Албанська республ?ка

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Republika Shqiptare
Албанська республ?ка
De facto протекторат Корол?вства ?тал?я [1] [2] [3]
Князівство Албанія
1925 ? 1928 Албанське королівство
Прапор Герб
Прапор Герб
Дев?з
"Atdheu mbi te gjitha"
"Батьк?вщина понад усе"
Г?мн
Himni i Flamurit
Г?мн прапору
Албанії: історичні кордони на карті
Албан??: ?сторичн? кордони на карт?
Столиця Тирана
Мови албанська
Форма правл?ння Республ?ка
президент Ахмет Зогу
Законодавчий орган Нац?ональна Асамблея (двопалатна)
?сторичний пер?од ?нтербелум
 - Засновано 1925
 - Оголошення монарх?? 31 серпня  1928
Валюта Албанський лек
Сьогодн? ? частиною Албанія  Албан?я

Албанська Республ?ка ( алб. Republika Shqiptare ) ? оф?ц?йна назва Албан?? , закр?плена у Конституц?? 1925 року. Албан?я стала De facto протекторатом Корол?вства ?тал?я п?сля п?дписання Тиранських договор?в 1926 ? 1927 року, [1] [2] [3] Албан?я була оголошена п?зн?ше конституц?йною монарх??ю у 1928. П?сля свого створення республ?ка була п?д сильним впливом Корол?вства ?тал?я, дв? держави були союзниками, за для зб?льшення впливу ?тал?? на Балканах, а також обоп?льно? безпеки проти Грец??, з яко? обидв? кра?ни мали територ?альн? претенз??.

Скасування княз?вства

[ ред. | ред. код ]

П?сля перемоги над урядом Фан Нол? . Ахмет Зогу закликав парламент вир?шити долю некоронованого Княз?вства Албан?я . Парламент швидко прийняв нову конституц?ю, оголосив Албан?ю республ?кою, ? надав Зогу диктаторськ? повноваження, що дозволило йому призначати ? зв?льняти м?н?стр?в, накладати вето на закони, ? призначати весь основний адм?н?стративний персонал ? третину Сенату. Конституц?я передбачала парламентську республ?ку з потужною президентською владою, у як?й президент виступа? головою держави та уряду. Ахмет Зогу був обраний президентом на семир?чний терм?н Нац?ональними зборами, до його проголошення королем албанц?в. Зогу п?дтримував добр? стосунки з фашистським режимом Бен?то Муссол?н? в ?тал?? ? п?дтримував зовн?шню пол?тику ?тал??. 31 с?чня Зогу був обраний президентом на семир?чний терм?н. Опозиц?йн? парт?? ? громадянськ? свободи були скасован?; противники режиму були вбит? й постраждали в?д суворо? цензури . Зогу правив Албан??ю через чотирьох в?йськових губернатор?в, в?дпов?дальних перед ним особисто. В?н призначив вожд?в клан?в оф?церами резерву арм??, як? мали в?дгукнутись на заклик для захисту режиму проти внутр?шн?х або зовн?шн?х загроз.

?тал?йський проникнення

[ ред. | ред. код ]

В обм?н на ?нвестування Зогу, Белград оч?кував поступки терену ? вплив на Тирану. Ц?лком очевидно, що Зогу об?цяв територ?альн? поступки Белграду до початку ?нвестування, але прийшовши до влади албанський керманич оголосив албанськ? власн? територ?альн? претенз??. 30 липня 1925 дв? кра?ни п?дписали угоду повернення монастиря Святого Наума на Охридському озер? та ?нших сп?рних околиць до Югослав??. Проте Югослав?я, б?льше н?чого не отримала в?д ?нвестування у Зогу. В?н в?дмовився в?д Белграду ? звернувся до ?тал?? для захисту. Проте Муссол?н? вбачав в Албан?? плацдарм на Балканах, ? п?сля в?йни велик? держави фактично визнали ?тал?йський протекторат над Албан??ю. У травн? 1925 р., ?тал?я почала проникнення в життя Албан??, кульм?нац??ю яко? стане чотирнадцять рок?в по тому окупац?я ? анекс?я Албан??. Першим великим кроком була угода м?ж Римом ? Тираною, що дозволило ?тал?? експлуатувати родовища корисних копалин в Албан??. Незабаром Парламент Албан?? дозволив ?нвестувати Риму в Албанський Нац?ональний банк, який виступав як албанська скарбниця хоча ?? головний оф?с був у Рим? та ?тал?йськ? банки мали ефективний контроль над ним. Албанц? також погодились на монопол?ю ?тал?йсько? судноплавно? компан?? на вантажн? та пасажирськ? перевезення у/з Албан??. Наприк?нц? 1925, Товариство Економ?чного розвитку Албан??, з вир?шальним ?тал?йським кап?талом, почало надавати Албан?? кошти п?д висок? в?дсотки на транспорт, с?льське господарство ? громадськ? роботи. У середин? 1926, ?тал?я почала поширювати св?й пол?тичний вплив на Албан?ю, з проханням до Тирани визнати особливий статус Риму в Албан?? ? прийняти ?тал?йських ?нструктор?в в арм?ю ? пол?ц?ю. Зогу чинив оп?р до початку повстання в п?вн?чних горах, п?д тиском албанський керманич п?дписав Перший Тиранський догов?р з ?тал?йцями 27 листопада 1926. У договор?, обидв? держави домовилися не укладати жодних угод з ?ншими державами, що завдають шкоди ?хн?м вза?мним ?нтересам. Угода, по сут?, гарантувала пол?тичне становище Зогу в Албан??, а також кордон?в кра?ни. У листопад? 1927 року, Албан?я та ?тал?я вступили в оборонний союз, п?дписавши Другий Тиранський догов?р, в якому ?тал?йський генерал ? близько сорока оф?цер?в, консультували албанську арм?ю. ?тал?йськ? в?йськов? експерти незабаром почали ?нструктаж во?н?зованих груп молод?. Тирана також дозволила ?тал?йському в?йськово-морському флоту доступ до порту Вльоре , албанц? отримали велик? поставки озбро?нь з ?тал??.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. а б Aristotle A. Kallis. Fascist ideology: territory and expansionism in Italy and Germany, 1922-1945 . London, England, UK: Routledge, 2000. Pp. 132.
  2. а б Zara S. Steiner. The lights that failed: European international history, 1919-1933 . Oxford, England, UK: Oxford University Press, 2005. Pp. 499.
  3. а б Roy Palmer Domenico. Remaking Italy in the twentieth century . Lanham, Maryland, USA: Rowman & Littlefield Publishers, Inc., 2002. Pp. 74.