Артур Чарльз Кларк
англ. Sir Arthur Charles Clarke
Сер Артур Чарльз Кларк в сво?му будинку в Коломбо (Шр?-Ланка), 20 березня 2005 року
?м'я при народженн?	англ. Arthur Charles Clarke
Псевдон?м	E. G. O'Brien, Charles Willis
Народився	16 грудня 1917 ( 1917-12-16 ) [1] [2] […] Майнгед d , Сомерсет
Помер	19 березня 2008 ( 2008-03-19 ) [4] [1] […] (90 рок?в) Коломбо , Шр?-Ланка · серцева недостатн?сть
Поховання	Borella Kanattha General Cemetery d
Громадянство	Велика Британ?я ,   Шр?-Ланка
Нац?ональн?сть	Англ??ць
М?сце проживання	Шр?-Ланка
Д?яльн?сть	вчений , письменник , футуролог , винах?дник
Сфера роботи	наукова фантастика [5] ? науково-фантастична л?тература d [5]
Alma mater	К?н?с-коледж ? Richard Huish College, Taunton d
Мова твор?в	англ?йська
Роки активност?	з 1946
Напрямок	наукова фантастика
Жанр	жорстка наукова фантастика , популяризац?я науки
Magnum opus	Побачення з Рамою , Фонтани Раю , 2001: Косм?чна Од?ссея , 2010: Од?ссея Два , 2061: Од?ссея Три ? 3001: Остання од?ссея
Членство	Всесв?тня академ?я наук [6]
Конфес?я	агностицизм
У шлюб? з	Marilyn Mayfield d
Автограф
Нагороди	Прем?я Неб'юла за найкращий роман ( 1973 ) медаль Стюарта Баллантайна ( 1963 ) прем?я Калинга ЮНЕСКО ( 1961 ) Прем?я Маркон? ( 1982 ) Мемор?альна прем?я ≪Гросмейстер фантастики≫ ?мен? Деймона Найта ( 1986 ) Прем?я Неб'юла за найкращий роман ( 1979 ) прем?я ≪Г'ю?о≫ за найкращий роман ( 1974 ) прем?я ≪Г'ю?о≫ за найкращий роман ( 1980 ) Зала слави науково? фантастики ? фентез? d ( 1997 ) Прем?я Теодора фон Кармана [d] ( 1996 ) Прем?я ≪Геффен≫ Sri Lankabhimanya d ( 2005 ) Прем?я Г'ю?о за найкраще опов?дання ( 1956 ) прем?я Г'юго за найкращу драматичну постановку ( 1969 , 1985 ) М?жнародна прем?я фантастики Retro Hugo Award for Best Short Story d ( 2004 ) М?жнародна зала косм?чно? слави d ( 1989 )
Сайт: clarkefoundation.org
Артур Кларк у В?к?сховищ?
Висловлювання у  В?к?цитатах

А?ртур Ча?рльз Кла?рк ( англ. Sir Arthur Charles Clarke ; 16 грудня 1917 , Майнхед ^[en] , Велика Британ?я  ? 19 березня 2008 , Коломбо , Шр?-Ланка ) ? англ?йський та шр?-ланк?йський письменник-фантаст , футуролог , науковець та винах?дник . Писати почав п?сля в?йни, з однаковим усп?хом виступивши в науков?й фантастиц? (НФ) та науково-популярн?й л?тератур? (Кларк жалкував, що вчасно не запатентував ?дею косм?чних супутник?в зв'язку , висловлену ним в одн?й з? статей); ?диний ≪нефантастичний≫ роман Кларка ? ≪Шлях стеження≫ ( Glide Path , 1963), присвячений ?стор?? в?дкриття радару . Лауреат М?жнародно? прем?? з фантастики за книгу ≪Досл?дження космосу≫ ( The Exploration of Space , 1951) та прем?? Калинг? ( ЮНЕСКО ) за досягнення в популяризац?? науки (1962). Почесний доктор коледжу Б?вер у Гленсайд? (штат Пенс?льван?я ). Нагороджений орденом Британсько? ?мпер?? (1989). З 1950 року ? профес?йний письменник. Перш? НФ публ?кац?? ? ≪Лаз?вка≫ (1946) ? ≪Рятувальний заг?н≫ (1946). Автоб?ограф?чн? ? ≪Погляд з Серендипу≫ ( View from Serendip , 1978) ? ≪Дивовижн? дн?: науково-фантастична автоб?ограф?я≫ ( Astounding Days: A Science Fictional Autobiography , 1989). Також в?домий сп?льною роботою з? Стенл? Кубриком над створенням культового науково-фантастичного ф?льму ≪Косм?чна од?ссея 2001≫ (1968). У 1998 роц? Кларк отримав лицарське звання в?д королеви ?лизавети II . За заслуги перед жанром Кларка названо 7-м Гросмейстром фантастики (1986) та було включено Залу слави фантастики та Залу слави Першого фендому.

Артура Кларка, поряд з Айзеком Азимовом ? Робертом Гайнлайном називають ≪великою тр?йкою≫ наукових фантаст?в, що зробили значний вплив на жанр в середин? XX стол?ття. Кларк ? першим лауреатом прем?? ≪Гросмейстер фантастики≫ за заслуги перед жанром (1986), що народився поза межами США та не був громадянином ц??? кра?ни.

Народився 16 грудня 1917 року Майнхед?, графство Сомерсет . П?сля зак?нчення школи працював аудитором у лондонськ?й скарб??вн?. Кларк входив до Британського м?жпланетного товариства (British Interplanetary Society, BIS), що займалося пропагандою ?де? косм?чних польот?в. Наприк?нц? 1930-х рок?в Артур почав писати бюлетен? товариства ? перш? фантастичн? твори.

П?сля початку Друго? св?тово? в?йни був призваний на в?йськову службу до Корол?вських ВПС , де служив у званн? лейтенанта. Брав участь у роботах з? створення радара, а також випробувань автоматично? системи посадки л?так?в. У 1945 у статт? ≪Позаземн? передавач?≫ (Extra-terrestrial Relays) описав свою ?дею всесв?тнього супутникового зв'язку, що прославила Кларка як науковця. П?сля в?йни повернувся до Британського м?жпланетного товариства, яке очолював у 1946?1947 та 1950?1952 роках. Дебютував у фантастиц? опов?даннями ≪Лаз?вка≫ ? ≪Рятувальний заг?н≫ (1946). Був одним ?з засновник?в ? актив?ст?в британського фендому науково? фантастики. З в?дзнакою зак?нчив К?нгс-коледж у Лондон? за фахом ф?зика ? математика в 1948 роц?.

15 червня 1953 Артур Кларк одружився з Мерил?н Мейф?лд, але шлюб тривав лише п?вроку, п?сля чого пара розлучилася. У 1954 роц? Кларк написав Гарр? Векслеру, кер?внику в?дд?лу наукових досл?джень американського метеоролог?чного бюро (Scientific Services Division, U.S. Weather Bureau), пропозиц?ю використовувати штучн? супутники для створення прогноз?в погоди. Векслер п?сля цього став активним приб?чником мирного використання ракет ? супутник?в з метою метеоролог?чно? розв?дки.

У 1956 роц? Кларк пере?хав на Цейлон (тепер Шр?-Ланка ), а в 1960-х роках отримав громадянство Шр?-Ланки. Жив у Коломбо . На той час Кларк захоплювався темою океану ? вважав, що п?дводн? плавання мають багато сп?льного з перебуванням у косм?чн?й невагомост?. За коротке опов?дання ≪З?рка≫ (The Star,1955) 1956 року отримав прем?ю ≪Г'юго≫ . За пер?од 1950-1970-х рок?в створив б?льш?сть роман?в, як? прославили його в галуз? науково? фантастики: романи : ≪К?нець дитинства≫ (1953), ≪М?сто ? з?рки≫ (1956), ≪Побачення з Рамою≫ (1973), ≪Фонтани Раю≫ (1979). Кр?м того в цей час було створено велику к?льк?сть опов?дань в?д сатиричних до жорстко науково-фантастичних. Артур Кларк зробив св?й внесок до к?нофантастики, ставши одним ?з творц?в знаменито? ≪Косм?чно? Од?ссе? 2001 року≫ (1968), знято? Стенл? Кубриком . Того ж року Кларк опубл?кував роман ≪2001: Косм?чна Од?ссея≫ , написаний на основ? власного сценар?ю.

Кларк активно ц?кавився досягненнями науки й техн?ки, зокрема астроном?? та астронавтики . Наприк?нц? 1960-х ? початку 1970-х рок?в разом з рад?окоментатором Волтером Кронкайтом ? астронавтом Волтером Ширрою в?в репортаж? про польоти косм?чних корабл?в програми ≪Аполлон≫ для телерад?омереж? CBS . Як популяризатор науки, Артур Кларк створив велику к?льк?сть наукових ? науково-популярних книг на тему космосу, його досл?джень ? колон?зац??, а також збереження природи океан?в. Вважа?ться, що саме у творах Кларка вперше була описана ?дея ≪косм?чного л?фта≫ . У 1962 став лауреатом прем?? Кал?н?и за досягнення в популяризац?? науки.

Також Кларк ц?кавився к?бернетикою, нов?тн?ми засобами зв'язку. У 1980-т? активно користувався персональним комп'ютером ? електронною поштою .

У 1986 було засновано ≪Прем?ю Артура Кларка≫ , що присуджу?ться за найкращий науково-фантастичний роман, опубл?кований у Велик?й Британ??. 1989 року Кларк став командором Ордену Британсько? ?мпер?? , ? довгий час був ?диним письменником-фантастом, удосто?ним тако? почест?. У 1998 роц? був посвячений у лицар?.

Б?льш?сть п?зн?х твор?в, 1990-2000-х рок?в, було написано Кларком у сп?вавторств?, зокрема з фах?вцем НАСА Джентр? Л? та письменником Ст?веном Бекстером . Критики зауважували, що ц? твори пом?тно менш як?сн? за написан? Кларком одноос?бно, хоча кожен наступний був б?льш майстерним. В останн? роки життя Артур Кларк унасл?док пол?ом??л?ту не м?г ходити, проте продовжував писати й листуватися. Помер 19 березня 2008 у в?ц? 90 рок?в.

Останн?й роман Кларка ≪Остання теорема≫ (2009), написаний у сп?вавторств? з ?ншим лауреатом найпрестижн?шо? прем?? ≪Гросмейстер фантастики≫ Фредер?ком Полом , вийшов посмертно ^[7] .

У книз? ≪Проф?л? майбутнього≫ (≪ Profiles of the Future ≫, 1962) Артур Кларк сформулював так зван? Закони Кларка, зг?дно яких розвива?ться сучасна наука:

• Перший закон . Якщо заслужений, але старий науковець каже, що щось ? можливим, в?н майже напевно ма? рац?ю. Якщо ж в?н говорить, начебто щось ? неможливим, то, най?мов?рн?ше, в?н помиля?ться.
• Другий закон . ?диний спос?б встановити меж? можливого ? спробувати вийти за ц? меж?.
• Трет?й закон . Будь-яку досить розвинену технолог?ю неможливо в?др?знити в?д маг??.

У СРСР Артур Кларк був одним з найб?льш опубл?кованих рос?йською мовою зах?дних фантаст?в ? вважався ≪прогресивним≫. Б?льш?сть його нових роман?в майже в?дразу виходили в журнал? ≪Техника ? молодёжи≫ ( укр. Техн?ка ? молод? ), з головним редактором якого, Василем Захарченком , Кларк був знайомий особисто. У 1984 роц? ≪Техника ? молодёжи≫ почала публ?кац?ю роману Кларка ≪2010: Од?ссея 2≫ , проте ця публ?кац?я стала для редакц?? журналу катастрофою. Роман був присвячений автором космонавтов? Олекс?ю Леонову ? академ?ков? А. Д. Сахарову , який перебував у засланн?.

Присвячення Сахарову з публ?кац?? прибрали, проте ан? перекладач?, ан? редактори не звернули увагу, що вс? рос?йськ? персонаж? роману носили ?мена в?домих на Заход? дисидент?в. П?сля виходу в журнал? друго? частини публ?кац?я роману була припинена цензурою , редакц?ю роз?гнали, а Василя Захарченка зв?льнили ^[8] .

• ≪Косм?чна Од?ссея≫ :
  • 2001: Косм?чна Од?ссея (2001: A Space Odyssey, 1968)
  • 2010: Од?ссея 2 (2010: Odyssey Two, 1982)
  • 2061: Од?ссея 3 (2061: Odyssey Three, 1987)
  • 3001: Остання од?ссея (3001: The Final Odyssey, 1997)
• ≪Рама≫
  • Побачення з Рамою (Rendezvous With Rama, 1973)
  • Рама II (Rama II, в сп?вавторств? з Джентр? Л?, 1989)
  • Сад Рами (The Garden of Rama, в сп?вавторств? з Джентр? Л?, 1991)
  • Рама, що з'явився (Rama Revealed, в сп?вавторств? з Джентр? Л?, 1993),
• ≪Од?ссея часу≫
  • Око часу (Time's Eye, в сп?вавторств? з? Ст?веном Бакстером, 2003)
  • Сонячна буря (Sunstorm, в сп?вавторств? з? Ст?веном Бакстером, 2005)
  • Першонароджен? (Firstborn, в сп?вавторств? з? Ст?веном Бакстером, 2007)

• Прелюд?я до космосу (Prelude to Space, 1951)
• П?ски Марса (Sands of Mars, 1951)
• Острови у неб? (Islands in the Sky, 1952)
• К?нець дитинства (Childhood's End, 1953)
• Велика глибина (The Deep Range, 1954)
• Св?тло Земл? (Earthlight, 1955)
• М?сто та з?рки (The City and the Stars, 1956) перероблений з пов?ст? ≪Проти приходу ноч?≫ (Against the Fall of Night, 1948)
• М?сячний пил (A Fall of Moondust, 1961)
• Остр?в дельф?н?в (Dolphin Island, 1963)
• Земля ?мперська (Imperial Earth, 1975)
• Фонтани раю (The Fountains of Paradise, 1979)
• П?сн? далеко? Земл? (The Songs of Distant Earth, 1986)
• Колиска (Cradle, в сп?вавторств? з Джентр? Л? , 1988)
• Привид ?з великих м?лин (The Ghost From the Grand Banks, 1990)
• По той б?к ноч? (Beyond the Fall of Night, в сп?вавторств? з Грегор? Бенфордом , 1990)
• Молот бога (The Hammer of God, 1993)
• 10 бал?в за шкалою Р?хтера (Richter 10, в сп?вавторств? з Майком Маккв? , 1996)
• Тригер (The Trigger, в сп?вавторств? з Майклом К'юбом-Макдавеллом , 1999)
• Св?тло ?нших дн?в (The Light of Other Days, у сп?вавторств? ?з Ст?веном Бекстером , 2000)
• Рифи Тапробани (The Reefs of Taprobane, 2002)
• Остання теорема ( The Last Theorem , 2008) (з Фредер?ком Полом )

• Косм?чна од?ссея 2001 року (за опов?данням ≪Страж≫ ? ?ншими опов?даннями, паралельно до ф?льму було написано однойменний роман; у титрах не згаду?ться; 1968)
• 2010 (1984)
• Сут?нкова зона (телесер?ал, еп?зод ≪З?рка≫, 1985?1989)
• Артур Кларк: До 1001 (1993)
• В косм?чн?й пастц? (1994) (за опов?данням ≪Межа м?цност?≫)
• Кольори неск?нченност? (1995)
• Побачення з Рамою (2009, анонсований)
• Побачення з Рамою (2003)
• К?нець дитинства (м?н?-сер?ал 2015)

• Олаф Стейплдон , британський письменник , ф?лософ
• 4923 Кларк  ? астеро?д, названий на честь письменника

• Артур Кларк. П?сн? далеко? Земл?  / пер. з англ. Вадим Хаз?н // Всесв?т . ? 1993. ? № 3/4. ? С. 3?108.
• Артур Кларк. 2001. Косм?чна од?ссея. Переклад з англ?йсько?: В?ктор?я Зенгва . Харк?в: КСД, 2017. ? 224 с. ISBN 978-617-12-1658-7 ^[9]
• Артур Кларк. ≪2010: друга Од?ссея≫. Переклад з англ?йсько?: В?ктор?я Зенгва. Харк?в: КСД, 2017. ? 224 с. ISBN 978-617-12-3361-4

• Артур Кларк про ХХ? стол?ття // В?сник Нац?онально? академ?? наук Укра?ни. ? 2001. ? № 3. ? С. 55-58.
• Arthur C. Clarke . NNDB . Арх?в ориг?налу за 14.01.2010 . Процитовано 14.04.2016 . (англ.)
• Помер в?домий фантаст Артур Кларк [ Арх?вовано 6 кв?тня 2017 у Wayback Machine .]  ? Obozrevatel, 19 березня 2008
• Arthur C Clarke, writer and futurist, dies at 90 . The Guardian . 19.03.2008. Арх?в ориг?налу за 15 с?чня 2020 . Процитовано 14.04.2016 . {{ cite web }} : |?м'я= з пропущеним |?м'я= ( дов?дка ) (англ.)
• Sci-fi guru Arthur C. Clarke dies at 90 . NBCNews.com . NBC . 19.03.2008. Арх?в ориг?налу за 15 лютого 2020 . Процитовано 14.04.2016 . {{ cite web }} : |?м'я= з пропущеним |?м'я= ( дов?дка ) (англ.)

• Кларк Артур Чарлз // Заруб?жн? письменники : енциклопедичний дов?дник : у 2 т. / за ред. Н. Михальсько? та Б. Щавурського. ? Терноп?ль : Навчальна книга ? Богдан, 2005. ? Т. 1 : А ? К . ? С. 762. ? ISBN 966-692-578-8 .

В?к?цитати м?стять висловлювання в?д або про: Артур Кларк

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Артур Кларк

• The Arthur C. Clarke Foundation / Фундац?я Артура С. Кларка [ Арх?вовано 25 липня 2011 у Wayback Machine .] (англ.)
• Артур Кларк на сайт? IMDb (англ.)
• Arthur C. Clarke, Author Who Saw Science Fiction Become Real, Dies at 90 . The New York Times . 19.03.2008. Арх?в ориг?налу за 22 кв?тня 2021 . Процитовано 14.04.2016 . {{ cite web }} : |?м'я= з пропущеним |?м'я= ( дов?дка ) (англ.)
• Arthur C. Clarke, 90; scientific visionary, acclaimed writer of '2001: A Space Odyssey' . Los Angeles Times . 19.03.2008. Арх?в ориг?налу за 30 травня 2020 . Процитовано 14.04.2016 . {{ cite web }} : |?м'я= з пропущеним |?м'я= ( дов?дка ) (англ.)
• Sir Arthur C. Clarke Biography . ArthurCClarke.net . Арх?в ориг?налу за 26.03.2016 . Процитовано 14.04.2016 . (англ.)
• Нагорода ?мен? Артура Кларка . The Arthur C. Clarke Award . Арх?в ориг?налу за 15 кв?тня 2020 . Процитовано 14.04.2016 . (англ.)
• Укра?нськ? переклади Артура Кларка [ Арх?вовано 6 кв?тня 2017 у Wayback Machine .] на сайт? видавництва ≪КСД≫
• Укра?нськ? переклади Артура Кларка [ Арх?вовано 6 кв?тня 2017 у Wayback Machine .] у е-б?бл?отец? ≪Чтиво≫

Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво AdoroCinema · Comic Vine · ?SFD · Danmarks Nationalfilmografi · Decine21.com · Discogs · Douban · Internet Movie Database · MusicBrainz · muziekweb.nl · Open Media Database · The Movie Database · Europeana · Tabakalera · The Trading Card Database · Арх?в образотворчого мистецтва (Чех?я) · Нац?ональна портретна галерея (Лондон) · Les Archives du spectacle Генеалог?я та некропол?стика Find a Grave · Родов?д · The Academic Family Tree · WikiTree Л?тература та б?бл?ограф?я Babelio · BiblioNet · CoBiS · Goodreads · Index Theologicus · Internet Speculative Fiction Database · LibraryThing · LibriVox · NooSFere · Online Books Page · Open Library · Open Library · Perlentaucher · The Unz Review · Каталог фантастично? л?тератури Вежетт? · Лаборатор?я фантастики · Про?кт Рунеберг Тематичн? сайти discovery.nationalarchives.gov.uk · SNAC · Н?мецький л?тературний арх?в Марбах · Wolfram Language · Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика каталанська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Ун?версальна литовська енциклопед?я · Оксфордський словник нац?ональних б?ограф?й · Хорватська енциклопед?я · Шведська нац?ональна енциклопед?я · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopadie · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan · Prabook · Proleksis Encyclopedia · The Encyclopedia of Science Fiction Дов?дков? видання Deutsche Biographie · Evene · Munzinger IBA · NNDB · Open Plaques · SNAC Нормативний контроль Autoritats UB :  a1297550 · BanQ :  0000041969 · BIBSYS :  90725602 · BLBNB :  000569712 · BNC :  a10448068 · BNCHL :  000007417 · BNE :  XX4578450 · BNF :  118969354 · CANTIC :  981058521464606706 · CCAB :  000034869 · CiNii :  DA00468851 · CONOR.BG :  2110309 · CONOR.SI :  11846755 · CONOR.SR :  1791847 · CUT :  80798 · DBC :  87097969424015 · EGAXA :  vtls001185438 · ERRR :  a11186124 · FAST :  1716899 · Freebase :  /m/0klw · GND :  118669443 · GTAA :  89599 · ICCU :  CFIV006455 · ISNI :  0000000121251034 · J9U :  987007311788105171 · KRNLK :  KAC199605189 · LCCN :  n79006997 · LIBRIS :  qn2440884nx4nwn · LIH :  LNB:V*35193;=BH · LNB :  000016024 · MAK :  9810547063305606 · N6I :  vtls000316593 · NCF :  ncf12072163 · NDL :  00436103 · NKC :  jn19990001401 · NLA :  802038 · NLG :  107103 · NLI :  000185039 · NLP : a0000001178524 · NSK :  000102064 · NTA :  069543755 · NUKAT :  n94004410 · PTBNP :  28444 · RERO :  02-A003109559 · RILM :  103750 · SELIBR :  181808 · SHARE :  196350 · SUDOC :  027334813 · UPSA :  70237 · VIAF :  27062571 · РНБ :  776339 ,  776341