В?льгельм Бодев?н Йохан Густав Кайтель
народився
22 вересня
1882
року в багатому ма?тку
Гельмшероде
(б?ля
Гандерсгайма
,
герцогство Брауншвайг
) у с?м'? землевласника Карла В?льгельма Августа Лу?са Кейтеля (
1854
?
1934
) ? Аполон?? Кайтель, уродженою В?ссер?нг (
1855
?
1888
).
Ма?ток був куплений його д?дом, окружним корол?вським радником Карлом В?льгельмом Ернстом Кейтелем в
1871
роц?, ? ще довго Кейтелям доводилося розплачуватися з кредиторами, тому с?м'я жила небагато. Вес?лля його батьки з?грали у вересн? 1881 року, а у вересн? наступного року народився ?х перв?сток В?льгельм. Коли йому було 6 рок?в, Аполон?я померла в?д
пологово? лихоманки
, народивши молодшого брата В?льгельма?? Бодев?на Кейтеля, що в майбутньому став також
во?начальником
.
До 9 рок?в В?льгельм вчився у домашн?х вчител?в, а на
Пасху
1892 року батько в?дправив його до Корол?всько? г?мназ?? Гетт?нгена (зараз??
г?мназ?я
Макса Планка
). Вчився майбутн?й полководець середньо, не вид?ляючись на тл? ?нших учн?в. Навчаючись в г?мназ??, Кейтель мр?яв про кар'?ру оф?цера та хот?в служити в
кавалер??
, але утримання власного коня було йому не по кишен?, ? йому довелося п?ти в
польову артилер?ю
.
На Паску
1900
року батько записав його волонтером до 46-го Нижньосаксонського артилер?йського полку, розквартирований у
Вольфенбюттеле
?
Целле
, у в?дносн?й близькост? в?д Хельмшероде. Як доброволець, Кейтель мав прив?ле?: обов'язкова служба тривала не 3 роки, а р?к, ? доброволець м?г вибирати
р?д в?йськ
? м?сце служби. Проте йому доводилося жити на власн? кошти, а не на казенн?.
Незабаром п?сля цього
батько
В?льгельма удруге одружувався на Анн? Грегуар, домашн?й вчительц? Бодев?на.
7 березня
1901
року, п?сля зак?нчення школи в
Гетт?нген?
В.?Кейтель прибув для подальшого проходження
в?йськово? служби
в розташування 46-го артполку, де в?н був волонтером, ставши
фанен-юнкером
(кандидатом в оф?цери). Штаб та 1-й
див?з?он
артилер?йського полку (у тому числ? ? 2-га Брауншвейгська батарея, в як?й згодом служив Кейтель) розташовувався у Вольфенбюттел?. Спочатку В?льгельм служив в 1-й батаре?
гауптмана
фон Утмана.
18 серпня
1902
року Кейтель був п?двищений в
лейтенанти
, зак?нчивши перед цим
в?йськове училище
в Анклам?. Незабаром п?сля цього його перевели в 2-гу батарею. Варто в?дзначити, що 3-ю батаре?ю в цей час командував ?нший майбутн?й
генерал-фельдмаршал
Гюнтер фон Клюге
, що прийшов в
полк
з
кадетського корпусу
; стосунки м?ж ними не занадилися: Кейтель вважав Клюге зарозум?лим вискочкою, таким, що волод?в тим ≪букетом негативних здобутих якостей≫, як? дають виховання ? осв?ту в закрит?й установ?
казармового
типу. У свою чергу Клюге не ц?нував Кейтеля ? називав його ≪абсолютним нулем≫.
У 1904-05 роках Кейтель зак?нчив р?чн? курси артилер?йсько-п?хотного училища в м.?
Йютербог
. Кер?вництво училища в порядку заохочення за усп?шне навчання клопотало про переведення його в навчальний полк артилер?йського училища, але Кейтель не захот?в вчитися далеко в?д дому. Незабаром командир полку
полковник
фон Штольценберг призначив його полковим
ад'ютантом
.
18 кв?тня
1909 року В?льгельм Кейтель одружувався на Л?з? Фонтен, дочц? промисловця ? землевласника з
Ганновера
Арманда Фонтена. Згодом в ?х с?м'? народилося 6 д?тей, три сини ? три дочки. Один з д?тей помер ще
немовлям
, сини п?шли по стопах батька, ставши в?йськовими. Старший син В?льгельм Кейтеля
Карл-Гайнц Кейтель
проходив службу у в?йськах
Ваффен СС
й в чин?
штурмбанфюрера
був одним з командир?в
загон?в
в
37-й добровольч?й кавалер?йськ?й див?з?? СС ≪Лютцов≫
Вл?тку
1914
Кейтель разом з дружиною в?дпочивав в
Швейцар??
. Зв?стка про
вбивство ерцгерцога Франца Фердинанда
застала його в
Констанц?
, на шляху додому. В?льгельм перервав в?дпустку ? терм?ново ви?хав в
полк
. П?д час Першо? св?тово? в?йни
оберлейтенант
Кейтель служив на
Зах?дному фронт?
у сво?му 46-му
артилер?йському полку
на посад? полкового ад'ютанта ? вже у вересн? 1914 року був важко поранений у Фландр?? (уламком перебило праве передпл?ччя).
Повернувшись до полку п?сля л?кування, в жовтн? 1914 року був п?двищений до
гауптмана
та призначений командиром
батаре?
в сво?му артполку. У березн? 1915 року Кейтель був зарахований до корпусу Генерального штабу ? переведений в штаб XVII-го резервного корпусу його представником. У 1916 роц? призначений
≪Ia≫
, тобто начальником оперативного в?дд?лу штабу 19-? резервно? див?з??. У грудн?
1917
отримав призначення у
Великий Генеральний штаб
(
Берл?н
).
П?сля зак?нчення в?йни в?н залишився в новостворен?й арм??
Веймарсько? республ?ки
? брав участь у створенн? прикордонних в?йськ на кордон? з
Польщею
. Також служив в штаб? див?з??, а п?зн?ше два роки вчився в кавалер?йському училищ? в
Ганновер?
. З
21 грудня
1917
?? начальник оперативного в?дд?лу штабу
корпусу морсько? п?хоти
у
Фландр??
.
Наприк?нц? 1915 року в?дбулося його знайомство з 1-м оф?цером оперативного управл?ння штабу
7-? арм??
майором
Вернером фон Бломбергом
, що обернулося в?дданою дружбою на всьому протяз? подальшо? кар'?ри обох во?начальник?в. Ще в 1914 роц? був нагороджений Зал?зними хрестами обох ступен?в, усього за часи Першо? св?тово? отримав ще десять н?мецьких ? один австр?йський
орден
.
П?сля зак?нчення в?йни гауптман Кейтель залишився в заново
створен?й арм??
Веймарсько? республ?ки
. У
1919
роц? служив на посад? головного ?нтенданта в штаб? 2-го арм?йського корпусу, пот?м в штаб? 10-? бригади. З жовтня
1919
по вересень 1922?? викладач
тактики
в кавалер?йському училищ?, пот?м?? командир батаре? в 6-му артполку. У 1923 роц? п?двищений в майори. У лютому 1925 року Кейтеля перевели до
м?н?стерства оборони
, на посаду ?нструктора департаменту п?дготовки в?йськ Генштабу, що був вимушений в результат?
Версальського мирного договору
1919
маскуватися п?д назвою ≪п?хотного управл?ння≫ (
н?м.
Truppenamt
).
У 1927?1929?? знов на командн?й посад?, командир див?з?ону в 6-му артполку. П?двищений в
оберстлейтенанти
. З жовтня
1929
по жовтень
1933
?? начальник орган?зац?йного департаменту м?н?стерства оборони. Наприк?нц? л?та
1931
року у склад? н?мецько? в?йськово? делегац?? в?дв?дав
СРСР
. У
1933
?
1934
роках?? начальник артилер??
3-го в?йськового округу
. У 1934 роц? отримав в?йськове звання
генерал-майора
. Пот?м в?йськовий комендант
Бремена
, формував
22-гу п?хотну див?з?ю
. У жовтн? 1935 року за рекомендац??ю
Вернера фон Фр?ча
Кейтель призначений начальником управл?ння збройних сил (
н?м.
Wehrmachtamt
).
З
1 с?чня
1936
??
генерал-лейтенант
, з серпня 1937 року??
генерал артилер??
.
У 1938 п?сля скандал?в, пов'язаних з?
справою Бломберга-Фр?ча
, з
4 лютого
1938
року Кейтель очолив
Верховне головнокомандування вермахту
(збройних сил) (OKW) й незабаром ув?йшов до складу
каб?нету Г?тлера
. Скориставшись сво?м становищем переконав Г?тлера та сприяв призначенню свого давн?шнього товариша
Вальтера фон Браух?ча
на посаду Головнокомандувача
Сухопутними в?йськами Вермахту
.
У жовтн? 1938 у зв'язку з
окупац??ю Судет?в
призначений фюрером в?йськовим губернатором
Судетенленду
, та незабаром отриму? чергове в?йськове звання??
генерал-полковник
.
З початком Друго? св?тово? в?йни В.?Кейтель грав виключну роль й був одним з ключових розробник?в в?йськових операц?й, як на
Зах?дному
, так й на
Сх?дному фронтах
. За сво? заслуги у 1939 роц? за
Польську кампан?ю
Кейтель був нагороджений планками до
Зал?зних хрест?в
(повторне нагородження).
У липн? 1940 року, п?сля
Французько? кампан??
, йому надано звання
генерал-фельдмаршала
. Нагородження Кейтеля
Лицарським хрестом
було незвичайним. За неголосними вимогами Лицарський Хрест отримували лише польов? командувач? та командири, що д?яли на передов?й. Кейтель отримав найпочесн?шу нагороду за досягнення у переговорах з Франц??ю щодо
кап?туляц??
.
Кейтель радив
Г?тлеру
не нападати на Франц?ю ? ставав проти
плану ≪Барбаросса≫
. Обидва рази в?н подавав у в?дставку, але Г?тлер ?? не приймав. У 1942 роц? Кейтель востанн? в?дважився заперечувати фюреров?, виступивши на захист розбитого на Сх?дному фронт? фельдмаршала
Л?ста
, чия
група арм?й ≪A≫
провалила наказ Г?тлера в
битв? за Кавказ
. Фюрер знехтував проханням Головнокомандувача та в?дправив Л?ста у
в?дставку
. П?сля цього випадку Кейтель н?коли б?льше не суперечив наказам
Верховного Головнокомандувача
й безумовно ?х виконував. Так, п?д час одн??? з? стратег?чних нарад у Г?тлера наприк?нц? в?йни,
Люфтваффе
викрило п?дготовку радянських в?йськ до стратег?чного наступу та готовн?сть величезно? к?лькост? л?так?в на аеродромах.
Рейхсмаршал
Герман Гер?нг
, головнокомандувач в?йськово-пов?тряних сил Н?меччини, запевняв Г?тлера, що це лише муляж?, Червона арм?я не здатна мати тако? к?лькост?
в?йськово? ав?ац??
. ? хоча Кейтель в?дверто знав з розв?дувальних даних, що це не правда, в?н заявив: ≪М?й фюрер, рейхсмаршал правий≫. За свою безмежну в?ддан?сть Г?тлеру, Кейтель заслугував серед оф?церського корпусу пр?звисько
≪Лакейтель≫
.
П?д час п?дготовки до
операц?? ≪Цитадель≫
, Кейтель всупереч думц? основно? маси
генерал?тету
погодився з планом Г?тлера на початок операц??, хоча багато хто з оф?цер?в у в?йськам вважали, що ан? в?йська, ан? нов?
танки
до наступу не готов?.
20 липня
1944
генерал-фельдмаршал
В.?Кейтель був присутн?й на нарад? у
≪Вольфшанце≫
? зазнав контуз?? через вибух бомби, закладено?
орган?заторами замаху на Г?тлера
. Опритомн?вши, першим кинувся до пораненого
Г?тлера
, п?дняв його ? вив?в з прим?щення, п?сля чого керував придушенням ≪Змови 20 липня≫ ? брав участь в зас?даннях Суду Чест?, що в?ддав багато вищих оф?цер?в, у тому числ? фельдмаршала
фон В?тцлебена
, ≪Народн?й судов?й палат?≫.
П?сля самогубства Г?тлера
30 кв?тня
1945
, Кейтель залишався у склад? короткочасного уряду Фленсбуга на чол? з
грос-адм?ралом
Карлом Дьон?цем
.
В?дпов?дно до закону, Кейтелю як профес?йному в?йськовому було заборонено членство у лавах
НСДАП
, проте п?сля гучних перемог Вермахту на Сх?дному фронт? на першому етап? радянсько-н?мецько? в?йни, за особистою рекомендац??ю Г?тлера, йому була вручена вища нагорода член?в нацистсько? парт????
Золотий парт?йний знак НСДАП
. З 1944 року, закон щодо позапарт?йност? був зм?нений, й оф?церський корпус був заохочуваний при?днуватися до нац?онал-соц?алист?в. Як стверджував на процес? у Нюрнберз? Кейтель в?н н?коли оф?ц?йно не вступав до лав
Нац?онал-соц?ал?стично? роб?тничо? парт?? Н?меччини
, але був лише одним з двох вищих чин?в н?мецького
генерал?тету
, хто удосто?вся чест? бути нагородженим таким знаком.
Кейтель беззаперечно п?дтримував заходи расового контролю, геноциду та ?нших во?нних злочин?в, що ко?лися за командою нацистсько? верх?вки на територ?? окупованих кра?н. Так, з початком
радянсько-н?мецько? в?йни
В.?Кейтель п?дписав Наказ ≪Про застосування в?йськово? п?дсудност? в район? проведення Барбаросса≫?? в?дпов?дно до цього наказу, люди на окупованих територ?ях
Радянського Союзу
, що були п?дозрюван? в опор? н?мцям, мали бути
розстр?лян?
: негайно?? при спроб? до втеч?, або за наказом оф?цера.
≪Наказ про ком?сар?в≫
?? секретний наказ в?д
6 червня
1941
року, в?дданий верховним командуванням вермахту н?мецьким оф?церам, який наказував знищувати захоплених в полон
ком?сар?в
(
пол?трук?в
). Указ був п?дписаний главою
ОКВ
В?льгельмом Кейтелем, проте дек?лька н?мецьких командир?в на Сх?дному фронт?, у тому числ?
Ер?х фон Манштейн
цей наказ ?гнорували. Згодом Кейтелю ставили в провину також те, що в?н дав
Г?ммлеру
можлив?сть проводити
етн?чн? чистки
на окупован?й радянськ?й територ??, ? наказ, зг?дно з яким льотчики, що потрапили в
полон
, з полку
≪Норманд?я-Н?ман≫
не вважалися в?йськовополоненими ? страчувалися на м?сц?.
Кап?туляц?я та Нюрнберзький процес
ред.
9 травня
1945
року Кейтель п?дписав повторний
акт про кап?туляц?ю Н?меччини
. Через чотири дн? в?н був арештований ? незабаром з'явився перед
М?жнародним В?йськовим трибуналом
, де йому були пред'явлен? звинувачення в змов? проти миру, п?дготовц? та веденн? в?йни,
в?йськових злочинах
?
злочинах проти людяност?
. Кейтель дав св?дчення, що в?н знав про п?дзаконн?сть багатьох з наказ?в Г?тлера, однак був вимушений д?яти в?дпов?дно до принципу
нацистсько? ?диноначальност?
(
н?м.
Fuhrerprinzip
). Трибунал в?дкинув виправдання Кейтеля про те, що в?н всього лише виконував накази Г?тлера, ? визнав його винним за вс?ма пунктами звинувачення.
- (Останн? слово Кейтеля на Нюрнберзькому процес?)??
≪Наказ для солдата?? ? завжди наказ!≫
П?дкреслюючи
злочинн?сть
д?й Кейтеля п?д час в?йни, й те що, його п?дпис сто?ть п?д б?льш?стю розпоряджень та наказ?в про страту в?йськових противника та пол?тичних опонент?в нацистського режиму, союзники в?дмовили йому в
розстр?л?
? постановили стратити його через
пов?шення
. Вирок був приведений у виконання
16 жовтня
1946
року. П?сля страти
Р?ббентропа
на
ешафот
з?йшов Кейтель. В?н сам з?йшов на платформу без допомоги охоронц?в, назвавши сво? ?м'я.
П?д час пов?шення, через те, що шнур був недостатньо? довжини, Кейтель помирав ще 24 хвилини в?д ядухи, п?сля того як в?дкрився люк.
Останн?ми словами Кейтеля були:
≪Я прошу всемогутнього Господа бути милосердним до народу Н?меччини. Б?льше двох м?льйон?в н?мецьких солдат?в загинули за батьк?вщину до мене. Я йду за мо?ми синами?? в ?м'я Н?меччини≫.