Зм?нюючи стару назву ≪ Московська держава ≫ ( рос. Московское государство ) ^[4] , або ≪ Московське царство ≫, на ?вропейський лад, цар Петро I ? його приб?чники хот?ли продемонструвати почту ? п?дданим ≪?вропейськ?сть≫ сво?х реформ. До реформ Петра I в московськ?й пол?тичн?й терм?нолог?? вживалися поняття ≪Московське государство≫ або ≪Московське царство≫, п?сля реформ?? ?сторично необ?рунтоване ≪Рос?я≫ ? латинське ≪?мпер?я≫.

На початку XX?ст. Рос?йська ?мпер?я була другою за площею кра?ною св?ту, поступаючись лише Британськ?й ?мпер?? ^[5] , займала 1/6 частину суходолу, або 21,8?млн км² (без Аляски площею 1?717?854 км²). До не? входила вся територ?я, на як?й згодом Рос?я утворила СРСР (кр?м Кал?н?нградсько? област?, Галичини, Буковини, Закарпаття ? П?вденного Сахал?ну , який був в ?мпер?? до 1905 року), Курильськ? острови (в р?зний час вс? або лише п?вн?чна частина), велика частина Польщ? , Ф?нлянд?я , Аляска (входила до не? в 1744?1867 роках).

Крайн? географ?чн? точки Рос?йсько? ?мпер?? були: 35°38'17"?77°36'40" п?вн?чно? широти ? 17°38’ сх?дно? довготи ?169°44’ зах?дно? довготи.

• 1764 : л?кв?дац?я гетьманства, друга Малорос?йська колег?я
• 1765 : л?кв?довано автоном?ю Гетьманщини ( Л?вобережна Укра?на ), реформовано в Малорос?йську губерн?ю
• 1772 : перший под?л Реч? Посполито? ; анексовано сх?д Великого княз?вства Литовського ? Л?флянд?ю ( Б?лорусь , Латв?я )
• 1775 : л?кв?довано Запор?зьку С?ч ( П?вденна Укра?на )
• 1783 : анексовано Кримське ханство ( Крим , П?вденна Укра?на , Кубань )
• 1792 : другий под?л Реч? Посполито? ; анексовано центр Великого княз?вства Литовського ? п?вдень Корони Польсько? ( Б?лорусь , Центральна Укра?на )
• 1795 : трет?й под?л Реч? Посполито? ; анексовано герцогство Курлянд?? ? Семигал?? ( Латв?я ), анексовано зах?д Великого княз?вства Литовського ? п?вдень Корони Польсько? ( Литва , Зах?дна Укра?на , Б?лорусь )
• 1801 : анексовано Картл?-Кахетинське царство ( Груз?я )
• 1809 : анексовано Ф?нлянд?ю ( Ф?нлянд?я )
• 1812 : отримано Бессараб?ю ( Османська ?мпер?я , Бухарестський догов?р )
• 1868 : протекторат над Бухарським ханством ( Узбекистан )
• 1873 : протекторат над Х?в?нським ханством ( Узбекистан , Таджикистан )

Станом на 1914 р?к територ?я под?лялася на 78 губерн?й, 21 область (переважно у Сиб?ру та на Далекому Сход?) та 2 самост?йн? округи (Сухумський та Закатальський).

Терм?н ≪?вропейська Рос?я≫ оф?ц?йно використовувався для 50 губерн?й центрально? частини кра?ни та Област? В?йська Донського . До складу ?вропейсько? Рос?? входили Архангельська , Астраханська , Бессарабська , В?ленська , В?тебська , Владимирська , Вологодська , Волинська , Ворон?зька , Вятська , Гродненська , Катеринославська , Казанська , Калузька , Ки?вська , Ковенська , Костромська , Курляндська , Курська , Л?фляндська , М?нська , Могил?вська , Московська , Нижньогородська , Новгородська , Олонецька , Оренбурзька , Орловська , Пензенська , Пермська , Под?льська , Полтавська , Псковська , Рязанська , Самарська , Санкт-Петербурзька , Саратовська , Симб?рська , Смоленська , Тавр?йська , Тамбовська , Тверська , Тульська , Уфимська , Харк?вська , Херсонська , Холмська , Черн?г?вська , Естляндська , Ярославська губерн?? та Область В?йська Донського .

У межах ?вропейсько? Рос?? вид?ляли:

• П?вденно-Зах?дний край (Волинська, Под?льська, Ки?вська губерн??)
• П?вн?чно-Зах?дний край (В?ленська, Ковенська, Гродненська, М?нська, Могил?вська, В?тебська губерн??)
• Остзейський край (Курляндська, Л?фляндська, Естляндська губерн??)

На територ?? ?вропейсько? частини Рос?? вид?ляли дек?лька генерал-губернаторств : Московське (м?сто Москва та Московська губерн?я) та Ки?вське (Волинська, Ки?вська та Под?льська губерн?я). Кронштадт керувався окремим в?йськовим губернатором.

М?ста Санкт-Петербург , Москва , Севастополь , Керч ( Керч-?н?кальське ), Одеса , Микола?в , Ростов-на-Дону , а з червня 1914 року ? Ялта управлялись градоначальствами .

Царство Польське (?нш? назви ≪Прив?слинський край≫ ? ≪Прив?слинськ? губерн??≫) складалося з 9 губерн?й: Варшавсько?, Кал?шсько?, Келецько?, Ломжинсько?, Любл?нсько?, Петроковсько?, Плоцько?, Радомсько? та Сувалксько?). До 1913 року ?снувала ? Седлецька губерн?я , яка була розформована з утворенням 1912?року Холмсько? губерн?? .

Ус? губерн?? Царства Польського входили до складу Варшавського генерал-губернаторства .

До складу Кавказу (Кавказького краю) входило 14 рег?он?в: 7 губерн?й (Бакинська, ?лизаветпольська, Кута?ська, Ставропольська, Тифл?ська, Чорноморська, Ер?ванська), 5 областей (Батумська, Дагестанська, Карська, Кубанська, Терська) ? 2 округи (Сухумський та Закатальський).

Вс? рег?они, за винятком Ставропольсько? губерн?? та м?ста Баку, входили до складу Кавказького нам?сництва.

Сиб?р складався з 10 рег?он?в: 4 губерн?й (?н?сейсько?, ?ркутсько?, Тобольсько?, Томсько?) та 6 областей (Амурсько?, Забайкальсько?, Камчатсько?, Приморсько?, Сахал?нсько?, Якутсько?).

На територ?? Сиб?ру ?снувало два генерал-губернаторства: ?ркутське (?ркутська та ?н?сейська губерн??, Забайкальська та Якутська област?) ? Приамурське (Амурська, Камчатська, Приморська, Сахал?нська област?).

Середньоаз?йськ? територ?? (повна назва ≪Степов? ? Середньо-Аз?йськ? област?≫) складалися з 9 областей: Акмолинсько?, Закасп?йсько?, Самаркандсько?, Семипалатинсько?, Семир?ченсько?, Сир-Дар'?нсько?, Тургайсько?, Уральсько? та Фергансько?).

Закасп?йська, Самаркандська, Семир?ченська, Сир-Дар'?нська ? Ферганська област? належали до Туркестанського генерал-губернаторства ? називалися ≪Туркестаном≫, ?нш? област? належали до Степового генерал-губернаторства ? називалися ≪Степовим кра?м≫.

Ф?нлянд?я (Велике княз?вство Ф?нляндське) складалося з 8 губерн?й (Або-Бьйорнеборзько?, Вазасько?, Виборзько?, Куоп?осько?, Н??лансько? (Нюландська), Санкт-М?хельсько?, Тавастгусько? (Тавастгуська), Улеаборзько?. Вс? ф?нляндськ? губерн?? входили до складу Ф?нляндського генерал-губернаторства.

Всерос?йська ?мпер?я була утворена на основ? Московського царства?? державного утворення з центром у Москв? , яке виникло у XVI?XVII?ст. у процес? розпаду Велико? Степово? ?мпер?? Чинг?схана?? Золото? Орди , однак столицю перенесли з Москви на берег Балт?йського моря в Санкт-Петербург , який постав на в?двойованих у швед?в землях.

Н?би-то кардинальна реформа Московського царства все ж не зм?нила державотворчо? ?де?, закладено? з його створенням ?ваном Грозним ? Борисом Годуновим та його приб?чниками, ? так звано? ?де? законного правонаступництва царства Римського ( Римсько? ?мпер?? ) та В?зант?йсько? ?мпер?? , що з формального погляду було п?дкр?плене одруженням д?да ?вана Грозного, великого князя Московського ( 1462 ? 1505 ) ?вана III з Соф??ю Палеолог , яка вважалася родичкою римських ?мператор?в ? вс??? Римсько? ?мпер??. Висувалося твердження ≪Москва?? трет?й Рим≫ . На знак правонаступництва Риму та Константинополя головною складовою частиною герба Московського царства, а пот?м ? Всерос?йсько? ?мпер??, вибрали двоголового орла . З цього приводу ?снують р?зн? заперечення, в тому числ? й ?сторик?в-геральдист?в, оск?льки цей символ ф?ксу?ться на монетах Михайла Борисовича у Тверському княз?вств? до першо? в?домо? його появи 1497 року в московському ^[6] . На сарайських ? кримських золотоординських м?дних монетах ( пулах ) з час?в монгольського хана Узбека , що династично пор?днився з римськими ?мператорами, узявши шлюб з позашлюбною дочкою Андрон?ка ?? Палеолога , починають карбувати двоголового орла ^{[7] [8]} . Згодом, з прийняттям ?сламу , на зворот? монет тамгу зам?нюють на фразу: ≪Да продовжить Аллах владу хана≫ ^[8] . Так звана ≪Шапка Мономаха≫ , що т?сно пов'язана з легендою про Трет?й Рим, також може бути лише ж?ночою монгольською тюбетейкою , де п?р'я павича згодом було зам?нене на хрест , додано хутро соболя ? ймов?рний подарунок хана Узбека на вес?лля сестри Кончаки (хрещена п?д ?м'ям Агаф??) з московським князем Юр??м Даниловичем ^{[9] [10]} .

Московське царство з часу свого виникнення пост?йно перебувало в довол? складних в?дносинах з державами ?вропи , зокрема з найближчими сус?дами?? Р?ччю Посполитою (що в буквальному переклад? означало ≪шляхетська республ?ка Сп?льна Справа≫), Шведським корол?вством , васалом Османсько? ?мпер?? ?? Кримським царством тощо. Москов?я намагалася в м?ру сво?х сил проводити незалежну пол?тику, ?снувати незалежно в?д ?нших кра?н, що часто негативно позначалося на ?? економ?чному, культурному та пол?тичному розвитку.

Московський цар Петро ? ( 1682 ? 1725 ), який навчався в ?вроп? ? перебував п?д впливом зах?дно? культури, вир?шив провести швидк? перетворення у сво?му царств?. Враховуючи особливост? кра?ни, державна система яко? спиралася на ?диновладдя , в?н м?г це робити, не натрапляючи на серйозний оп?р населення. Зд?йснивши ?рунтовну перебудову влади, фактично створивши нову державну машину, Петро ? почав експанс?ю на земл?, близьк? чи залежн? в?д Московського царства, загарбуючи ?х ? включаючи до новоутворено? державно? системи.

Внасл?док Велико? П?вн?чно? в?йни ( 1700 ? 1721 ) з? Швец??ю Москов?я захопила Естон?ю , частину Латв?? та земл? вздовж р. Неви , що дало ?мпер?? вих?д до Балт?йського моря та сприяло налагодженню економ?чних зв'язк?в ?з Зах?дною ?вропою . Також московський цар, за п?дтримки частини великих укра?нських землевласник?в (пан?в ? козацько? старшини Укра?нського гетьманату ) зм?г утримати п?д сво?м контролем ? включити до складу ?мпер?? велику частину укра?нських земель Гетьманщини, як? ледь не в?д?брав у нього тод?шн?й правитель Укра?ни гетьман ?ван Мазепа за п?дтримки Швец??.

Невдачею для Петра ? завершилася рос?йсько-турецька в?йна 1711 - 13 (див. Прутський пох?д 1711 ), метою яко? було намагання Москов?? закр?питись у Приазов'? та П?вн?чному Причорномор'? , що належали Османськ?й ?мпер??. Внасл?док ц??? в?йни Москов?я втратила Азов , здобутий наприк?нц? 17 ст. (див. Азовськ? походи 1695-96 ), та вивела сво? в?йська з Правобережно? Укра?ни .

Петро ? пров?в докор?нну перебудову державного устрою кра?ни: л?кв?довано Боярську думу ? прикази, зам?сть них створено Сенат ( 1711 ) ? колег?? ( 1718 ? 22 ); кра?ну под?лено на губерн?? (1708), що складалися з пров?нц?й ; заведено порядок проходження в?йськово? та цив?льно? служби, заф?ксований у ≪Табел? про ранги≫ , сформовано регулярну арм?ю та флот, як? комплектувались на основ? рекрутсько? повинност?; церква була п?дпорядкована держав? (скасовано ?нститут патр?арха православно? церкви ? створено колег?альний церковний орган?? Свят?йший синод, 1721 ; головою ц??? державно-церковно? канцеляр?? проголошувався ?мператор, а ≪всевидючим оком≫, що безпосередньо керував цим канцелярським в?домством був оберпрокурор, якого призначав ?мператор). Петро ? створив також так звану Та?мну канцеляр?ю , що виконувала, по сут? сво?й, функц?? ?нкв?зиц?? у Рос??.

1712 року столицю держави перенесено на захоплен? у швед?в земл? Балтики ?? до Санкт-Петербурга (заснованого 1703 ). Уряд пров?в реформи в галуз? культури ?? створено школи р?зних вид?в, у 1703 стала виходити перша друкована газета ≪В?домост?≫, запроваджено юл?анський календар (з 1700 ) та засновано Академ?ю наук ( 1724 ? 25 ). Петро ? надавав величезного значення розвитков? промисловост? ( металург?йно? , суднобуд?вно? ) та торг?вл? .

У 1721 Московська держава була проголошена Всерос?йською ?мпер??ю . Реформи Петра ? та загарбницьк? в?йни перетворили Москов?ю у св?тову державу. Проте могутн?сть Рос?? була досягнута кр?посницькими методами, шляхом нещадно? експлуатац?? народних мас в ?нтересах дворянства. На початку 18 ст. територ?ю Рос?? охопив ряд соц?альних ? нац?онально-визвольних повстань на теренах, що колись були оплотом Велико? Орди: Астраханське повстання 1705 ? 1706 , повстання п?д кер?вництвом К?ндрата Булав?на 1707 - 08 ,Ю Башкирське повстання 1717 - 18 , як? були жорстоко придушен? урядовими в?йськами.

Петро ? продовжував пол?тику сво?х попередник?в, спрямовану на гноблення нерос?йських народ?в, зокрема л?кв?дац?ю державних прав Укра?нського гетьманату . П?сля укладення ?ваном Мазепою ? Карлом XII 1708 року в?йськово-пол?тичного союзу та поразки шведсько-укра?нських в?йськ у Полтавськ?й битв? 1709 року пол?тика Петра ? щодо Укра?ни набула колон?ально-репресивного характеру. У листопад? 1708 Москов?я зруйнувала гетьманську столицю Батурин (вс?х жител?в загарбники знищили) та Запорозьку С?ч . Для нагляду за гетьманом призначили царського резидента , а п?сля смерт? ?вана Скоропадського московський цар не дозволив обирати його наступника. З 1722 контроль за державними справами Укра?ни зд?йснювала так звана Малорос?йська колег?я . У 1720 московська влада заборонила друкувати книги укра?нською мовою, вчинила розправу над наказним гетьманом Павлом Полуботком та ?ншими козацькими старшинами. За правл?ння Петра ? та його наступник?в проводилась в?дверта пол?тична л?н?я на л?кв?дац?ю Укра?нсько? держави , ?? повну ?нкорпорац?ю, русиф?кац?ю ? асим?ляц?ю укра?нського народу .

У 1725 - 62 в ?мпер?? точилася пол?тична боротьба м?ж дворянськими угрупованнями, що супроводжувалася ≪палацовими≫ переворотами. Насл?дком одного з них було встановлення п?д час правл?ння плем?нниц? Петра ? Анни ?ван?вни ( 1730 ? 40 ) б?рон?вщини (в?д ?мен? фаворита Анни ?ван?вни, курляндського дворянина Е.-Й. Б?рона ) режиму шпигунства, донос?в ? пересл?дувань невдоволених. За правл?ння ?лизавети Петр?вни ( 1741 - 61 ), ≪?кат?р?ни II≫ ( 1762 - 96 ) ? Павла ? ( 1796 ? 1801 ) у Рос?? стали появлятися елементи ?ндустр?ального розвитку, що засв?дчив р?ст товарно-грошових в?дносин, виникнення мануфактур ?з використанням в?льнонаймано? прац? тощо. Водночас в?дбувалося подальше зм?цнення позиц?й дворянства, станов? прив?ле? якого найб?льш повно були викладен? у ≪Жалуван?й грамот? дворянству≫ ( 1785 ). Вперше створено д??в? ?нститути станового самоврядування ^{[ недоступне посилання з вересня 2019 ]} .

Свого апогею сягнула система кр?посництва, яку поширено ? на земл? Л?вобережно? Укра?ни ( 1783 ), а невдовз??? П?вденно? Укра?ни ( 1796 ). У тогочасних джерелах кр?посництво об?рунтовувалось як спос?б прив'язати роб?тник?в до земл? (нагаду? сучасн? контракти з роботодавцем) ? у такий спос?б забезпечити стаб?льн?сть розвитку господарства ?, отже, розбудову ?мперсько? державно? машини, арм?? ? флоту .

Упродовж 1770?1772 рок?в на теренах ?мпер?? в?дбулася спустошлива еп?дем?я чуми .

Обмежувалися права людей, зростали державн? податки . В?дпов?ддю на соц?альну пол?тику уряду були масов? народн? виступи, з яких найб?льшим була селянська в?йна п?д кер?вництвом Омеляна Пугачова ( 1773 - 75 ), що охопила величезн? простори Поволжя та Приуралля .

Велик? зусилля спрямовувались на впровадження на вс?х землях ?мпер?? ун?ф?ковано? системи адм?н?стративно-територ?ального устрою ? державного управл?ння. Цей процес майже завжди обмежував права м?сцево? влади ? населення у вир?шенн? питань власного життя. У друг?й пол. 18 ст. у Л?вобережн?й Укра?н? остаточно л?кв?довано залишки пол?тично? автоном??: у 1764 скасовано гетьманство, у 1781 - 83 -л?кв?довано полково-сотенний устр?й та козацьк? полки, у 1775 - знищено Запорозьку С?ч. За правл?ння Катерини II Рос?я проводила активну зовн?шню пол?тику, яка здеб?льшого зводилася до оволод?ння Чорноморським узбережжям. Усп?шн? в?йни з Османською ?мпер??ю (1768-74, 1787-91) спричинили л?кв?дац?ю Кримського ханства (1783) та загарбання Рос??ю Приазов'я ? П?вн?чного Причорномор'я. Рос?йська ?мпер?я взяла активну участь у трьох под?лах Реч? Посполито? ( 1772 , 1793 , 1795 ), внасл?док яких були захоплен? Правобережна Укра?на ( Ки?вське , Брацлавське , Волинське та Под?льське во?водства), Б?лорусь , частина Литви та Курлянд?я ( Латв?я ).

У середин? та друг?й половин? 18 ст. в?дбулося п?днесення рос?йсько? культури, пов'язане значною м?рою з вих?дцями з Укра?ни. У Москв? в?дкрили перший рос?йський ун?верситет (1755), почав д?яти нац?ональний театр (1756). У галуз? л?тератури багато творили Г. Держав?н, Д. Фонв?з?н, М. Карамз?н , О. Радищев та ?н. Велику просв?тницьку д?яльн?сть проводили видавець, письменник ? журнал?ст М.Новиков, юрист С. Десницький, ф?лософ Я. Козельський. Найвидатн?шим рос?йським вченим того часу був М. Ломоносов , який проявив себе в багатьох галузях науки та в л?тератур?. Завдяки йому, а також ?. Ползунову, ?. Кул?б?ну, К. Фролову та ?н. в ?мпер?? розвивалась ?нженерно-техн?чна думка. У галуз? арх?тектури творили В. Баженов, М. Козаков, скульптури?? Ф. Шуб?н та М. Козловський. Велике значення для розвитку музики у Рос?? мала д?яльн?сть видатних укра?нських композитор?в Максима Березовського ? Дмитра Бортнянського . Образотворче мистецтво представляли А. Лосенко , Д. Левицький та В. Боровиковський .

Зовн?шня експанс?я , зм?цнення самодержавства ? кр?посництва були основними тенденц?ями, як? панували у державному житт? Рос?? наприк?нц? 18?? на початку 19 стол?ття. Це суперечило загальному процесу сусп?льно? л?берал?зац?? ? демократизац?? , що було зм?стом ?вропейського Просв?тництва ? знайшло яскраве в?дображення у Велик?й французьк?й революц?? . За правл?ння ?мператора Олександра ? Рос?йська ?мпер?я брала участь у в?йнах з наполеон?вською Франц??ю в склад? антифранцузько? коал?ц?? ( 1805 , 1806 - 07 ), як? завершились поразкою коал?ц?? ? укладенням Т?льзитського миру (1807). Франко-рос?йська в?йна 1812 сприяла пробудженню патр?отичних ? л?беральних настро?в у рос?йському сусп?льств?, особливо серед дворянства. Розгром Наполеона ? Бонапарта, закордонний пох?д рос?йсько? арм?? ? результати В?денського конгресу 1814 - 15 призвели до значного зростання впливу Рос?? у ?вроп?, встановлення тривалого дом?нування абсолютистських багатонац?ональних держав?? Рос??, Австр?? та Прусс?? (Священний союз).

У перш?й половин? 19 стол?ття у Рос?? поглибилася криза кр?посницьких в?дносин, як? гальмували розвиток ринкового господарства. ? хоча у друг?й чверт? 19 стол?ття у кра?н? розпочався промисловий переворот, в економ?чному розвитку Рос?я значно в?дставала в?д передових ?вропейських кра?н. Олександр ? на першому етап? правл?ння (до 1814) намагався проводити певн? реформи?? створив м?н?стерства, шк?льн? округи, реорган?зував сенат, дозволив пом?щикам зв?льняти селян в?д кр?посництва (декрет про в?льних орач?в ? 1803 ), доручив М.Сперанському розробити про?кт впровадження конституц?йно? монарх?? . Однак про?кти б?льш глибоких зм?н були в?дкинут?, абсолютистськ? тенденц?? взяли гору над л?беральними. П?сля селянських ? в?йськових повстань 1818?1820 у кра?н? запанували порядки, що спирались на репресивний апарат. Пров?дником ново? внутр?шньо? пол?тики став граф О.Аракче?в ?? ?н?ц?атор створення так званих в?йськових поселень, де селяни працювали на земл? й несли обтяжливу в?йськову службу.

Вступ на престол Миколи ? ознаменувався виступом дворянських змовник?в?? декабрист?в . 14(26).12. 1825 декабристи, спираючись на та?мн? орган?зац???? П?вн?чне товариство ? П?вденне товариство декабрист?в , члени яких розробляли програми конституц?йних реформ ? скасування кр?посництва,?? п?дняли повстання у Петербурз?. Жорстоко придушивши виступ декабрист?в у Петербурз? ? в Укра?н? (д?раим, що спирався на новий орган?? Власну його ?мператорсько? величност? канцеляр?ю ?з сумнозв?сним III в?дд?ленням, яке набуло функц?й пол?тично? пол?ц??. У 1830 - 31 ?мпер?ал?зм збро?ю придушив нац?онально-визвольне повстання в Царств? Польському (див. Листопадове повстання (1830?1831) ). У 1841 - 49 рос?йськ? в?йська взяли участь у придушенн? угорсько? революц??; з допомогою арм?? самодержавство жорстоко розправлялось ?з селянськими заворушеннями.

В?д 1830 рок?в у кра?н? продовжувався розвиток мануфактурного ? в?дбувалося зародження фабрично-заводського виробництва та створення багатогалузево? промисловост?, тривало зростання обсяг?в внутр?шньо? ? зовн?шньо? торг?вл??? йшов процес становлення ринкових в?дносин. Однак ц? процеси сутт?во гальмувалися ?снуванням системи кр?посництва.

Французько-рос?йська в?йна (1812) , внутр?шня ? зовн?шня пол?тика самодержавства, впливи просв?тницьких ?дей сприяли формуванню новочасно? рос?йсько? нац?? , що знаходило в?дбиття у бурхливому розвитку нац?онально? культури ( М.Карамз?н , О.Грибо?дов , О.Пушк?н , М.Лермонтов , В.Б?л?нський та ?н.). Сусп?льн? суперечност? в?дбилися в ?дейно-пол?тичн?й боротьб?, що охопила осв?чен? верстви ? вилилась у широку л?тературну полем?ку, обмежену жорсткою цензурою ? утисками. Прихильники посл?довно? демократ?? (О.Герцен, М.Огарьов, В.Б?л?нський, петрашевц?) змушен? були ем?грувати або висловлювати сво? думки у завуальован?й форм?. Л?беральна ?нтел?генц?я виступала за проведення пом?ркованих реформ зверху, под?лившись на два табори: ≪зах?дник?в≫ , як? в?дстоювали необх?дн?сть розвитку кра?ни по зах?дно?вропейському (кап?тал?стичному) шляху ( П.Чаада?в , М.Катков, ?.Турген?в , М.Мельгунов, С.Соловйов, К.Кавел?н та ?н.), ? ≪слов'яноф?л?в≫ , що об?рунтовували особливий, в?дм?нний в?д кра?н Заходу шлях розвитку Р. (О.Хом'яков, ?.Кире?вський, ?.Аксаков). Слов'яноф?льськ? ?де? послужили ?рунтом для формування ? поширення оф?ц?йно? великодержавно? ?деолог?? рос?йського ?мпер?ал?зму, головними засадами яко? були ≪самодержавство, православ'я, народн?сть≫.

У зовн?шньопол?тичн?й д?яльност? рос?йський уряд головну увагу прид?ляв п?вденному напрямку, прагнучи оволод?ти новими територ?ями у Закавказз? та чорноморськими протоками. З ц??ю метою Рос?я вела в?йни з Османською ?мпер??ю, п?дтримуючи нац?онально-визвольну боротьбу слов'янських народ?в на Балканах . Для зм?цнення стратег?чних позиц?й на Чорному мор? ? послаблення Османсько? ?мпер?? у перш?й половин? 19 ст. до ?мпер?? були при?днан? Сх. Груз?я ( 1801 ), Зх. Груз?я ( 1810 ), Пн. Азербайджан та п?вн?чна частина чорноморського узбережжя Кавказу . Просування Рос?йсько? ?мпер?? на Кавказ супроводжувалося в?йнами з Перс??ю ( третя : 1804? 1813 , четверта : 1826 ? 28 ) ? в?йнами з Османською ?мпер??ю ( в?йна 1806-12 та в?йна 1828 - 29 ), внасл?док яких Рос?я заволод?ла Закавказзям ? поширила новий територ?ально-адм?н?стративний под?л на губерн?? ? област?. Численн? княз?вства ? ханства, що там ?снували, були л?кв?дован?. Мужн?й оп?р г?рських народ?в завойовникам змусив ?мпер?ал?зм вести тривалу в?йну ( 1817 ? 64 ), яка перетворилась на теренах Чечн? ? Дагестану у мусульманський нац?онально-визвольний рух- мюридизм . Найб?льшого розмаху нац?онально-визвольна боротьба г?рських народ?в набула за ?мама Шам?ля ( 1799 ? 1871 ), котрому вдалось утворити м?цну теократичну державу?? ?мамат ? довгий час усп?шно в?дбивати наступ рос?йсько? арм?? (до 1859 ). Антиосманську спрямован?сть мала також п?дтримка Р. першого (1805?1813) ? другого (1815) сербських повстань, нац?онально-визвольно? боротьби грецького народу. За умовами Бухарестського мирного договору 1812 Рос?йська ?мпер?я при?днала Бессараб?ю та домоглася автоном?? Молдови ? Валах?? у склад? Османсько? ?мпер??. Внасл?док рос?йсько-турецько? в?йни в 1828-29 ?мператорський уряд добився визнання Портою за Адр?анопольським миром 1829 року автономних прав Грец??, Серб?? ? Дунайських княз?вств . Ще на початку 19 ст., виконуючи умови Т?льзитського миру 1807 з Наполеоном, Олександр ? розпочав в?йну з? Швец??ю (1808?1809), яка завершилась Фр?др?хсгамським миром ? при?днанням до Р. на автономних правах Великого княз?вства Ф?нляндського .

На середину 19 стол?ття Рос?йська ?мпер?я перетворилась на одну з найб?льших ?вропейсько-аз?йських держав зайнявши велику частину ?враз?йського Великого Степу, колишн?х земель ?мпер?? Чинг?зхана . У той же час в?дстал? кр?посницьк? порядки, самодержавно-пол?цейський режим, колон?альна пол?тика щодо поневолених народ?в робили ?? слабким конкурентом у боротьб? за впливи на Близькому Сход? . Ця слабк?сть яскраво проявилась у ход? Кримсько? в?йни 1853-56 , в як?й на боц? Османсько? ?мпер?? проти Р. виступили британськ? та французьк? в?йська. Незважаючи на геро?чн? зусилля захисник?в Севастополя , усп?шн? д?? рос?йсько? арм?? на кавказькому фронт?, Р. зазнала поразки ? за Паризьким миром 1856 втратила вплив у чорноморському басейн?.

Поразка ?мпер?ал?зму у Кримськ?й в?йн? змусила самодержавство шукати нових шлях?в подолання економ?чно? та соц?ально? кризи. Реформи, як? дозволили б модерн?зувати найв?дстал?ш? д?лянки сусп?льного життя, розпочав зд?йснювати новий рос?йський ?мператор Олександр II . Реформи Олександра II, як? через прагнення ?мпер?ал?зму зберегти головн? важел? самодержавного управл?ння ? соц?альну опору режиму (дворянство), хоча ? мали обмежений характер, все ж в?дкрили певний прост?р для розвитку кап?тал?стичних в?дносин в економ?ц? ? сприяли пол?пшенню державного кер?вництва. Найважлив?шою з реформ було скасування кр?посницького права (≪Ман?фест≫ ? ≪Положення 19.2. 1861≫ ), яке зд?йснювалось поступово, протягом к?лькох рок?в шляхом переводу пом?щицьких селян спочатку на становище ≪тимчасовозобов'язаних≫ (див. Тимчасовозобов'язан? селяни), а пот?м ≪викупних≫. Селяни отримували особисту свободу та громадянськ? права. Земельний над?л, яким вони користувались, ставав ?хньою власн?стю лише п?сля завершення викупно? операц??, що проводилась в ?нтересах пом?щик?в. Порядок зд?йснення викупно? операц??, збереження численних переваг за пом?щиками (в?др?зки, в?дробки) розтягнули процес скасування кр?пацтва на десятил?ття (стягнення викупних платеж?в припинено у 1907 ), зумовили зубож?ння основно? маси селянського населення ? спричинили численн? селянськ? виступи ? заворушення. У нац?ональних окра?нах ?мпер?? селянська реформа була проведена у 1864 - 71 при збереженн? ще б?льших прив?ле?в для великих землевласник?в.

Прогресивний характер мала земська реформа 1864. Зг?дно з Положенням про губернськ? та пов?тов? земськ? установи в?д 1.1.1864 запроваджувались виборн? органи м?сцевого самоуправл?ння (земськ? збори ? земськ? управи), як? обирались на п?дстав? багатоступенево? кур?ально? системи ? в?дали винятково питаннями м?сцевого господарського ? культурно-осв?тнього життя. У правобережних губерн?ях, як ? в Польщ?, Б?лорус?, Литв?, де проживало багато землевласник?в, учасник?в польського нац?онально-визвольного руху, земська реформа не проводилась. У Правобережн?й Укра?н? земськ? установи були запроваджен? у 1911 . Найб?льш посл?довно проведеною стала судова реформа, яка розпочалась у 1864 (див. Судова реформа 1864 ). Зам?сть станового встановлювався коронний суд присяжних, для розгляду др?бних громадянських справ?? мировий суд. Проголошувалися принципи виборност? й незм?нност? судд?в, р?вност? вс?х перед законом, гласн?сть суду, участь у процес? двох стор?н?? обвинувачення ? захисту. До розгляду крим?нальних справ залучалися присяжн? зас?дател??? представники населення, що призначалися за жеребом.

У 1860 роках проведено низку ф?нансових реформ, створено Державний банк (1860). Розпочались реформи в галуз? осв?ти, спрямован? на демократизац?ю осв?тн?х заклад?в, посилення автономних прав ун?верситет?в. Протягом 1861? 1874 проводилася в?йськова реформа. 1.1.1874 статутом про в?йськову повинн?сть л?кв?довано рекрутську повинн?сть ? запроваджено загальну в?йськову повинн?сть для вс?х чолов?к?в, як? досягли 20 рок?в. Реформи 1860-70-х рок?в, хоч ? мали обмежений характер (зокрема, селянська реформа збер?гала с?льську общину, яка як власник земл? стримувала ?ндив?дуальну активн?сть селянства), в основному сприяли кап?тал?стичному розвитку кра?ни. Спираючись на державну п?дтримку ? приплив ?ноземного кап?талу , високими темпами розвивалась промислов?сть. Формувались нов? промислов? райони на п?вдн? ?мпер??, створювались передов? галуз? металург??, машинобудування , х?м?чно? промисловост? , швидко зростала мережа зал?зниць та розвивались морськ? порти . Насл?дком господарських зм?н було становлення нових соц?альних верств населення?? промислового пролетар?ату ? торговельно-промислово? буржуаз?? .

У центр? сусп?льно-пол?тичного руху в Рос?? у друг?й половин? 19 стол?ття стояли найболюч?ш? питання ≪земл? ? вол?≫. Невир?шен?сть земельного питання, в?дсутн?сть пол?тичних прав ? свобод викликали поляризац?ю у середовищ? ?нтел?генц?? , яка поповнювалась вих?дцями з недворянських, т.?зв. р?зночинських верств. Серед молод?, передус?м студентсько?, поширились радикально-демократичн? ?де?, як? пропонували розв'язувати сусп?льно-пол?тичн? проблеми шляхом народного повстання. ?деологами цього напряму були Микола Чернишевський , Микола Добролюбов , Олександр Герцен , Микола Огарьов та ?н. У 1860 роках виникли та?мн? орган?зац??, серед яких найвпливов?ша?? ≪Земля ? Воля≫. Жорсток? репрес?? самодержавства спричинили перех?д радикал?в до тактики ?ндив?дуального терору (замах у 1866 Д.Каракозова на Олександра II). У 1870 роках радикально-демократичний рух, сприйнявши ?з Заходу соц?ал?стичн? ?де?, створив власну теор?ю переходу Рос?? до соц?ал?зму через народне повстання ? селянську общину. Цей рух отримав назву рос?йського народництва. Теоретиками народництва були М.Бакун?н , П.Лавров ? П.Ткачов, як? вважали, що для п?днесення повстання необх?дно лише просв?тити селян. Жертовн? ≪ход?ння в народ≫, терористичн? замахи учасник?в народницьких орган?зац?й (≪Земля ? воля≫, ≪Народна воля≫, ≪Чорний перед?л≫) не дали оч?куваних насл?дк?в, спричинили урядов? репрес?? , як? набули масового характеру п?сля вбивства народовольцями 1.3. 1881 ?мператора Олександра II. Л?беральн? кола зосередили свою д?яльн?сть у земських установах, пропагували необх?дн?сть поступових демократичних зм?н. П?сля вбивства Олександра II на престол вступив Олександр III , який вжив заход?в для зм?цнення самодержавства ? обмеження пол?тичних свобод: посилено цензуру , закрито л?беральн? видання, обмежено доступ до осв?ти д?тей з нижчих верств (циркуляри про ≪кухарчиних д?тей≫?? 1887 ), посилено адм?н?стративний контроль за земствами ? м?ським самоуправл?нням.

З к?нц? 1850 рок?в Рос?я посилила в?йськову експанс?ю у Середн?й Аз?? . В?йни за загарбання територ?? Кокандського та Х?винського ханств, Бухарського ем?рату та казахських земель тривали з 1864 до 1884 ? завершились встановленням тут рос?йського в?йськово-адм?н?стративного управл?ння. З?ткнувшись у цьому рег?он? з ?нтересами Велико? Британ?? , Рос?йська ?мпер?я змушена була 1887 п?дписати протокол про рос?йсько-британське розмежування, який зупинив дальше просування Р. на п?вдень. Зовн?шньопол?тична д?яльн?сть Р. у ?вроп? була спрямована на перегляд р?шень Паризького договору 1856 . Обережна ? вм?ла пол?тика м?н?стра закордонних справ О.Горчакова (1856?1882) дозволила Рос?? вийти з пол?тично? ?золяц?? ? посилити св?й вплив на Балканах. Внасл?док рос?йсько-турецько? в?йни 1877-78 Османська ?мпер?я визнала незалежн?сть Румун?? , Серб??, Чорногор?? та надала автоном?ю Болгар?? . Однак Берл?нський трактат 1878 обмежив впливи Рос?? на Балканах ? Близькому Сход?. Зближення Австро-Угорщини ? Н?меччини спонукало Рос?йську ?мпер?ю шукати союзу з Франц??ю та Великою Британ??ю. За ?н?ц?ативою Франц?? у 1891 - 94 були п?дписан? договори, як? сформували рос?йсько-французький союз, що протистояв Тро?стому Союзов? (Н?меччина, Австро-Угорщина, ?тал?я ).

П?днесення, що охопило економ?ку Рос?? наприк?нц? 19 стол?ття, привело до формування системи рос?йського кап?тал?зму, особливостями якого були сп?в?снування передово? промисловост? ? монопольних об'?днань з нап?вфеодальними в?дносинами на сел? та самодержавною пол?тичною системою, що позбавляла громадян демократичних прав. У цей пер?од, п?сля врегулювання рос?йсько- японських територ?альних проблем на Далекому Сход? , в основному завершилось становлення величезно? Рос?йсько? колон?ально? ?мпер??, що включала величезн? простори Сиб?ру , Далекого Сходу, Середньо? Аз??, Кавказу, Укра?ни, Прибалтики ? Польщ? з населенням близько 170?млн чолов?к.

У 1894 ?мператорський престол пос?в Микола II (1894? 1917 )?? останн?й представник династ?? Романових . Його уряд продовжував пол?тику зм?цнення самодержавства ? його соц?ально? опори?? дворянства. У той же час п?д впливом марксизму формувався роб?тничий рух у Рос??. У рос?йському роб?тничому рус? поступово пров?дн? позиц?? здобула радикально-пол?тична теч?я, що ставила сво?м завданням революц?йне захоплення влади ? створення соц?ал?стичного сусп?льства з допомогою державних важел?в. Теоретиком рос?йського пролетарського руху виступив Володимир Ульянов (Лен?н) (1870?1924). У 1898 за ?н?ц?ативою В. Ульянова створена нелегальна Рос?йська соц?ал-демократична роб?тнича парт?я ( РСДРП ). На другому з'?зд? РСДРП (1903) у парт?? в?дбувся розкол на б?льшовик?в (прихильник?в радикальних заход?в) ? меншовик?в (прихильник?в реформ?стського шляху до соц?ал?зму). У 1901 за кордоном виникла Парт?я соц?ал?ст?в-революц?онер?в ( есер?в ), яка взяла на озбро?ння народницьку ?деолог?ю. Л?беральний земський рух , що виступав за встановлення конституц?йного устрою, оформився в 1905 у Конституц?йно-демократичну парт?ю (кадети).

Поразка Рос?? у рос?йсько-японськ?й в?йн? 1904 -05 поглибила сусп?льно-пол?тичну кризу в кра?н?, що спричинила першу Рос?йську революц?ю 1905?1907 . Революц?я почалась розстр?лом мирно? демонстрац?? роб?тник?в Петербурга 9.1.1905 ? вилилась у бурхлив? виступи роб?тник?в, селянства, населення колон?альних окра?н. Найб?льшого п?днесення революц?йн? под?? набули п?д час всерос?йського жовтневого страйку 17.10.1905 ?мператор Микола II оголосив ≪Ман?фест≫, який об?цяв запровадження конституц?йного устрою ? скликання Державно? Думи?? рос?йського парламенту. Стих?йно почали виникати Ради роб?тничих депутат?в, проводились численн? м?тинги ? демонстрац??, виходили демократичн? пер?одичн? видання, утворювались пол?тичн? парт?? , профсп?лки , громадськ? орган?зац??. Б?льшовики, як? намагались шляхом радикал?зац?? соц?ального руху захопити владу, п?дняли у грудн? 1905 збройне повстання в Москв?, яке було придушене урядовими в?йськами. На поч. 1906 Микола II зд?йснив реформу державного управл?ння, запровадивши Державну Раду як верхню палату рос?йського парламенту. Виборчий закон збер?гав сутт?в? соц?альн? обмеження на виборах у Раду ? Думу. Попри це, на зас?даннях Думи ставились питання глибоких сусп?льно-пол?тичних реформ. 9.6.1906 Микола II розпустив ? Думу ? призначив вибори до II Думи. Остання д?яла з 20.2. до 3.6. 1907 ? була розпущена урядом. Революц?йн? под?? 1905-07 у Р. не привели до утвердження конституц?йного ладу в ?мпер?? та не розв'язали аграрного питання.

П?сля розпуску II Державно? Думи в ?мпер?? встановлено репресивний режим, який розправився ?з демократичним ? нац?онально-визвольним рухами. Одночасно уряд оголосив вибори до III Державно? Думи за новим виборчим законом, який надавав переваги заможним верствам ? рос?йському населенню. Для створення соц?ально? опори серед заможного селянства ?мператорський уряд за ?н?ц?ативою П.Столип?на 9.11.1906 оголосив указ про земельну реформу. Реформа сприяла виходу селян ?з общини, закр?пленню земл? у приватну власн?сть, чим значно прискорила кап?тал?стичний розвиток села. Одним з елемент?в проведення аграрно? реформи стало переселення селян, особливо з Укра?ни, на в?льн? земл? у Сиб?р ? на Далекий Сх?д. За 1906- 12 на окра?ни ?мпер?? ви?хало бл. 1?млн укра?нц?в (бл. 40?% ус?х переселенц?в у Р.). Через невм?ло орган?зоване переселення, в?дсутн?сть продукт?в ? медичного обслуговування та неп?дготовлен?сть м?сць для переселенц?в частина з них померла, а частина повернулась в Укра?ну (за деякими дан.?? бл. 70?%).

Поразка Революц?? 1905-07 викликала ?дейну кризу в сусп?льно-пол?тичному рус?, насл?дком яко? було посилення великоруського шов?н?зму (виникнення чорносотенних орган?зац?й) ? в?дмова в?д радикальних форм сусп?льних зм?н (зб?рник ≪Вехи≫; п?д ред. П.Струве). Восени 1912 п?д контролем уряду була обрана IV Державна Дума. Незважаючи на перевагу в н?й консервативних сил. Дума поставила ряд питань щодо оновлення сусп?льного життя. ?н?ц?аторами реформ виступала парт?я кадет?в. Напередодн? в?йни значно посилився роб?тничий, селянський ? нац?онально-визвольний рух.

М?жнародна ситуац?я початку 20 стол?ття характеризувалась загостренням боротьби ?вропейських держав за колон?? ? впливи в р?зних куточках св?ту. Рос?я прагнула розширити св?й вплив на Чорному мор?, щоб в?дкрити шлях експанс?? на Балкани ? Близький Сх?д, а також у Середн?й Аз??. Протир?ччя м?ж Р. ? Япон??ю на Далекому Сход? призвели до рос?йсько-японсько? в?йни 1904-05, у як?й Р. зазнала нищ?вно? поразки. За умовами Портсмутського миру 1905 до Япон?? в?дходила половина о. Сахал?ну (на п?вдень 50 паралел?). Протир?ччя м?ж Н?меччиною ? Австро-Угорщиною, з одного боку, ? Рос??ю?? з ?ншого, зумовили створення у 1904-07 сп?льно з Великою Британ??ю ? Франц??ю во?нно-пол?тичного блоку?? Антанти .

У Перш?й св?тов?й в?йн? Рос?я виступила на боц? кра?н Антанти проти кра?н Тро?стого Союзу (ств. 1882). У 1914 - 15 рос?йська арм?я добилась певних усп?х?в на П?вн?чно-Зах?дному фронт? у район? Сх?дно? Прусс?? ? на П?вденно-Зах?дному фронт?. Наприк?нц? 1914 рос?йськ? в?йська зайняли Галичину ? Буковину й створили на окупован?й територ?? Галицько-Буковинське генерал-губернаторство . Однак уже до осен? 1915 наступ н?мецько? ? австро-угорсько? арм?й змусив рос?йську арм?ю залишити Польщу, Литву, частину Латв?? ? Б?лорус?. Н?мецько-австр?йськ? в?йська зайняли Галичину, П?вн?чну Буковину ? 5 пов?т?в Волин?. У травн? 1916 рос?йська арм?я почала новий наступ на П?вденно-Зах?дному фронт? ( ≪Брусиловський прорив≫ ), внасл?док якого рос?йськ? частини захопили всю Буковину ? п?вденну Галичину. Проте цей наступ не прив?в до стратег?чного перелому в ход? во?нних д?й на П?вденно-Зах?дному фронт?, а лише поглибив господарську розруху ? незадоволення в кра?н?. Намагаючись стаб?л?зувати обстановку, Микола II вдавався до часто? зм?ни м?н?стр?в, загравання з Державною Думою. Однак невдоволення поразками на фронтах, господарськими труднощами, бездарним кер?вництвом ?мператорських м?н?стр?в поширилось на вс? верстви сусп?льства ? арм?ю. Численн? страйки ? заворушення переросли у к?н. лютого 1917 у народний виступ в Петроград?, який п?дтримали арм?йськ? частини (див. Лютнева революц?я ). Микола II зр?кся престолу. Влада перейшла до створеного Державною Думою 3.3.1917 Тимчасового уряду на чол? з кн. Г.Львовим. До складу новоутвореного уряду ув?йшли представники кадет?в, октябрист?в, прогресист?в ? есер?в. Тимчасовий уряд пооб?цяв скликати Установч? збори для вир?шення пол?тичних, соц?альних ? нац?ональних проблем на засадах демократ??. П?д час революц?йних под?й утворились також Ради роб?тничих ? солдатських депутат?в , як? перебували п?д впливом представник?в л?вих парт?й (соц?ал-демократ?в, есер?в, ?н.). П?д могутн?м тиском низ?в влада в кра?н? швидко перейшла до рук ком?сар?в Тимчасового уряду . Одночасно в?дбулось формування представницьких орган?в багатьох колон?альних народ?в ?мпер??, як? в?дстоювали нац?ональн? та демократичн? права сво?х народ?в. З березня 1917 в Укра?н? ?снувало двовладдя: з одного боку, Тимчасовий уряд намагався продовжувати централ?стську пол?тику ?мператорсько? влади, з ?ншого?? новоутворена Укра?нська Центральна Рада в?дстоювала принцип нац?онально-територ?ально? автоном?? Укра?ни. Лютнева революц?я 1917 поклала край самодержавн?й багатонац?ональн?й ?мпер??, пробудивши до пол?тично? активност? поневолен? Рос?йською ?мпер??ю народи та найширш? верстви сусп?льства.

За переписом 1897 року населення Рос?йсько? ?мпер?? становило &&&&&&0125640021.&&&&00 125?640?021 особу ( &&&&&&&062477348.&&&&00 62?477?348 чолов?к?в ? &&&&&&&063162673.&&&&00 63?162?673 ж?нки). Населення ?вропейських губерн?й становило 93,4?млн ос?б, Царства Польського?? 9,5?млн, Великого княз?вства Ф?нляндського?? 2,6?млн, Кавказького краю?? 9,3?млн, Сиб?ру?? 5,8?млн, середньоаз?йських областей?? 7,7?млн.

Середня густота населення становила 6,7 ос?б на квадратну версту (1,138 км²). Найб?льша густота населення була у губерн?ях Царства Польського?? 84,3 чол. на кв. версту. Найменша?? у Сиб?ру?? 0,5 ос?б. В ?вропейськ?й частин? найб?льш густонаселеними були Московська?? 83,1 на кв.версту, Под?льська?? 81,9, Ки?вська?? 79,9 губерн?я. У м?стах проживало лише 14?% населення.

Р?дн? мови населення Рос?йсько? ?мпер?? з б?льше н?ж 1?млн нос??в за переписом 1897?р. ^[11]

Зг?дно з переписом 1897?р., в ?мпер?? мешкало 125 640 021 ос?б, нос??в десятк?в р?зних мов, з яких 14?? нал?чували понад 1?млн нос??в.

Ось як характеризував нац?ональн? особливост? Рос?? в?домий у той час ( 1914 ) пол?тичний д?яч Володимир Ульянов (Лен?н) :

…Чи ? у нас тяж?ння ≪?нородц?в≫ до об'?днання з великорусами п?д загрозою г?ршого нац?онального гн?ту?
<…> Рос?я?? держава з ?диним нац?ональним центром, великоруським. Великоруси займають г?гантську суц?льну територ?ю, досягаючи по чисельност? приблизно 70 м?льйон?в чолов?к. Особлив?сть ц??? нац?онально? держави, по-1-е, та, що ≪?нородц?≫ (як? становлять у ц?лому б?льш?сть населення?? 57?%) населяють саме окра?ни; по-2-е, та, що пригноблення цих ?нородц?в значно сильн?ше, н?ж у сус?дн?х державах (? нав?ть не т?льки в ?вропейських); по-3-е, та, що в ц?лому ряд? випадк?в пригноблен? народност?, як? живуть по окра?нах, мають сво?х сородич?в по той б?к кордону, як? користуються б?льшою нац?ональною незалежн?стю (досить згадати хоча б по зах?дному ? п?вденному кордону держави?? ф?н?в, швед?в, поляк?в, укра?нц?в, румун?в); по-4-е, та, що розвиток кап?тал?зму ? загальний р?вень культури нер?дко вищ? в ≪?нородницьких≫ окра?нах, н?ж в центр? держави ^[16]

.

Рел?г?йний склад населення Рос?йсько? ?мпер?? за переписом 1897?р. ^[17]

Розпод?л населення за належн?стю до сусп?льних стан?в у 1858?1870?рр. ^[18]

Чисельн?сть та частка м?ського населення у 1860-х?? 1897?рр. ^[18]

М?ста Рос?йсько? ?мпер?? з населенням понад 100 тис. ос?б за переписом 1897?р. ^[18]

У 1913?р. у с?льському господарств? було 75?% зайнятого населення, у промисловост? й буд?вництв??? 9?%, у ?нших галузях?? 16?%. С?льське господарство створювало 54?% нац?онального доходу, промислов?сть ? буд?вництво?? 29?%, ?нш? галуз??? 17?%

Питома вага Рос?йсько? ?мпер?? та деяких промислово-розвинутих кра?н у св?товому промисловому виробництв?:

Експорт у 1913?р. склав 1411,5?млн руб., ?мпорт 733,6?млн руб. ^[19] Основними статтями експорту була продукц?я с?льського господарства та сировина. ?мпортувалась переважно продукц?я машинобудування, х?м?чно? промисловост? та деяк? види сировини.

• Герби губерн?й Рос?йсько? ?мпер??
• Разбор шляхти
• Розпад Рос?йсько? ?мпер??
• Сенат Рос?йсько? ?мпер??
• Список нац?онально-визвольних рух?в, що д?яли на територ?? Рос?йсько? ?мпер?? ? СРСР
• Чорноморський флот Рос?йсько? ?мпер??

• Каппелер Андреас. Рос?я як пол?етн?чна ?мпер?я: Виникнення. ?стор?я. Розпад./Перекл. з н?м. X. Назаркевич, наук. ред. М. Крикун.? Льв?в: Вид-во Укра?нського Католицького Ун-ту, 2005.?? Х??+360 с., 11 карт.?? ^{[ недоступне посилання ]} ISBN 966-8197-06-2 .
• Н.?Ф.?Серб?на . Рос?йсько? ?мпер?? дипломат?я // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : У 2-х т./Редкол.:Л.?В.?Губерський (голова) та ?н.?? К.:Знання Укра?ни, 2004?? Т.2?? 812с. ISBN 966-316-045-4
• Pauli Theodore de. Description ethnographique des peuples de la Russie.? Saint-Petersbourg: Imprimerie de F. Bellizard, 1862.?? 436 p. ^{[ недоступне посилання ]} (фр.)
• Saunders, John Joseph . The history of the Mongol conquests.?? Phil. ?: University of Pennsylvania Press, 2001.?? ISBN 978-0-8122-1766-7 . (англ.)
• Борисов Н. С. Повседневная жизнь средневековой Руси накануне конца света. Россия в 1492 году от Рождества Христова.?? М .?: Академический проект, 2017.?? 395?с.?? ISBN 978-5-8291-1946-1 . (рос.)
• Валеева-Сулейманова Г. Ф. Шапка Мономаха - имперский символ татарского происхождения ?/ под ред. Миргалеева И. М.?? Казань ?: Институт истории им. Ш. Марджани АН РТ, 2008.?? ISBN 978-5-8291-1946-1 . (рос.)
• Лебедев В. П. Каталог монет Крыма в составе Золотой Орды (середина XIII ? начало XV в.)?// Вестник Одесского музея нумизматики.?? О. , 2000.?? № 2 . (рос.)

• Рос?я?// Укра?нська мала енциклопед?я ?: 16 кн.?: у?8?т.?/ проф. ?. Онацький .?? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?.?? Буенос-Айрес, 1964.?? Т.?7, кн.?XIII?: Л?тери Риз???Се .?? С.?1633.?? 1000 екз.

• Рубл? Рос?йсько? ?мпер?? (1898?1912 рр). Галерея банкнот [ Арх?вовано 15 липня 2011 у Wayback Machine .]
• ' История герба Тверской области ?: [ рос. ] ?: [ арх. 11.05.2021 ]?// region.tver.ru.?? Правительство Тверской области.?? Дата звернення: 30 червня 2019 року.