Айнзатцгрупи

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Айнзатцгрупи
Дата створення?/?заснування 1939
Зображення
Коротка назва EGr
Участь у в?йськовому конфл?кт? Друга св?това в?йна , Польська кампан?я , National Liberation Struggle of Yugoslavia d , н?мецько-радянська в?йна ? Вторгнення Герман?? в Польщу d
Посада кер?вника орган?зац?? обергруппенфюрер
Виконавчий директор Райнгард Гейдр?х ? Ернст Кальтенбруннер
Кра?на   Трет?й Рейх
Юрисдикц?я Трет?й Рейх ? Окупована Н?меччиною ?вропа
Пол?тична ?деолог?я нац?онал-соц?ал?зм
Батьк?вська орган?зац?я Головне управл?ння ?мперсько? безпеки
Доч?рня орган?зац?я Einsatzkommando d
Розташування штаб-квартири Головне управл?ння ?мперсько? безпеки
Мета про?кту або м?с?? Ескадрони смерт?
Час/дата припинення ?снування 1945
Адреса Prinz-Albrecht-Straße ? Berlin
CMNS:  Айнзатцгрупи у В?к?сховищ?
Масова страта радянських цивільних осіб, 1941 рік
Масова страта радянських цив?льних ос?б, 1941 р?к

Айнзацгрупи ( н?м. Einsatz  ? введення до бою) ? оперативн? в?йськово-розв?дувальн? частини Служби безпеки (СД) , створен? н?мецьким нацистським кер?вництвом в рамках в?йськ СС для л?кв?дац?? населення, знищення в?йськовополонених на окупованих територ?ях. Под?лялися на зондер- ( н?м. Sonderkommando ) та айнзатцкоманди ( н?м. Einsatzkommando ), п?дпорядковувалися Головному управл?нню ?мперсько? безпеки Н?меччини (РЗГА) , долучалися до арм?йських частин Вермахту . Зондеркомади д?яли за л?н??ю фронту, а айнзацкоманди ?оперували в тилу за л?н??ю фронту. Створен? у вересн? 1938 , д?яли на окупован?й н?мецькими в?йськами територ?? Чехословаччини, а пот?м в Польщ?. Кожна айнзатцгрупа нал?чувала в?д 800 до 1200 добровольц?в СС , гестапо ? СД . Ус? вони проходили короткотерм?нову спецп?дготовку, навчалися тактиц? каральних ≪акц?й≫ щодо великих груп людей.

Австр?я, Чехословаччина та Польща

[ ред. | ред. код ]

Айнзацгрупи ? айнзацкоманди зобов'язан? сво?м виникненням спец?ально створен?й служб? безпеки ? агентам гестапо, як? працювали в т?сному контакт? з австр?йською пол?ц??ю по виявленню ? арешту громадян, налаштованих проти нацистського режиму, що п?длягають ф?зичному знищенню.

П?д час при?днання Австр?? до Н?мецького рейху ? при?днання Судетсько? област? Чехословаччини в 1938 роц?, а також при окупац?? ≪решти Чех??≫ в 1939-му, використовувалися ≪виконавч? команди≫ ( н?м. Einsatzkommando , айнзацкоманди) або ≪виконавч? групи≫, як? забезпечували потреби пол?ц?? безпеки ? зд?йснювали, як писало ксенофобське пер?одичне видання ≪Volkischer Beobachter≫ ≪очищення зв?льнених областей в?д марксистських зрадник?в народу та ?нших ворог?в держави≫.

Айнзатцгрупи на окупован?й територ?? СРСР

[ ред. | ред. код ]
Просування айнзацгруп A, B, C, D на окупованих територ?ях Радянського Союзу в зон? д?? арм?йських груп вермахту, 1941.
Умовн? позначення: EK8 ? № ? маршрут руху айнзацкоманди; SK4a ? № ? маршрут рух зондеркоманди; прапорець ? м?сце дислокац?? та найменування айнзацгрупи; суц?льна л?н?я ? просування в?йськ; пунктирна л?н?я ? кордони д?й айнзацгруп.

Айнзатцгрупи ≪А≫ у склад? групи арм?й ≪П?вн?ч≫ ? ≪В≫ у груп? арм?й ≪Центр≫ вступили на територ?ю СРСР в?дразу за г?тлер?вськими в?йськами вже в перш? дн? н?мецько-радянсько? в?йни. Айнзацгрупа А д?яла в Прибалтиц? ? Б?лорус?? . Вона складалася з? зондеркоманд 1а ? 1б та айнзацкоманд 2 ? 3. А?нзацгрупа Б, яка оперувала в Б?лорус??, складалася з зондеркоманд 7а ? 7б та айнзацкоманд 8 ? 9. [1] На територ?? Укра?ни, Брянсько? област?, в Криму ? на П?вн?чному Кавказ? д?яли айнзатцгрупи ≪С≫ п?д орудою оберфюрера СС Раша ? у склад? зондеркоманд 4а ? 4б, айнзатцкоманд 5 ? 5б, а також айнзатцгрупи ≪Д≫ на чол? з бригаденфюрером СС Олендорфом у склад? зондеркоманд 10а, 10б ? айнзатцкоманд 11а, 11б ? 12, п?дпорядкованих груп? арм?й ≪П?вдень≫ .

У жовтн? 1941 у зв'язку з? ≪зб?льшенням обсягу роботи≫ в РЗГА створили особливий командний штаб для загального кер?вництва ≪акц?ями≫ айнзатцкоманд. Серед 1200 виконавц?в масово? страти мирного населення у Бабиному Яру в Ки?в? була зондеркоманда 4а айнзатцгрупи ≪С≫, що складалася приблизно з? 150 есес?вц?в, начальником був штандартенфюрер СС Пауль Блобель, якого страчено 1951 за вироком у справ? ≪айнзатцгруп≫. [2]

За приблизними п?драхунками, жертвами д?яльност? айнзатцгруп на територ?? СРСР стали 2 м?льйони ос?б. Лише айнзатцгрупи ≪С≫, що д?яла на територ?? Укра?ни, знищила 975 тисяч ос?б. Так у м?стечку Паволоч було знищено 1,5 тисяч? ?вре?в.

Покарання

[ ред. | ред. код ]

П?сля розгрому нацистсько? Н?меччини групу кер?вник?в айнзатцгруп (22 особи) 1947?1948 було засуджено американським в?йськовим трибуналом у Нюрнберз? на ≪процес? № 9≫: 14 злочинц?в ? до смертно? кари, ?нших ? до р?зних терм?н?в тюремного ув'язнення. [2] У наступн? роки в Н?меччин? в?дбулося к?лька судових процес?в у справах кер?вництва СД.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]
  • Мельников Д. Е., Черная Л. Б. Империя смерти: Аппарат насилия в нацистской Германии, 1933?1945. М., 1987.

Посилання

[ ред. | ред. код ]