Антун Августинчич

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Антун Августинчич
Народився 4 травня 1900 ( 1900-05-04 ) [1] [2] […]
Кланець , Австро-Угорщина [4]
Помер 10 травня 1979 ( 1979-05-10 ) [1] [2] […] (79 рок?в)
Загреб , Соц?ал?стична Республ?ка Хорват?я , СФРЮ
Поховання Мирогойське кладовище
Кра?на   Австро-Угорщина
  Корол?вство Серб?в, Хорват?в ? Словенц?в
  Корол?вство Югослав?я
  СФРЮ
М?сце проживання Кланець
Д?яльн?сть скульптор , ком?сар , викладач ун?верситету , пол?тик
Alma mater Академ?я красних мистецтв ? Ecole nationale superieure des arts decoratifs d
Вчене звання Почесний заруб?жний член РАМ d
В?дом? учн? Luka Musulin d
Знання мов хорватська [5] [6]
Заклад Загребський ун?верситет
Членство Хорватська академ?я наук ? мистецтв ? Сербська академ?я наук ? мистецтв
Мемор?ал у пам'ять селянського повстання XVI стол?ття , 1973. Верхня Стуб?ца, Хорват?я

Антун Августинчич ( хорв. Antun Augustin?i? , 4 травня 1900 , с. Кланець  ? 10 травня 1979 , Загреб ) ? хорватський скульптор .

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]

Народився у селянськ?й родин?. У роки навчання в г?мназ?? виявив художн?й талант, займаючись малюнком ? л?пленням. Навчався у клас? скульптури Вищо? мистецько? школи у Загреб? у Р. Вальдеця ? Р. Франгеша-Михановича (1918?1922). Продовжив навчання у майстерн? ?вана Мештровича (1922?1924) у загребськ?й Академ?? мистецтв, перетворено? з Вищо? художньо? школи. Удосконалювався у Париж? у Школ? декоративного мистецтва та Академ?? витончених мистецтв (1924?1926, клас Ж. А. ?нжальбера). У 1926 роц? повернувся у Загреб. Один ?з засновник?в загребського мистецького об'?днання ≪Земля≫ (1929). Починаючи з 1930-х рок?в усп?шно брав участь у багатьох конкурсах на створення пам'ятник?в на батьк?вщин? ? за кордоном. З 1940 року почав викладати у загребськ?й Академ?? мистецтв. У пер?од окупац?? Югослав?? нацистською Н?меччиною заарештований гестап?вцями . Зв?льнившись, взяв активну участь у народно-визвольн?й в?йн?. П?сля зв?льнення кра?ни жив у Загреб?, продовжуючи творчу та викладацьку д?яльн?сть. Почесний член Академ?? мистецтв СРСР (1973). У 1976 роц? у р?дному сел? майстра Кланец в?дкрита його галерея.

Августинчич ? хорват за нац?ональн?стю ? один з найвизначн?ших югославських скульптор?в XX стол?ття. Сприйнявши уроки найзначн?ших майстр?в пластики свого часу ( ?вана Мештровича , А. Бурделя, А. Майоля), залишався в?рний принципам реал?стичного мистецтва.

Августинчич ? переважно майстер монументально? скульптури. Його перш? монументи пов'язан? з ув?чненням пам'ят? сп?вв?тчизник?в, що вели багатов?кову боротьбу за нац?ональне визволення. Ц? пам'ятники у сербських м?стах Крагу?ваць (1930?1932) ? Ниш (1934?1937). Вже у цих роботах позначилася характерна для монументально? творчост? майстра риса ? в?н бажа? ставити пам'ятники не окремому герою, а народним масам. ? у крагу?вацькому, ?, особливо, у ниському монументах велику роль в?д?грають групов? композиц??. Надал? цей принцип продовжив розвиватися. Ниський мемор?ал ц?кавий ? тим, що тут скульптор зверта?ться до зображення к?нно? ф?гури у по?днанн? ?з рель?фами. К?нна статуя як ядро монументального ансамблю стало характерним мотивом творчост? Августинчича 1930-х . В цей час майстер, продовжуючи працювати на батьк?вщин?, брав участь у багатьох м?жнародних конкурсах, отримуючи на них вищ? прем??. Б?льш?сть з отриманих замовлень залишилися, однак, лише у проектах ? макетах. Виконаний у бронз? пам'ятник с?лезьким повстанцям для м. Катовиц? в Польщ? не було встановлено через те, що почалася Друга св?това в?йна . Тему к?нно? стату? Августинчич блискуче дозволив згодом у монумент? Св?т, поставленому у Нью-Йорку перед буд?влею ООН (1952?1954).

В?дразу п?сля визволення Югослав?? в?д н?мецьких в?йськ Августинчич почив працювати над мемор?алом на честь сп?льних бойових д?й югославського ? радянського народ?в у сел? Батина (в?дкритий у 1947 роц?). Розташований на м?сц? форсування Дунаю Радянською Арм??ю , пам'ятник явля? собою складний художн?й орган?зм, розрахований на сприйняття з р?зних точок зору. Дом?ну? у ньому тридцатип'ятиметровий гранований кам'яний обел?ск , ув?нчаний бронзовою стату?ю Перемоги. У п?дн?жжя обел?ска ? група з двох во?н?в у стр?мкому призовному рус?. Облямовують ансамбль дв? довг? стр?чки рель?фного фриза, у якому розпов?дн?сть по?дну?ться з яскравою пластичною виразн?стю. Тут наочно вт?лилися пошуки скульптора в галуз? синтезу мистецтв. По?днання арх?тектурних компонент?в з пластичними, орган?чне включення природного середовища у загальний комплекс емоц?йного й образного впливу ? характерн? риси вир?шення цього ансамблю. Т? ж принципи розвива? мемор?ал, присвячений жителям Босн?йсько? Кра?ни , загиблим у боях з нацистами (1948?1961, Баня-Лука ).

В останньому великому твор?нн? Августинчича ? мемор?ал? у пам'ять селянського повстання XVI стол?ття (1973, Верхня Стуб?ца) ? найповн?ше розкрилося обдарування скульптора. Монумент м?стить у соб? ? круглу скульптуру, ? незвичайн? за конф?гурац??ю рель?фи, ? арх?тектурн? форми. Активну роль гра? кол?р ? золотиста бронза, б?лий кам?нь. Р?зноман?тна ? фактура матер?ал?в. Важливими елементами образного та емоц?йного впливу ? природне оточення ? пластичну мову майстра. Бронза п?д рукою майстра немов пульсу? ? диха?, з великою тонк?стю скульптор переда? ? людську плоть, ? що розв?ваються тканину одягу. Виразний образ вождя повстання ? головно? стату? мемор?алу. Його силует, в якому дом?ну? в?дкритий жест з розкритими, як крила, руками, перегуку?ться з абрисом рель?фних композиц?й. Пам'ятник став г?дним ув?нчанням творчого шляху майстра.

Августинчич активно працював ? в ?нших жанрах пластики. Йому належать гостро психолог?чн? портрети, виразн? станков? ф?гури та групи, сер?я привабливих ≪Оголених≫, виконаних головним чином у мармур? .

Творч?сть Августинчича внеслв значний вклад у розвиток скульптури не т?льки п?вденних слов'ян, а й усього св?ту. У 1950-т? за його проектами в?дкрито к?лька пам'ятник?в в Еф?оп?? . У 1960-т? в?н виконав проекти ? еск?зи монумент?в для ?гипетського м?ста Порт-Са?да .

Галерея

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]