Анурадхапура
? м?сто в
Шр?-Ланц?
, столиця
П?вн?чно-Центрально? пров?нц??
. Розташоване за 208 км на п?вн?ч в?д
Коломбо
на р.
Арув?
. Мешканц? ? понад 50 тис. чол. (
2002
р.) Переробка с?льськогосподарських продукт?в, кустарн? промисли (р?зьба по дереву); туризм; м?сце паломництва буддист?в.
М?сто знаходиться у зон?, котра характеризу?ться
кл?матом троп?чних саван
. Найтепл?ший м?сяць ?
кв?тень
?з середньою температурою 29.2 °C (84.6 °F). Найхолодн?ший м?сяць ?
с?чень
, ?з середньою температурою 25.3 °С (77.5 °F).
[2]
| Кл?мат Анурадхапури
|
| Показник
|
С?ч.
|
Лют.
|
Бер.
|
Кв?т.
|
Трав.
|
Черв.
|
Лип.
|
Серп.
|
Вер.
|
Жовт.
|
Лист.
|
Груд.
|
Р?к
|
| Середн?й максимум, °C
|
29,6
|
31,7
|
33,8
|
34,3
|
32,9
|
32,7
|
33
|
33,2
|
33,1
|
32
|
30,3
|
29,1
|
32,1
|
| Середня температура, °C
|
25,2
|
26,5
|
28,4
|
29,2
|
28,9
|
28,8
|
28,8
|
28,8
|
28,6
|
27,6
|
26,4
|
25,5
|
27,7
|
| Середн?й м?н?мум, °C
|
20,9
|
21,3
|
22,9
|
24,1
|
24,8
|
24,9
|
24,5
|
24,4
|
24,1
|
23,3
|
22,5
|
21,9
|
23,3
|
| Норма опад?в,
мм
|
79.2
|
55.4
|
68.7
|
151.6
|
84.3
|
9.4
|
27.1
|
39.8
|
74
|
254.5
|
229.7
|
210.9
|
1284.6
|
| Дн?в з дощем
|
6
|
4
|
5
|
12
|
6
|
2
|
3
|
3
|
6
|
14
|
16
|
14
|
91
|
| Джерело:
Weatherbase
|
Перше поселення на м?сц? сучасного м?ста виникло в VI стор?чч? до н. е. Археолог?чн? розкопки на Шр?-Ланц? св?дчать, що перш? поселення людини в район? Анурадхапури належать до V стор?ччя до н. е.
377 до н.е.
м?сто (п?д назвою
Анурадха
) ста? столицею першого сингальського корол?вства на остров?. Зг?дно з ?ндоар?йською астролог?чною традиц??ю, м?сто було названо на честь з?рки в суз?р'? Скорп?она ?
Антареса
.
Участь у буд?вництв? та розвитку м?ста взяли генерал принца В?джая (основоположника сингальською раси) ? плем?нник В?джая.
380 р. до н. е. король Пандукабьхая затвердив Анурадхапуру столицею першого сингальсько? держави. На зах?д в?д м?ста в?н побудував резервуар Басава Кулам для постачання водою зростаючого населення м?ста. У пер?од свого розкв?ту, м?сто розташовувалося на площ? 52 км², а населення становило к?лька десятк?в тисяч чолов?к.
Воно мало ч?тке планування, на околицях ?снувала розгалужена система зрошувальних канал?в.
У добре спланованованому м?ст? двоповерхов? будинки були звичайним явищем.
Були побудован? водопров?д (1 ст. н. е.), дороги ? мости, палаци, монастир?, храми, л?карн? ? кладовище.
Анурадха динам?чно розвивалася як торговий центр; в?дзначена на картах
Клавд?я Птолемея
.
Пост?йн? ?нтервенц?? держав п?вденно? ?нд?? призвели до того, що м?сто було зруйновано ? спалено
993
року, а столицю перенесено до
Полонаруви
.
У XI стор?чч? н. е. м?сто було зруйноване правителями п?вденно-?нд?йсько? там?льсько? держави
Чола
, як? захопили остр?в.
? хоча наступн? правител? в?дновили багато великих монументи Анурадхапури, м?сто не змогло повернути свою колишню велич.
Згодом м?сто занепало ? заросло джунглями.
Англ?йськ? мисливц? виявили ру?ни м?ста 1820 року. Т?льки
1912
року розпочалися перш? серйозн? археолог?чн? розкопки.
Анурадхапура, м?сто монастир?в ? ступ, залишалася столицею протягом 1400 рок?в. ?стор?я Анурадхапури ? це ?стор?я правл?ння 113 княз?в, багато з яких внесли величезний внесок у розвиток м?ста ? держави.
У центр? та околицях сучасно? Анурадхапури збереглися численн? пам'ятки старовини (внесен? до списку всесв?тньо? культурно? спадщини
ЮНЕСКО
):
- дзвонопод?бн? ступи (дагоби)
Тхупарама
(III стол?ття до н. е.),
- Руанвел?
(II?I стол?ття до н. е.) з кам'яними статуями
Будди
(V стол?ття до н. е.);
- скельний монастир
?сурумун?я
,
- палаци,
- штучн? водойми.
Анурадхапура ? це не т?льки стародавня столиця
Шр?-Ланки
, але й святе м?сто. Щороку тисяч? в?руючих зд?йснюють паломництво до святих м?сць, яких на територ?? м?ста в?с?м: дерево-Бо та с?м
дагоб
. Ру?ни к?лькох монастирських комплекс?в знайдено у стародавньому м?ст?. Два з них ?
Джетавана
?
Абгайяг?р?
? включено до плану реставрац?? фонду Культурного Трикутника. Монастир Абхаяг?р?я розташований у п?вн?чн?й частин? стародавнього м?ста на площ? близько 235 гектар?в. З хрон?к
Махавамса
в?домо, що
монастир
був побудований у I стор?чч? до н. е. королем
Валагамбаху
(
Vattagamini Abhaya
) за час?в його другого правл?ння (89 ? 77 рр. до н. е.)
Валагамба I
став королем
103 року до н.е.
, але був позбавлений влади через 5 м?сяц?в ?нтервентами з ?нд??. Вдруге в?н з?йшов на трон
89 до н. е.
? правив протягом 12 рок?в. Монастир був побудований для групи
ченц?в
, вигнаних за ?ресь з монастиря Махав?хара (Анурадхапура), як? створили нову теч?ю буддизму Махаяна (л?беральн?ший напрямок буддизму, не заперечу? бог?в). Незабаром популярн?сть вчення та монастиря поширилася далеко за меж? Щр?-Ланки, включаю ?нд?ю, Китай та ?ндонез?ю, залучаючи науковц?в з усього всього св?ту. На жаль, монастирськ? записи не збереглися, а хрон?ки Махавамса, що писалися в монастир? Махавхара, не прид?лили значно? уваги конкуруюч?й сект?, тому ?стор?я п?вн?чного монастиря здеб?льшого нев?дома. Одним ?з завдань проекту фонду Культурного Трикутника ? ? заповненням б?лих плям в
?стор?? Шр?-Ланки
.