?зд

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
?зд
перс. ???
Панорама Єзда
Панорама ?зда
Панорама ?зда
Основн? дан?
31°53′50″ пн. ш. 54°22′03″ сх. д.  /  31.897222222250° пн. ш. 54.36750000002777483° сх. д.  / 31.897222222250; 54.36750000002777483 Координати : 31°53′50″ пн. ш. 54°22′03″ сх. д.  /  31.897222222250° пн. ш. 54.36750000002777483° сх. д.  / 31.897222222250; 54.36750000002777483
Кра?на Іран  ?ран
Рег?он ?зд
Столиця для ?зд ? Yazd County d
Засновано III тисячол?ття до н. е.
Населення 505 000
Висота НРМ 1 216  м
М?ста-побратими Ясберень , Хомс , Джакарта , Н?зва , Ольг?н , Герат
Телефонний код ( +98 ) 0351
Часовий пояс +3:30
GeoNames 111822
М?ська влада
Вебсайт yazd.ir
Мапа
Мапа
Єзд. Карта розташування: Іран
Єзд
?зд
?зд (?ран)


CMNS:  ?зд у В?к?сховищ?

?зд [1] ( перс. ??? ‎ ? Yazd ) ? одне з найстародавн?ших м?ст ?рану та центр однойменного остану . Населення м?ста становить близько 505 тис. ос?б (у 1963  ? 63 500 ос?б, у 1949  ? 56 000). Забудований переважно глиняними будинками. М?сто розташоване в оаз? й ?сну? з III тисячол?ття до н. е. . Воно знаходиться приблизно за 250 км на сх?д в?д ?сфагана .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Згадки про м?сто з'явилися ще у 3000 роц? до н. е. Воно позначалось як м?сто ?сат?с у М?д?? . У ход? археолог?чних розкопок знаходять також предмети династ?? Ахемен?д?в . [2]

?зд, перебуваючи далеко в?д ?сторичних столиць, зм?г уникнути жорстоких руйнувань. У м?ст? збереглося багато арх?тектурних пам'яток ? культурних рел?кт?в давн?х час?в.

П?д час навали Чинг?з-хана тут змогли сховатися в?д пересл?дувань художники, науковц? та поети.

?зд в?дв?дував Марко Поло . За його розпов?дями у 1272 роц?, це було процв?таюче м?сто з розвиненим виробництвом шовку.

Визначн? м?сця [ ред. | ред. код ]

?зд ? одне з небагатьох м?ст ?рану, у якому збереглося величезне старе м?сто у тому вигляд?, у якому воно було багато стол?ть тому. М?сто дуже насичене ?сторичними пам'ятками.

Найв?дом?ш? ?сторико-культурн? пам'ятки:

  • Мавзолей Доваздех-?мам (XI стол?ття);
  • Соборна мечеть (XIV стол?ття);
  • Медресе Шамс (XIV стол?ття);
  • Комплекс Ам?р-Чакмак;
  • Сад Довлатабад . [3]
  • Музей води, у якому демонструються стародавн? технолог?? видобування, транспортування та збер?гання води у пустельних рег?онах ?рану;
  • Зороастр?йський храм (1932 року). Сюди був перенесений Аташ Беграм (Вогонь Перемоги)  ? один з найсвященн?ших вогн?в зороастризму, який був запалений, за наявними даними, прибл. у 470 р. н. е., ? ? найстар?шим на сьогодн? зороастр?йським вогнем.
  • Веж? Мовчання або Дахми ? кругл? кам'ян? споруди на скелях та пагорбах, призначен? для поховань зг?дно з зороастр?йською традиц??ю.

Завдяки сво?му в?ддаленому розташуванню, ?зд став прихистком для зороастр?йсько? громади, яка зазнала пересл?дувань з початком ?сламського завоювання ?рану. На сьогодн? ?зд ? одним з ключових культурних центр?в зороастр?йц?в в ?ран?.

Середньов?чний центр м?н?атюри.

Веж? в?тру [ ред. | ред. код ]

Веж? в?тру або бадг?ри призначен? для охолодження пов?тря в житлових прим?щеннях ? водосховищах.

За час?в династ?? Каджар?в ?зд управляли хани Бахт?яр.

Унасл?док ?сторично?, культурно? та рел?г?йно? значущост? ?зд ном?ну?ться в об'?кти Всесв?тньо? спадщини ЮНЕСКО . [4]

Мечеть Джам? XIV стол?ття [ ред. | ред. код ]

Ця мечеть з двома високими м?наретами ? ун?кальна споруда. М?нарети ? найвищ? в Перс??.

В?дом? люди [ ред. | ред. код ]

В?дом? люди, що народилися у ?зд?:

?зд в?домий за укладеним у 1907 роц? м?ж Рос?йською ?мпер??ю та Великою Британ??ю договором про розмежування сфер ?нтерес?в у Перс??. Земл? на п?вн?ч в?д ?зда за договором ставали сферою рос?йського впливу, а земл? на п?вдень ? британського.

Галерея [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Атлас св?ту. ? К . : ДНВП ≪Картограф?я≫ , 2005. ? 336 с. ISBN 966-631-546-7
  2. [1] [ недоступне посилання з травня 2019 ]
  3. Dowlatabad Garden . Арх?в ориг?налу за 27 червня 2017 . Процитовано 17 червня 2017 .
  4. [2] [ недоступне посилання з травня 2019 ]

Посилання [ ред. | ред. код ]