Арабський нац?онал?зм

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Прапор Арабського повстання ? основний символ арабського нац?онал?зму та основа для прапор?в багатьох арабських держав

Арабський нац?онал?зм ( араб. ??????? ??????? ‎ ‎? аль-кавм?я аль-араб?я ) ? св?тська ?деолог?я, що стверджу? ?дн?сть арабсько? нац??, яка ма? сп?льну мову, походження ? прожива? на територ?? в?д Атлантичного до ?нд?йського океану ( арабський св?т ). Багато в чому близька до панараб?зму , але не повн?стю синон?м?чна йому.

Терм?нолог?я [ ред. | ред. код ]

Сам? араби можуть використовуватиме позначення цього поняття одне з двох сл?в ? ≪кавм?я≫ ( араб. ????? ‎, походить в?д слова, що означа? ≪плем'я≫ ? в?дноситься скор?ше до ≪ нац?онал?зму кров? ≫) та ≪ватан?я≫ ( араб. ????? ‎, походить в?д слова ≪батьк?вщина≫ ? належить швидше до ≪ нац?онал?зму ?рунту ≫). Якщо йдеться про панараб?зм, то зазвичай використову?ться перше поняття, якщо ж про рег?ональний патр?отизм ? друге [1] . Також позначення народу використову?ться коран?чне слово ≪шааб≫ ( араб. ????? Коран 49:13; пор. шууб?я ). Тому вищий представницький орган арабських кра?нах ( меджл?с , араб. ?????? ‎ ? рада) може ?менуватися або як ≪нац?ональний≫ (аль-ватан?), або як ≪народний≫ ("аш-шааб).

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Виникнення арабського нац?онал?зму зб?глося за часом ?з кризою Османсько? ?мпер?? , п?дданими яко? були араби, ? повсюдним поширенням нац?онал?зму на Заход? ? у св?т?.

У перш? десятил?ття XX стол?ття максимум, на що претендували арабськ? нац?онал?сти ? обмежен? арабськ? автоном?? у склад? Османсько? ?мпер??. Також вони вимагали ширшого використання арабсько? мови в осв?т? та проходження у мирний час арабськими призовниками в?йськово? служби за м?сцем призову.

У 1909 роц? в Париж? було створено товариство Аль-Фатат .

У червн? 1913 р. з ?н?ц?ативи ≪Молодоарабського товариства≫ у Париж? з?брався конгрес арабських орган?зац?й , який доручив кер?вництву ≪Аль-Фатат≫ розпочати переговори з османським урядом про надання автоном?? арабським в?ла?там Османсько? ?мпер??. Центр ≪Аль-Фатат≫ було перенесено спочатку до Бейрута , а пот?м до Дамаска .

Було орган?зовано направлення телеграм та лист?в ?з проханням зд?йснити план автоном?? в арабських в?ла?тах ?мпер??. Але молодотурецький уряд в?дпов?в на прохання араб?в численними арештами та закриттям опозиц?йних газет та журнал?в в арабських в?ла?тах [2] [3] .

Найсильн?шими були позиц?? арабських нац?онал?ст?в у Сир?? , де вони виступали за створення ≪Велико? Сир??≫, що об'?дну? земл? Сир??, Л?вану , Йордан?? та Палестини .

П?сля початку Першо? св?тово? в?йни пересл?дування урядом молодотурк?в та?мних арабських нац?онал?стичних товариств у Дамаску та Бейрут?, страти арабських нац?онал?ст?в у 1915 та 1916 роках лише зм?цнили ?хн? позиц?? в арабському середовищ?. У 1916 за п?дтримки британц?в в Арав?? почалося Арабське повстання [3] .

У 1918 роц? Османська ?мпер?я зазнала поразки у в?йн?. Проте спроба л?дера Арабського повстання Фейсала I створити ?дину арабську державу не ув?нчалася усп?хом. Почасти цьому сприяла пряма ?нтервенц?я колон?альних держав (та?мна угода Сайкса ? П?ко , укладена м?ж Франц??ю та Великою Британ??ю в 1916 роц? передбачала, що Велика Британ?я отримувала територ?ю, що в?дпов?да? сучасним Йордан?? та ?раку , а також райони навколо м?ст Хайфа ? Акко , а Франц?я отримувала п?вн?чний ?рак, Сир?ю та Л?ван ), почасти родоплем?нн? пережитки, економ?чна в?дстал?сть та рел?г?йн? протир?ччя. Арабський нац?онал?зм мав подолати ц? проблеми.

У зовн?шн?й пол?тиц? арабський нац?онал?зм виходив ?з позиц?й анти?мпер?ал?зму та панараб?зму . У внутр?шн?й ? з арабського соц?ал?зму ( араб. ????????? ‎ ‎? ?штирак?я ): вестерн?зац?я ( нахда ), республ?кан?зм ( араб. ??????? ‎ ? ‎ джумхур?я ) та революц?? ( араб. ???? ‎ ? таурат). Арабський нац?онал?зм дистанц?ювався в?д ?де? комун?зму ( араб. ?????? ‎ ? ш'ю?).

З самого початку нац?онал?стичний рух в арабському св?т? мав п?дкреслено св?тський, секуляристський характер. Це було багато в чому пов'язано з тим, що цю ?деолог?ю розробляли переважно араби-християни , як? були особливо схильн? до впливу ?вропейських ?дей секулярного нац?онал?зму. Видатними теоретиками арабського нац?онал?зму були Ам?н Рейхан? , Костянтин Зурейк [en] , Зак? аль-Арсуз? , М?шель Афляк та Сат? аль-Хурс? [en] . Вони п?дкреслювали сп?льн?сть походження араб?в, сп?льн?сть арабсько? культури та ?стор??, незалежно в?д рел?г?? та за обов'язкового протиставлення араб?в ?ншим народам [3] .

Арабський нац?онал?зм досягнув п?ку сво?? популярност? п?д час правл?ння Гамаля Абделя Насера в ?гипт? , який побудував Асуанську греблю ? спробував згуртувати арабськ? кра?ни у боротьб? проти ?зра?лю . Символом арабського нац?онал?зму в т? роки став орел Салад?на .

У 1958 роц? ?гипет ? Сир?я створили Об'?днану Арабську Республ?ку . Були також спроби включити до не? ?рак та П?вн?чний ?мен . У 1972 роц? л?в?йський л?дер Муаммар Каддаф? намагався об'?днати Л?в?ю, ?гипет та Сир?ю у Федерац?ю арабських республ?к . У 1974 роц? Каддаф? вже з Хаб?бом Бург?бою , президентом Тун?су , спробував об'?днати Л?в?ю та Тун?с. Однак жоден з цих проект?в не про?снував ? к?лька рок?в [3] .

Найсильн?ший удар по арабському нац?онал?зму завдала поразка араб?в у Шестиденн?й в?йн? 1967 року ? смерть Насера; кр?м того, на той час колон?альна система вже практично повн?стю розпалася, ? антиколон?альний аспект арабського нац?онал?зму став набагато менш актуальним [4] . Свою роль в ослабленн? арабського нац?онал?зму в?д?грало зростання нац?онально? самосв?домост? у курд?в та ?нших нац?ональних меншин в арабському св?т?. Кр?м цього, пол?тичний ?слам, що все б?льш посилю?ться, виступа? р?зко проти прояв?в ≪кавм??≫ [5] .

Основн? д?яч? [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Sela, Avraham [en] . ≪Arab Nationalism.≫ The Continuum Political Encyclopedia of the Middle East . Ed. Sela. New York: Continuum, 2002, стр. 151?155
  2. Отношения в Турции с арабами и курдами в 20 веке . Арх?в ориг?налу за 24 лютого 2019 . Процитовано 23 лютого 2019 .
  3. а б в г Арабский национализм. Сокрушительное поражение перед лицом Ислама . Арх?в ориг?налу за 24 лютого 2019 . Процитовано 23 лютого 2019 .
  4. Adeed Dawisha ≪ Requiem for Arab Nationalism [ Арх?вовано 2022-12-05 у Wayback Machine .] ≫. Middle East Quarterly , зима 2003 г., стр. 25-41
  5. ТЮРКИ ? ЭСПЕРАНТО РОССИЙСКИХ МУСУЛЬМАН . Арх?в ориг?налу за 21 листопада 2014 . Процитовано 20 листопада 2014 .