Американська народна рада угро-русин?в

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Американська Руська Народна Рада
Дата заснування 23 липня 1918
Мета д?яльност? Консол?дац?я русинських ем?грант?в навколо стратег?? подальшого розвитку
Голова Микола Чопей
Ключов? особи Григор?й-?гнат?й Павлович Жаткович
Адреса Гоумстед (Пенс?льван?я)

Американська Руська Народна Рада (АРНР)  ? орган?зац?я карпаторусинських ем?грант?в у США , вих?дц?в ?з П?дкарпатсько? Рус? , або по ?ншому Угорсько? Рус? . Заснована 23 липня 1918 шляхом об'?днання у м?ст? Гоумстед? в штат? Пенс?льван?? двох орган?зац?й русинсько? д?аспори: ≪З'?днання греко-католицького руського братства≫ ? ≪Збор?в греко-католицького руського церковного братства≫ . Очолив АРНР Микола Чопей, секретарем призначено Юл?я Гардоша.

?нш? назви Ради, як представницького органу русин?в: ≪Рада Американських Русин?в≫ або ≪Народна рада Русин?в Злучених Держав≫ ( Гомстед , 23 липня 1918 р.)

?стор?я створення

[ ред. | ред. код ]

У результат? Першо? св?тово? в?йни 3 листопада 1918р. Австро-Угорщина кап?тулювала перед силами Антанти . У зв'язку з? створенням нац?ональних слов'янських держав, постало питання приналежност? Закарпаття , яке на той момент належало до угорсько? частини Австро-Угорщини . Серед м?сцевих пол?тик?в популярност? набрало дв? концепц?? подальшого розвитку: автоном?я у склад? Угорщини або возз'?днання з Укра?ною, концепц?я входження територ?? до Чехословаччини майже не розглядалася.

Вперше ?дея чехословацького Закарпаття була запропонована за кордоном, на американському континент? русинами . Чехословаччина та особисто Томаш Гарр?г Масарик не розглядали всю цю територ?ю як частину сво?? держави, лише невеликий шматок майбутньо? П?дкарпатсько? Рус? за нац?ональною ознакою Масарик вважав територ?ю? сво?? держави. ?нш? ж земл? вони вважали сферою ?нтерес?в Рос?? , що було виражено у меморандум? в?д травня 1915 року . Впродовж всього 1918 р. американськ? русини намагались вир?шити долю Закарпаття , хоча б на теоретичному р?вн?, увесь цей час вони дискутували над майбутньою долею цих земель.

Д?яльн?сть Ради

[ ред. | ред. код ]

За сво?ю суттю АРНР ? страхова орган?зац?я ем?грант?в. Проте, як й ?нш? орган?зац?? закарпатсько? д?аспори, в?д часу свого створення активно виражала ? свою пол?тичну позиц?ю, особливо щодо визначення державно-правового статусу Закарпатсько? Укра?ни п?сля Першо? св?тово? в?йни . Пол?тичну платформу сформульовано в меморандум? АРНР, складеному адвокатом Г. Жатковичем спец?ально для вручення президенту США Т. В. В?льсону 21 жовтня 1918 р. В?дпов?дно до меморандуму ставилася вимога, щоб ≪угро-руський народ визнали окремим ?, якщо це буде можливо, ц?лком незалежним народом≫. ?накше допускалось об'?днання з одним ?з сус?дн?х слов'янських народ?в на правах автоном??. Якщо ж угорськ? кордони не будуть зм?нен?, то буде висунуто трет?й вар?ант ? певна автоном?я у склад? Угорщини.

Вимоги меморандуму

Перш? два пункти Вудро В?льсон в?дкинув в?дразу, зазначивши, що це неможливо. Щодо третього вар?анту, було зазначено реальн?сть його вт?лення у життя, проте автоном?я передбачалась не у склад? Угорщини , а у межах будь-яко? ?ншо? слов'янсько? держави.

Рада була готова до такого розвитку под?й. Григор?й Жаткович розпочав вести перемовини ?з Т. Г. Масариком щодо можливост? входження Закарпаття до складу Чехословаччини . Останн?й зазнача?, що цей вар?ант розвитку под?й, нав?ть на низку можливих майбутн?х проблем, буде найкращим для Закарпаття та русин?в . [1] Результатом перемовин стало прийнятта р?шення щодо входження Закарпаття до складу Чехословаччини , яка ? федеративною державою, на правах широко? автоном??. ? вже 12 листопада 1918 року АРНР на зас?данн? у Скрентон? проголошу? входження Закарпаття до складу Чехословаччини . Зокрема у резолюц?? було зазначено [2] :

Чтобы угро-русины съ найширшими самостоятельными правами якъ держава (штат) на федеративной (союзной) основе приключилися къ Чехословенской демократической Республики, съ тымъ услов?емъ, что до нашей краины должны пренадлежати всъ оригинально (съ начала) русски жупы: Спишъ, Шаришъ, Земплинъ, Абауй, Гемеръ, Боршодъ, Ужъ, Берегъ, Угоча и Мараморошъ

П?сля прийняття Радою р?шення серед американських русин?в був проведений плеб?сцит, метою якого було виявлення ?х ставлення до вир?шення питання про статус Закарпаття.

Плеб?сцит

[ ред. | ред. код ]

26 жовтня 1918 АРНР вступила до ≪Центрально?вропейсько? демократично? ун??≫ ? союзу представник?в ем?грантських осередк?в народ?в Центрально? ?вропи на американському континент?. 12 листопада 1918 АРНР на сво?му з'?зд? у Скрентон? штату Пенсильван?я висловилася за при?днання Закарпаття до щойно створено? Чехословаччини.

Ще у липн? 1918 р. на з'?зд? представницького органу ? ≪Ради Американських Русин?в≫ (Народна рада Русин?в Злучених Держав, Гомстед, 23 липня 1918 р.), була висловлена думка у раз? неможливост? здобуття пол?тично? незалежност? Закарпаттю (або автоном??), прагнути до об'?днання з Галичиною та Буковиною в одн?й держав?. Однак, коли ц? вимоги у жовтн? 1918 р. були доведен? до президента В.В?льсона, то з його боку вони були розц?нен? як непрактичн?. Ним же укра?нське представництво в США було п?дштовхнуто до вступу до ≪Середньо?вропейського демократичного союзу≫, головою якого був Т.Масарик . П?д безпосередн?м впливом чесько-словацького пол?тичного союзу, пол?тика укра?нсько-чеського зближення, проголошена на з'?зд? американсько? Ради в Скрентон? (12 листопада 1918 р.) призвела до наступно? под?? ? листопадового плеб?сциту укра?нсько? громади США, який пройшов п?д гаслом ≪Угро-руська кра?на буде незалежною державою в етнограф?чних кордонах у федерац?? з Чеською республ?кою≫.

Результати плеб?сциту

[ ред. | ред. код ]

Скрентонське р?шення попереджував плеб?сцит, у якому взяли участь 1113 делегат?в, у вс?х карпато-руських парох?ях США з результатом: 67 % за Чехо-Словаччину, 28 % за Укра?ну, 5 % ?нше (Угорщина, Галичина, Рос?я, самост?йн?сть) [3] . Р?шення АРНР затвердила в травн? 1919 Центральна Руська Народна Рада в Ужгород?. АРНР ?снувала дал? ? не раз виступала з протестами проти незд?йснення автоном?? П?дкарпатсько? Руси урядом ЧСР (1920, 1922).

Результати плеб?сциту
Кра?на К-ть

голос?в

В?дсоток
1 Об'?днатись ?з Чехословаччиною 732 66,42%
2 Об'?днатись ?з Укра?ною 320 28,13%
3 Самост?йна держава 27 2,43%
4 За об'?днання русин?в 13 1,18%
5 Об'?днатись ?з Рос??ю 10 < 1%
6 Залишитись у склад? Угорщини 9 < 1%
7 Об'?днатись ?з Галичиною 1 < 1%

Отже, результатом плеб?сциту стало остаточне прийняття р?шення про при?днання територ?й населених русинами до Чехословаччини . Русинськ? земл? Угорщини були при?днанн? до Закарпаття , яке у склад? держави отримало широку автоном?ю, очолювалось губернатором, мало св?й сойм , адм?н?страц?ю та суди. Чехословаччин? був виг?дний такий розвиток под?й, оск?льки тепер вона могла претендувати на статус одн??? ?з дом?нантних центрально?вропейських держав.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Kolar Frantisek. Podkapatska Rus na Parizske mirove konferenci // Cesko-Slovenska historicka rocenka. ? 1997. ? С. 62
  2. Кам?нський Й. Наша автоном?я (самоуправа) // Руський землъдльский календарь на год 1922. ? 1922. ? С. 71
  3. Svorc Peter. Zrod republiky.(Dobove dokumenty, spomienky a stanoviska 1914-1918).-Kosice 1991. - С. 50

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Список використаних джерел

[ ред. | ред. код ]
  • Kolar Frantisek . Podkapatska Rus na Parizske mirove konferenci // Cesko-Slovenska historicka rocenka. ? 1997. ? C. 61-71
  • Svorc Peter. Zrod republiky.(Dobove dokumenty, spomienky a stanoviska 1914-1918).-Kosice 1991.
  • Кам?нський Й. Наша автоном?я (самоуправа) // Руський землъдльский календарь на год 1922. ? 1922. ? С. 71