Наадам
(монгольський фестиваль Наадам) (
монг.
Наадам
, класична монгольська:
???????
Na?adum
, [?naːd?m],
буквально ≪?гри≫
) ? традиц?йне свято, що в?дзнача?ться в
Монгол??
,
Внутр?шн?й Монгол??
та
Республ?ц? Тува
.
Фестиваль
також м?сцево називають ≪ерийн гурван наадам≫, ≪три ?гри людей≫.
?гри включають
монгольську боротьбу
,
скачки
та
стр?льбу з лука
, ? проводяться по вс?й кра?н? в середин? л?та. Ж?нки на Наалам? беруть участь т?льки у стр?льб? з лука, а д?вчата в к?нних ?грах.
У
2010
роц? Наадам був внесений до
Репрезентативного списку нематер?ально? культурно? спадщини людства
ЮНЕСКО
як традиц?йне народне свято.
[2]
[3]
Наадам ? найб?льш популярним фестивалем серед монгол?в, ? вважа?ться, що в?н ?снував стол?ттями. В?н бере св?й початок у таких заходах, як в?йськов? паради та спортивн? змагання, так? як
стр?льба з лука
,
верхова ?зда
та
боротьба
, як? в?дбувалися п?сля святкування р?зних под?й, зокрема вес?лля чи духовних з?брань. П?зн?ше в?н слугував способом п?дготовки солдат?в до бою, а також був пов'язаний ?з кочовим способом життя монгол?в. Монголи дотримуються сво?х неписаних святкових правил, як? включають довгу п?сню на початку свята, а пот?м танець
б??лг?
. Навколо спортивного стад?ону подають страви традиц?йно? кухн?, або
хушур
, а також спец?альний нап?й ?з ферментованого к?нського молока (
кумис
). Три гри: боротьба, к?нн? перегони та стр?льба з лука описан? в книз? 13-го стол?ття ≪
Та?мна ?стор?я монгол?в
≫. П?д час правл?ння
династ?? Ц?н
Наадам став оф?ц?йним фестивалем, який проводився
сомонами
.
В?н почав проводитися щор?чно в 1639 роц? з танцювального фестивалю, присвяченого Високому святому Занабазару. У 1772 роц? в?дбулося велике свято поклон?ння гор? Бурхан-Халдун, поблизу яко? народився ?, за переказами, був похований
Чинг?схан
. Його називали ≪Фестивалем десяти уряд?в≫. У 1912 роц? ≪Десять урядових ?гор≫ стали щор?чними державними ?грами. До смерт?
Богдо-Хана
в 1925 роц? Фестиваль десяти уряд?в став державним. Десять урядових ?гор проводилися 125 раз?в
Наадам за час?в
Монгольсько? Народно? Республ?ки
був пов'язаний з
Монгольською революц??ю 1921 року
. Перший оф?ц?йний в?йськовий парад у комун?стичн?й Монгол?? в?дбувся в 1921 роц? на честь перемог
Дамд?на Сухе-Батора
в революц??. Його в?дзначали як буддистське/шаманське свято до
секуляризац??
в 1930-х роках п?д комун?стичним впливом
Радянського Союзу
.
Юв?лейн? паради Монгольсько? народно? арм?? на площ? Сухе-Батор зазвичай проводилися в юв?лейн? роки (зокрема в 1946, 1951, 1956, 1961, 1966, 1971, 1976, 1981, 1986 ? 1991
[4]
), поряд з
Днем м?жнародно? прац?
та
Паради до Дня Жовтнево? революц??
[5]
. Багатор?чним командувачем цих парад?в був генерал Т. Галсан
[6]
. П?д час цих под?й кер?вники парт?? та уряду спостер?гали за под?ями з вершини Мавзолею Сухе-Батора. П?сля 1991 року в?д комун?стично? практики в?дмовилися, за винятком 1996 року, коли на Нац?ональному спортивному стад?он? в?дбувся парад на честь 790-? р?чниц? заснування Монгол?? та 75-? р?чниц? революц??.
У багатьох урочистостях брали участь ?ноземн? комун?сти, як? в?дв?дали кра?ну, зокрема
Михайло Суслов
,
Юзеф Циранкевич
?
Владислав ?омулка
[7]
.
Двома найб?льшими Наадамами, як? сьогодн? проводяться в Монгол??, ? Данш?г Наадам ? Нац?ональний Наадам. Перша була запроваджена як щор?чна под?я лише у 2015 роц?, ран?ше вона проводилася нерегулярно та вшановувала незалежн?сть Монгол?? в?д династ?? Ц?н, а також зб?галася з Днем державного прапора Монгол??. Останн?й формально вшанову? революц?ю 1921 року десятил?ттям п?зн?ше, коли комун?сти вторглися та скинули Богд-хана, що стало насл?дком громадянсько? в?йни в Рос??. Наадам також в?дзнача? досягнення ново? держави.
[8]
Наадам також в?дзнача?ться в р?зних рег?онах Монгол?? та Внутр?шньо? Монгол?? в липн? та серпн?. У Республ?ц? Тува Наадам припада? на 15 серпня.
Три види спорту називаються Danshig games. Вони стали великим святом ново? нац??, де дворянство збиралося разом, щоб посвятити
богдо-хана
(Джабзундамба Хутугту), нового главу держави.
[9]
Дев'ять к?нських хвост?в
Чинг?схана
, що символ?зують дев'ять монгольських племен, дос? урочисто транспортують ?з площ? Чинг?схана на стад?он, щоб в?дкрити свята Наадам. На церемон?ях в?дкриття та закриття проходять паради к?нно? кавалер??, спортсмен?в ? ченц?в.
З 1998 року до змагань додалася четверта гра ?
Асик
, з використанням
шага?в,
к?сточок овець, як? служать ?гровими ф?гурами та символами
ворож?ння
та дружби. На великих фестивалях Наадам турн?ри з Асик можуть проходити в окремому м?сц?.
Останн?м часом висловлюються занепоко?ння щодо уявно?
корупц??
фестивалю та його неоднозначно? символ?ки.
[10]
Другий п?сля Данш?г Наадам та найб?льшим фестивалем ? Нац?ональний фестиваль Наадам, який проводиться в столиц? Монгол??
Улан-Батор?
п?д час нац?онального свята з 11 по 13 липня на Нац?ональному спортивному стад?он?. В?н почина?ться з? складно? церемон?? в?дкриття за участю танцюрист?в, спортсмен?в, вершник?в ? музикант?в. П?сля церемон?? розпочинаються змагання. Част?ше проходять змагання з верхово? ?зди.
Загалом може бути 512 або 1024 борц?в, що зустр?чаються в
турн?р?
, який трива? дев'ять або десять раунд?в. Монгольська традиц?йна боротьба ? це змагання без часу, у якому борц? програють, якщо вони торкаються земл? будь-якою частиною т?ла, кр?м н?г або рук. Борець з найб?льшою популярн?стю ма? прив?лей вибрати свого суперника. Борц? носять костюми, що складаються з обтягуючо? жилетки (
зодог
) ? шорт?в (
шуудаг
). До участ? у турн?р? з боротьби допускаються лише чолов?ки.
Кожен борець ма? ≪п?дбадьорювача≫, який назива?ться
засуул.
Засуул сп?ва? п?сню прославлення борця-переможця п?сля раунд?в 3, 5 ? 7. Переможц? 7-го або 8-го етапу (залежно в?д того яка к?льк?сть учасник?в змагань) отримують звання
заан
, ≪слон≫. Переможець 9-го або 10-го етапу назива?ться
арслан
, ≪лев≫.
[11]
У ф?нальному змаганн? вс? ≪засуули≫, коли ?х борц? роблять кроки назустр?ч один одному, падають вниз позаду борця. Двочасн? арслани називаються титанами/велетнями, або
аврагами.
[11]
Монгольськ? скачки, представлен? в Наадам?, ? змаганням по перетнут?й м?сцевост? з перегонами 15?30 км завдовжки. Тривал?сть кожного заб?гу визнача?ться в?ковою категор??ю. Наприклад, двор?чн? кон? б?жать 16 км, а семир?чн? 27 км. Для участ? вибираються до 1000 коней з будь-яко? частини Монгол??. Вс?х коней годують спец?альною д??тою.
Д?ти в?д 5 до 13 рок?в обираються жокеями ? тренуються за м?сяць до турн?ру. Хоча жоке? ? важливою складовою, головною метою перегон?в ? перев?рка майстерност? коней.
[12]
Перед початком перегон?в публ?ка сп?ва? традиц?йн? п?сн?, а жоке? сп?вають свою п?сню. Призи отримують кон? та жоке?. П'ять найкращих коней у кожному клас? отримують звання
airgiyn tav
, а тро? найкращих отримують золот?, ср?бн? та бронзов? медал?. Жокея-переможця вихваляють титулом ≪л?дер десяти тисяч≫. К?нь, який ф?н?шу? останн?м у перегонах двор?чних коней, назива?ться
bayan khodood
(що означа? ≪повний шлунок≫). П?сля змагань йому сп?вають п?сню, яка бажа? усп?ху в наступному роц?.
[12]
Змагання з? стр?льби з лука серед ж?нок, що в?дбулися п?д час фестивалю Наадам у 2005 роц?.
У цьому змаганн? можуть брати участь як чолов?ки, так ? ж?нки. У не? грають команди по десять ос?б. Кожен лучник отриму? чотири стр?ли; команда повинна влучити 33 ≪сури≫. Чолов?ки пускають стр?ли з в?дстан? 75 метр?в, а ж?нки ? з 65 метр?в. Традиц?йно п?д час змагань лучники одягають св?й нац?ональний одяг (д?л). Ус? лучники носять на витягнут?й руц? шк?рян? наруч? до л?ктя, щоб манжета д?ля не заважала стр?льб?.
Монгольська стр?льба з лука ун?кальна тим, що ма? десятки сур як м?шен?. Кожен сур явля? собою невеликий плетений або дерев'яний цил?ндр. Вони розм?щен? один на одному, утворюючи три ст?ни заввишки, що становить приблизно 8 дюйм?в у висоту ? 5 фут?в у ширину. Вибивання сура з? ст?ни стр?лою зарахову?ться як попадання, хоча вибивання сура з центру принесе конкуренту б?льше бал?в. Коли лучник потрапля? в ц?ль, суддя каже уухай, що означа? ≪ура≫. П?сля кожного удару чиновник ремонту? пошкоджену ст?ну та готу? ?? до наступно? спроби. Переможцям змагань присвоюються звання ≪народний стр?лець≫ ? ≪народна стр?льчиня≫.
[13]
- ↑
а
б
Representative List of the Intangible Cultural Heritage of Humanity
,
Liste representative du patrimoine culturel immateriel de l’humanite
,
Lista Representativa del Patrimonio Cultural Inmaterial de la Humanidad
- ↑
Airag
. Процитовано 22 лютого 2018
.
- ↑
the khuushuur
.
mongolfood.info
. Процитовано 22 лютого 2018
.
- ↑
Sanders, Alan J. K. (20 травня 2010).
Historical Dictionary of Mongolia
(англ.)
. Scarecrow Press.
ISBN
978-0-8108-7452-7
.
- ↑
Т?рийн далбааны тухай
.
www.ulstur.mn
(амер.)
. 10 липня 2014
. Процитовано 16 липня 2023
.
- ↑
Democracy and Revolution:
. A People's History of the Portuguese Revolution. Pluto Press. 20 лютого 2019. с. 249?265.
- ↑
История Улан-Батора: Мавзолей Сухэ-Батора и центральная площадь
- ↑
Jackson, Peter (2006-08).
Encyclopedia of Mongolia and the Mongol Empire. By Christopher P. Atwood. New York: Facts on File, 2004. x, 678 pp. $85.00 (cloth)
.
The Journal of Asian Studies
. Т. 65, № 3. с. 613?615.
doi
:
10.1017/s0021911806001239
.
ISSN
0021-9118
. Процитовано 16 липня 2023
.
- ↑
What’s Wrong With Mongolia’s Naadam Festival?
.
thediplomat.com
(амер.)
. Процитовано 16 липня 2023
.
- ↑
Bayarlkhagva, Munkhnaran (21 жовтня 2021).
What's Wrong With Mongolia's Naadam Festival?
.
The Diplomat
(амер.)
. Процитовано 31 жовтня 2021
.
{{
cite web
}}
: Обслуговування CS1: Стор?нки з параметром url-status, але без параметра archive-url (
посилання
)
- ↑
а
б
≪The Maulers of Mongolia≫
,
Black Belt
magazine, July 1969, p. 22
- ↑
а
б
Lacaze, Gaelle (15 кв?тня 2010).
Les parfaits coursiers du Naadam
.
Etudes mongoles et siberiennes, centrasiatiques et tibetaines
. № 41.
doi
:
10.4000/emscat.1618
.
ISSN
0766-5075
. Процитовано 16 липня 2023
.
- ↑
≪
The Naadam Archery Competition
≫.
www.atarn.org
.