La
kara?aja-balkara lingvo
estas komuna lingvo de
kara?ajoj
kaj
balkaroj
. ?i apartenas al Kip?aka grupo de
Tjurka lingvaro
. Parolantoj ekzistas en
Kara?aj-?erkesio
,
Kabardio-Balkario
,
Meza Azio
,
Turkio
kaj
Proksima Oriento
. En
Rusio
, la?
censo
de 2002 jaro, estas ?irka? 303000 parolantoj.
Ekzistas du plej esencaj dialektoj: kara?aja-basana-?egema (?-dialekto) kaj malkara (c-dialekto). Oficiala literatura lingvo bazi?as je kara?aja-basana-?egema dialekto.
En jaro 1920 estas kreita kara?aja-balkara alfabeto surbaze de
Araba skribsistemo
. ?i diferas de originala araba alfabeto je aldonaj literoj por vokaloj.
Kara?aja-balkara alfabeta surbaze de la
latina
kreita en jaro 1924:
| A a
|
B в
|
C c
|
C c
|
D d
|
E e
|
F f
|
G g
|
| ? ?
|
I i
|
J j
|
K k
|
Q q
|
L l
|
M m
|
N n
|
| ? ?
|
O o
|
? ?
|
P p
|
R r
|
S s
|
? ?
|
T t
|
| Ь ь
|
U u
|
V v
|
Y y
|
X x
|
Z z
|
? ?
|
En 1926 oni ?an?is ordon de literoj kaj aldonis literon
S? s?
.
Unua varianto de
cirila
alfabeto por Kara?aja-Balkara lingvo estas kreita en jaro 1924. ?i konsistis el jenaj literoj:
А а, A a, Е е, О о, O o, Ы ы, И и, У у,
? ?
, К к, ? ?, Г г,
Г? г?
, Х х,
Х? х?
, Н н, ? ?, П п, Л л, Т т, Д д, Ж ж, С с, З з, Ч ч, Ш ш, Б б, Р р, Ф ф, М м, В в, Ц ц, Ю ю, Я я, ь, й
. Oni eldonis
alfabetumon
per ?i, sed oficiale ?i ne estis akceptita.
En jaro 1936 aperis oficiala cirila alfabeto. ?i enhavis ?iujn
rusajn
literojn kaj digrafojn
Гъ гъ, Къ къ, Нг нг.
En 1961-1964 la alfabeto estis kelkfoje reformita: digrafoj malaperis kaj aldoni?is literoj
? ?, ? ?, ? ?, ? ?, ? ?, ? ?, ? ?, ? ?
.
Poste la alfabeto estis reformita unufoje plu, kaj tiel atingis nuntempan aspekton:
| А а
|
Б б
|
В в
|
Г г
|
Гъ гъ
|
Д д
|
Дж дж
|
Е е
|
| Ё ё
|
Ж ж
|
З з
|
И и
|
Й й
|
К к
|
Къ къ
|
Л л
|
| М м
|
Н н
|
Нг нг
|
Нъ нъ
|
О о
|
П п
|
Р р
|
С с
|
| Т т
|
У у
|
? ?
|
y
|
Ф ф
|
Х х
|
Ц ц
|
Ч ч
|
| Ш ш
|
Щ щ
|
ъ
|
Ы ы
|
ь
|
Э э
|
Ю ю
|
Я я
|
Literoj
Дж дж, Нъ нъ, ? ?
uzatas nur en Kara?aj-?erkesio; literoj
Нг нг
kaj
y
nur en Kabardio-Balkario
Kara?aja-Balkara lingvo estas oficiale
nacia lingvo
en Kara?aj-?erkesio (oficialigita en 1996) kaj Kabardio-Balkario (oficialigita en 1995). En la unua ?i nomi?is "kara?aja" (къарачай тил), en la dua "malkara" (малкъар тил).
- Акбаев Ш. Х. Фонетика диалектов карачаево-балкарского языка. Черкесск, 1963.
- Алиев У. Б. Синтаксис карачаево-балкарского языка. М., 1973.
- Аппаев А. М. Диалекты балкарского языка в их отношении к балкарскому литературному языку. Нальчик, 1960.
- Ахматов И. Х. Карачаево-балкарский язык. Синтаксис. Ч. 2. Нальчик, 1992.
- Гочиева С. А. Наречия в карачаево-балкарском языке. Нальчик, 1983.
- Грамматика карачево-балкарского литературного языка. Ч. 1. Фонетика и морфология. М., 1979.
- Грамматика карачаево-балкарского языка. Под ред. Н. А. Баскакова. Нальчик, 1966.
- Грамматика карачаево-балкарского языка. Фонетика. Морфология. Синтаксис. Нальчик, 1976.
- Карачаево-барлкарско-русский словарь. Под ред. Э. Р. Тенишева. М., 1965.
- Къарачай-малкъар тилни грамматикасы. Нальчик, 1970.
- Отаров И. М. Лексикология карачаево-балкарского языка. Нальчик, 1982.
- Русско-карачаево-балкарский словарь. Нальчик, 1970.
- Толковый словарь карачаево-балкарского языка. Т. 1. Нальчик, 1995.
- Урусбиев И. Х. Спряжение глагола в карачаево-балкарском языке. Черкесск, 1963.
- Хабичев М. А. Карачаево-балкарское именное словообразование. Черкесск, 1989.
- Хабичев М. А. Карачаево-балкарское именное формообразование. Черкесск, 1991.
- Хаджилаев Х.-М. И. Очерки карачаево-балкарской лексикологияя. Черкесск, 1970.
- Чеченов А. А. Историческая фонетика карачаево-балкарского языка. М., 1996.
- Чеченов А. А. Проблемы формирования языка карачаевцев и балкарцев. М., 1996..
| Oficialaj lingvoj de Rusio
|
|---|
| Tut?tata oficiala (?tata) lingvo
|
|
|---|
Lingvoj oficialaj (?tataj)
en federaciaj subjektoj
|
|
|---|
| Lingvoj kun oficiala statuso
|
|
|---|
|