У темах ? мотивах сво?? творчост? Степан Рябченко завжди тяж?? до фундаментального — м?фолог??, духовност?, природ?. Його хвилюють еп?чн? геро?, рел?г?йн? сюжети, природн? стих??. Часто предметом зображення стають вигадан? рослини ? тварини - сюрреал?стичного вигляду форми життя, що ?снують по власними законам в створеному для них св?т?. ? сам цей св?т — ?м пасу?. В?ртуальн? ландшафти, в яких Рябченко розгорта? ?стор?? персонаж?в - ц?ла альтернативна реальн?сть, самодостатн?й багатовим?рний цифровий прост?р.

Багат? на дивовижних мешканц?в, сам? ландшафти м?н?мал?стичн? ? простор? - чисте полотно для дем?урга, вт?лення безмежних можливостей св?домост?, здатного наповнити (або не наповнити) наявний прост?р чим завгодно. Яскрав? контрастн? кольори або легкий нап?впрозорий серпанок, св?танок, сут?нки або сонячний полудень, розма?ття життя або досконала пустельн?сть — в будь-як?й форм? або стан? пейзаж в роботах Степана Рябченка сповнений в?тальност?. Його ландшафти виглядають як фрагменти св?ту, повного над?й ? оч?кувань, який т?льки-но почав створюватися ? наповнюватися сенсами.

Образ цього св?ту, в сво?й чи не на?вн?й первозданност?, далекий в?д усього урбанного, техногенного, незважаючи на сво? технолог?чне цифрове походження. В?ртуальна утоп?я, де пану? добробут ? гармон?я, що не зна? втручань, плавно виника? з океану можливостей.