Народився в Париж? , у старовинн?й аристократичн?й с?м'?, яка вважала сво?м родоначальником Карла Великого . [1] [ Арх?вовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine .] Його батько служив у польського короля на посад? начальника гвард?йсько? бригади. Молодого графа виховували гувернери, домашн? вчител?, серед яких був ? знаменитий вчений енциклопедист Д'Аламбер. [2] [ Арх?вовано 6 червня 2012 у Wayback Machine .]

У 13 рок?в в?н сказав сво?му в?руючому батьков?, що не бажа? гов?ти ? причащатися, за що той замкнув його у в'язниц? Сен-Лазар. Вельми рано ?дея про славу як найб?льш г?дну спонукальну причину людських д?й ув?йшла в його св?тогляд . Будучи ще юнаком, в?н наказав лакею будити себе не ?накше, як наступними словами: ≪Вставайте, графе, на Вас чекають велик? справи≫. [3] [ Арх?вовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine .]

Брав участь у В?йн? за незалежн?сть в П?вн?чн?й Америц? (1775?1783?рр.). П?д час Велико? французько? революц?? при?днувався до якоб?нц?в ? розбагат?в, наживаючись спекуляц?ями на нац?онал?зованому майн? загиблих при якоб?нському терор? громадян. Однак багатство не затрималося довго в його руках. У пер?од Директор?? (листопад 1795?? листопада 1799?р.) Сен-С?мон розтратив награбоване ? вир?шив зануритися у ф?лософ?ю.

Незадоволений буржуазною революц??ю , Сен-С?мон замислив ≪виправити≫ ?? результати за допомогою науково? соц?олог?чно? системи, покликано? слугувати знаряддям створення рац?онального сусп?льства.

Помер Сен-С?мон 19 травня 1825 в Париж?. Сен-С?мон справив великий вплив на передову сусп?льну думку ? розвиток соц?ал?стичних ?дей у Франц??, Н?меччин?, ?тал??, Рос?? та ряд? ?нших кра?н. У Рос?? вплив ?дей Сен-С?мона зазнали декабрист Лун?н, критик Б?л?нський , Герцен , Салтиков-Щедр?н . П?д сильним впливом ?дей Сен-С?мона знаходився Огюст Конт . Вчення Сен-С?мона стало одним ?з джерел т.з. " наукового соц?ал?зму ". [4] [ Арх?вовано 2 кв?тня 2014 у Wayback Machine .]

Основою погляд?в Сен-С?мона, зокрема на державу ? право, ? його концепц?я ?сторичного прогресу. В?н д?лив ?стор?ю християнства на чотири стад??:

1) з виникнення християнства?? до V?ст.?н.?е.;

2) V?XIII?ст.;

3) з XIII до 1789 p.;

4) з 1789?р.

Французький соц?ал?ст-утоп?ст. Разом з Фур'? та Оуеном його вважають одним ?з трьох батьк?в-засновник?в сучасного соц?ал?зму . Народився в Париж?. У 17 рок?в поступив на в?йськову службу. У 19 добровольцем брав участь у боротьб? п?вн?чно-американських колон?й за незалежн?сть. П?сля повернення до Франц?? займався самоосв?тою. Як реформатор сусп?льства в?н висунув пропозиц??, що ?х спочатку навряд чи можна було в?др?знити в?д л?беральних постулат?в, однак в?д ортодоксального л?берал?зму в?н поступово перейшов до ≪?ндустр?ал?зму≫?? теор??, яка включала багато соц?ал?стичних елемент?в. Сен-С?мон був одним з перших мислител?в, як? визначили основн? риси ?ндустр?ального сусп?льства. У роботах ≪Про ?ндустр?альну систему≫, ≪Катех?зис промисловц?в≫, ≪Нове християнство≫ в?н критику? л?берал?зм з його ?ндив?дуальною мораллю ? прославля? колектив?стськ? сусп?льн? тенденц??. Головним чинником сусп?льного розвитку Сен-С?мон вважав класов? конфл?кти, але не в?рив у те, що в його часи це спричиня?ться до жорстоко? боротьби. В?н не пров?щав майбутнього безкласового сусп?льства, але припускав, що вс? типи сусп?льства сл?д под?лити на р?зн? функц?ональн? категор??. Ключовою сусп?льною метою ма? стати продуктивн?сть прац?, а пол?тична влада, зд?йснювана квал?ф?кованими управл?нцями, буде не що ?нше як прикладання науки до процесу виробництва. П?сля смерт? Сен-Симона група його учн?в заснувала школу сен-с?мон?ст?в, яка швидко виродилася у рел?г?йну секту апологет?в абсолютного колектив?зму.

Сен-С?мон пророкував кор?нн? пол?тичн? зм?ни в сьогоденн?, четвертому пер?од? розвитку. Основи майбутнього сусп?льного ладу будуть в?дпов?дати ?нтересам величезно? б?льшост? населення, де восторжеству? принцип божественно? морал?: ≪ус? люди повинн? вбачати одне в одному брат?в, вони повинн? любити одне одного ? допомагати одне одному≫.

А. де Сен-С?мон уважав, що сусп?льство розвива?ться поступово в?д одн??? стад?? до ?ншо?. Теолог?чну ? метаф?зичну стад?? заступа? позитивна (≪золотий в?к≫), яка робить ус?х людей щасливими. На перших двох стад?ях мають м?сце невдоволення й протир?ччя м?ж б?дними та багатими, але прогрес знань ? моральност? сприя? розвитков? сусп?льства ? створю? передумови для настання позитивно? стад??. ?ншими чинниками, що сприяють прогресов? сусп?льства, на думку А. де Сен-С?мона, ? викуп земель у власник?в, скасування соц?альних прив?ле?в, що передаються у спадок, в?дсторонення в?д влади феодал?в (див. латифундизм ) ? представник?в середнього класу?? юрист?в ? в?йськових та залучення до управл?ння державними справами промисловц?в (див. менеджеризм ), як?, на його думку, можуть працювати в ?нтересах народу .

Введення ново?, ≪позитивно? стад??≫ ?стор??, пояснював Сен-С?мон, не вимага? руйнування традиц?йних державно-правових форм . Збер?гаються ?нститути монарх??, уряду ? представницьких установ. Але вся повнота св?тсько? влади зосереджу?ться в парламентськ?й Рад? промисловц?в ? вчених. Вона перетворить кра?ну в ?дину централ?зовано керовану промислову асоц?ац?ю. Вона буде жити в?дпов?дно до розумно розробленого плану гармон?йного розвитку вс?х клас?в сусп?льства. В асоц?ац?? вони складуть три велик? класи: хл?бороби, фабриканти ? торговц?.

Промисловц? займуть ≪головне становище≫ в сусп?льств?. До них Сен-С?мон в?дносить хл?бороба, коваля, слюсаря, столяра, фабриканта, купця, в?зника, матроса торгового флоту. Промисловець?? ≪це людина, яка трудиться для виробництва чи для доставки р?зним членам сусп?льства одного чи к?лькох матер?альних засоб?в, що задовольнять ?х потреби чи схильност?≫. У промисловому сусп?льств? установлять тверду централ?зац?ю виробництва, дисципл?ну, захистять його в?д марних витрат енерг?? ? матер?альних засоб?в, максимально п?двищать ефективн?сть прац?. Тим самим в?дпаде необх?дн?сть в обтяжливих для сусп?льства р?зного роду пол?тичних ?нститутах ?з ус?ма ?х численними установами ? посадами.

Пол?тика та управл?ння , писав Сен-С?мон, будуть зведен? переважно до простого адм?н?стрування: управл?ння речами й виробничими процесами. Вони доставлять ≪людям найб?льшу м?ру сусп?льно? й ?ндив?дуально? свободи≫, як? будуть жити в?дпов?дно до божественно? морал?. Пропов?дь устрою такого християнського сусп?льства ? склала зм?ст ≪нового християнства≫?? ново? рел?г?? Сен-С?мона ? сен-с?мон?ст?в.

Найважлив?ша теза ф?лософ?? ?стор?? у А. Сен-С?мона така: ≪Майбутн? склада?ться ?з останн?х член?в ряду, в якому перш? члени становлять минуле. Отже, вивчення розвитку людського розуму в минулому в?дкри? нам шлях, по якому в?н п?де в майбутн?≫.

Вважав, фундаментом розвитку сусп?льства ? певна система погляд?в ? переконань ? сформулював в?дпов?дну законом?рн?сть: якщо пануюч? в сусп?льств? погляди ? переконання втрачають дов?ру ? перестають ц?нуватися, то ?снуючий порядок руйну?ться. Стверджував, що до руйнування феодального ладу спричинила перемога ?дей Просв?тництва над теолог??ю. Був переконаний, що т?льки новий р?вень ?дей?? ≪сучасн? позитивн? науки≫?? можуть створити над?йний фундамент для постфеодального, ?ндустр?ального порядку. Це станеться тод?, коли на зм?ну правлячим класам?? землевласникам ? духовенству?? прийде клас учених, ?нженер?в, художник?в, а також промисловц?в ? п?дпри?мц?в.

Лише всесв?тн?й розвиток промисловост? на основ? ефективного використання наукових принцип?в орган?зац?? прац? може позбавити трудящих в?д злигодн?в ? страждань, спричинених п?днев?льним становищем ? тяжкою ф?зичною працею. До таких принцип?в в?дносив запровадження обов'язково? для вс?х продуктивно? прац?, забезпечення р?вних можливостей для застосування сво?х зд?бностей, створення планово? орган?зац?? виробництва.

Приватна власн?сть не заважа? розвитков? сусп?льства, оск?льки держава досягне р?вня централ?зовано? керовано? промислово? асоц?ац??, яка функц?ону? на п?дстав? план?в виробництва. Стаб?льност? сусп?льства, на думку мислителя, повинна сприяти жорстка дисципл?на окремих людей та соц?альних груп. У цьому випадку в?дпаде необх?дн?сть у пол?тичних ?нститутах, значних затратах сусп?льства на забезпечення свобод ? права ?ндив?д?в, тобто завдяки активн?й д?яльност? центральних орган?в держави й жорсткому адм?н?струванню буде забезпечено загальну та ?ндив?дуальну свободу.

• ≪Листи женевського жителя до сво?х сучасник?в≫ (1802)
• ≪Праця про всесв?тн? тяж?ння≫ (1813)
• ≪Погляд на власн?сть ? законодавство≫ (1818)
• ≪Парабола≫ (1819)
• ≪Про теор?? сусп?льно? орган?зац??≫ (1819)
• ≪Про промислову систему≫ (1821)
• ≪Катех?зис промисловц?в≫ (1823)
• ≪Деяк? ф?лософськ? роздуми для застосування в XIX стол?тт?≫ (1825?р.)
• ≪Про сусп?льн? орган?зац??≫ (1825)
• ≪Нове християнство≫ (1825)

• Фаланстер

• Безродний ?. Ф., Утк?н О.??.??стор?я пол?тичних вчень: Навчальний пос?бник.?? К.: ВД ≪Профес?онал≫, 2006.?? 432 с. ISBN 966-370-030-0
• Демиденко Г.?Г.??стор?я вчень про право ? державу: Навчальний пос?бник.?? Харк?в: Консум, 2004.- 432 c. ISBN 966-7920-67-4
• О. Мироненко . Сен-С?мон Клод Анр? де Рувруа // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н.?? К.:Парламентське видавництво, 2011.?? с.660 ISBN 978-966-611-818-2
• М?рошниченко М. ?., М?рошниченко В.??.??стор?я вчень про державу ? право: Навч. пос?бник.?? К.:Ат?ка, 2007.?? 224с. ISBN 966-7714-42-X
• Шульженко Ф. П., Андрусяк Т.?Г.??стор?я пол?тичних ? правових вчень.?? К.: Юр?нком ?нтер, 1999.?? 304 с. ISBN 966-7302-51-2
• Шведа Ю. Пол?тичн? парт??. Енциклопедичний словник.- Льв?в: Астроляб?я.- 2005.- 488 с.
• Шведа Ю. Теор?я пол?тичних парт?й та парт?йних систем: Навч. пос?бник.- Льв?в: Тр?ада плюс.- 2004.- 528 с.
• Обушний М. ?., Примуш М. В., Шведа Ю.?Р.?Партолог?я: Навч. пос?бник / За ред. М.??.?Обушного.- К.: Ар?стей.- 2006.- 432 с.

• Сен-С?мон К. А. де Р. [ Арх?вовано 25 с?чня 2021 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я ?: [у 6 т.] ?/ ред. кол.: Ю.?С.?Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] .?? К .?: Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2003.?? Т.?5?: П???С.?? С.?466.?? ISBN 966-7492-05-2 .
• Сен-Симон, Клод Анр? // Ф?лософський енциклопедичний словник ?/ В.??.?Шинкарук (гол. редкол.) та??н.?? Ки?в?: ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни ?: Абрис, 2002.?? С.?576.?? 742?с.?? 1000 екз. ?? ББК  87я2 .?? ISBN 966-531-128-X .
• http://www.calend.ru/person/1656/ [ Арх?вовано 6 листопада 2012 у Wayback Machine .]
• http://citaty.su/kratkie-biografiya-i-filosofiya-sen-simona/ [ Арх?вовано 2 кв?тня 2014 у Wayback Machine .]
• http://bibliotekar.ru/filosofia/54.htm [ Арх?вовано 6 червня 2012 у Wayback Machine .]