?вропейськ? сп?льноти
, або
?вропейськ? Сп?втовариства
[1]
? сукупн?сть трьох формально незалежних м?жнародних орган?зац?й, як? керувалися
одним набором ?нституц?й
.
Цими орган?зац?ями були:
Коли Сп?втовариства були включен? до
?вропейського Союзу
в 1993 роц?, вони стали його першою
опорою
.
?вропейське сп?втовариство з вуг?лля та стал?
припинило сво? ?снування в
2002
роц?, коли зак?нчився терм?н д?? його установчого договору. ?вропейське сп?втовариство було розчинено в ?вропейському Союз? в?дпов?дно до
Л?сабонсько? угоди
2009 року; при цьому
?вропейський Союз
став правонаступником ?вропейських Сп?втовариств.
?вратом
залишився орган?зац??ю, в?дм?нною в?д
?вропейського Союзу
, але в?н керу?ться тими ж ?нститутами.
Три сп?втовариства
[
ред.
|
ред. код
]
Першим був створений
?СВС
. П?сля його пропозиц?? в 1950 роц? в
Декларац?? Шумана
Бельг?я
,
Франц?я
,
?тал?я
,
Люксембург
,
Н?дерланди
та
Зах?дна Н?меччина
об’?дналися, щоб п?дписати
Паризький догов?р
1951 року, який заснував ?вропейське Сп?втовариство. Усп?х ц??? сп?льноти призв?в до бажання створити б?льше, але спроби створити
?вропейське оборонне сп?втовариство
та
?вропейське пол?тичне сп?втовариство
не привели до повернення до економ?чних питань. У 1957 р.
Римськими договорами
були створен?
?АЕС
?
?ЕС
. Вони мали сп?льн? деяк? ?нститути з
?СВС
, але окрем? виконавч? структури.
[2]
Метою
?СВС
було об'?днати вуг?льну та сталеливарну промислов?сть ?? член?в для створення ?диного ринку цих ресурс?в. Передбачалося, що це п?двищить добробут ? зменшить ризик вступу цих кра?н у в?йну через процес
?вропейсько? ?нтеграц??
.
?АЕС
працював над сп?вроб?тництвом кра?н-член?в у сфер?
ядерно? енергетики
. ?ЕС мав створити
митний союз
? загальне економ?чне сп?вроб?тництво. Згодом це призвело до створення
?диного ?вропейського ринку
.
[3]
?вропейське економ?чне сп?втовариство
стало стовпом ?вропейського Сп?втовариства, причому
?СВС
?
?АЕС
продовжували займати под?бне п?дпорядковане положення, ?снуючи окремо в юридичному сенс?, але керуючись ?нституц?ями ?ЕС так, н?би вони ? його структурами. Догов?р ?СВС мав 50-р?чний л?м?т ? зак?нчився в 2002 роц?, уся його д?яльн?сть була поглинена ?вропейським Сп?втовариством.
[4]
?АЕС
не мав такого л?м?ту та продовжу? ?снувати дос?. Через чутливу природу ядерно? енергетики, догов?р залишився без зм?н з моменту його п?дписання ? нав?ть не мав бути зм?нений з
?вропейською конституц??ю
, яка ма? на мет? скасувати вс? ?нш? договори (зам?на Конституц??,
Л?сабонський догов?р
, також не робить спроб внести поправки).
[5]
[6]
Оск?льки
?АВС
ма? низький р?вень популярности, а проф?ль ?вропейського Сп?втовариства ? карликом пор?вняно з ?С, терм?н ≪?вропейськ? Сп?втовариства≫ мало використову?ться. Однак, коли був створений ?С, ?нституц??, як? займалися виключно або переважно ?вропейським Сп?втовариством (на в?дм?ну в?д ус?х трьох стовп?в), зберегли сво? ориг?нальн? назви, наприклад, оф?ц?йна назва
?вропейського суду
була ≪Суд ?вропейських сп?втовариств≫ до 2009 року.
[7]
У 1967 роц?
догов?р про злиття
об'?днав цих окремих кер?вник?в. Ком?с?я та Рада ?ЕС мали взяти на себе в?дпов?дальн?сть сво?х колег в ?нших орган?зац?ях. В?дтод? вони стали в?дом? як ≪?вропейськ? Сп?втовариства≫, наприклад, Ком?с?я була в?дома як ≪Ком?с?я ?вропейських Сп?втовариств≫, хоча сам? сп?льноти залишалися окремими в юридичному план?.
[3]
Маастрихтський догов?р
заснований на
?диному ?вропейському акт?
та
Урочист?й декларац?? про ?вропейський Союз
при створенн? ?вропейського Союзу. Догов?р був п?дписаний 7 лютого 1992 року ? набув чинности 1 листопада 1993 року. Союз зам?нив ?вропейськ? Сп?втовариства ? поглинув ?х як одну з трьох опор. Першим головою Ком?с?? п?сля створення ?С був
Жак Делор
, який ненадовго продовжив свою попередню каденц?ю в ?ЕС, перш н?ж передати ??
Жаку Сантеру
в 1994 роц?.
Лише перший стовп дотримувався принцип?в
наднац?онал?зму
.
[8]
Основна структура
?С дозволила розширити сфери ?вропейського сп?вроб?тництва без того, щоб л?дери передали велику к?льк?сть повноважень наднац?ональним ?нституц?ям. Система стовп?в в?докремила ?С. Те, що ран?ше було компетенц??ю ?ЕС, входило до р?вня ?вропейського Сп?втовариства.
Правосуддя та внутр?шн? справи
було введено як новий р?вень, а
?вропейське пол?тичне сп?вроб?тництво
стало другим стовпом (
Сп?льна зовн?шня та безпекова пол?тика
).
?нститути Сп?втовариства стали ?нституц?ями ?С, але рол? ?нституц?й м?ж стовпами в?др?зняються.
Ком?с?я
,
Парламент
?
Суд
значною м?рою виключен? з д?яльност? у другому та третьому р?внях, при цьому
Рада
дом?ну?. Це знайшло в?дображення в назвах установ, Рада формально ? ≪Радою ?вропейського Союзу≫, тод? як Ком?с?я формально була ≪Ком?с??ю ?вропейських Сп?втовариств≫. Це дозволило будувати нов? сфери на
м?журядов?й
основ? (одноголосна угода м?ж урядами), а не на основ? голосування б?льшост? та незалежних ?нституц?й в?дпов?дно до наднац?онально? демократ??.
Однак п?сля
Маастрихтського договору
?вропейський парламент
отримав набагато б?льшу роль. Маастрихтський догов?р запровадив процедуру сп?льного прийняття р?шень, яка надала йому р?вн? законодавч? повноваження з Радою з питань Сп?втовариства. Отже, з б?льшими повноваженнями наднац?ональних ?нституц?й та функц??ю
голосування квал?ф?кованою б?льш?стю в Рад?
, стовп Сп?втовариства можна охарактеризувати як набагато б?льш
федеральний
метод прийняття р?шень.
Амстердамський догов?р
передав повноваження щодо формування норм щодо прикордонного контролю, ?мм?грац??, надання притулку та сп?вроб?тництва в цив?льному та комерц?йному прав? в?д р?вня юстиц?? та внутр?шн?х справ (JHA) до ?вропейського сп?втовариства (JHA було перейменовано в
пол?ц?ю та судове сп?вроб?тництво у крим?нальних справах
(PJCC) ). ? Амстердамський, ?
Н?ццький догов?р
також поширили процедуру сп?льного прийняття р?шень майже на вс? сфери пол?тики, надавши
?вропейському Парламенту
р?вн? повноваження
Рад?
в Сп?втовариств?.
У 2002 роц? зак?нчився терм?н д??
Паризького договору
, який заснував
?вропейське сп?втовариство вуг?лля та стал?
(одне з трьох сп?втовариств, як? включали ?вропейськ? Сп?втовариства), досягнувши свого 50-р?чного л?м?ту (як перший догов?р, в?н був з обмеженням). Жодних спроб поновити його чинн?сть не було; натом?сть
Н?ццький догов?р
перен?с певн? його елементи до
Римського договору
, ?, отже, його робота продовжувалася як частина компетенц?? Сп?втовариства в ?ЕС.
Л?сабонський догов?р
об’?днав три стовпи та скасував ?вропейське сп?втовариство; ?вропейський Союз став правонаступником ?вропейського Сп?втовариства. Лише одна з трьох ?вропейських Сп?втовариств дос? ?сну?, ? фраза ≪?вропейськ? Сп?втовариства≫ б?льше не з’явля?ться в договорах.
Скасування опорно? структури вперше було запропоновано в?дпов?дно до
?вропейсько? Конституц??
, але цей догов?р не був ратиф?кований.
Хронолог?я розвитку ?С
[
ред.
|
ред. код
]
В?дпов?дно до
Договору про злиття
вс? три Сп?втовариства керувалися однаковими ?нституц?йними структурами. До 1967 року Загальна асамблея/?вропейська парламентська асамблея та Суд ?С, створен? ?ВС, уже були сп?льно з
?ЕС
та
?АЕС
, але вони мали р?зн? виконавч? органи. Догов?р 1967 р. надав Рад? та Ком?с?? ?ЕС в?дпов?дальност? за справи
?СВС
? ?АВС, скасувавши Ради ?ОВС ? ?АВС, Ком?с?ю ?АВС ? Вищий орган
?СВС
. Вони керували трьома Сп?втовариствами до створення ?вропейського Союзу в 1993 роц?.
Три Сп?втовариства мали однакове членство, ш?сть держав, як? п?дписали Паризький догов?р та наступн? договори, були в?дом? як ≪внутр?шня ш?сть≫ (≪зовн?шн? с?м≫ були тими кра?нами, як? утворили ?вропейську асоц?ац?ю в?льно? торг?вл?). Ш?стьма кра?нами-засновниками були Франц?я, Зах?дна Н?меччина, ?тал?я та три кра?ни
Бен?люксу
: Бельг?я, Н?дерланди та Люксембург. Перше розширення в?дбулося в 1973 роц? з при?днанням
Дан??
,
?рланд??
та
Сполученого Корол?вства
. У 1980-х роках при?дналися
Грец?я
,
?спан?я
та
Португал?я
. П?сля створення ?С у листопад? 1993 року до липня 2013 року в?н розширився, включивши ще ш?стнадцять кра?н.
Держави-члени в т?й чи ?нш?й форм? були представлен? в кожн?й установ?. Рада також склада?ться з одного нац?онального м?н?стра, який представля? нац?ональний уряд. Кожна держава також ма? право на одного ?вроком?сара, хоча в ?вропейськ?й ком?с?? вони повинн? представляти не сво? нац?ональн? ?нтереси, а ?нтереси Сп?втовариства. До 2004 року найб?льш? члени (Франц?я, Н?меччина, ?тал?я та Сполучене Корол?вство) мали двох ком?сар?в. У ?вропейському парламент? членам вид?ля?ться певна к?льк?сть м?сць, пов’язана з ?х населенням, однак вони (з 1979 року) обираються прямим шляхом, ? вони обираються в?дпов?дно до пол?тично? приналежности, а не нац?онального походження. Б?льш?сть ?нших ?нституц?й, у тому числ? ?вропейський суд, мають певну форму нац?онального п?дрозд?лу.
На момент його скасування стовп Сп?втовариства охоплював так? сфери;
[9]
Прив?ле? та ?мун?тети
[
ред.
|
ред. код
]
Протокол про прив?ле? та ?мун?тети ?вропейських Сп?втовариств
[10]
надавало ?вропейським Сп?втовариствам та ?х установам певн? прив?ле? та ?мун?тети, як? дозволяють ?м виконувати сво? завдання. Закон про ?мун?тет м?жнародних орган?зац?й (22 USC § 288h)
Сполучених Штат?в Америки
також був поширений на ?вропейськ? Сп?втовариства.
Умови прац? персоналу регулювалися положеннями про персонал Сп?втовариств,
[11]
а не безпосередньо трудовим законодавством кра?н працевлаштування. ?хн? зарплати, зароб?тна плата та винагороди обкладаються податком на користь ?вропейських Сп?втовариств ?, у свою чергу, зв?льняються в?д нац?ональних податк?в.
- ↑
Возз'?днання Н?меччини
в?дбулося в 1990 роц?