Народився на Крит?. Збереглися дан? про гороскоп Ель Греко, за яким в?н рак . Отже, в?н народився м?ж 21 червня ? 21 липня . Родина була досить заможна. Батько Георг?ос Теотокопулос був збирачем податк?в. ?мов?рно, родина належала до католицтва . Домен?кос мав брата, який доживав з ним в?ку в ?спан?? .

Перш? твори мистецтва, як? побачив хлопець,?? це ?кони . Св?дчення про навчання в ?конописця потребують уточнень, але впливи ?конописних схем православ'я просл?дковуються у деяких творах. Особливо це пом?тно у церковному образ? ≪Мадонна милосердя≫ (1605, ?ль?скас , шпиталь де ла Кар?дад). Православному досить побачити цей тв?р, щоб одразу пригадати ?кону ≪Покров Богородиц?≫. Але впливи католицьких схем значно б?льш?, та й композиц?я твор?в Ель Греко ? набагато ближчою до церковних образ?в ? схем католицтва ( П'?ро делла Франческа ?? ≪Мадонна дель Парто≫, ≪Мадонна милосердя≫ Домен?ко Г?рляндайо та ?нш?).

З документ?в в?домо, що Домен?кос писав автопортрети ^[12] . Патрон Ель Греко у Рим? Джул?о Клов?о писав у листопад? 1570 ?року: ≪У Рим щойно при?хав молодий канд??ць, учень Т?ц?ана , якого сл?д вважати (за мо?ю думкою) одним з найкращих майстр?в живопису. Серед сво?х твор?в в?н намалював автопортрет, що вразив майстерн?стю вс?х художник?в Риму≫ ^[12] .

Ма?мо ще один документ про ?снування другого автопортрету. У посмертному опис? майна художника, яке успадкував син Хорхе Теотокопулос в?днайдено: ≪Портрет мого батька в рам? з оздобленням≫. Отже, автопортрети Ель Греко ?снували, завданням досл?дник?в ? або знайти ?х, або знайти в?домост? про ?хню втрату.

Остр?в Крит, де народився Домен?кос, у т? часи належав Венец?йськ?й республ?ц? . Не дивно, що молодий Ель Греко у пошуках дол? перебрався у столицю Адр?атики . Якщо правда, що в?н учень Т?ц?ана, то перебував у Венец?? . В його творах в?дчува?ться вплив твор?в ген?я Т?ц?ана, а деяк? картини справжн? вар?ац?? твор?в великого венец?йця (≪Каяття Мар?? Магдалини≫, Музей образотворчих мистецтв (Будапешт) ).

Ще б?льший вплив на художню особист?сть Ель Греко мали твори ?ншого ген?я з Венец???? Якопо Т?нторетто (1518?1594). В?домостей про навчання у майстерн? в Т?нторетто нараз? не ма?мо. Навчатися Домен?ко м?г на творах Т?нторетто ? самотужки, бо ?х було вдосталь у церквах ? братствах Венец??.

Ель Греко в Рим? ред.

За записами Джул?о Клов?о, земляка Ель Греко, можна досить точно визначити, коли в?н пере?хав до Риму ?? у жовтн?-листопад? 1570 року. Отже, у Венец?? в?н не втримався. Клов?о дав рекомендац?ю до кардинала Алессандро Фарнезе , документ збер?гся. Домен?кос досить швидко отримав у Рим? покровител?в з родин Орс?н? та Фарнезе. З високоосв?тченим Фульв?о Орс?н? Ель Греко з?йшовся найближче. Так, особиста б?бл?отека Фульв?о нараховувала близько 1?600 том?в ? п?зн?ше стала надбанням Ватикану . Полюбляв книжки ? Ель Греко. П?дстави для наближення були ще й тому, що Фульв?о колекц?онував картини.

Римський пер?од митця досить пл?дний ? за власними творами, ? за знайомством ?з життям ? творами митц?в Риму. Написав Домен?кос ? портрет Джул?о Клов?о ( 1572 , музей Капод?монте , Неаполь ).

У подальших творах ? невеликий вплив ? образ?в М?келанджело , особливо скульптури (≪Покладання Христа у гроб≫ 1555 ?р. М?келанджело ? ≪Бог отець з мертвим т?лом Христа (Свята Тр?ця)≫ Ель Греко, Прадо , Мадрид ). Проте в?н давно набув ?ндив?дуальност? ? так переробляв чуж? композиц?йн? схеми, що ?х здатн? вп?знати лише справжн? фах?вц?.

Ель Греко не втримався ? у Рим?. Велик? буд?вельн? роботи розпочалися в ?спан??. Про них багато говорили у Рим?. У пошуках багатих замовник?в в ?спан?? ? нових простор?в для творчост? Домен?кос пере?хав до Мадриду . Стати придворним живописцем короля Ф?л?па II Ель Греко не зм?г, а тому оселився у Толедо .

Ель Греко з тих, хто довго й усп?шно розв'язував проблему св?тла в картинах. Ще на в?зант?йських ?конах в?н бачив людей, осяяних надреальним божественним св?тлом (≪Преображення господн?≫ так вразило св?дк?в, що т? попадали на землю. ?х ? дос? так малюють на православних ?конах).

У творчому доробку майстра ? побутова картина, де проблема штучного осв?тлення головна у твор?. Це ≪Хлопчик, що роздмуху? вогонь св?чки≫ (Капод?монте, Неаполь ). Загадкою лиша?ться полотно ≪?спанське присл?в'я≫, бо ? воно вир?шено у штучному осв?тленн?.

Ще загадков?ш? його численн? рел?г?йн? твори, де св?тло ? справд? йде як в?д самого Бога (≪Христос з св. Йосипом, земним батьком≫, вс? ≪Поклон?ння волхв?в≫, ус? вар?анти ≪Благов?щення≫, ус? образи ≪Христа в Гефсиманському саду≫ та ?нш?).

?диний син Ель Греко?? Хорхе Теотокопулос . Причини неможливост? шлюбу з ж?нкою нев?дом? (можливе невельможне походження чи те, що Ель Греко залишався ?ноземцем без знання ?спансько? мови ). Все це припущення. Збер?гся ута?мничений портрет ж?нки з хутровою накидкою. Можливо, це ?рон?ма ( 1577 , Глазго , Поллок-хаус ). Хлопчисько з? смолоскипом на полотн? ≪Похорон графа Оргаса≫ ( 1587 , церква Сан-Тома, Толедо ), ?мов?рно ? зображенням сина Хорхе. Хорхе навчався малюванню ? опанував техн?ку живопису . Але надав перевагу практиц? арх?тектора .

? й ?нший портрет, на якому зображений дорослий Хорхе з пал?трою ? пензлями в руках .

Христа притягли на Голгофу та ще й примусили на соб? нести важкий хрест. Натовп з?брався подивитися на того, кого щойно хот?в бачити царем Юде?, а тепер готували стратити як злочинця. Кат вже зачепив край одягу Христа . Рем?сник-тесляр готу? хрест для страти ? н? на кого не дивиться. Як заг?пнотизован? на хрест ? тесляра дивляться три Мар??. Страта от-от почнеться, але жах вже? пану? в людських серцях.

Неможливо в?дшукати ?конограф?чн? витоки твору. Неможливо знайти под?бн? композиц?йн? схеми. Лише в?ддалено щось нагаду? ?кони великих ? без?менних майстр?в В?зант?? . Проте деяк? детал? значно вд?р?зняються в?д ?конописно? традиц?? зникло? на той час ?мпер??.

Збер?гся опис особисто? б?бл?отеки Ель Греко, де поряд з книгами з арх?тектури, грецькими класиками й ?тал?йськими поетами ( Петрарка , Ар?осто , Тассо )?? збер?гались ? теолог?чн? прац?. Серед останн?х?? ≪Про небесну ??рарх?ю≫ псевдо-Д?он?с?я Ареопаг?та , твори якого, написан? в друг?й половин? V стол?ття , з?грали величезну роль в ?стор?? рел?г?йно-ф?лософсько? думки. Зрозум?ло, що ареопаг?тика надихала майстра. Це був не т?льки художник, але й мислитель-м?стик, у полотнах якого з косм?чним простором ? потойб?чним св?тлом, з екстатичними персонажами ? святими фанатиками, вт?лена ?дея в?чного католицтва.

Ель Греко?? художник доби мань?ризму . Його рел?г?йн? картини мають в?дчутний вплив мань?рист?в Риму (≪Страта св. Маврик?я≫, 1582 , ≪Благов?щення≫ , 1696 , ≪Поклон?ння пастух?в≫, 1697, ≪Вигнання торгаш?в з храму≫, ≪Коронац?я Д?ви Мар??≫). Але талановитий митець раз у раз перетинав вузьк? кордони мань?ризму ? наповнював полотна такими деталями, композиц?йними схемами та особистими знах?дками, що про його мань?ризм забувають. Ген?й Ель Греко виходив на перший план ? брав у полон.

•  
  ≪В?дкриття п'ято? печатки≫ , ( 1608 - 1614 )
•  
  ≪Кра?вид Толедо≫ . 1604 - 1614 . Музей мистецтва Метропол?тен , Нью-Йорк
•  
  Лаокон

Ель Греко зр?дка малював кра?види м?ста. Завжди це т?льки Толедо. В?н багато читав ? розглядав мапи р?зних м?ст. У часи Ель Греко мапи набули поширення, ? в?н мав змогу ?х бачити (мапа М?лана бл. 1572?р., картографи Георг Браун ? Хогенбург). Але як в?др?зня?ться ≪Кра?вид ? мапа м?ста Толедо≫ Ель Греко (1610?14) в?д техн?чно? мапи Брауна ? Хогенбурга.

Про ≪Кра?вид Толедо≫ (в грозу) художника вже ?сну? ц?ла б?бл?отека . До нього зверталися ? звертатимуться стол?ттями. Це неспод?ванка в творчост? майстра ? шедевр, яких одиниц? у св?т?.

Останньою працею життя художника став цикл ≪Апостоладос≫?? портрети апостол?в. Над ними в?н працював з 1610 по 1614 роки. Завершував цикл портрет святого Петра з ключами до раю.

П?сля цього мала бути ≪Коронац?я свято? Богородиц?≫, але зак?нчити ?? Ель Греко так ? не вдалося.

Мань?рист Ель Греко ставав суворим ? неп?дкупно правдивим у портретах, як корифе? Антон?с Мор (близько 1520?1577) або Тиц?ан (бл. 1485?1576). Аби написати вдалий портрет, йому неважливо було добре знати модель.

Пост?йне виживання серед чужих, недоброзичливих ? небезпечних людей навчило його розп?знавати особи портретованих. Тому його портрети так? р?зн?, так? психолог?чно насичен?, й таки майстерн?.

П?дстаркуватим ? сумним постав Клов?о (грек на чужин?) на його портрет? 1572?р. Портрету притаманне жанрове забарвлення?? Клов?о демонстру? власно створен? до книги м?н?атюри, як? вважали шедевром майстра.

М?ць католицизму ? небезпечна непохитн?сть переконань б'ють з портрету ?нкв?зитора Н?ньйо де Гевара, який п?дписував вироки на спалення ?ретик?в Толедо.

Приязнь ? захоплення розумом ? даром поета присутн? в якостях портрета ченця Гортенс?о Парав?с?но.

Портрет?в пензля Ель Греко дек?лька. Вони справляли неабияке враження ? на портретованих, ? на сучасник?в, ? на художник?в, що пост?йно ?х коп?ювали. Дос? сперечаються?? коп?я чи ориг?нал портрет поета Алонсо Ерс?лья ? Сунь?га . Важливо, однак, те, що портрет збер?гся ? збер?г частку ген?ю Ель Греко (Ерм?таж, Петербург).

•  
  ≪Портрет Каварруб?аса≫
•  
  ≪Родр?го Васкес≫,президент Ради Кастил??
•  
  Етюд до портрета головного ?нкв?з?тора де Гевара
•  
  Портрет головного ?нкв?з?тора дон Фернандо Нунь?с де Гевара
•  
  Папа римський П?й V (приватна зб?рка)
•  
  ≪? Портрет лицаря з рукою на грудях ?≫. близько 1580 р.
•  
  Портрет нев?домого кабаль?ро, бл. 1584?1594 рр.
•  
  Портрет Парав?с?но , бл. 1609. Бостон

Помер у Толедо 7 кв?тня 1614 року. Надгробок з порф?ру ? прах зникли (в?дом? лише по л?тератур?). Зруйновано й будинок в Толедо, де жив художник. Митця забули на три стол?ття.

Перегляд творчого спадку Ель Греко п?дняв питання майстерн? майстра. Вона була. В ?спан?ю в?н в?дбув не один, з ним з ?тал?? прибув учень ? секретар Франческо Пребоско. В?н допомагав як у створенн? картин, так ? керував продажами твор?в мистецтва майстра ^[13] . Допомагали й ?нш? учн?.

Виборовши популярн?сть, Ель Греко перейшов на систему створення зразк?в-еск?з?в. Сво? найб?льш вдал? композиц?? в?н переробив у зразки ? давав роздивитися замовникам-в?з?терам. Обраний зразок розробляли в?н сам ? учн?. Система нагадувала працю в?зант?йського ?кописця, котрий працював за популярними схемами. У майстерн? Ель Греко це не перешкоджало виробляти вар?анти чи насичувати новий вар?ант новими рисами, виникали нов? вар?анти або репл?ки. Тим не менше консервативн? ?спанц? в Толедо часто сприймали роботи Ель Греко як ?кони ^[13] .

Мало хто мав таку гучну ? потужну посмертну славу в ХХ стол?тт? як Ель Греко. Кожне в?дкриття документа про нього чи нового ориг?налу ставало сенсац??ю. Але тихим та рел?г?йним творам Ель Греко не заважа? марнота марнот цього св?ту. Як не заважа? ? захоплення перед портретами його пензля м?льйон?в глядач?в у музеях св?ту. Адже вони давно ? на завжди ув?йшли у в?чн?сть.

Про твори Ель Греко видано багато книжок ? альбом?в. ? багато лист?вок ? репродукц?й. У Толедо створено музей митця в одному з палац?в т??? доби, бо д?м майстра не зберегся.

Про Ель Греко знято художн? ф?льми :

• У США ? ≪Ель Греко≫ з Мелом Фаррелом у головн?й рол?.
• У 1966? роц? ? ≪Ель Греко≫, режисер Лучано Сальс.
• У 2007? роц? ? ≪Ель Греко≫ , режисер Янн?с Смарагд?с .

У ХХ? стол?тт? славу Ель Греко множить ?нтернет .

У 1585 роц? художник орендував будинок марк?за де В?лл?ни, де ? мешкав майже все життя. Це був комплекс досить старих буд?вель, як? здавали ус?м охоч?м. Майстер займав 24 к?мнати, де розм?стив в?тальн?, ?дальню, власну б?бл?отеку ? майстерню. Ель Греко перен?с до сво?? осел? звичку слухати музик п?д час об?ду, як це робили у Венец?? XVI стол?ття . Аскетичним у побут? й надто рел?г?йним ?спанцям це було неприйнятним ? незрозум?лим звича?м чужинця. Художник добре розум?в п?дозр?ле в?дношення оточення ? жив приховано, досить в?докремлено. Але в майстерню допускав кл??нт?в-замовник?в, небагатьох приятел?в ? колег-митц?в. Серед в?зитер?в Ель Греко був ? художник Франс?ско Пачеко , майбутн?й вчитель Д??го Веласкеса . Пачеко, який розд?ляв ус? забобони ?спанц?в, багато чого не зрозум?в п?д час в?зиту, але змалював портрет Ель Греко, який був втрачений. П?зн?ше були зруйнован? ? прим?щення, де мешкав Ель Греко.

Сучасний Будинок-музей Ель Греко?? це реставрована садиба герцогин? Архона, яка лише нагаду? колишн?й будинок де В?лл?на ? розташована в ?ншому м?ст?. Наявн?сть автентичних речей ? мебл?в доби XVI стол?ття, уламки мармурових скульптур ? картини лише в?дтворюють атмосферу зникло? осел? художника.

•  
  Музей Ель Греко у Толедо, фото 2012 р.
•  
  Грецький автограф художника
•  
  Експонат музею-будинку.
•  
  Старовинн? двер?

П?дтвердженням трохи надм?рно? посмертно? слави художника стала побудова у 1929?роц? в Лос-Анджелес? коп?? сучасного будинку-музею Ель Греко, так зван? ≪Апартаменти Ель Греко≫ ( англ. El Greco Apartments ). Цей будинок ма? 12 квартир ? перв?сно використовувався як невеликий готель . Дешевий ? пров?нц?йний потяг до усього б?льш-менш уславленого спонукав надати нав?ть цьому будинку-коп?? статусу арх?тектурно? пам'ятки у 1980 роц?.

•  

   

  ?ван Хреститель , 1605, Валенс?я

   

   

•  
  Коронац?я Богоматер? , Музей Прадо , Мадрид
•  
  ≪?оанн ?вангел?ст≫. Музей Прадо, Мадрид
•  
  ≪Каяття Мар?? Магдалини≫. Ок.? 1589 . Музей витончених мистецтв, Будапешт
•  
  Христос на хрест?. бл.? 1577 . Приватна колекц?я
•  
  Апостоли Петро та Павло. Ерм?таж
•  
  ≪Христос Пантократор≫. бл.? 1600 . Нац?ональна галерея Шотланд?? , Велика Британ?я
•  
  ≪Христос л?ку? сл?пого≫, Дрезденська картинна галерея
•  
  Трипт?х з Модени
•  
  ≪Благов?щення≫
•  
  ≪Хрещення Христа≫
•  
  ≪Байка≫ , бл. 1580, Музей Прадо, Мадрид
•  
  ≪Благов?щення≫
•  
  ≪Три Синайських гори≫
•  
  ≪Та?мна вечеря≫
•  
  ≪Вигнання торгаш?в з храму≫
•  
  Еск?з до картини ≪Еспол?о≫, тобто Ганебне роздягання Христа перед стратою
•  
  (Гетсиманський сад) або Мол?ння про чашу (Ель Греко)
•  
  ≪Свята Тр?йця≫
•  
  ≪Еспол?о≫, перший вар?ант
•  
  ≪Еспол?о≫, авторська коп?я
•  
  Страст? Святого Франциска

• Сполучене корол?вство
• Н?дерланди
• Грец?я
• Дан?я
• ?тал?я
• ?спан?я
• ФРН
• Польща
• РФ
• Румун?я
• Угорщина
• Франц?я
• США
• Чех?я
• Польща ^[14]

• Мань?ризм
• Т?нторетто
• Реал?зм
• Венец?йська школа
• Римська художня школа
• Музей Ель Греко в Толедо

• ≪? пов?в його Петро за собою≫// Львова ?рина, ≪Експрес≫ , 17-24 липня 2014 року.
• David Davies, El Greco, Phaidon, Lausanne, 1976 (en).
• Каптерева Т. П. "Искусство Испании. Очерки. М., ≪Искусство≫, 1989, (рос).
• Фейнберг Л.?Г.?Гренберг Ю. И. "Секреты живописи старых мастеров", М., "Изобразительное искусство", 1989, (рос).
• "Памятники культуры. Новые открытия", М., "Наука", 1976, (рос).
• Данилова И. Е. "Итальянская монументальная живопись", М., "Искусство", 1970, (рос.)
• Киплик Д. И. "Техника живописи старых мастеров", М-Л, ≪Искусство≫, 1950, (рос).

• El Greco?? The Complete Works [ Арх?вовано 17 серпня 2020 у Wayback Machine .] at the El Greco Foundation
• Tour: El Greco (Spanish, 1541?1614) at the National Gallery of Art
• El Greco (c. 1541?1614) [ Арх?вовано 22 лютого 2007 у Wayback Machine .] at Olga's Gallery
• Ель Греко [ Арх?вовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine .]