?сма?л?ти

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Частина сер?? статей на тему:
?слам
Аллах
Аллах
Аллах
?динобожн?сть ? ?стор?я ? Терм?нолог?я
Шаблон Шаблони ? Категорія Категор?я ? Портал
?мпер?я Фат?м?д?в у п?к ?? розвитку.

?сма?л?зм ( араб. ??????????? ‎?? ? al-Ism?‘?liyy?n, перс. ?????????? ‎ ? Esma‘?liyan, урду ???????? ‎ ? Ism???l?) ? одна з найпоширен?ших ши?тських теч?й в ?слам? . Виникла в пер?од арабського хал?фату в друг?й половин? VIII ст. Розпалося на ряд окремих рух?в. Титул ?мама найчисленн?шо? общини ?сма?л?т?в ? Ага-хан  ? переда?ться у спадок. Зараз главою ц??? громади ? Ага-Хан IV . К?льк?сть ?сма?л?т?в р?зних напрямк?в перевищу? 15 м?льйон?в.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Виникнення ?сма?л?т?в пов'язують з розколом у ши?тському ?слам?, що трапився в 765 роц?. Назва походить в?д ?мен? старшого сина ши?тського ?мама Джафара ас-Садика (шостий ши?тський ?мам ) ? ?сма?ла . В?н був позбавлений батьком спадко?много титулу ?мама, в чому його приб?чники вбачали порушення закону. Об'?днавшись навколо ?сма?ла, вони обрали його сво?м ?мамом. Орган?зац?я була та?мною. Вона под?лялась на с?м ланок. Вищ? дв? були найчисленн?шими ? до них належало кер?вництво рел?г?йного напряму, вищ? духовн? особи. Середню ланку становили пропов?дники. Решта ? були звичайними членами громади.

?сма?л?зм був поширеним в ?сламському св?т? ? ?снували нав?ть ?сма?л?тськ? держави (в X ст. фат?м?дський ?гипет , у X?XII ст. ? держава в Палестин? й Сир?? , Х?-Х?? ст. на територ?? ?рану ).

?сма?л?ти не ? ?диною рел?г?йною орган?зац??ю. Перший найглибший розкол в ?сма?л?зм? в?дбувся наприк?нц? XI ст., п?сля смерт? хал?фа ал- Мустансира (Фат?м?да). Утворилося два угруповання ? одне наполягало на обранн? хал?фом Абу Мансур Н?зара , ?нше ? Абу аль Касим Ахмада , син?в ал-Мустансира. Приб?чники Абу Мансур Н?зара (?х почали називати н?заритами ), зосередились у Сир?? та ?раку . Вони були найактивн?шими ? найрадикальн?шими ?сма?л?тами. Прихильники Абу аль Касим Ахмада ? мустал?ти  ? на певний час зум?ли утримати за собою хал?фат , зосередившись в ?гипт? . Вони були пом?ркован?шими приб?чниками ?сма?л?зму.

Н?зарити мали два центри пропаганди ? в горах Сир?? та на п?вноч? ?рану , в Табаристан? (XI?XIII ст.). П?зн?ше частина н?зарит?в переселилась до ?нд?? . З середини XIX ст. ?хн? ?мами почали носити титул Ага-хан , а орган?зац?я почала називатись ходжа.

Мустал?ти п?сля поразки та л?кв?дац?? фат?м?дського хал?фату частково переселились до ?мену , частково ? до ?нд?? . [1]

?деолог?я [ ред. | ред. код ]

З часом ?сма?л?зм сутт?во в?ддалився в?д ортодоксального ?сламу , зазнав впливу ?нд?йських ? давн?х перських рел?г?й та перетворився на синкретичне вчення. Та?мний характер вчення ?сма?л?т?в в?ддалив ?х в?д основно? маси мусульман. Вони гуртувались у та?мн? товариства ? часто практикували терористичн? засоби боротьби за сво? переконання.

?деолог?чна система ?сма?л?зму склада?ться з двох доктрин: зовн?шньо? ( зах?р ) ? загальнодоступного вчення ? внутр?шньо? ( батин ), доступно? вта?мниченим. Батин в?домий лише ?сма?л?тським ?мамам . Керуючись доктриною та?много вчення, ?сма?л?ти алегорично трактували аяти Корану та стверджували, що вс? ц? алегор?? походять в?д ?хн?х ?мам?в, як? знають пота?мн? ? та?мн? (батин) значення Корану. В?дпов?дно до цих уявлень, вони под?ляли богослов'я на в?дкрите (зах?р) ? та?мне (батин). ?сма?л?ти часто нехтували зовн?шн?ми обрядами ? заборонами ( харам ) ?сламу , вважаючи за необх?дн?ше осягнення батину.

Зг?дно з ученням ?сма?л?т?в, Аллах п?д?йняв ?мам?в над рештою людей ? дав ?м особлив?, зокрема ? пота?мн? знання про вс? аспекти буття. ?мами волод?ють знаннями, недоступними ?ншим людям.

?мами не зобов'язан? в?дкрито з'являтися до сво?х посл?довник?в. ?мам може бути ≪прихованим≫ ? нев?домим для б?льшост? людей. У будь-якому випадку в?н ? кер?вником, який вказу? шлях вс?й ?сма?л?тськ?й громад?. Колись ≪прихований ?мам≫ все ж стане явним ? прийде у св?т, щоб в?дновити справедлив?сть.

Зг?дно з уявленнями ?сма?л?т?в ?мами ? непогр?шимими, не несуть н? перед ким в?дпов?дальност? та можуть робити все, що вважають за потр?бне. Прост? в?ряни мусять коритись ?м, оск?льки вони чинять лише добро.

У сво?й доктрин? ?сма?л?зм запозичив багато положень з ф?лософ?? неоплатон?к?в , гностик?в та ?нших античних шк?л. Велика увага прид?лялася м?стиц? чисел, що було запозичене з кабал?стики . Особливо шанувалося ?сма?л?тами число ≪с?м≫. Усл?д за Платоном , ?сма?л?ти розглядають земний св?т як в?дображення св?ту ?деального. Наприклад, ус? пророки ? в?дображенням Св?тового Розуму (аль-акля).

У творах ?сма?л?тських теоретик?в в?добразилися й плот?н?вськ? ?де? еманац?? . З неск?нченно в?ддаленого трансцендентного ?диного (аль-Хакк) ≪вит?ка?≫ ? множиться усе буття. Це ≪вит?кання≫ в?дбува?ться через св?тлове випром?нювання. ?дине випром?ню? з себе все суще. ?дине спочатку випром?ню? Св?товий Розум (аль-акль), що ? першою сходинкою еманац??. Випром?нювання ?диного не ц?лковито поглина?ться Св?товим Розумом, а продовжу? рух. У результат? з'явля?ться Св?това Душа (ан-нафс), яка ? другою сходинкою еманац?? ?диного. Св?това Душа вже ма? контакт з матер?альним св?том, що ?сну? одв?чно ? н?ким не був створений.

Дал? в?дбува?ться зниження Св?тово? душ? до феноменального св?ту, де вона д?литься на с?м ≪сфер≫. Ц? ≪сфери≫ перетворюються у р?зн? речовини матер?ального св?ту, як? й становлять основу буття.

Метою постання св?ту в ?сма?л?тськ?й ф?лософ?? ? реал?зац?я Божественно? ?стини. Вся ?стор?я под?ля?ться на пророч? цикли. П?сля пришестя ≪прихованого≫ ?мама вс? зовн?шн? аспекти рел?г?? будуть скасован? й залишиться лише ?стина, яка до того була ≪прихованою≫. [2]

Вт?ленням на земл? св?тового розуму були пророки, яких в ?сма?л?т?в нал?чу?ться с?м ? Адам , Авраам , Ной , Мойсей , ?сус , Мухаммед , та ?сма?л. ?мам вважа?ться в ?сма?л?т?в живим вт?ленням Св?тово? Душ?. Складовою частиною ?хнього вчення ? в?дпов?дно ?нтерпретована в?ра в переселення душ. [1]

Орган?зац?я [ ред. | ред. код ]

Захопленню ?сма?л?тами влади на певних територ?ях передував пер?од тривало? пропаганди, яку вели пропов?дники ? да? ( дауат  ? пропаганда ?сма?л?зму). Зг?дно з ?сма?л?тським вченням очолював дауат ≪прихований ?мам≫ , який передавав сво? накази да?. Вони мали пом?чник?в ? накиб?в. У накиб?в були сво? п?длегл?. З середовища да? вибиралося вище кер?вництво, ?м надавався титул ≪да? ад-дауат≫. Над ц??ю складною ??рарх??ю стояв Баб (брама). Баба не знали нав?ть найвищ? представники ?сма?л?тсько? ??рарх?? . Його знав лише ≪прихований ?мам≫ ? в?н сп?лкувався з посл?довниками лише через спец?альних представник?в. Загалом, члени ступен?в ц??? ??рарх?? не знали один одного. [3]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. а б С. В. Павлов, К. В. Мезенцев , О. О. Люб?цева . Географ?я рел?г?й. ? К., 1999. ? С. 148
  2. Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 13 жовтня 2010 . Процитовано 31 с?чня 2010 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  3. Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 13 жовтня 2010 . Процитовано 31 с?чня 2010 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )

Див. також [ ред. | ред. код ]

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

  • ?сма?л?ти // Укра?нська Рел?г??знавча Енциклопед?я