?нгмар Бергман

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
?нгмар Бергман
Ingmar Bergman
?нгмар Бергман, 1966
Дата народження 14 липня 1918 ( 1918-07-14 ) [1] [2] […]
М?сце народження Уппсала
Дата смерт? 30 липня 2007 ( 2007-07-30 ) [4] [2] […] (89 рок?в)
М?сце смерт? Форе
Поховання Faro begravningsplats d
Громадянство Швеція  Швец?я
Профес?я к?норежисер
Alma mater Стокгольмський ун?верситет ? Palmgrenska samskolan d
Член у Американська академ?я мистецтв ? наук
Д?ти Lena Bergman d , Eva Bergman d [6] , Jan Bergman d [6] , Anna Bergman d [6] , Mats Bergman d [6] , Maria von Rosen d [6] , Дан?ел Бер?ман d [6] ? Л?нн Ульман [6] [7]
IMDb ID 0000005
Автограф
Нагороди та прем??
ingmarbergman.se
q: Висловлювання у В?к?цитатах
?нгмар Бергман у В?к?сховищ?

Ернст ??нгмар Бе?ргман ( швед. Ernst Ingmar Bergman ; також ??н?мар Бе?р?ман [8] [9] ; 14 липня 1918 , Уппсала  ? 30 липня 2007 ) ? шведський режисер театру й к?но , сценарист, письменник, один ?з пров?дних творц?в авторського к?но XX стор?ччя [10] [11] [12] . Серед найв?дом?ших к?ностр?чок Бергмана ? ≪Сьома печатка≫ (1957), ≪Сунична галявина≫ (1957), ≪Персона≫ (1966), ≪Шеп?т ? крик≫ (1972), ≪Фанн? та Александр≫ (1982).

?нгмар Бергман зд?йснив постановки понад ш?стдесяти художн?х та документальних ф?льм?в для к?но ? телебачення, при цьому в?н був автором сценар?ю до б?льшост? з них. Також на його рахунку б?льше ста с?мдесяти театральних постановок [13] . Починаючи з 1953 року сформувалась багатор?чна пл?дна сп?впраця Бергмана з к?нооператором Свеном Нюкв?стом . У ф?льмах Бергмана часто зн?мались Гарр??т Андерссон , Л?в Ульман , Гуннар Б'?рнстранд [sv] , Б?б? Андерссон , ?нгр?д Тул?н та Макс фон Сюдов .

Житт?пис

[ ред. | ред. код ]

Ранн? роки

[ ред. | ред. код ]
Бергман в молодост?

?нгмар народився у м?ст? Уппсал? ( Швец?я ), у с?м'? лютеранського пастора Ер?ка Бергмана та медсестри Кар?н Бергман (уродж. Окерблум). Його старший брат Даг [en] згодом вибрав кар'?ру дипломата, а сестра Маргарета [en] стала письменницею [14] . Батько дотримувався консервативних погляд?в на виховання д?тей ? часто карав ?х, зокрема ф?зично.

В основ? нашого виховання лежали так? поняття, як гр?х, признання, покарання, пробачення та милосердя, конкретн? фактори в?дносин д?тей ? батьк?в м?ж собою та з Богом. У цьому була своя лог?ка, яку ми приймали ?, як ми вважали, розум?ли.

? Спогади ?нгмара Бергмана [15]

?нтерес до театру та к?но проявився у Бергмана ще в дитинств?. Коли йому було дев'ять рок?в, братов? подарували на Р?здво ≪чар?вний л?хтар≫  ? поширений на той час простий про?кц?йний апарат з гасовою лампою як джерелом св?тла. ?нгмар запропонував Дагу в обм?н свою колекц?ю олов'яних солдатик?в й узявся до досл?д?в. Чар?вний л?хтар дозволяв про?ктувати нерухом? зображення з? скляних пластин ? невелик? ф?льми з? з'?днано? в к?льце 35-мм пл?вки. Бергман використовував бокс-камеру [en] для створення псевдо-ф?льм?в з дек?лькох кадр?в, а на в?др?зках пл?вки з? змитою емульс??ю дядько Карл допомагав створювати йому власн? мультф?льми [14] [15] [16] .

Велике враження на нього справив м?н?атюрний театр т?ней , що належав його т?тц? Лотт?. У в?ц? дванадцяти рок?в Бергман отримав можлив?сть протягом дек?лькох вечор?в бути присутн?м за сценою театру на постановц? п'?си ≪Гра сн?в≫ Стр?ндберга ? ≪вперше в житт? доторкнувся до маг?? акторського перевт?лення≫ [15] . Починаючи з цього в?ку ? аж до зак?нчення г?мназ?? його улюбленим захопленням кр?м досл?д?в з чар?вним л?хтарем ста? саморобний ляльковий театр. ?нгмар пост?йно будував нов? вар?анти театр?в, виготовляв декорац?? та системи осв?тлення [17] .

Вл?тку 1934 року Бергман пров?в ш?сть тижн?в у Н?меччин? [15] [прим 1] , куди його направили за обм?ном. Його однол?ток з н?мецько? родини був членом Г?тлерюгенду , ? незабаром сам 16-р?чний Бергман зазнав впливу нацистсько? пропаганди [прим 2] .

У 1937 роц? Бергман вступив до Стокгольмського ун?верситетського коледжу (п?зн?ше перейменований в Стокгольмський ун?верситет ), де вивчав л?тературу та ?стор?ю мистецтв. Навчанню в?н прид?ляв мало уваги, присвячуючи весь св?й час театральн?й д?яльност? молод?жного клубу. Через с?мейний скандал Бергман залишив батьк?вський д?м, п?сля чого к?лька рок?в не сп?лкувався з родиною. Остаточно облишивши навчання заради театру, Бергман вируша? в турне як рекв?зитор та осв?тлювач у постановц? ≪Батька≫ Стр?ндберга . Прем'?ра стала провалом, ? не маючи житла та засоб?в до ?снування, ?нгмар деякий час працював в оперному театр? асистентом режисера. У цей час в?н написав дек?лька п'?с [15] .

У 1942 роц? [20] одна з п'?с Бергмана була поставлена у Студентському театр? й отримала позитивний в?дгук у газет? ≪Svenska Dagbladet≫ . На спектакль звернули увагу Карл Андерс Дюмл?нг, кер?вник к?ностуд?? ≪Svensk Filmindustri [sv] ≫ та Ст?на Бергман, зав?дувачка сценарного в?дд?лу. Незабаром Бергман отримав роботу в к?ностуд??, де займався редагуванням чужих сценар??в та написанням власних. Згодом один з? сценар??в Бергмана п?д назвою ≪Цькування≫ , що базувався на спогадах про сво? шк?льн? роки, привернув увагу В?ктора Шестрема , одного з основоположник?в шведського к?нематографу, який передав сценар?й режисеру Альфу Шебер?у . Ф?льм було знято у 1944 роц?. ?нгмар Бергман був присутн?й на зн?мальному майданчику в рол? пом?чника режисера, ? Шеберг доручив йому самост?йно зрежисирувати дек?лька сцен. Стр?чка ≪Цькування≫ була добре сприйнята глядачами у кра?нах Скандинав??, а п?сля зак?нчення в?йни ? у США та Велик?й Британ?? [14] . 1943 року Бергман одружився з Ельсою Ф?шер, приятелькою з трупи мандр?вних актор?в. У к?нц? того ж року в них народилась дочка Л?на.

П?д час зн?мання ≪Цькування≫ Бергман отримав пропозиц?ю очолити М?ський театр Гельс?нгборга , що перебував у занепад?. В?н найняв нову трупу ? за р?к зум?в вивести театр з кризи. Навесн? 1945 року Бергман розлучився з Ельсою, захопившись Еллен Лундстрем. Згодом у цьому шлюб? у нього з'явилося четверо д?тей ? ?ва, Ян, близнюки Ганна та Матс [14] .

Бергман (праворуч) п?д час зн?мання ф?льму ≪Криза≫ (1944 р?к)

Вл?тку того ж року ?нгмар Бергман узявся до сво?? першо? роботи як к?норежисера ? зн?мання ф?льму ≪Криза≫ . Сценар?й був написаний ним за п'?сою данського драматурга Лека Ф?шера [da] ≪Мати-тварина≫. Роботу над ≪Кризою≫ супроводжували чисельн? проблеми. Стр?чка провалилась у прокат?, що викликало незадоволення з боку кер?вництва ≪Svensk Filmindustri≫ [21] . На допомогу Бергману прийшов продюсер Лоренс Мармстедт [sv] , який запросив його зняти ф?льм ≪Дощ над нашим коханням≫ за п'?сою норвезького драматурга Оскара Бротена [no] . За спогадами режисера, ≪Дощ над нашим коханням≫ став його першим ф?льмом, що був знятий п?д впливом поетичного реал?зму , зокрема ? роб?т французького режисера Марселя Карне [14] .

Восени 1946 року Бергман почав працювати в мун?ципальному театр? Гетеборга . В?н шукав можлив?сть самост?йно екран?зувати власн? сценар??, але продюсери були зац?кавлен? лише в куп?вл? сценар??в. 1947 року за його сценар??м режисер Густав Моландер зняв ф?льм ≪Ж?нка без обличчя [sv] ≫. Згодом до Бергмана знову звернувся Лоренс Мармстедт з пропозиц??ю екран?зувати п'?су Март?на Седерй?льма [sv] ≪Корабель йде в ?нд?ю≫ . Ф?льм було представлено у конкурсн?й програм? другого Каннського к?нофестивалю , але в?н усп?ху не досяг [21] [14] . Продовжуючи займатися постановкою вистав у театр? та на рад?о, восени 1947 року Бергман зн?ма? св?й четвертий ф?льм ≪Музика в темряв?≫ про п?ан?ста, який втратив з?р. Ф?льм виявився комерц?йно усп?шним, його було ном?новано на головний приз 9-го Венец?йського к?нофестивалю .

У 1948 роц? ?нгмар Бергман отриму? м?жнародну популярн?сть як драматург ? його к?носценар?й ≪Цькування≫ було адаптовано для театру. Вистава йшла в Осло та Лондон?, де постановкою займався П?тер Уст?нов . Вл?тку того ж року Густав Муландер зняв ще один ф?льм за сценар??м Бергмана ? ≪?ва [en] ≫. Сам Бергман у цей час почав зн?мання ≪Портового м?ста≫ за романом Олле Лансберга [sv] .

Наступний ф?льм ≪Тюрма≫ став кроком вперед для Бергмана. Завдяки ф?нансов?й п?дтримц? Мармстедта йому вдалося створити свою першу по-справжньому авторську картину [16] [14] . 1949 року Бергман зн?ма? два напружених ф?льми про катастрофу с?мейних в?дносин ? ≪Спрага≫ та ≪До радост? [sv] ≫, у яких в?добража?ться криза його власного другого шлюбу з Еллен Лундстрем [14] . П?сля зак?нчення зн?мання в?н розпочина? роман з журнал?сткою Гун Хагберг [sv] ? восени в?д'?жджа? з нею до Парижа , де Бергман в?дкрива? для себе французький театр.

Зн?мання драми ≪Л?тня ?нтерлюд?я≫ [прим 3] було завершене вл?тку 1950 року. У прокат? ф?льм з'явився лише через р?к, був добре зустр?нутий глядачами та к?нокритиками. Бергман називав ≪Л?тню ?нтерлюд?ю≫ одн??ю з найважлив?ших сво?х роб?т:

Для мене особисто ≪Л?тня гра≫ ? один ?з найважлив?ших мо?х ф?льм?в, хоча комусь в?н, може здатися ? застар?лим. Але мен? в?н таким не зда?ться. Тод? я вперше виявив, що працюю зовс?м самост?йно, що у мене ? св?й стиль, що я створив нарешт? власний ф?льм з? сво?м особливим виглядом, якого н?хто не повторить. Цей ф?льм не схожий н? на чий ?нший. Це був м?й перший по-справжньому власний тв?р.

? 1968 р?к, ?нтерв’ю ?нгмара Бергмана [16]

Одразу п?сля зак?нчення роботи над ≪Л?тньою ?нтерлюд??ю≫ Бергман береться до зн?мання шпигунського трилера ≪Це не може статися тут [sv] ≫. Кер?вництво ≪Svensk Filmindustri≫ розраховувало на м?жнародний усп?х ф?льму, але Бергман працював над ним без будь-якого ?нтересу, суто заради зароб?тку [прим 4] , ? картина провалилась у прокат?.

У 1951 роц? Бергман уклада? св?й трет?й шлюб ? з ?ун Гагбер?. Шлюб також триватиме не довго, у 1959 роц? настане розлучення. В цьому ж роц? на знак протесту проти податково? пол?тики ус? шведськ? к?ностуд?? припиняють роботу над новими ф?льмами. Досягти компром?су вдалося лише на початку 1952 року, ? Бергман у цей час займа?ться рад?о-виставами, театром (в?дбувся його дебют на мал?й сцен? Корол?вського драматичного театру ) ? нав?ть зн?ма? рекламу. За першо? ж можливост? ?нгмар Бергман знову поверта?ться у к?нематограф ? з кв?тня по червень 1952 року зн?ма? комед?йну драму ≪Ж?нки чекають≫, в як?й представлен? ?стор?? шлюбу чотирьох сестер, а ще через м?сяць почина? зн?мання стр?чки ≪Л?то з Мон?кою≫ про молоду пару, чий р?чний роман зак?нчився ваг?тн?стю ? нещасливим шлюбом. Головну роль з?грала малов?дома на той момент Гарр??т Андерссон [14] , з якою у Бергмана розпочався роман. В?н покинув Гун ? перебрався до Мальме , де перш? три роки прожив з Гарр??т. У цей час Бергман отримав посаду художнього кер?вника Мун?ципального театру [sv] . Надал? Гарр??т Андерссон зн?меться ще у восьми ф?льмах Бергмана, в тому числ? у в?домих картинах ≪Як у дзеркал?≫ ? ≪Шепоти та крики≫.

З Гарр??т Андерссон ми пропрацювали пл?ч-о-пл?ч багато рок?в. Вона ? на диво сильна, але легко ранима людина, а талант ?? в?дзначений ознаками ген?альност?. В?дносини з камерою щир? ? чутт?в?. Гарр??т ма? вражаючу техн?ку, переходи в?д найглибших переживань до тверезо? спостережливост? в?дбуваються митт?во. Гумор р?зкуватий, але без найменшого цин?зму. Одним словом, ж?нка, вс?ляко г?дна любов?, один з мо?х близьких друз?в.

? Спогади ?нгмара Бергмана [15]

У 1953 роц? Бергман зняв два ф?льми. Драма про життя мандр?вних артист?в ≪Веч?р блазн?в≫ була холодно сприйнята критиками й провалилася у прокат?. Ф?нансове становище режисера знову похитнулося та у рекордно короткий терм?н в?н встиг зняти досить усп?шну комед?ю ≪Урок кохання≫ . У тому ж роц? в?н поставив у Мальме ≪Замок≫ Кафки та ≪Ш?сть персонаж?в у пошуках автора≫ П?ранделло . Знятий у 1954 роц?, ф?льм ≪Ж?ноч? мр??≫ залишився практично непом?ченим, ? Бергман компенсував невдачу ?нтенсивною роботою в театр?. До десятил?тнього юв?лею Мун?ципального театру Мальме в?н поставив оперету Легара ≪Весела вдова≫ , що стала надзвичайно популярною [14] .

Вл?тку 1955 року було знято комед?ю ≪Усм?шки л?тньо? ноч?≫ . Спочатку ф?льм не мав усп?ху у шведсько? аудитор??, кер?вництво к?ностуд?? було вкрай розчароване [16] , але неспод?вано Бергману посм?хнулася удача ? в наступному роц? ф?льм здобув спец?альний приз Каннського фестивалю , що сприяло п?двищенню м?жнародного попиту [прим 5] .

Бергман (л?воруч) ? В?ктор Шестрем п?д час зн?мання стр?чки ≪Сунична галявина≫ (1957 р?к)

Усп?х ≪Усм?шок л?тньо? ноч?≫ дозволив Бергману зняти картину, що стала згодом одн??ю з найв?дом?ших його роб?т ? ≪Сьому печатку≫ . Сюжет ф?льму натхненний фрескою ≪Смерть, яка гра? в шахи≫ у церкв? Тебю . Д?я в?дбува?ться у середньов?чн?й Швец??. Лицар та його збро?носець повертаються додому з хрестового походу ? застають еп?дем?ю чуми [прим 6] . Лицарю явля?ться Смерть в образ? чолов?ка в чорному одяз?, ? в?н пропону? Смерт? з?грати парт?ю в шахи . Лицар ? збро?носець подорожують по об?йнят?й чумою кра?н?, зустр?чають р?зних персонаж?в й шукають в?дпов?д? на питання про сенс життя, сутност? смерт? та ?снування Бога. В к?нц? ф?льму ус?х, кр?м бродячого артиста з дружиною та маленькою дитиною, забира? Смерть.

Ф?льм було знято з невеликим бюджетом ? всього за тридцять п'ять дн?в у двор? к?ностуд?? [16] . Прем'?ра ≪Сьомо? печатки≫ в?дбулася взимку 1957 року, ф?льм отримав безл?ч позитивних в?дгук?в в?д шведських к?нокритик?в ? став поворотною точкою в кар'?р? 27-р?чного Макса Фон Сюдова , виконавця головно? рол?, ? самого Бергмана, котрий впевнено ув?йшов до першого ряду сучасних к?норежисер?в [22] . У тому ж роц? ≪Сьома печатка≫ здобула спец?альний приз у Каннах .

Не менш значним був усп?х Бергмана у театр?. У 1957-му в?н поставив 4-годинний спектакль ≪Пер ?юнт≫ з Максом фон Сюдов у головн?й рол?, а представлену в к?нц? року п'?су ≪М?зантроп≫ Моль?ра один з критик?в назвав ≪головною под??ю всього шведського театру 1950-х≫ [23] .

У тому ж роц? був знятий ф?льм ≪Сунична галявина≫ , що отримав безл?ч нагород. Головна роль л?тнього професора, який згаду? помилки свого життя, стала останньою для 78-л?тнього наставника Бергмана, В?ктора Шестрема . Ф?льм здобув головний приз на Берл?нському к?нофестивал? ? приз за найкращий ?ноземний ф?льм в?д американсько? Нац?онально? ради к?нокритик?в [24] .

≪Б?ля виток?в життя≫ , камерна ?стор?я про трьох ваг?тних ж?нок, була в?дзначена на Каннському фестивал? призами за кращу режисуру та кращу ж?ночу роль [прим 7] . Наступний ф?льм, м?стична драма ≪Обличчя≫ здобув спец?альний приз на к?нофестивал? у Венец?? .

Навесн? 1959 року Бергман зустр?в Кяб? Ларетей , естонську п?ан?стку, що стала у тому ж роц? його четвертою дружиною.

Разом з новою дружиною ?де у Даларну , де працю? з Уллою ?сакссон [sv] над сценар??м до ф?льму ≪Д?воче джерело≫ на основ? народно? балади ≪Дочки Тере з Венге≫. ?нгмар Бергман не надавав великого значення цьому ф?льму, називаючи його ≪вбогим насл?дуванням Куросави≫ [прим 8] , але в?н отримав ≪Оскара≫ за найкращий ф?льм ?ноземною мовою ? спец?альн? призи Каннського фестивалю та ≪Золотого глобуса≫ . З ≪Д?вочого джерела≫ почина?ться систематичне сп?вроб?тництво режисера з к?нооператором Свеном Нюкв?стом [прим 9] . Як ? ран?ше, на додаток до сумн?вного з комерц?йно? точки зору про?кту у ≪Svensk Filmindustri≫ запропонували Бергману ≪компенсуючий≫ ф?льм, розрахований на широку аудитор?ю. Цього разу ним стала комед?я ≪Око диявола≫ про Дон Жуана , який допомага? дияволу спокусити одружену ж?нку.

Бергман (праворуч) ? Свен Нюкв?ст п?д час зн?мання ф?льму ≪Як у дзеркал?≫ (1960 р?к)

1960 року Бергман зд?йснив невдалу постановку у Драматен?, Корол?вському драматичному театр? , чеховсько? ≪Чайки≫ [16] . У тому ж роц? на остров? Форе в?н в?дзняв картину ≪Як у дзеркал?≫, перший ?з сер?? трьох камерних [прим 10] ф?льм?в, який критики згодом назвуть ≪трилог??ю в?ри≫ (до не? в?дносять також ? наступн? дв? стр?чки ? ≪Причастя≫ (1962) та ≪Мовчання≫ (1963)). ≪Як у дзеркал?≫, що опов?да? про непрост? стосунки хворо? на шизофрен?ю ж?нки з чолов?ком, батьком та молодшим братом, прин?с Бергману спец?альний приз в?д 12-го Берл?нського м?жнародного фестивалю та другого ≪Оскара≫.

В центр? сюжету другого ф?льму трилог?? ≪Причастя≫ ? пров?нц?йний пастор, який пережива? втрату в?ри, але не полиша? св?й пост.

?нгмар Бергман та ?нгр?д Тул?н на зн?манн? ф?льму ≪Мовчання≫ (1962 р?к)

У наступному роц? ?нгмар Бергман зняв ≪Мовчання≫ ? ф?льм про конфронтац?ю двох сестер, котр? були вт?ленням чутт?во? та ?нтелектуально? сторони особи [25] . Вих?д ≪Мовчання≫ на екрани викликав скандал у прес? через наявн?сть в?двертих як на т? часи сцен [14] [16] .

…цей з точки зору сьогодн?шнього дня невинний ф?льм був прийнятий у штики. Мен? та мо?й тод?шн?й дружин? телефонували та погрожували нас забити. Це був справжн?й телефонний терор. Ми отримали сотн? анон?мних лист?в.

? 1968 р?к, ?нтерв’ю ?нгмара Бергмана [16]

П?сля виходу ≪Мовчання≫ Бергман став справжньою знаменит?стю у Швец??, ? розм?р його гонорару досяг високо? на т? часи позначки у 35 тисяч долар?в [14] . На початку 1963 року йому запропонували очолити Драматен. Бергман прийняв пропозиц?ю й розпочав сезон ?з вдало? постановки п'?си американського драматурга Едварда Олб? ≪Хто бо?ться В?рджин?? Вулф? [en]

1961 року спец?ально для акторки С?кан Карлссон написав сценар?й " Lustgarden " ("Сад задоволення ").

Сюжет комед?? ≪Не лише про ж?нок [en] ≫ 1964 року, першого кольорового ф?льму Бергмана розпов?да? про в?дносини критика ? знаменитого музиканта, на утриманн? якого дружина ? ш?сть коханок [прим 11] . Стр?чка не мала усп?ху у глядач?в та отримала безл?ч негативних в?дгук?в в?д критик?в, що оч?кували в?д Бергмана серйозного к?но в дус? попереднього ≪Мовчання≫ [14] .

У 1965 роц? ?нгмар Бергман п?д час в?дновлення п?сля перенесеного запалення легень написав сценар?й камерно? екзистенц?ально? драми ≪Персона≫ . Головн? рол? з?грали Б?б? Андерссон ? норвезька акторка Л?в Ульман , з котрою п?д час зн?мання у режисера розпочався роман. Бергман прийма? р?шення покинути Кяб? Ларетей ? оселитися на остров? Фор? разом з Ульман. 1967 року ф?льм отримав одразу дек?лька нагород в?д Нац?онально? ради к?нокритик?в США : за найкращий ф?льм, найкращу режисуру ? найкращу ж?ночу роль. Згодом ≪Персона≫ стала одн??ю з найобговорюван?ших роб?т Бергмана [14] [28] .

Будинок ?нгмара Бергмана на остров? Форе

У 1966 роц? Бергман вир?шив покинути Драматен [16] [14] . У тому ж роц? на честь другого дня народження свого сина Дан??ля в?н монту? короткометражний ф?льм на основ? с?мейно? к?нохроники. 1967 року в?н ув?йде до зб?рника ≪Стимуляц?я [en] ≫ з восьми к?ноновел, знятих р?зними режисерами. Бергман поставив у Нац?ональному театр? Осло ≪Ш?сть персонаж?в у пошуках автора≫ , назвав спектакль ≪сво?ю прощальною роботою у театр?≫, однак ця вистава виявилась першою у низц? дек?лькох наступних постановок у р?зних театрах ?вропи [16] .

У 1968 роц? на екрани вийшли ≪Вартм?мен або Година вовка≫ ? ≪Сором≫. Обидв? стр?чки були в?дзначен? призом за найкращу режисуру Нац?онального товариства к?нокритик?в США. У тому ж роц? Бергман заснував власну к?нокомпан?ю ≪Cinematograph≫, першим ф?льмом яко? став ≪Ритуал [en] ≫ ? знята всього за дев'ять дн?в [14] камерна картина про допит трьох актор?в, звинувачених у зн?манн? непристойного ф?льму. Восени було завершене зн?мання картини ≪Пристрасть≫, яку згодом критики в?днесуть до друго? трилог?? Бергмана разом з ≪Годиною вовка≫ та ≪Соромом≫ [14] .

У наступному роц? ?нгмар Бергман поверта?ться до шведського театру з постановкою п'?си Герга Бюхнера ≪Войцека [de] ≫ в Драматен?, пот?м узявся до зн?мання документального ф?льму ≪Форе ? документ≫ про проблеми жител?в острова Форе.

1970 р?к був затьмарений для Бергмана смертю батька ? розривом з Л?в Ульман, яка разом ?з ?хньою дочкою пере?жджа? до Осло. Дружн? стосунки з акторкою збережуться ? згодом Л?в Ульман зн?меться в шести ф?льмах Бергмана.

На початку 1970-х Бергман ?нтенсивно працював у театр?. 1970 року в?н повторив усп?шну постановку 1964 року ≪Гедди ?аблер≫ для лондонського театру, наступного року поставив ≪Шоу≫ Ларса Фосселя в Драматен? та ≪Гру сн?в≫ Августа Стр?ндберга в Ландон?. П?д час репетиц?й ≪Гедди Габлер≫ в?н уклав з ABC Pictures контракт на зн?мання ф?льму ≪Дотик≫ . П?сля зак?нчення роботи над ф?льмом Бергман заявив, що плану? через пару рок?в, протягом яких розрахову? зняти ще чотири-п'ять стр?чок, назавжди покинути к?но [29] .

В особистому житт? настали чергов? зм?ни. Роман з одруженою ?нгр?д фон Розен [en] [прим 12] завершився ?хн?м одруженням у листопад? 1971 року. Останн?й шлюб стане найтривал?шим ? завершиться майже за чверть в?ку смертю ?нгр?д в?д раку в 1995 роц?.

В основ? сюжету ф?льму ≪Шепоти та крики≫ лежить ?стор?я про трьох сестер, одна з яких довго й бол?сно помира?. Робота над ф?льмом далась Бергману з великими труднощами через ф?нансов? проблеми. Режисеру довелось використати власн? кошти й узяти позику в К?но?ституту [15] . Щоб окупити цей ф?льм та знайти кошти для продовження роботи над ≪Сценами з подружнього життя≫ , Бергман протягом року безусп?шно намагався знайти дистриб'ютора у США. Зрештою ф?льм вийшов на екрани наприк?нц? 1972 року компан??ю Роджера Кормана [14] , знаменитого ≪короля ф?льм?в категор?? B≫ . Прем'?ра в?дбулася з великим усп?хом, ф?льм висувався на прем?ю ≪Оскар≫ у чотирьох ном?нац?ях ? в результат? отримав дек?лька престижних нагород [прим 13] .

Справи в театр? також ?шли добре ? постановка ≪Дико? качки≫ з Максом фон Сюдов та Л?ною Нюман в Драматен? визнана критиками одн??ю з найдел?катн?ших театральних роб?т Бергмана [16] . 1973 року усп?х ма? ≪Соната привид?в≫, а ≪Дику качку≫ ставлять у Лондон?.

Прем'?ра ≪Сцен з подружнього життя≫ , шестисер?йного м?н?сер?алу [прим 14] про двадцять рок?в непростого шлюбу, в?дбулась на шведському телебаченн? навесн? 1973 року. Черговий камерний ф?льм, у якому рол? подружжя виконали Л?в Ульман та Ерланд Юсефсон , був добре прийнятий шведською телев?з?йною аудитор??ю та к?нокритиками [14] .

У 1974 роц? Бергман ставить у Драматен? дв? частини трилог?? Стр?ндберга ≪Шлях у Дамаск≫. У наступному роц? в?н повторю? св?й усп?х на телебаченн? ? цього разу з постановкою опери ≪Чар?вна флейта≫ Моцарта . 1976 року виходить драма ≪В?ч-на-в?ч≫ про ж?нку-псих?атра, котра поступово гн?титься власною душевною хворобою. Як ? у випадку з? ≪Сценами з подружнього життя≫ ф?льм спочатку вийшов як м?н?сер?ал для шведського телебачення, а згодом було змонтовано скорочений вар?ант для закордонних к?нотеатр?в. Картина ≪В?ч-на-в?ч≫ не мала усп?ху, але увагу критик?в звернула на себе Л?в Ульман у головн?й рол? [прим 15] , котру було ном?новано на дек?лька прем?й, ? в п?дсумку акторка отримала приз Нац?онально? ради к?нокритик?в США.

Податковий скандал та ви?зд з? Швец??

[ ред. | ред. код ]

30 с?чня 1976 року п?д час репетиц?? ≪Танцю смерт? [en] ≫ у Корол?вському драматичному театр? Бергман був затриманий двома пол?ц?антами у цив?льному за звинуваченням в ухиленн? в?д сплати податк?в. Тригодинний допит, обшук ? гучний скандал у прес? призвели режисера до нервового зриву, який зак?нчився тритижневим перебуванням в псих?атричн?й кл?н?ц? [16] [14] .

Звинувачення будувалось навколо транзакц?? м?ж компан??ю Бергмана ≪Cinematorgraf≫ та ?? п?дрозд?лом ≪Persona≫, створено? для ф?нансування м?жнародних про?кт?в. ≪Persona≫ була л?кв?дована у 1974 роц? ? сума близько 500 000 шведських крон була переведена на рахунок ≪Cinematorgraf≫. На думку податково? ?нспекц?? Бергман мав заплатити додатковий податок з дано? операц??, ? тепер йому загрожував великий штраф у дек?лька сотень тисяч крон або два роки тюремного ув'язнення [14] . Наприк?нц? березня 1976 року вс? звинувачення по ц?й справ? з Бергмана та його адвоката, що займався ф?нансовими справами режисера, були знят?, але незабаром були висунут? нов? ? податкова ?нспекц?я зац?кавилась доходами ≪Cinematorgraf≫, отриманими в?д м?жнародного прокату стр?чок ≪Шепоти та крики≫ та ≪Сцени з подружнього життя≫. Загальна сума податкових претенз?й на цей раз перевищила п?вм?льйона долар?в [14] [31] [32] .

22 кв?тня 1976 року Бергман публ?ку? в газет? Expressen в?дкритий лист, у якому пов?домля? про св?й нам?р покинути Швец?ю [32] . Бергман заявля?, що змушений ем?грувати, оск?льки не може продовжувати працювати в умовах пост?йного тиску з боку бюрократ??. Для захисту власно? репутац?? режисер залиша? велику суму в одному з? шведських банк?в на випадок програшу справи проти ≪Cinematorgraf≫ [15] .

Бергман з дружиною перебираються до Парижа, пот?м в?дв?дують Лос-Анджелес, де Бергман обговорю? з Д?но Де Лаурент?сом майбутн?й ф?льм ≪Зм??не яйце≫ . Д?я ф?льму, що вийшов на екрани у 1977, в?дбува?ться у Берл?н? 1920-х рок?в, зн?мання проводять у Мюнхен? , куди на дек?лька рок?в переселя?ться Бергман. ≪Зм??не яйце≫ стало невдачею ? режисеров? дор?кали за недостатн? опрацювання персонаж?в [14] [28] . Але через р?к Бергману вдалось повернути прихильн?сть критик?в ? ≪Ос?ння соната≫ , камерна драма про вза?мов?дносини матер? та дочки з Л?в Ульман та ?нгр?д Бергман у головних ролях отримала дек?лька престижних нагород.

П?сля ви?зду з? Швец?? Бергман не розлуча?ться з театром. В мюнхенському Резиденцтеатр? [de] в?н заново ставить ≪Гру сн?в≫ у 1977 роц?, пот?м ≪Три сестри≫ Чехова ? ≪Тартюф≫ Моль?ра.

14 липня 1978 року Бергман святку? св?й 60-л?тн?й юв?лей у сво?му будинку на остров? Форе. На улюбленому остров? в?н проводить майже увесь наступний р?к, де готу? св?й другий документальний ф?льм про Форе ? пише сценар?й до ф?льму ≪Фанн? та Олександр≫. У цьому ж роц? Шведський ?нститут к?нематограф?? заснову? ≪Прем?ю ?нгмара Бергмана [en] ≫ за досягнення у к?нематограф?. Восени режисер поверта?ться до Мюнхена для роботи над ф?льмом ≪З життя мар?онеток≫ , ?стор??ю розсл?дування вбивства та його психолог?чних причин. Остаточно у Швец?ю Бергман повернеться лише через в?с?м рок?в, у 1984 роц? [28] .

Ф?льм ≪Фанн? та Олександр≫ став наймасштабн?шим про?ктом Бергмана ? на зн?мання п?шло п?в року та 6 м?льйон?в долар?в. Д?я ф?льму в?дбува?ться на початку XX стол?ття, у центр? сюжету ? доля двох д?тей, брата ? сестри. Багатосер?йна верс?я була показана на шведському телебачення на Р?здво 1982 року й мала великий усп?х [прим 16] . В ?нших кра?нах демонструвалась скорочена к?новерс?я, яка з?брала велику к?льк?сть нагород: чотири ≪Оскари≫, прем?? BAFTA , ≪Сезар≫ , ≪Давид д? Донателло≫ , ≪Золотий глобус≫ та ?нш?.

Цвинтар на остров? Форе

У 1983 роц? Бергман зробив у пам'ять про свою мат?р короткометражний документальний ф?льм ≪Обличчя Кар?н≫ на основ? фотограф?й ?з с?мейного альбому.

Останн? роботи

[ ред. | ред. код ]

П?сля роботи над ≪Фанн? та Олександром≫ Бергман вир?шу? покинути велике к?но [прим 17] . У 1980-? в?н зняв два телеф?льми ? ≪П?сля репетиц??≫ , камерну картину про вза?мини театрального режисера й акторки, та ≪Благословенн?≫ . Серед в?домих театральних постановок у цей пер?од ? ≪Король Л?р≫ , ≪Йун Габр??ль Боркман≫ та ≪Гамлет≫.

У 1987 побачила св?т ≪Латерна Маг?ка≫, автоб?ограф?чна книга про дитяч? спогади, ранн? постановки та ф?льми [15] .

У 1990-? з'явля?ться дек?лька стр?чок, знятих за сценар?ями Бергмана, серед них ? ≪Нед?льн? д?ти≫ Дан??ля Бергмана [sv] , що п?шов стежкою батька. У 1997 Бергман екран?зу? власну п'?су про свого дядька Карла Окерблума ? ≪У присутност? клоуна≫. 2003 року на екрани виходить продовження ≪Сцен з подружнього життя≫ ? ф?льм ≪Сарабанда≫ .

Основн? теми творчост? ?нгмара Бергмана ? криза рел?г?? , криза традиц?йно? с?м'?, криза особистост?; пошуки справжн?х в?дносин м?ж людьми. Роблячи основну ставку на великий план ос?б, як? передають складну гаму почутт?в, Бергман з допомогою сво?х актор?в висловлю? найскладн?ш? переживання екзистенц?ально? зустр?ч? людини з правдою про св?т усередин? й навколо себе.

Могила ?нгр?д Фон Розен (Бергман) та ?нгмара Бергмана на остров? Форе

Його дев'ять д?тей також стали переважно д?ячами культури й мистецтва. Син Дан?ель Бергман був режисером художнього ф?льму ≪Нед?льн? д?ти≫. Зг?дно з оц?нками, Бергман залишив спадко?мцям близько 7,1 м?льйона долар?в США. Бергман був власником акц?онерно? компан?? ≪Cinematography Aktiebolag≫, пов'язано? з виробництвом к?но. Останн? роки к?норежисер проводив на маленькому остров? Форе в Балт?йському мор? , де у нього було к?лька будинк?в ? власний м?н?-к?нотеатр.

Похований разом з останньою дружиною ?н?р?д на прилеглому до к?рхи цвинтар? на остров? Форе.

Нагороди

[ ред. | ред. код ]

Ф?льмограф?я

[ ред. | ред. код ]

Сценарист

[ ред. | ред. код ]

Театральн? постановки

[ ред. | ред. код ]

Вшанування

[ ред. | ред. код ]

6 кв?тня 2011 року Банк Швец?? пов?домив про плани випуску в 2014?2015 роц? ново? сер?? грошових знак?в. На аверс? купюри в 200 шведських крон розм?щено портрет ?нгмара Бергмана та еп?зод з? зн?мання Сьомо? печатки ; на зворотному боц? ? раукари острова Форе. [34] [35]

У 2013 роц? в прим?щенн? старо? школи на остров? Форе (де режисер зн?мав ? жив) в?дкрито Bergman Center ? музей присвячений Бергману.

Л?тературн? твори

[ ред. | ред. код ]

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Коментар?

[ ред. | ред. код ]
  1. за ?ншими джерелами по?здка в?дбулась у 1936 роц? [18] [19]
  2. В автоб?ограф?? ≪Латерна Маг?к≫ Бергман згаду?, що залишався прихильником пол?тики Г?тлера аж до зак?нчення Друго? св?тово? в?йни, поки до нього не ≪д?йшли св?дчення з концентрац?йних табор?в≫ [16] .
  3. Цей ф?льм часто згаду?ться п?д назвою ≪Л?тня гра≫.
  4. На той час Бергману потр?бно було утримувати п'ятеро д?тей.
  5. Ф?льм не був забутий з роками: у 1973 роц? Ст?вен Соденгейм [en] поставить на Бродве? популярний мюзикл ≪Маленька серенада [en] ≫ ? надихне Вуд? Аллена на створення ≪Сексуально? комед?? в л?тню н?ч≫ у 1982-му.
  6. У сюжет? присутня хронолог?чна неточн?сть: останн?й хрестовий пох?д завершився у 1272 роц?, за 70 з гаком рок?в до початку знаменито? пандем?? чуми .
  7. Приз за кращу ж?ночу роль отримали одразу чотири акторки ф?льму: Б?б? Андерссон , ?ва Дальбек , Барбро Юрт аф Урнес ? ?нгр?д Тул?н .
  8. Швидше за все, ма?ться на уваз? ф?льм Куросави ≪Расемон≫ через очевидну под?бн?сть сцен вистежування жертви.
  9. Надал? Свен Нюкв?ст зн?ме ще 18 ф?льм?в Бергмана.
  10. ?нгмар Бергман: Я називав камерними творами ф?льми ≪Як у дзеркал?≫, ≪Причастя≫, ≪Мовчання≫ ? ≪Персона≫ . Це ? камерна музика. Це ? коли ретельно розробля?ш дек?лька мотив?в з вельми обмеженою к?льк?стю голос?в ? персонаж?в. Коли видаля?ш фон, занурю?ш його у серпанок [15] .
  11. Картину можна розглядати як парод?ю на ≪8½≫ Фелл?н? [26] або сво?р?дну насм?шку Бергмана над сво?ми критиками, котр? проявляли у 1960-? надм?рну увагу до особистого життя режисера [27] .
  12. У 1994 роц? ?нгмар Бергман ? Мар?я фон Розен видадуть б?ограф?чний зб?рник ≪Три щоденники≫ ( швед. Tre dagbocker ), у якому Бергман розпов?да?, що вперше зустр?в ?нгр?д фон Розен у 1957 роц?, й народжена у 1959 Мар?я ? його дочкою [30] .
  13. Свен Нюкв?ст отримав ≪Оскар≫ за найкращу операторську роботу, дек?лька приз?в в?д Нац?онально? ради к?нокритик?в США тощо.
  14. Шестисер?йна верс?я загальною тривал?стю 282 хвилини була призначена для телебачення. 1974 року Бергман п?дготував скорочену к?новерс?ю.
  15. ?нгмар Бергман: Натхнення, вимагати для зд?йснення задуму, п?двело мене. У чергуванн? сн?в видно штучн?сть, д?йсн?сть розповзлася по швах. ? дек?лька добротно зроблених сцен, ? Л?в Ульман боролася як левиця. Ф?льм не розвалився лише завдяки ?? сил? й таланту. Але нав?ть вона не змогла врятувати кульм?нац?ю, первинний крик - пл?д захопленого, але недбалого прочитання. Кр?зь тонку тканину шк?рилась художня безпл?дн?сть [15] .
  16. Щор?чний показ ф?льму ≪Фанн? та Олександр≫ напередодн? Р?здва став традиц??ю у Швец?? [33] .
  17. Через двадцять рок?в Бергман все ж поставить св?й останн? к?ноф?льм ≪Сарабанда≫ .

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Бергман Ингмар // Большая советская энциклопедия : [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров ? 3-е изд. ? Москва : Советская энциклопедия , 1969.
  2. а б в Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
  3. RKDartists
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118509519 // Gemeinsame Normdatei ? 2012?2016.
  5. а б SNAC ? 2010.
  6. а б в г д е ж Lundy D. R. The Peerage
  7. Catalog of the German National Library
  8. Дещо про Фр?ца Лан?а, Орсона Веллса, Жака Тат?, Жана Ренуара, Альфреда Г?чкока й ?н?мара Бер?мана [ Арх?вовано 4 вересня 2009 у Wayback Machine .] . KINO-КОЛО
  9. ?н?мар Бер?ман: в?дх?д [ Арх?вовано 1 березня 2014 у Wayback Machine .] . Рад?о Свобода
  10. Andy Tuohy . A-Z Great Film Directors . ? Octopus, 2015. ? 224 с. ? ISBN 9781844038558 .
  11. John A. Gallagher . Film Directors on Directing . ? ABC-CLIO, 1989. ? 302 с. ? ISBN 9780275932725 .
  12. Roger Ebert (30 липня 2007). Ingmar Bergman: in memory . Арх?в ориг?налу за 26 липня 2018 . Процитовано 19 вересня 2016 . (англ.)
  13. Ingmar Bergman's productions . The Ingmar Bergman Foundation. Арх?в ориг?налу за 12 червня 2018 . Процитовано 19 вересня 2016 . (англ.)
  14. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю Vermilye, 2002 .
  15. а б в г д е ж и к л м Бергман, 1989 .
  16. а б в г д е ж и к л м н п Бергман, 1985 .
  17. Бергман, 1985 , с. 129.
  18. Gado, 1986 , с. 17.
  19. Bergman admits Nazi past (англ.) . BBC . 7 вересня 1999. Арх?в ориг?налу за 12 червня 2018 . Процитовано 27 вересня 2016 .
  20. Vermilye, 2002 , с. 7.
  21. а б Бергман, 1997 .
  22. Vermilye, 2002 , с. 22.
  23. Vermilye, 2002 , с. 25.
  24. Vermilye, 2002 , с. 23.
  25. Бергман, 1989 , с. 232.
  26. Gado, 1986 .
  27. Елена Плахова. Женщина . ≪Сеанс≫. Арх?в ориг?налу за 9 червня 2018 . Процитовано 27 вересня 2016 .
  28. а б в Steene, 2005 .
  29. Vermilye, 2002 , с. 34.
  30. Бергман, 2004 .
  31. Bergman Tax Case Dropped in Sweden (англ.) . The New York Times. 25 березня 1976. Арх?в ориг?налу за 13 червня 2018 . Процитовано 3 жовтня 2016 .
  32. а б Mikael Bergling, Fredrik Nejman (11 травня 2015). Demonregissoren grips pa teatern for skattebrott (англ.) . Veckans Affarer. Арх?в ориг?налу за 12 червня 2018 . Процитовано 5 жовтня 2016 .
  33. Андрей Карташов (2 жовтня 2013). Пять случаев на острове Форе: рассказывает кинокритик . Бумага. Арх?в ориг?налу за 12 червня 2018 . Процитовано 5 жовтня 2016 .
  34. Sweden's new banknotes and coins [ Арх?вовано 27 вересня 2011 у Wayback Machine .] : сообщение на официальном сайте Банка Швеции . (англ.) (Перев?рено 3 серпня 2011)
  35. Новые лица шведских крон [ Арх?вовано 30 травня 2011 у Wayback Machine .] // Бонистика. Энциклопедия банкнот мира. ? 6 апреля 2011. (Перев?рено 3 серпня 2011)

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Л?тература

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]