Автентичне виконавство , Автентизм (в?д п?зньолат . authenticus ? справжн?й, достов?рний ) ? рух в музичному виконавств?, що ставить сво?м завданням максимально точне в?дтворення звучання музики минулого, в?дпов?дн?сть сучасного виконання ориг?нальним, ≪?сторичним≫ уявленням.

Автентизм найчаст?ше пов'язують з виконаннями музики бароко . Однак в?н знаходить застосування при виконанн? музики вс?х епох, музичн? традиц?? яких в?др?зняються в?д сучасних: середньов?ччя , в?дродження , класицизм , а також, певною м?рою, до арха?чного музичного фольклору.

Автентичне виконання передбача? об?знан?сть виконавця у вс?х (за можливост?) аспектах музично? практики й теор?? того пер?оду ? т??? кра?ни, коли ? де написана музика. Тому в зах?дних кра?нах останн?м часом б?льше поширення знаходить терм?н ≪?сторично ?нформоване виконавство≫ ( англ. ≪historically informed≫ performance practice , скорочено HIPP). Автентизм почина?ться з ум?ння ?нтерпретувати нотний текст з авторського ориг?налу. Тому таким важливим ? видання ? розповсюдження факсим?льних видань стародавн?х нот ? осв?ти в ц?й сфер?.

Важливими (серйозно в?др?зняються в?д сучасних) ? п?дходи до ?нтерпретац?? партитури (вм?ння грати ? розшифровувати цифрований бас , вибирати склад ? к?льк?сть виконавц?в), знання правил ? прийом?в гри (штрихи, ≪хорош?≫ й ≪поган?≫ ноти, агог?ка , темпи , динам?ка , артикуляц?я ? т. д.), виб?р ?нструмент?в, ?х оснащення та настроювання (звуковисотн?сть, темперац?я), вм?ння ?мпров?зувати, в?рно грати орнаментику .

Найвидн?шим проявом автентичних ? використання в сучасних ?нтерпретац?ях музичних ?нструмент?в минулого (ориг?нал?в або виготовлених в нов?тн?й час коп?й) у тих випадках, коли ц? ?нструменти вийшли з ужитку або значно зм?нилися, наприклад: в?ола да гамба , барокова скрипка , поздовжня флейта , клавесин , клав?корд , молоточков? фортеп?ано , а також ?нструменти XIX стол?ття ( педальне фортеп?ано , Арпедж?оне , ф?сгармон?я та ?н.) В ?деальному випадку тв?р бажано виконувати на ?нструмент? того часу, коли цей тв?р написано ^[1] . До автентизму в?дноситься також виконання високих (≪ж?ночих≫, написаних для сп?вак?в-кастрат?в) вокальних парт?й у ранн?х операх чолов?чими голосами ( контратенор ) зам?сть ж?нок-сп?вачок ? виконання високих сольних парт?й в церковн?й музиц? XVIII стол?ття хлопчиками, а не сп?вачками, як це ? передбачалося композиторами.

Для автентичного напрямку виконання фольклору характерно прагнення в точност? в?дтворити манеру народного виконавства. Для ц??? мети музиканти-автенисти зд?йснюють експедиц?? по селах, шукаючи нос??в народно? традиц??, головним чином серед людей похилого в?ку. На думку л?дера гурту Божич? ?лл? Фетисова , звичайна розшифровка народно? п?сн? нотами втрача? близько половини ?нформац?? ^[2] .

?нтерес до автентичного звучання старовинно? музики виник на меж? XIX?XX стол?ть. Засновником руху традиц?йно вважа?ться Арнольд Долмеч (1858?1940), який конструював коп?? старовинних ?нструмент?в ? виконував на них музику XVII?XVIII стол?ть. Долмеч ? автор монограф?? ≪Виконання музики XVII?XVIII стол?ть≫ ( англ. The Interpretation of the Music of the 17th and 18th Centuries ; Лондон, 1915), яка стала важливим теоретичним об?рунтуванням аутентичного виконавства. У Франц?? в цей же час було засновано ≪Товариство концерт?в на старовинних ?нструментах≫ ( фр. Societe de concerts des instruments anciens ) ? його головою був Кам?ль Сен-Санс , орган?зац?йними питаннями займався Анр? Казадезюс . У Н?меччин? на початку XX стол?ття аналог?чне сусп?льство заснував в?олончел?ст Кр?ст?ан Деберайнер , що пропагував в?дродження в?оли да гамба . Тод? ж Альберт Швейцер ? його прихильники розгорнули антиромантичний рух ( Orgelbewegung ^[de] ) за в?дновлення "справжнього" звучання органно? музики Й. С. Баха, яке розвинулось п?д гаслом ≪Назад до З?льбермана≫! В?дродженню клавесина як концертного ?нструменту сприяла концертна та педагог?чна д?яльн?сть Ванди Ландовсько? у р?зних кра?нах.

У 1950-х роках вид?лилися Густав Леонхардт , Н?колаус Арнонкур , Тон Копман (Коопман), С?г?звальд Кейко ? його брати (ансамбль La Petite Bande ), Франс Брюгген , Ф?л?п Херревеге , Джон Ел?от Гард?нер , Кр?стофер Хогвуд , Рейнхард Гебель , Рене Якобс , В?льям Кр?ст? , Масаак? Судзук? , Кр?стоф Руссе та багато ?нших корифе?в сучасного HIPP-руху.

Б?ля виток?в автентичного виконавства в СРСР стояли московський ансамбль ≪Мадригал≫ (заснований в 1965 композитором та п?ан?стом, князем Андр??м Волконським ) ? талл?ннський ансамбль ≪Hortus Musicus≫ (заснований в 1972 скрипалем Андресом Мустоненом ). Значний внесок у розвиток автентичного виконавства в Рос?? внесли клав?рист Олекс?й Любимов ? скрипалька Тетяна Гр?нденко (кер?вник оркестру ≪Академ?я старовинно? музики≫).

На злам? XIX?XX стол?ть ?нтерес до автентичного звучання укра?нського музичного фольклору проявляв М. Лисенко , який орган?зовував концерти кобзаря Остапа Вересая та залишив по соб? розв?дку про його творч?сть ≪Характеристика музичних особливостей укра?нських дум ? п?сень у виконанн? кобзаря Вересая≫, а також книгу ≪Народн? музичн? ?нструменти на Укра?н?≫, що була надрукована на стор?нках журналу ≪Зоря≫ за 1894 р?к. Важлив? зауваження щодо автентичного виконавства музичного фольклору ? в працях видатного вченого-фольклориста К. Кв?тки , який зокрема писав ≪…конче треба також культивувати живу репродукц?ю через сп?вц?в та ?нструментал?ст?в, що присвятять себе точному, так би мовити, музеальному збереженню народного репертуару, традиц?? народного виконання ? манеру ?нструментально? гри≫ ^[3]

Поштовхом для розвитку укра?нсько? мед??в?стики та популяризац?? давньо? музики став перший науковий симпоз?ум, присвячений проблемам старовинно? укра?нсько? музики, що проходив у Ки?в? 5-9 кв?тня 1969 року. Наприк?нц? 1970-х рок?в навколо укра?нських ентуз?аст?в старовинно? музики Анатол?я Шпакова ( лютня ) та Святослава Крутикова (клавесин, блокфлейти) згуртувався колектив однодумц?в, який прагнув наблизитися до автентичност? у виконавств?. В 1980-90-х роках активну творчу д?яльн?сть веде ансамбль ≪Silva Rerum≫ п?д орудою Тетяни Трегуб, що ставив соб? за мету ознайомити широкий загал ?з зразками укра?нсько? старовинно? музики ^[4] . З 1990-х рок?в автентичне виконання старовинно? музики пропагу? Натал?я Свириденко , в репертуар? представлено цикли монограф?чних програм: ≪Укра?нське бароко≫, ≪Англ?йська верджинальна музика≫, ≪Уся камерна музика Й. С. Баха≫, ≪Музика за час?в Бурбон?в≫, ≪Музика в?д Розумовських≫, твори Дж. Фрескобальд?, К. Ф. Е. Баха, Д.Скарлатт?, А.Солера, М.де Фалья, ?спанська музика XVI ст. ^[5] .

Критики автентизму сумн?ваються в тому, що наближене до епохи створення твору виконання допомага? сучасному слухачев? почути музику давн?х час?в так, як ?? чули сучасники, адже для цього слухач повинен волод?ти музичною культурою того часу. Хоча ц?лком слушно, що адекватному сприйняттю музики певного пер?оду сприяють м?н?мальн? знання про культуру того часу.

?нший аспект критики автентизму пов'язаний з використанням у виконавськый практиц? старовинних ?нструмент?в. Сутн?сть зм?н в ?нструментах, що в?дбулися в п?зн?ш? епохи, полягала у спрощенн? ? розширенн? ?х техн?чних можливостей, вир?внюванн? або нарощуванн? потужност? звучання. Зв?дси ? поширена думка про те, що старовинн? ?нструменти ≪слабк?≫ або нав?ть ≪фальшив?≫. Кр?м того, старовинн? ?нструменти були розрахован? для ?нших зал?в ? невеликих за площею, тод? як великих ф?лармон?йних зал?в до XIX стол?ття не ?снувало.

Зм?стовною ? також критика самого терм?ну ≪автентичний≫. Сам Густав Леонхардт зауважу?, що автентичною може бути, наприклад, ваза XVIII стол?ття, але жодне сучасне виконання не може бути автентичним в повному розум?нн? слова, оск?льки неможливо перенестися на 300 рок?в у минуле. Виконавськ? стил?, як би вони себе не називали, неминуче несуть на соб? в?дбиток свого часу. Зм?ню?ться ? саме поняття ≪автентизму≫. Тому ≪автентичн?≫ записи старш? за 30 рок?в (наприклад, колись знаменитих ансамбл?в Рене Клеменчича [ Арх?вовано 31 травня 2011 у Wayback Machine .] , Studio der fruhen Musik ^[en] , ≪Early Music Consort≫ Дев?да Мунроу ^[en] , Арнольда Долмеча, Ванди Ландовсько?, багатьох ?нших ансамбл?в та окремих виконавц?в) здатн? застар?вати, як ? ≪академ?чн?≫ виконавськ? стил?.

• Барокова музика
• Вав?лов Володимир Федорович

• Виконавство народне; Виконавство музичне // Укра?нська музична енциклопед?я. Т. 1: [А ? Д ] / Гол. редкол. Г. Скрипник. ? Ки?в : ?МФЕ НАНУ , 2006. ? С. 349-351.
• Перегра // Укра?нська музична енциклопед?я . ? Ки?в: ?нститут мистецтвознавства, фольклористики та етнолог?? ?мен? М. Т. Рильського НАН Укра?ни , 2018. ? Том 5: ПАВАНА ? ≪POLIКАРП≫ .  ? С. 133-136

Тематичн? сайти Yleinen suomalainen ontologia Словники та енциклопед?? Энциклопедия Кругосвет Нормативний контроль Freebase :  /m/01_h9x · GND :  4197967-9 · J9U :  987012413168405171 · LCCN :  sh2020008754