Амал??нборг

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Амал??нборг

Амалієнборг. Карта розташування: Данія
Амалієнборг
Амал??нборг
Амал??нборг (Дан?я)
Кра?на   Дан?я
Територ?альна одиниця Копенгаген (мун?ципал?тет)
55°41′02″ пн. ш. 12°35′36″ сх. д.  /  55.684027777805773951° пн. ш. 12.59333333336077665° сх. д.  / 55.684027777805773951; 12.59333333336077665 Координати : 55°41′02″ пн. ш. 12°35′36″ сх. д.  /  55.684027777805773951° пн. ш. 12.59333333336077665° сх. д.  / 55.684027777805773951; 12.59333333336077665
Стиль рококо
Арх?тектор Н?льс Ейгтвед
Час заснування 1760
Сучасний стан пам'ятка ?сторично? спадщини Дан?? d ? Об'?кт попереднього списку Св?тово? спадщини ЮНЕСКО [d]
Власник Styrelsen for Slotte & Kulturejendomme d ? Корол?вська родина Дан??
Сайт kongehuset.dk/english/palaces/amalienborg
Мапа
CMNS:  Амал??нборг у В?к?сховищ?
Вид на палац Амал??нборг ? Церкву Фредер?ка (в центр?) з? сторони Копенгагенського будинку опери

Амал??нборг ( дан. Amalienborg ) ? палацовий комплекс в Копенгаген? , що ? зимовою резиденц??ю дансько? корол?всько? родини ? визначною арх?тектурною пам'яткою Дан?? в стил? рококо . Амал??нборг склада?ться з чотирьох зовн? под?бних особняк?в, що оточують восьмикутну площу, в центр? яко? розм?щу?ться к?нна статуя короля Фредер?ка V . [1]

Назва комплексу походить в?д ?мен? дружини короля Фредер?ка III , королеви Соф?? Амал?? , яка в 1673 роц? побудувала на цьому м?сц? палац п?д назвою Соф?я Амал??нборг ( дан. Sophie Amalienborg ), що в 1689 роц? згор?в при пожеж?.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Соф?я Амал??нборг, гуаш 1740 року

Амал??нборг був побудований в 1750-х роках як резиденц?? для чотирьох дворянських с?мей на д?лянц?, яку займав палац Соф?я Амал??нборг до пожеж? 1689 року. Про?кт Амал??нборгу був розроблений арх?тектором Ейгтведом . Палаци були однаков? зовн?, але р?зн? всередин?. Буд?вництво палац?в на зах?дн?й сторон? площ? почалася в 1750 роц?. Коли в 1754 роц? Ейгтвед помер, два зах?дн? палаци вже були завершен?. Роботи над ?ншими палацами продовжив арх?тектор Лаур?ц де Тура в?дпов?дно до про?кту Ейгтведа. Палаци були завершен? в 1760 роц?. П?сля пожеж? у палац? Кр?ст?ансборг у 1794 роц?, палаци Амал??нборгу придбала данська корол?вська родина.

Чотири палаци Амал??нборгу [ ред. | ред. код ]

Палац Крист?ана VII ? палац Крист?ана VIII, м?ж ними ? Церква Фредер?ка у 150 метрах в?д Ал??нборгу

Палац Мольтке ? палац Крист?ана VII [ ред. | ред. код ]

Палац Крист?ана VII, або Палац Мольтке, був зведений у 1750?1754 роках для лорда Мольтке. Коли данська корол?вська родина залишилися без даху над головою п?сля пожеж? в Кр?ст?ансборз? , король Крист?ан VII купив палац.

П?сля смерт? Крист?ана VII в 1808 роц?, Фредер?к VI використовував палац для свого корол?вського двору. М?н?стерство закордонних справ використовувало частину палацу у 1852?1885 роках. З 1885 року палац використовувався виключно для розм?щення гостей ? церемон?альних ц?лей.

Однак, протягом коротких пром?жк?в часу, в палац? розм?щувався кронпринц Фредер?к IX ? насл?дна принцеса ?нгр?д, а також королева Маргрете ? принц Хенр?к п?д час реставрац?? сво?х палац?в. У 1971?1975 роках в палац? розташовувалася дитяча к?мната для принц?в Фредер?к ? Йоах?ма, а в подальшому тут для них був створений навчальний клас. [2]

Палац Левецау ? палац Крист?ана VIII [ ред. | ред. код ]

Палац Крист?ана VIII, в?домий також як палац Левецау ( дан. Levetzau ), був побудований в 1750?1760 роках для та?много радника Крист?ана Фредер?ка Левецау. Принц Фредер?к, передбачуваний спадко?мець, придбав палац у 1794 роц? ? доручив художнику ? арх?тектору Микол? Аб?лдгорду модерн?зувати палац у новому стил? французького амп?ру. Коли Принц Фредер?к помер в 1805 роц?, його син князь Крист?ан взяв на себе справи пов'язан? з модерн?зац??ю палацу. Проте, Аб?лдгорд помер в 1809 роц? ? модерн?зац?я зупинилася. У 1839 роц?, принц став королем Кр?ст?аном VIII, а палац згодом отримав назву Крист?ана VIII. [3]

Палац Броккдорффа

Палац Броккдорффа ? палац Фредер?ка VIII [ ред. | ред. код ]

Палац Фредер?ка VIII, або Палац Броккдорффа, побудований для барона Йоах?ма Броккдорффа у 1750?1760 роках п?д кер?вництвом Н?льса Ейгтведа . Про?кт буд?вництва був завершений в 1754 роц? головним зодчим Лаур?цом де Тура. П?сля смерт? Брокдорфа в 1763 роц? палац придбав лорд Мольтке, який через два роки продав палац Фредер?ку V .

З 1767 року в палац? розм?щувалася Нац?ональна в?йськова академ?я, а з 1788 року ? В?йськово-морський коледж. Стелю бенкетного залу понизили, щоб зал можна було використовувати для тренувань. П?сля битви при Копенгаген? в 1801 роц?, кра?н? була необх?дна б?льша к?льк?сть курсант?в. Брак простору в коледж? був вир?шений шляхом додавання поверх?в всередин? палацу, що в ?нших палацах було зроблено к?лькома роками ран?ше.

Реконструкц??

Палац був реконструйований в стил? амп?р у 1828?1830 роках п?д кер?вництвом арх?тектора Йоргена Хансена Коха як резиденц?я для спадко?мця престолу Фредер?ка (майбутнього короля Фредер?ка VII ) ? його наречено? В?лелм?ни, а коледж перенесли в ?ншу буд?влю. У 1837 роц? Фредер?к VII ? В?лелм?на розлучилися, надал? в палац? розм?щувалися члени корол?вського двору. В 1869 роц? до палацу пере?хав насл?дний принц Фредер?к, який в 1906 роц? став королем Фредер?ком VIII . Згодом палац був названий його ?м'ям.

В 1935?1936 роках палац був реконструйований як резиденц?я для спадко?мця престолу Фредер?ка (згодом Фредер?ка IX) ? його дружини принцеси ?нгр?д. Королева ?нгр?д мешкала в палац? до сво?? смерт? в листопад? 2000 року.

Палац Фредер?ка VIII знов був ретельно реконструйований у 2004?2010 роках. Тепер ? резиденц??ю спадко?мця престолу Фредер?ка ? його дружини принцеси Мар?? з адм?н?стративними ? церемон?альними функц?ями. [4]

Палац Крист?ана IX

Палац Шака ? палац Крист?ана IX [ ред. | ред. код ]

Колонада Харсдорфа [ ред. | ред. код ]

Арх?тектура [ ред. | ред. код ]

Схема Амал??нборгу
Статуя Фредер?ка V в центр? площ?

К?нна статуя [ ред. | ред. код ]

К?нна статуя Фредер?ка V в центр? площ? виконана у римському стил? ? вважа?ться одн??ю ?з найвизначн?ших к?нних статуй у св?т?. Вона була створена французьким скульптором Жаком Франсуа Жозефом Сал?. Проф?нансувала про?кт Данська Ост-?ндська компан?я , головою яко? був Лорд Мольтке.

В той час скульптор Сал? був дуже популярний в ?вроп? ? виконував замовлення багатьох ?вропейських монарх?в. До Дан?? в?н прибув у 1753 роц?, а роботу над стату?ю Фредер?ка V розпочав у 1754 роц?. П?дготовча робота тривала 14 рок?в. В 1768 роц? статуя була в?длита в бронз?, а процес в?дливання зайняв всього три хвилини. Оздоблювальн? роботи тривали ще три роки ? у 1771 роц? статуя була встановлена на площ?. Навколишн? мармурове покриття, ?рати ? ланцюги були завершен? в 1774 роц?. [5]

Пропозиц?я проекту стату? Фредер?ка V, Карл Маркус Туше, 1750

Ц?кавим ? той факт, що за роботу скульптору Сал? заплатили б?льше н?ж коштувало спорудження вс?х чотирьох палац?в Ал??нборгу. [6]

Корол?вська лейб-гвард?я [ ред. | ред. код ]

Корол?вська лейб-гвард?я нагляда? за Ал??нборгом та ?ншими корол?вськими замками та палацами. Показова зм?на караулу в Ал??нборз? в?дбува?ться зг?дно з встановленим ритуалом кожен день о 12 годин? оп?вдн?. Кр?м того, вартов? зм?нюються кожн? дв? години.

Лейб-гвард?йц? вбран? в ?сторичну форму ? чорн? ведмеж? шапки, як? шиють з? шкур канадських ведмед?в. Два майстри, що виготовляють ц? шапки в Дан?? ? Бр?ан Рютцоу та Леннард Хоффман ? в?дом? вс?й кра?н?.

Амал??нхавен ? Парк Амал?? [ ред. | ред. код ]

Музе? в Амал??нборз? [ ред. | ред. код ]

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Amalienborg . The Danish Monarchy. Арх?в ориг?налу за 20 липня 2013 . Процитовано 6 с?чня 2012 . (англ.)
  2. Christian VII’s Palace . The Danish Monarchy. Арх?в ориг?налу за 20 липня 2013 . Процитовано 7 с?чня 2012 . (англ.)
  3. Christian VIII’s Palace . The Danish Monarchy. Арх?в ориг?налу за 20 липня 2013 . Процитовано 7 с?чня 2012 . (англ.)
  4. Frederik VIII's Palace . The Danish Monarchy. Арх?в ориг?налу за 20 липня 2013 . Процитовано 7 с?чня 2012 . (англ.)
  5. The Equestrian Statue . Agency for Palaces & Cultural Properties. Арх?в ориг?налу за 20 липня 2013 . Процитовано 6 с?чня 2012 .
  6. Обухова О. И. (2009). Дания. Исторический путеводитель . Москва: Вече. с.  320 . ISBN   9785953341493 . (рос.)