?вропейськ? сп?льноти

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
?вропейськ? Сп?втовариства
?вропейськ? сп?льноти
Стовпи ?вропейського Союзу
Три стовпи, як? становлять сучасний ?вропейський Союз
1993?2009 → ?С
Складов? сп?льнот
?вропейська сп?льнота з вуг?лля та стал? 1952?2002
?вропейська економ?чна сп?льнота 1958?2009
?вропейська сп?льнота з атомно? енерг?? 1958?дотепер

?вропейськ? сп?льноти , або ?вропейськ? Сп?втовариства [1] ? сукупн?сть трьох формально незалежних м?жнародних орган?зац?й, як? керувалися одним набором ?нституц?й .

Цими орган?зац?ями були:

Коли Сп?втовариства були включен? до ?вропейського Союзу в 1993 роц?, вони стали його першою опорою . ?вропейське сп?втовариство з вуг?лля та стал? припинило сво? ?снування в 2002 роц?, коли зак?нчився терм?н д?? його установчого договору. ?вропейське сп?втовариство було розчинено в ?вропейському Союз? в?дпов?дно до Л?сабонсько? угоди 2009 року; при цьому ?вропейський Союз став правонаступником ?вропейських Сп?втовариств. ?вратом залишився орган?зац??ю, в?дм?нною в?д ?вропейського Союзу , але в?н керу?ться тими ж ?нститутами.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Три сп?втовариства [ ред. | ред. код ]

?вропейськ? сп?льноти 1973

Першим був створений ?СВС . П?сля його пропозиц?? в 1950 роц? в Декларац?? Шумана Бельг?я , Франц?я , ?тал?я , Люксембург , Н?дерланди та Зах?дна Н?меччина об’?дналися, щоб п?дписати Паризький догов?р 1951 року, який заснував ?вропейське Сп?втовариство. Усп?х ц??? сп?льноти призв?в до бажання створити б?льше, але спроби створити ?вропейське оборонне сп?втовариство та ?вропейське пол?тичне сп?втовариство не привели до повернення до економ?чних питань. У 1957 р. Римськими договорами були створен? ?АЕС ? ?ЕС . Вони мали сп?льн? деяк? ?нститути з ?СВС , але окрем? виконавч? структури. [2]

Метою ?СВС було об'?днати вуг?льну та сталеливарну промислов?сть ?? член?в для створення ?диного ринку цих ресурс?в. Передбачалося, що це п?двищить добробут ? зменшить ризик вступу цих кра?н у в?йну через процес ?вропейсько? ?нтеграц?? . ?АЕС працював над сп?вроб?тництвом кра?н-член?в у сфер? ядерно? енергетики . ?ЕС мав створити митний союз ? загальне економ?чне сп?вроб?тництво. Згодом це призвело до створення ?диного ?вропейського ринку . [3]

?вропейське економ?чне сп?втовариство стало стовпом ?вропейського Сп?втовариства, причому ?СВС ? ?АЕС продовжували займати под?бне п?дпорядковане положення, ?снуючи окремо в юридичному сенс?, але керуючись ?нституц?ями ?ЕС так, н?би вони ? його структурами. Догов?р ?СВС мав 50-р?чний л?м?т ? зак?нчився в 2002 роц?, уся його д?яльн?сть була поглинена ?вропейським Сп?втовариством. [4] ?АЕС не мав такого л?м?ту та продовжу? ?снувати дос?. Через чутливу природу ядерно? енергетики, догов?р залишився без зм?н з моменту його п?дписання ? нав?ть не мав бути зм?нений з ?вропейською конституц??ю , яка ма? на мет? скасувати вс? ?нш? договори (зам?на Конституц??, Л?сабонський догов?р , також не робить спроб внести поправки). [5] [6]

Оск?льки ?АВС ма? низький р?вень популярности, а проф?ль ?вропейського Сп?втовариства ? карликом пор?вняно з ?С, терм?н ≪?вропейськ? Сп?втовариства≫ мало використову?ться. Однак, коли був створений ?С, ?нституц??, як? займалися виключно або переважно ?вропейським Сп?втовариством (на в?дм?ну в?д ус?х трьох стовп?в), зберегли сво? ориг?нальн? назви, наприклад, оф?ц?йна назва ?вропейського суду була ≪Суд ?вропейських сп?втовариств≫ до 2009 року. [7]

У 1967 роц? догов?р про злиття об'?днав цих окремих кер?вник?в. Ком?с?я та Рада ?ЕС мали взяти на себе в?дпов?дальн?сть сво?х колег в ?нших орган?зац?ях. В?дтод? вони стали в?дом? як ≪?вропейськ? Сп?втовариства≫, наприклад, Ком?с?я була в?дома як ≪Ком?с?я ?вропейських Сп?втовариств≫, хоча сам? сп?льноти залишалися окремими в юридичному план?. [3]

Стопви [ ред. | ред. код ]

?стор?я ?вропейського Союзу
Європейський Союз з 1958 по 2007
до 1945
1945-1957
1958?1972
1973-1993
1993-2004
з 2004

Портал ≪?вропейський Союз≫

Маастрихтський догов?р заснований на ?диному ?вропейському акт? та Урочист?й декларац?? про ?вропейський Союз при створенн? ?вропейського Союзу. Догов?р був п?дписаний 7 лютого 1992 року ? набув чинности 1 листопада 1993 року. Союз зам?нив ?вропейськ? Сп?втовариства ? поглинув ?х як одну з трьох опор. Першим головою Ком?с?? п?сля створення ?С був Жак Делор , який ненадовго продовжив свою попередню каденц?ю в ?ЕС, перш н?ж передати ?? Жаку Сантеру в 1994 роц?.

Лише перший стовп дотримувався принцип?в наднац?онал?зму . [8] Основна структура ?С дозволила розширити сфери ?вропейського сп?вроб?тництва без того, щоб л?дери передали велику к?льк?сть повноважень наднац?ональним ?нституц?ям. Система стовп?в в?докремила ?С. Те, що ран?ше було компетенц??ю ?ЕС, входило до р?вня ?вропейського Сп?втовариства. Правосуддя та внутр?шн? справи було введено як новий р?вень, а ?вропейське пол?тичне сп?вроб?тництво стало другим стовпом ( Сп?льна зовн?шня та безпекова пол?тика ).

?нститути Сп?втовариства стали ?нституц?ями ?С, але рол? ?нституц?й м?ж стовпами в?др?зняються. Ком?с?я , Парламент ? Суд значною м?рою виключен? з д?яльност? у другому та третьому р?внях, при цьому Рада дом?ну?. Це знайшло в?дображення в назвах установ, Рада формально ? ≪Радою ?вропейського Союзу≫, тод? як Ком?с?я формально була ≪Ком?с??ю ?вропейських Сп?втовариств≫. Це дозволило будувати нов? сфери на м?журядов?й основ? (одноголосна угода м?ж урядами), а не на основ? голосування б?льшост? та незалежних ?нституц?й в?дпов?дно до наднац?онально? демократ??.

Однак п?сля Маастрихтського договору ?вропейський парламент отримав набагато б?льшу роль. Маастрихтський догов?р запровадив процедуру сп?льного прийняття р?шень, яка надала йому р?вн? законодавч? повноваження з Радою з питань Сп?втовариства. Отже, з б?льшими повноваженнями наднац?ональних ?нституц?й та функц??ю голосування квал?ф?кованою б?льш?стю в Рад? , стовп Сп?втовариства можна охарактеризувати як набагато б?льш федеральний метод прийняття р?шень.

Амстердамський догов?р передав повноваження щодо формування норм щодо прикордонного контролю, ?мм?грац??, надання притулку та сп?вроб?тництва в цив?льному та комерц?йному прав? в?д р?вня юстиц?? та внутр?шн?х справ (JHA) до ?вропейського сп?втовариства (JHA було перейменовано в пол?ц?ю та судове сп?вроб?тництво у крим?нальних справах (PJCC) ). ? Амстердамський, ? Н?ццький догов?р також поширили процедуру сп?льного прийняття р?шень майже на вс? сфери пол?тики, надавши ?вропейському Парламенту р?вн? повноваження Рад? в Сп?втовариств?.

У 2002 роц? зак?нчився терм?н д?? Паризького договору , який заснував ?вропейське сп?втовариство вуг?лля та стал? (одне з трьох сп?втовариств, як? включали ?вропейськ? Сп?втовариства), досягнувши свого 50-р?чного л?м?ту (як перший догов?р, в?н був з обмеженням). Жодних спроб поновити його чинн?сть не було; натом?сть Н?ццький догов?р перен?с певн? його елементи до Римського договору , ?, отже, його робота продовжувалася як частина компетенц?? Сп?втовариства в ?ЕС.

Л?сабонський догов?р об’?днав три стовпи та скасував ?вропейське сп?втовариство; ?вропейський Союз став правонаступником ?вропейського Сп?втовариства. Лише одна з трьох ?вропейських Сп?втовариств дос? ?сну?, ? фраза ≪?вропейськ? Сп?втовариства≫ б?льше не з’явля?ться в договорах.

Скасування опорно? структури вперше було запропоновано в?дпов?дно до ?вропейсько? Конституц?? , але цей догов?р не був ратиф?кований.

Хронолог?я розвитку ?С [ ред. | ред. код ]

П?дписаний
Д?? з
Документ
1948
1948
Брюссельський догов?р
1951
1952
Паризький догов?р
1954
1955
Поправки до Брюссельського договору
1957
1958
Римськ? договори
1965
1967
Догов?р злиття
1975
Н/Д
Висновки ?вропейсько? ради
1985
1985
Шенгенська угода
1986
1987
?диний ?вропейський акт
1992
1993
Маастрихтський догов?р
1997
1999
Амстердамський догов?р
2001
2003
Н?ццький догов?р
2007
2009
Л?сабонська угода
 
                         
П?двалини ?вропейського Союзу:  
?вропейськ? сп?льноти  
?вропейська сп?льнота з атомно? енерг?? (?вратом)   
?вропейська сп?льнота з вуг?лля та стал? (?СВС) Терм?н д?? договору минув у 2002 р. ?вропейський Союз (?С)
    ?вропейська економ?чна сп?льнота (?ЕС)
        Шенгенська угода   ?вропейська сп?льнота (?С)
    Сп?вроб?тництво TREVI (тероризм, радикал?зм, екстрем?зм та м?жнародне насильство) Правосуддя та внутр?шн? справи  
  Сп?вроб?тництво м?ж пол?ц??ю та правосуддям у крим?нальних справах
          ?вропейська пол?тична сп?впраця   Сп?льна зовн?шня та безпекова пол?тика (СЗБП)
Неконсол?дован? органи Зах?дно?вропейський союз (З?С)    
Припинив ?снування у 2011 р.  
                       

?нституц?? [ ред. | ред. код ]

В?дпов?дно до Договору про злиття вс? три Сп?втовариства керувалися однаковими ?нституц?йними структурами. До 1967 року Загальна асамблея/?вропейська парламентська асамблея та Суд ?С, створен? ?ВС, уже були сп?льно з ?ЕС та ?АЕС , але вони мали р?зн? виконавч? органи. Догов?р 1967 р. надав Рад? та Ком?с?? ?ЕС в?дпов?дальност? за справи ?СВС ? ?АВС, скасувавши Ради ?ОВС ? ?АВС, Ком?с?ю ?АВС ? Вищий орган ?СВС . Вони керували трьома Сп?втовариствами до створення ?вропейського Союзу в 1993 роц?.

Члени [ ред. | ред. код ]

Три Сп?втовариства мали однакове членство, ш?сть держав, як? п?дписали Паризький догов?р та наступн? договори, були в?дом? як ≪внутр?шня ш?сть≫ (≪зовн?шн? с?м≫ були тими кра?нами, як? утворили ?вропейську асоц?ац?ю в?льно? торг?вл?). Ш?стьма кра?нами-засновниками були Франц?я, Зах?дна Н?меччина, ?тал?я та три кра?ни Бен?люксу : Бельг?я, Н?дерланди та Люксембург. Перше розширення в?дбулося в 1973 роц? з при?днанням Дан?? , ?рланд?? та Сполученого Корол?вства . У 1980-х роках при?дналися Грец?я , ?спан?я та Португал?я . П?сля створення ?С у листопад? 1993 року до липня 2013 року в?н розширився, включивши ще ш?стнадцять кра?н.

Члени-засновники показан? зеленим, наступн? члени ? син?м. У 1957 роц? Сх?дна Н?меччина , не входила до Сп?втовариств, але п?сля возз'?днання Н?меччини в 1990 роц? ув?йшла.
Держави Вступ
Бельгія  Бельг?я 25 березня 1957
Італія  ?тал?я 25 березня 1957
Люксембург  Люксембург 25 березня 1957
Франц?я 25 березня 1957
Нідерланди Н?дерланди 25 березня 1957
Зах?дна Н?меччина / Н?меччина [note 1] 25 березня 1957
Данія Дан?я 1 с?чня 1973
Ірландія  ?рланд?я 1 с?чня 1973
Об'?днане Корол?вство 1 с?чня 1973
Греція  Грец?я 1 с?чня 1981
Португалія  Португал?я 1 с?чня 1986
  ?спан?я 1 с?чня 1986

Держави-члени в т?й чи ?нш?й форм? були представлен? в кожн?й установ?. Рада також склада?ться з одного нац?онального м?н?стра, який представля? нац?ональний уряд. Кожна держава також ма? право на одного ?вроком?сара, хоча в ?вропейськ?й ком?с?? вони повинн? представляти не сво? нац?ональн? ?нтереси, а ?нтереси Сп?втовариства. До 2004 року найб?льш? члени (Франц?я, Н?меччина, ?тал?я та Сполучене Корол?вство) мали двох ком?сар?в. У ?вропейському парламент? членам вид?ля?ться певна к?льк?сть м?сць, пов’язана з ?х населенням, однак вони (з 1979 року) обираються прямим шляхом, ? вони обираються в?дпов?дно до пол?тично? приналежности, а не нац?онального походження. Б?льш?сть ?нших ?нституц?й, у тому числ? ?вропейський суд, мають певну форму нац?онального п?дрозд?лу.

Сфери пол?тики [ ред. | ред. код ]

На момент його скасування стовп Сп?втовариства охоплював так? сфери; [9]

Прив?ле? та ?мун?тети [ ред. | ред. код ]

Протокол про прив?ле? та ?мун?тети ?вропейських Сп?втовариств [10] надавало ?вропейським Сп?втовариствам та ?х установам певн? прив?ле? та ?мун?тети, як? дозволяють ?м виконувати сво? завдання. Закон про ?мун?тет м?жнародних орган?зац?й (22 USC § 288h) Сполучених Штат?в Америки також був поширений на ?вропейськ? Сп?втовариства.

Умови прац? персоналу регулювалися положеннями про персонал Сп?втовариств, [11] а не безпосередньо трудовим законодавством кра?н працевлаштування. ?хн? зарплати, зароб?тна плата та винагороди обкладаються податком на користь ?вропейських Сп?втовариств ?, у свою чергу, зв?льняються в?д нац?ональних податк?в.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Возз'?днання Н?меччини в?дбулося в 1990 роц?

Джерела [ ред. | ред. код ]

  1. Угода про партнерство ? сп?вроб?тництво м?ж Укра?ною ? ?вропейськими Сп?втовариствами та ?х державами-членами . Оф?ц?йний вебпортал парламенту Укра?ни (укр.) . Процитовано 31 липня 2021 .
  2. The European Communities , on CVCE website
  3. а б The European Communities , on CVCE website
  4. Treaty establishing the European Coal and Steel Community, ECSC Treaty . Europa.eu. Арх?в ориг?налу за 13 грудня 2007 . Процитовано 4 червня 2012 .
  5. Euratom reform . Eu-energy.com . Процитовано 4 червня 2012 .
  6. Treaty establishing the European Atomic Energy Community (Euratom) . Europa.eu. Арх?в ориг?налу за 18 липня 2012 . Процитовано 4 червня 2012 .
  7. The Court of Justice of the European Communities
  8. Is Europe a federal or a supranational union? . Schuman.info . Процитовано 4 червня 2012 .
  9. What are the three pillars of the EU? [ Арх?вовано 2010-05-23 у Wayback Machine .] , Folketingets EU-Oplysning
  10. Protocol (No 36) on the privileges and immunities of the European Communities (1965) , EUR-Lex
  11. Regulation No. 31 (EEC), 11 (EAEC), laying down the Staff Regulations of Officials and the Conditions of Employment of Other Servants of the European Economic Community and the European Atomic Energy Community

Посилання [ ред. | ред. код ]