Аншан Координати 30°00′42″ пн. ш. 52°24′28″ сх. д.  /  30.01166666669477934° пн. ш. 52.40777777780577651° сх. д.  / 30.01166666669477934; 52.40777777780577651 Координати : 30°00′42″ пн. ш. 52°24′28″ сх. д.  /  30.01166666669477934° пн. ш. 52.40777777780577651° сх. д.  / 30.01166666669477934; 52.40777777780577651 Кра?на ?ран [1] ?ран [1] Адм?нодиниця Елам Перс?я Дата заснування 4000 до н. е. Аншан Аншан (?ран)   Аншан у В?к?сховищ?

Аншан ( шум. ?????? ; перс. ????? ‎) ? стародавн? еламське м?сто, що у III тисячол?тт? до н. е. було одн??ю з ранн?х столиць Еламу до перенесення столиц? до Суз . На думку археолог?в Аншан розташовувався на м?сц? сучасного археолог?чного пам'ятника Талл?-Мальян (пагорб Мальян) на п?вденному заход? ?рану , за 36 км на п?вн?чний зах?д в?д м?ста Шираз у Загроських горах.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

До 1973 , коли Аншан був ?дентиф?кований з городищем Талл?-Мальян ^[2] , ?сторики шукали його в центральн?й частин? Загросу ^[3] .

Вперше м?сто згадувалось у ранньошумерському епос? Енмеркар ? володар Аратти як таке, що розташовувалось ≪на шляху≫ з Урука до легендарно? кра?ни Аратта , та, ймов?рно, було створене одночасно з виникненням шумерсько? писемност? . З Аншана походили к?лька еламських династ?й.

Ман?штусу пов?домляв, що п?дкорив Аншан, однак за його наступник?в, коли Аккадська ?мпер?я ослабла, нам?сник Суз, Кут?к-?ншушинак , нащадок Авансько? династ?? , проголосив незалежн?сть в?д Аккаду й захопив Аншан.

У подальшому Гудеа з Лагашу у сво?му напис? стверджував, що п?дкорив Аншан. Правител? Третьо? династ?? Уру , Шульг? та Шу-Шуен , призначали до Аншана власних нам?сник?в. Тим не менше, ?хн?й нащадок, ?бб?-С?н , ?мов?рно, упродовж свого царювання безусп?шно намагався в?дновити контроль над Аншаном, що завершилось тим, що еламц? в 2004 до н. е. розграбували Ур, захопили стату? Нанни й самого ?бб?-С?на та перевезли ?х до Аншана ^[4] .

У старовавилонському пер?од? цар Гунгунум з Ларси датував 5-й р?к свого правл?ння часами п?сля руйнування Аншана.

Починаючи в?д XV стол?ття до н. е. еламськ? правител? в Сузах почали використовувати титул ≪цар Аншана ? Суз≫ (в аккадських текстах так? топон?ми вживаються у зворотному порядку: ≪цар Суз ? Аншана≫) ^[5] , та, ймов?рно, Сузи й Аншан в?д?гравали р?вно важливу роль упродовж значно? частини середньоеламського пер?оду. Останн?м царем, який користувався таким титулом, був Шутрук-Наххунте II (бл. 717 ? 699 до н. е. ) ^[6] .

У VII стол?тт? до н. е. Аншан потрапив п?д владу Ахемен?д?в , коли його захопив Те?сп , який узяв соб? титул ≪Цар м?ста Аншан≫. Упродовж наступного стол?ття , коли Елам занепадав, Аншан був малозначимим царством, поки Ахемен?ди у VI стол?тт? до н. е. не зд?йснили сер?ю завоювань, починаючи з Аншана, у результат? чого було створено ядро Персько? ?мпер?? . Найважлив?шим з завойовник?в, хто вийшов з Аншана, був Кир Великий .

Археолог?я [ ред. | ред. код ]

Археолог?чна пам'ятка Аншан займа? площу близько 200 гектар?в. Основну його частину займа? низький (висотою близько 4-6 м), ?з плоскою вершиною пагорб-телль площею близько 130 гектар?в. З трьох його стор?н виявлено ру?ни стародавньо? м?сько? ст?ни довжиною 5 к?лометр?в, що дату?ться п?зн?м пер?одом Банеш та пер?одом Кафтар? . Серед знах?док у Талл?-Мальян? ? таблички протоеламським письмом та середньоеламським клинописом , печатки та керам?ка, що дозволили датувати хронолог?ю рег?ону. Найважлив?шою знах?дкою можна вважати цеглину час?в царя Хателутус-?нсус?нака , який дозволив остаточно встановити, що знайдене м?сто було саме Аншаном.

Перш? розкопки там пров?в Фер?дун Таваллол? з Археолог?чно? служби ?рану в 1961 . Результати його розкопок так ? не були оприлюднен?, хоча деяк? артефакти збер?гаються у Персепольському музе?.

У 1971 систематичн? розкопки почала група п?д кер?вництвом В?льяма Самнера з Пенсильванського ун?верситету та Ун?верситету штату Огайо п?сля попереднього обстеження м?сцевост? в 1968 ^{[7] [8] [9] [10]} .

Розкопки тривали упродовж к?лькох сезон?в до 1978 року, коли в?дбулась ?ранська революц?я . Вже 1999 року розкопки у Талл?-Мальян? проводив Кам'яр Абд? ^[11] .

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Л?тература [ ред. | ред. код ]

• Ilene M. Nicholas, The Proto-Elamite Settlement at Tuv, Malyan Excavation Reports Volume 1, University of Pennsylvania Museum Publication, 1991, ISBN 0-934718-86-5
• Elizabeth Carter and Ken Deaver, Excavations at Anshan (Tal-E Malyan): The Middle Elamite Period [ Арх?вовано 4 травня 2016 у Wayback Machine .] , Malyan Excavation Reports Volume 2, University of Pennsylvania Museum Publication, 1996, ISBN 0-924171-22-7
• The Archaeology of Elam: Formation and Transformation of an Ancient Iranian State [ Арх?вовано 13 травня 2016 у Wayback Machine .] by D. T. Potts, 1999
• Matthew W. Stolper, Texts from Tall-i Malyan Vol. 1: Elamite Administrative Texts (1972-74), University of Pennsylvania Museum Publication, 1984, ISBN 0-934718-61-X
• William M. Sumner, Tall-i-Malyan and the Chronology of the Kur River Basin, American Journal of Archaeology, vol. 77, no. 3, pp. 288?290, 1973

Посилання [ ред. | ред. код ]

• Digital Images of Tall-i Malyan tablets at CDLI
• Year Names of Shulgi at CDLI (note years 30, 34, 35 and 36) [ Арх?вовано 17 червня 2011 у Wayback Machine .]
• Year Names of Gungunum at CDLI [ Арх?вовано 16 червня 2011 у Wayback Machine .]