IV ? затвердження Арташеса I на трон? В?рмен?? передав його сподвижника, Смбату Багратун?, частина сир?йського ? атропатенського в?йська. Представник Баграт?д?в також в?нчав Арташеса на трон ? отримав в?д нього ≪сан пов'язуючого корону≫. Цей титул, зг?дно в?рменським джерел, був в роду Багратид?в традиц?йним. ?ран?стка Ана?т Периханян вважа?, що думка Адонца про атропатено- м?д?йського походження династ?? знаходить п?дтвердження при анал?з? першоджерел [5] . Як зазнача? фах?вець з ?стор?? аристократичних род?в Закавказзя К. Л. Туманов, Баграт?ди, були початково династичними князями област? Спер на п?вн?чному заход? В?рмен?? (нин? ?сп?р в Туреччин?), мали м?сцеве в?рмено- ?ранське або нав?ть, можливо, урартське походження [6] . Зг?дно Алл? Тер-Сарк?сянц, спос?б утворення назви роду св?дчить про його урартське походження [7] .

Як в?дзначають Роберт Хьюсен та Кирило Туманов, Баграт?ди були г?лкою ?рванд?д?в - царсько? династ?? у В?рмен?? [8] [2] .

Також як ? ?рванд?ди, Баграт?ди спочатку претендували на походження в?д бога Сонця. П?сля прийняття В?рмен??ю християнства, як ? б?льш?сть в?рменських княз?в, вони стверджували про походження в?д м?ф?чного прабатька в?рмен Гайка . П?зн?ше з'явилася верс?я про ?врейське походження, що виникла п?д б?бл?йним впливом [2] . Цю верс?ю приводить в?рменський ?сторик Мовсес Хоренац?, який приписав походження Баграт?д?в в?д якогось принца Шамбота (Шамбат, в?рм. Смбат), одного з юдейських бранц?в, привезеного до В?рмен?? царем Гайком. Ту ж верс?ю можна зустр?ти ? в ?ншого середньов?чного ?сторика Мовсеса Каганкатвац? [9] . Роберт Томсон [en] з Оксфордського ун?верситету зазнача?, що середньов?чн? в?рменськ? ?сторики проводили паралел? м?ж ?стор??ю в?рмен ? ?вре?в, а деяк? з них намагалися знайти ф?зичну спор?днен?сть м?ж двома народами за допомогою вигаданих родовод?в. Фактично ж в?рменська знать не мала ?врейсько? кров? в сво?х жилах [10] .

Назва династ?? походить в?д давньоперського слова ≪bagadata≫ [11]

?стор?я роду

[ ред. | ред. код ]

При арабах, в VIII-IX стол?ттях, княжий р?д Баграт?д?в поступово об'?днав п?д сво?ю владою б?льшу частину В?рмен?? , зокрема ?? сх?дн? област?. Першим царям Баграт?дам ( Ашот I , Смбат I , Ашот II Зал?зний ) п?дпорядковувалися також деяк? райони П?вденно? В?рмен??. Центром ?х волод?нь став Ширак (басейн верхньо? ? середньо? теч?? р?чки Ахурян ).

Засновником царсько? династ?? Баграт?д?в став Ашот I [12] (пом. 891). У 861 роц? багдадський дв?р визнав його ≪князем княз?в≫. В?н п?дпорядкував соб? великих в?рменських феодал?в, дом?гся п?дтримки В?рменсько? церкви , а в середин? 880-х рок?в завдав поразки арабським в?йськам. П?сля цього арабський хал?ф ? в?зант?йський ?мператор , як? змагалися м?ж собою, в 885 роц? над?слали Ашоту по корон?, таким чином визнавши незалежн?сть В?рмен??. Надал? в?рменськ? правител? забезпечували незалежн?сть ? процв?тання сво?х волод?нь, майстерно граючи на протир?ччях м?ж могутн?ми сус?дами.

Ашот II Зал?зний (правив в 914-928) у 921 роц? розбив арабське в?йсько на берез? озера Севан ? зв?льнив в?д араб?в б?льшу частину В?рмен??. У 922 роц? хал?фат змушений був визнати його володарем В?рмен??. Ашот II прийняв титул ≪царя цар?в≫ - шах?ншах (колись був прийнятий серед могутн?х владик Стародавнього Сходу), визнаний Багдадом ? в?зант?йцями.

Ашот III Милостивий (953-977) створив сильну пост?йну арм?ю. В 961роц? перен?с свою резиденц?ю з Карса в Ан? - саме п?д назвою Ан?йське царство в?рменська середньов?чна держава ? ув?йшла в ?стор?ю.

Феодальна роздр?блен?сть вела до утворення окремих в?рменських царств - Васпураканського (908), Карського (963), Сюн?йського (987) ? Ташир-Дзорагетського (978), як? перебували в васальних в?дносинах з Баграт?дами. Чвари м?ж феодалами ? вищим духовенством полегшили експанс?ю В?зант?? .

У 1045 роц? п?сля захоплення столиц? кра?ни, м?ста Ан? , В?зант??ю ? розпаду В?рмен?? ?снування старшо? г?лки династ?? Баграт?д?в припинилося. Незабаром ц? територ?? були захоплен? турками-сельджуками, так в 1064 роц? п?д ?х ударами здалася колишня столиця В?рмен?? - Ан?. Останн?й представник старшо? г?лки династ??, Гаг?к II був обманом захоплений в?зант?йцями п?д час переговор?в у Константинопол? та був зв?льнений т?льки п?сля того, як зр?кся свого царства. В якост? компенсац?? йому була передана у волод?ння фема Харс?ан . Був вбитий в 1079/80 роц?.

Центр в?рменсько? державност? зм?стився п?вденн?ше - в К?л?к?йське царство , яке очолила династ?я Рубен?д?в , заснована в 1080 роц? наближеним ? родичем Ан?йського царя Рубеном I .

Галерея

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. ↑ Bagratid dynasty . Энциклопедия "Britannica". Арх?в ориг?налу за 28 березня 2020.
  2. ↑ а б в Энциклопедия Ираника BAGRATIDS . Арх?в ориг?налу за 2 с?чня 2021 . Процитовано 21 травня 2020 .
  3. ↑ Оксфордский словарь Византии . Статья: ≪Bagratids≫, стр. 244.
    Ориг?нальний текст (англ.)
    BAGRATIDS, Armenian feudal family that gave royal dynasties to Armenia, Georgia, and Caucasian Albania.
    ...
    Secondary branches of the Bagratid house settled in Iberia and Tayk'/Tao early in the 9th C.
  4. ↑ Адонц, Николай Георгиевич . Армения в эпоху Юстиниана. ? 2. ? 1971. ? С. 307-308.
  5. ↑ Периханян А. Г. Арамейская надпись из Зангезура (Некоторые вопросы среднеиранской диалектологии)  // Ист.-филол. журн.. ? 1965. ? № 4 (16 червня). ? С. 107?128 . Арх?вовано з джерела 13 липня 2021. Процитовано 21 травня 2020.
  6. ↑ Cyril Toumanoff. On the Relationship between the Founder of the Empire of Trebizond and the Georgian Queen Thamar  // Speculum. ? 1940. ? Т. 15 , вип. 3 (1 липня). ? С. 299?312 . ? ISSN   2040-8072 0038-7134, 2040-8072 . ? DOI : 10.2307/2855207 .
  7. ↑ Тер-Саркисянц А. История и культура армянского народа с древнейших времен до начала XIX в. М.: Издат РАН, 2008. С. 180
  8. ↑ Роберт Хьюсен . The geography of Ananias of Sirak: (Asxarhac’oyc’); the long and the short recensions. ? 1992. ? P. 211-212.
  9. ↑ Мовсес Каланкатуаци. ≪История страны Алуанк≫ . Арх?в ориг?налу за 27 червня 2018 . Процитовано 21 травня 2020 .
  10. ↑ Robert W. Thomson . Armenian Literary Culture through the Eleventh Century // The Armenian People From Ancient to Modern Times: The Dynastic Periods: From Antiquity to the Fourteenth Century / Edited by Richard G. Hovannisian. ? St. Martin’s Press, 1997. ? Vol. I. ? P. 214.
  11. ↑ C. Toumanoff . INTRODUCTION TO CHRISTIAN CAUCASIAN HISTORY The Formative Centuries (IVth-VIIIth). ? Fordham University, 1959. ? Vol. 15. ? P. 78-79.
  12. ↑ До воцарения, занимал должность князя Армении как Ашот V

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ба?ратун?&oldid=39591535