| ?рландська республ?канська арм?я
|
|---|
|
Oglaigh na hEireann
|
 Летючий заг?н Шона Хогана п?д час ?рландсько? в?йни за незалежн?сть
|
| На служб?
|
1919
?
1922
|
|---|
| Належн?сть
|
?рландський народ
|
|---|
| Тип
|
регулярна арм?я
|
|---|
| Чисельн?сть
|
близько 15 000 б?йц?в (у тому числ? з допом?жними частинами)
|
|---|
| Гарн?зон/Штаб
|
Дубл?н
|
|---|
| Штандарт
|
 |
|---|
| В?йни/битви
|
В?йна за незалежн?сть ?рланд??
(1919?1921)
|
|---|
| Командування
|
|---|
Визначн?
командувач?
|
Майкл Колл?нз
|
|---|
?рла?ндська Республ?ка?нська А?рм?я, ?РА
(
?рл.
Oglaigh na hEireann
) ? в?йськова революц?йна орган?зац?я
?рландсько? республ?ки
. Походить з ?рландського республ?канського братства, заснованого 25 листопада 1913 року, яке п?дняло
Великодн? Повстання
[1]
. У 1919 роц? незалежн?сть ?рландсько? Республ?ки, яка була проголошена п?д час Великоднього Повстання, була оф?ц?йно затверджена нижньою палатою парламенту ?рланд?? (Dail Eireann), а
?рландськ? Добровольц?
були визнан? лег?тимною арм??ю. П?сля цього розпочалась ?рландська в?йна за незалежн?сть, яка тривала до 1921 року.
П?сля п?дписання у 1921 роц?
Англо-?рландського договору
, який поклав край в?йн? за незалежн?сть, в?дбувся розкол в ?РА. Вояки, як? п?дтримали догов?р, сформували ?рландську Нац?ональну Арм?ю на чол? з л?дером ?РА
Майклом Колл?нсом
. Водночас, значна частина б?йц?в ?РА були проти цього договору. Противники примирення з англ?йцями вели боротьбу з? сво?ми побратимами по збро?. Ця в?йна тривала протягом 1922?1923 рр. з метою утвердження незалежно? ?рланд?? на вс?й ?? територ??.
?рландський республ?кан?зм ма? довгу ?стор?ю, починаючи з
≪Товариства об'?днаних ?рландц?в≫
, влаштову? повстання у 1798 ? 1803 роках, продовжуючи ≪?рландським республ?канським братством≫ (?РБ) (англ), ≪Захисниками≫ (англ), ≪Р?ббон?стами≫, ≪?рландською земельною л?гою≫ та ?ншими та?мними орган?зац?ями. Скорочення ?РА вперше застосувала американська орган?зац?я ≪Фен?анське братство≫, що влаштовувала наб?ги на
Канаду
.
До початку
Першо? св?тово? в?йни
боротьба м?ж прихильниками гомруля та юн?он?стами досягла апогею, ? британський парламент прийняв закон про автоном?ю ?рланд??, який повинен був вступити в силу п?сля зак?нчення в?йни через побоювання про виникнення громадянсько? в?йни. ≪?рландськ? добровольц?≫ розкололися: велика частина на чол? з л?дером ≪?рландсько? парламентсько? парт??≫ (?ПП) Джоном Редмондом була готова погодиться на самоврядування ? в?дправити на фронт св?тово? в?йни 20 000 сво?х член?в, але 12 000 людей, як? залишили назву ≪Добровольц?≫, разом з л?дерами ?РБ були згодн? лише на повну незалежн?сть. ?х кер?вник, Ейн Макн?л, оголосив про протиборство призову ?рландц?в на фронт ? допустимост? збройного повстання заради незалежност?. До ≪добровольц?в≫ долучилася невелика, але б?льш бойова ≪?рландська цив?льна арм?я≫, л?дер яко?,
Джеймс Коннолл?
, ув?йшов до кер?вництва ?РБ.
Навесн? 1916-го ?РБ готувало повстання в Дубл?н?, воно домовилося з н?мцями про постачання 20 000 рушниць та 10 кулемет?в. Але за 3 дн? до повстання, судно ≪Aud≫, що перевозило зброю, було виявлене британським флотом ? затоплене ек?пажем.
Ейн Макн?л
д?знався про майбутн? повстання в останню хвилину ? заборонив ≪добровольцям≫ брати участь в ньому, в результат? лише 2 з 12 тисяч б?йц?в вийшли на вулиц?. 24 кв?тня змовники зайняли центр Дубл?на ? тиждень протистояли британським в?йськам, учасники почали називати себе ?рландською республ?канською арм??ю. У ход? битви загинуло б?льше 500 мирних жител?в. Повстанц? вив?сили св?й прапор ? оголосили про незалежн?сть ?рланд??. Однак, спочатку б?льш?сть ?рландц?в вважало бунт?вник?в зрадниками, дубл?нц? кидали в колону полонених повстанц?в камен? та горщики з випорожненнями.
Тим не менше, думка ?рландського сусп?льства про повстанц?в р?зко зм?нилася протягом наступних двох рок?в. Спочатку це було викликане обуренням з приводу страти 16 кер?вник?в, деяких з яких вважали лише сп?вучасниками заколоту. У 1918-му британський парламент прийняв закон про в?йськову повинн?сть ?рландц?в, що викликало обурення ? нову кризу. Радикал
Еймон де Валера
проникнув в нац?онал?стичну парт?ю Шинн Фейн та став ?? л?дером, вимоги парт?? зм?нилися з дом?н?ону до повного в?дд?лення та незалежност? кра?ни. Шинн Фейн боролася з ?ПП на виборах до британського парламенту ? здобула переконливу перемогу. Депутати вийшли з британського парламенту ? створили нац?ональний ?рландський парламент (Дойл Ерен), який оголосив про незалежн?сть ново? держави ? ?рландсько? республ?ки. 100-тисячний контингент ?рландських добровольц?в був реорган?зований парламентом у нац?ональне в?йсько, яке отримало назву ≪?рландська республ?канська арм?я≫.
Перший крок в реорган?зац?? був зроблений на з'?зд? ?рландських добровольц?в 27 жовтня 1917-го, в якому взяли участь близько 250-ти член?в (багато хто в цей час залишалися в таборах п?сля Пасхального повстання). На з'?зд? пройшли вибори нового кер?вництва, були обран?: Еймон де Валера (президент),
Майкл Колл?нз
(начальник орган?зац??), Дармунд Л?нч (начальник комун?кац?й), Майкл Стейнс (начальник постачання), Рор? О'Коннор (головний ?нженер), Шон МакГерр? (генеральний секретар), Кахал Бру (начальник штабу). Також було обрано начальник?в Добровольц?в по графствах та Дубл?ну. Багато хто з обраних входили до ?рландського парламенту.
21 с?чня 1919 року в дубл?нськ?й мер?? в?дкрилося перше зас?дання ?рландського парламенту (?рландською мовою), прем'?р-м?н?стром було обрано Бру. ?РА була визнана нац?ональною арм??ю, ? повинна була п?дкорятися парламенту, але на практиц? управл?ння Добровольцями на м?сцях урядом було вельми проблематичним. Побоювання парламентар?в п?дтвердилися, коли того ж дня в П?вденному Т?пперер? з санкц?? Шона Трейс? ? Дена Бр?на були вбит? дво? констебл?в Корол?всько? ?рландсько? Пол?ц?? (К?П). Напади ≪летючих загон?в≫ на пол?цейськ? установи продовжувалися в р?зних графствах протягом ус??? в?йни.
31 с?чня штаб ?РА (Бру ? Р?чард Мулках?) випустив список принцип?в в подальших в?дносинах Дойл Ерена та ?РА:
Уряд ма? т? ж права й авторитет, що й звичайний уряд; Уряд, а не члени ?РА, санкц?ону? кампан?? ?РА;
Уряд оголошу? про во?нний стан.
У рамках ц??? стратег?? примирення парламенту ? ?РА, в серпн? Бру запропонував внести закон про обов'язкову присягу Дойл Ерену, причому як ус?ма членами ?РА, так ? самими депутатами. Колл?нз заявив де Валера (новому прем'?р-м?н?стру), що треба затвердити цей закон якомога швидше. Тим не менше, Добровольц? лише в серпн? 1920-го принесли присягу парламенту.
Розгор?лася боротьба м?ж Бру ? Колл?нзом. Бру, ном?нально, був м?н?стром оборони, але Колл?нз стояв вище на ??рарх?чн?й драбин? ?РА. Бру ? де Валера вимагали б?льшо? в?йськово? активност? ?РА, тому що вважали пропаганду недостатньо д??вою. Однак, Колл?нзу та Мулках? вдалося зосередити у сво?х руках практично всю владу над ?РА. Лише деяк? командири, так? як Том Барр? та Лаям Л?нч у Корку ? Шон МакЕйн у Лон?форд?, були практично неконтрольован? апаратом ?РА.
В?йна за незалежн?сть
[
ред.
|
ред. код
]
?РА брала участь у в?йн? проти
британсько? арм??
з с?чня 1919-го по липень 1921 року, най?нтенсивн?ш? бо? тривали з листопада 1920-го по липень 1921-го. Загалом, кампан?? ?РА у в?йн? можна розд?лити на три етапи.
Перший етап (1919 р?к) пов'язаний з реорган?зац??ю арм??. Орган?затори, так? як Ерн? О'Мейл?, були роз?слан? по вс?й кра?н? для створення м?цних партизанських п?дрозд?л?в на м?сцях. На папер?, в ?РА складалося 100,000 чолов?к, однак лише близько 15,000 брало участь у партизанськ?й в?йн?. Колл?нз, кер?вник розв?дки, створив у Дубл?н? спец?альний нечисленний ≪Заг?н≫, який вбивав пол?цейських-розв?дник?в (одним ?з член?в загону був батько письменника Брендана Б?ена, Ст?вен). Заг?н зд?йснював також рейди на казарми пол?ц??, вбивши до к?нця року чотирьох член?в дубл?нсько? пол?ц?? та 11 К?П. У к?нц? 1919-го К?П була змушена евакуювати сп?вроб?тник?в б?льшост? сво?х с?льських казарм.
Другий етап (с?чень ? липень 1920-го) характерний нападами ?РА на укр?плен? казарми К?П, розташован? в м?стах (16 з них були зруйнован? ? 29 сильно пошкоджен?). У цей же час британськ? заходи привели до ескалац?? конфл?кту. По-перше, Велика Британ?я оголосила во?нний стан в окремих частинах кра?ни, що дозволило в?дправляти в табори ? страчувати член?в ?РА. По-друге, вона розгорнула в ?рланд?? додатков? сили пол?ц??, ≪Чорних ? засмаглих≫ (
англ.
Black and Tans
) ? Допом?жну див?з?ю (
англ.
Auxiliary Division
), а також солдат?в. Таким чином, трет?й етап (серпень 1920-го ? липень 1921-го) характерний зб?льшенням британського контингенту, що призвело до зм?ни тактики партизан?в. Тепер вони нападали не на казарми, а на колони британц?в, в?дходячи п?сля цього в гори.
Хоча в?йна зачепила вс? ?рландськ? пров?нц??, основний тягар л?г на Дубл?н та п?вденно-зах?дну пров?нц?ю Манстер. У Дубл?н? атакували патрул?, а в Манстер? влаштовували зас?дки на дорогах. У Белфаст? особлив?стю була велика к?льк?сть протестант?в та юн?он?ст?в серед жител?в, ?РА та юн?он?сти вбивали представник?в протилежно? рел?г??. Тут в?йна тривала ? п?сля п?дписання мирного договору, загинуло близько 500 чолов?к.
?РА була знову реформовано у кв?тн? 1921-го: див?з?? створювалися за територ?альною ознакою, п?дрозд?ли були зб?льшен?. Але це не допомогло подужати самоуправство командир?в др?бних загон?в. У травн? ?РА невдало напала на дубл?нську митницю ? 5 б?йц?в загинуло, 80 потрапили в полон. До липня Колл?нз зрозум?в, що ?РА знаходиться за крок в?д загибел?: у арм?? було всього 3000 сучасних гвинт?вок ? практично зак?нчилися бо?припаси, 5,000 тисяч партизан?в сид?ли в кат?внях. Неспод?ване припинення в?йни врятувало ситуац?ю.
Мирний догов?р ? розкол
[
ред.
|
ред. код
]
Прем'?р-м?н?стр Велико? Британ?? Дев?д Ллойд Джордж завжди називав ?РА ≪бандою вбивць≫, однак велик? ф?нансов? витрати на в?йну ? м?жнародна реакц?я зробили його позиц?ю поступлив?шою. До того ж король Георг V в Белфаст? неспод?вано закликав сторони до примирення. 11 липня де Валера зустр?вся з генералом Макр?д? для переговор?в. У результат? ?РА отримала право зберегти зброю, на час перемир'я сторони повинн? були ≪залишатися в казармах≫. Оф?цери ?РА вважали перемир'я тимчасовим ? стали вербувати ? готувати нових член?в.
У грудн? 1921-го ?рландська делегац?я на чол? з Колл?нзом та м?н?стром закордонних справ Артуром ?рифф?том прибула до Лондона для нових переговор?в. Сп?рними моментами були статус ?рландсько? держави (?рланд?я стала дом?н?оном) ? використання британцями порт?в у п?вденн?й ?рланд??. Ц? питання згодом призвели до розколу ?РА. ?рландських л?дер?в ц?кавило питання П?вн?чно? ?рланд??, сторони домовилися визначити ?? меж? п?зн?ше за п?дсумками роботи спец?ально? ком?с??.
У сам?й ?РА п?дсумки мирно? конференц?? сприйняли неоднозначно. У Генеральному штаб? 4 з 13 член?в були проти договору, серед рядових член?в розрив у чисельн?сть стор?н був ще менше. Багато член?в ?РА не збиралися присягати на в?рн?сть новому ?рландському парламенту. 16 с?чня 1922-го О'Мейл? вийшов з? складу Штабу ? взяв соб? в п?дпорядкування 2-гу П?вденну див?з?ю. Через м?сяць начальник Центрально-Л?мер?ксько? бригади, Лаям Форд оголосив про вих?д з покори Головнокомандуванню арм?? й невизнання ново? ?рландсько? держави, його бригада оголосила про свою приналежн?сть до ?рландсько? республ?ки. 22 березня Рор? О'Коннор оголосив, що ?РА б?льше не п?дкоря?ться ?рландському урядов? ? боротиметься з ним задля в?дновлення республ?ки. 28 березня нове кер?вництво про-республ?кансько? ?РА наказало сво?м членам в?дмовитися в?д пост?в в пол?ц?? та арм?? дом?н?ону ? п?дтвердити присягу республ?ц?.
Члени ?РА, як? погодилися з договором, вийшли з ?? складу ? стали ядром ?рландсько? арм?? (7000?8000 ос?б). Вони вступили у в?йну з ?РА. 24 травня 1923-го начальник штабу ?РА Френк Айкен оголосив про припинення вогню, проте багато бойовик?в ?з цим не погодилися ? продовжили боротьбу у склад? ?ншо? орган?зац??, яка назвала себе ?РА.
- ↑
James Durney, The Volunteer: Uniforms, weapons and history of the Irish Republican Army 1913?1997, pg. 7?8.