?лл?
? геро?ко-еп?чн? п?сн? вайнах?в (
чеченц?в
та
?нгуш?в
). Найб?льший розвиток жанр отримав у XVI-XIX стол?ттях.
Жанров? особливост?
[
ред.
|
ред. код
]
Традиц?йно ?лл? виконувалися чолов?ками у супровод?
пондара
. Одн??ю з стильових особливостей ?лл? ? приурочен?сть п?сенних под?й до певного часу року, доби, що робить ?х сюжети б?льш достов?рними для слухач?в. Були сформован? деяк? поетичн? формули ? кожному етапу опов?д?, д?? героя в?дпов?да? певний час доби, наприклад, п?сенн? под?? найчаст?ше починаються ввечер?, герой вируша? в пох?д ? вранц?. Естетичним законом жанру також ? зображення противник?в героя через ?х непристойн? вчинки.
Основна ?дея ?лл? нер?дко м?ститься в переживаннях героя, його промовах, роздумах та думах. Ще одн??ю ознакою еп?чност? ? ст?йка форма звернень геро?в один до одного. Проводжаючи сина в пох?д, мати вимовля? напуття, п?сля ви?зду ?з села, герой зверта?ться з промовою до коня, ? також звернення героя до
Тереку
, матер? (вона займа? в
епос?
особливе м?сце) ? до л?кар?в, л?куючим пораненого сина. Ц? п?зн? еп?чн? мотиви говорять про устален?сть композиц?йно? модел?.
?снують також
парод?йн?
,
?рон?чн?
?лл?, наприклад, ≪?лл? про боягузливого Ганжаб?≫. У ?х побудов? використан? т? ж прийоми, що ? в звичайних ?лл?, це робить
парод?ю
гостр?шою. Поява ?лл?-парод?й говорить про еволюц?йну завершен?сть жанру. У деяких ?лл? присутн? запозичення з давнього
НАРТ-орстхойського
богатирського епосу. ?снують п?сн?, народжен? у вза?мод?? з п?сенно-поетичною культурою
Дагестану
. П?зн?м ?лл? притаманний антифеодальний характер та гостросоц?альн? мотиви.
У багатьох ?лл? зображен? реальн? ?сторичн? под??. Зазвичай в основу сюжету лягав епос про оп?р насильству загарбник?в, боротьба з несправедлив?стю, проти ?ноземних княз?в, м?сцевих
феодал?в
, помста. Популярн? сюжети про еп?чн? випробуваннях головного героя, як? в?н проходить, борючись за наречену.
Головн?
лейтмотиви
чеченських ?лл? ? це прагнення до свободи особистост?, сл?дування г?рському кодексу чест?, захист батьк?вщини та чест? роду, вм?ння г?дно виходити з найважчих ситуац?й, неск?нченна любов матер? до сина, б?ль за р?дну землю.
Роль у сусп?льств?
[
ред.
|
ред. код
]
?лл? виконували виховн? функц?? в чеченському сусп?льств?. Через них передавалася система моральних ц?нностей, духовно-моральн? ор??нтири, представлялася правильна модель повед?нки в р?зних житт?вих ситуац?ях.
?лл? також виконували функц?ю психолог?чно? п?дтримки. Недарма, як св?дчить легенда, коли великий завойовник
Тимур
запитав у сво?х во?н?в, забрали чи вони у чеченц?в
деч?г-пондура
, почувши негативну в?дпов?дь, сказав: ≪Значить, ми ?х лише розбили, але не п?дкорили....≫
Кр?м того, ?лл? консол?дували сусп?льство для боротьби з ?ноземними завойовниками.
Головним геро?м ?лл? зазвичай ? к'онах-к?ант (молодець) ? зб?рний образ, що волод?? якостями ?деального чолов?ка. В?н хоробрий, чесний, зна? ? дотриму?ться горський етикет, хороший во?н, байдужий до слави та почестей, завжди заступа?ться за слабких та готовий дати мудру пораду. Звання ≪к'онаха-к?анта≫ неоф?ц?йно давав сам народ. Отримати таке пр?звисько мр?яв кожний чеченець ? йшов до цього все життя. При цьому к'онах, на в?дм?ну в?д геро?в-богатир?в стародавнього
епосу
, позбавлений надлюдських можливостей, в?н ц?лком реальний та перемага? ворог?в завдяки сво?м особистим якостям, без допомоги чаклунства. Нер?дко ?ншому головного героя ? представник ?ншого народу. Обов'язков?
атрибути
героя ? хороший швидкий к?нь ? зброя. Чимало п?сень про реальн? ?сторичн? особистост? (цикл ?лл? про
Бейбулат Тайм??ве
та ?н.).
Виконуються зазвичай чолов?ками. Стародавн? сказател? виконували ?лл? п?д акомпанемент
деч?г-пондура
(чеченський нац?ональний струнний ?нструмент, що нагаду?
балалайку
). Як зазначив у XIX стол?тт? рос?йський досл?дник Н. С. Семенов, п?д час виконання ?лл? в традиц?йн?й обстановц? сказитель пережива? за свого п?сенного героя, а слухач? емоц?йно реагують на розвиток сюжету.
Абдурзаков Микаил, Бетельг?реев Сайд-Магомед, Гакашев Магомед, Джанарал?ев С., ?браг?мов Сангар?, Мехт??в Дауд, Мохмад з села Чишки, Орз?мов Ден?солт, Орцуев насухо, Сулейманов Бауден, Темуркаев Ахмед, туша А., Шида Сайд-Ахмед, Ельбердов Асхаб та ?н
Досл?дження та публ?кац??
[
ред.
|
ред. код
]
- Перша публ?кац?я чеченсько? народно? п?сн? в нотного запису була зд?йснена в ≪Аз?йському музичному журнал?≫, що виходив п?д редакц??ю
?вана Добровольського
в 1816 ? 1818 роках в
Астрахан?
.
- 1849 року
?. А. Кл?нгер
були зроблен? записи шести чеченських п?сень, вони збереглися в арх?в?
Володимира Федоровича Одо?вського
. П?зн?ше С. В. Татаева у сво?й статт? ≪До питання про записи та публ?кац?ях твор?в чеченського музичного
фольклору
в перш?й половин? XIX ст.≫, Опубл?кован?й в 1980 ? 1981 рр.. дала музичний анал?з записаних Кл?нгер чеченських п?сень справедливо названих ≪одним з перших зразк?в музичного фольклору чеченц?в≫.
- 1852 року
Л. Н. Толстой
записав в?д сво?х друз?в чеченц?в Садо М?серб?ева та Балти ?са?ва дв? л?ричн? п?сн? ? ≪Я сама б себе вбила≫ (≪Су санна Техна л?рьера≫) ? ≪Ах, тяжко мен?, р?дна мат?нка≫ (≪Алалу Бал'адан?в Шилюка Шамне баба вай анни≫). Вони були записан? рос?йськими л?терами на
чеченською мовою
та також мали переклад. Ц? записи визнан? 1927 року ≪першим за часом письмовою пам'яткою
чеченсько? мови≫
.
- У перш?й половин? XX стол?тт? було видано три томи, присвячених вивченню чеченського фольклору, четвертий видали 1970 року на приватн? кошти. В?н м?стить близько 40 ?лл?.
- Наприк?нц? 2007 року п?д ег?дою Академ?? наук Чеченсько? Республ?ки був опубл?кований п'ятий том ≪Чеченського фольклору≫, до якого ув?йшли ?лл? ? л?рико-еп?чн? п?сн? ?
УЗАМ
(попередн?й том був виданий 2005 року). Укладач фольклорного видання фольклорист, кер?вник Росохоронкультури РФ по ЧР ?сма?л Муна?в. Книга явля? собою наукове видання ориг?нальних автентичних текст?в народних поетичних твор?в п?знього в стад?альному в?дношенн? геро?ко-?сторичного епосу чеченц?в, ?снувало ще до останнього десятил?ття XX стол?ття.
Чеченська народна поез?я XIX ? XX ст.: ?лл?, УЗАМ/Укладач? ?. Б. Муна?в,
А. В. Преловська
. ? М.: ≪Новий ключ≫, 2005. ? 360 з.
ISBN 5-7082-0244-0
|
|---|
| | Народи
|
|
|---|
| | Мови
|
|
|---|
| | Культура
|
|
|---|
| | ?стор?я
|
|
| | Радянськ? автоном??
|
|
|---|
| Нац?ональн? рухи
|
|
|---|
| |
|
|---|
|
|---|
|