Ф?льм "Будинок Слово" ? це ?стор?я про письменник?в та поет?в "Розстр?ляного в?дродження". У 20-х роках XX стол?ття за наказом Стал?на у Харков? збудували будинок, який згодом отримав назву "Будинок Слово". Тут п?д одним дахом з?брали найкращих представник?в укра?нсько? л?тератури, аби змусити працювати на благо радянсько? системи. Б?льш?сть з них ця система пот?м вбила.

Геро? ф?льму "Будинок Слово" пишуть романи, ?дять ?кру, кохаються, шпигують ? зникають безв?сти.

Що з цього в?дбулося насправд?, а що н?, з’ясовувала BBC Укра?на.

Увага - спойлери!

Курбас, Хвильовий ? Розстр?ляне в?дродження

Режисер та сп?вавтор сценар?ю ф?льму Тарас Томенко розпочав роботу над ф?льмом понад десять рок?в тому.

"Тод? ще був Янукович. Ми працювали у ст?л, писали сценар?й. Не було н?яко? над?? це зробити. Жоден з продюсер?в не хот?в братися за цю тему, це було немодно, нец?каво. Н?кому не був потр?бен Тичина, Сосюра. Це була наша реальн?сть. Ми вир?шили ?? зм?нити. Для цього було потр?бно десять рок?в часу", - говорить режисер на прем’?р? ф?льму.

Автори к?но занурилися в арх?ви, сп?впрацювали з л?тературними музеями, ?сториками ? зробили спочатку документальний ф?льм про "Будинок Слово". Тому б?льш?сть под?й вже ?грового ф?льму в?дтворен? точно, а майже вс? геро? ? реальн?.

Микола Хвильовий, Лесь Курбас, Володимир Сосюра, Михайль Семенко, Майк Йогансен, Павло Тичина, Михайло Яловий, Григор?й Еп?к ? це далеко не повний список поет?в, письменник?в ? драматург?в, як? насправд? жили ? творили у "Будинку Слово" ? яких ми бачимо у ф?льм?.

Ф?льм "Будинок Слово" розпов?да? реальну ?стор?ю, як комун?стичний рай перетворю?ться на комун?стичне пекло.

Мешканц?в сорока ?з ш?стдесяти ш?стьох квартир репресували ? закатували, розстр?ляли, в?дправили у заслання. Як ? у стр?чц? ?х по одному забирали прямо з будинку. Переважно вноч?. Обшуки, побиття, чорна машина, яка чека? у двор?. Драматурга Леся Курбаса зв?дти в?дправили у Сандармох, де у 1937-му розстр?ляли.

Михайля Семенка з Харкова забрали до Ки?ва, де розстр?ляли у Жовтневому палац?.

Читайте також:

Сандармох як еп?зод репрес?й Стал?на

"Слово": будинок смерт? укра?нського в?дродження

У КДБ сказали д?дусю: "Змирися ? твою дружину вбив тв?й батько". Онука Алли Горсько? про трагед?ю родини

Чи ?снував Ак?мов?

У Будинку Слова справд? була атмосфера терору ? страху. Письменник?в п?дслуховували ? на них доносили сво? ж ? колеги, дружини, прац?вники. ? прослуховували ?х теж. ? докази про м?крофони у лампах, у ст?нах, як? знаходили п?д час ремонту, розпов?да? ВВС Укра?на Любов Якимчук, сп?вавторка сценар?ю.

Однак, агента спецслужб, сексота (секретного сп?вроб?тника) Володимира Ак?мова, як ? його пота?мно? к?мнати для прослуховувань, не ?снувало, говорить Якимчук.

"Ак?мов - вигаданий герой, який ? уособленням тих письменник?в, як? справд? доносили на сво?х ? працювали на систему", - розпов?да? сценаристка. Автори ф?льму знайшли крим?нальн? справи, заведен? на письменник?в Семенка та Йогансена, де п?д псевдон?мами вказан? ?нформатори, як? на них донесли. Вони жили у Будинку Слова.

"Ак?мов був створений для того, щоб рухати цей сюжет, в?н ? антигеро?м, щоб ця ?стор?я працювала", - розпов?да? Любов Якимчук. Як не ?снувало насправд? служниц? Гал? та ?стор?? довкола не?.

Водночас прац?вник НКВД на пр?звище Мерер, якого з?грав Юр?й Одинокий ? реальна людина. Автори стр?чки взяли його з? справи поета Михайля Семенка. Мерер був одним з тих, хто його допитував.

Цитати, конфл?кти, романи у ф?льм? "Будинок "Слово"

Розмови письменник?в, ?хн? ?стор?? дружби ? конфл?кт?в, наприклад, суперечка Хвильового ? Семенка ? все це було насправд?. Багато д?алог?в ? монолог?в, в?рш?в у ф?льм? ретельно в?дтворен? за спогадами ? цитатами з документ?в, розпов?да? Якимчук.

В’ячеслав Довженко ? Геннад?й Попенко говорять справжн?ми словами сво?х геро?в - Миколи Хвильового ? Михайля Семенка.

"Це все, зв?сно, адаптоване п?д розмовну мову, але там ? справжн? цитати. ? нав?ть велик? цитати Хвильового, коли вони з Любченком ?дуть до села шукати правди про Голодомор ? в?н там говорить фразу "Геть в?д Москви". Це все так ? було", - розпов?да? сп?вавторка сценар?ю.

? роман м?ж поетесою Ра?сою Троянкер та Володимиром Сосюрою теж був. Як ? скандали з дружиною Сосюри. Коли Троянкер було 16, вона втекла з дому з Уман?, з дресувальницею тигр?в. Працювала в цирку. Саме тому в еротичн?й сцен? у ф?льм? вона з’явля?ться з батогом.

Троянкер справд? писала еротичн? в?рш?:

В трав? заплутались, розв?ялися коси,

В гарячц? т?ло й голова.

З?м’ята сукня. На обличч? ? мука.

Червон? плями в лентах комб?не…

? пада веч?р у безодню круком,

? кличе веч?р впасти ? мене.

Однак, вона н?коли не мала квартири у цьому будинку. Але приходила в гост? до письменник?в ? жила з кимось з них.

"? р?зн? спогади про те, що вона там майже з ус?ма переспала. Вона писала ц?кав? авангардистськ? в?рш?. ? справд? по?хала з Харкова, коли почався цей терор", - розпов?да? Якимчук.

Багато письменник?в тод? по?хали з м?ста, намагаючись загубитись у пров?нц??, щоб ?х не заарештували.

Хвильовий сп?вав той самий романс

Микола Хвильовий насправд? ?здив у село д?знатися правду про Голодомор. ?, за спогадами сучасник?в, спалив св?й останн?й роман. Незадовго до цього заарештували його друга, письменника Михайла Ялового.

А пот?м, 13 травня, у дату, яку дуже любив, Хвильовий застрелився у сво?й квартир? у "Будинку "Слово". У сус?дн?й к?мнат? були його друз?. В?н кинув ?м фразу: "Зараз я вам покажу, як романи треба писати ? яким ма? бути письменник в радянську епоху". ? вийшов. Пролунав постр?л.

Цю сцену автори ф?льму в?дтворили за спогадами чотирьох людей. Пав?льйони для зйомок будували за знайденими схемами з? справжнього "Будинку "Слово". Зокрема, були точно в?дтворен? ?нтер’?ри квартири Хвильового, де в?дбувалося багато под?й.

"Ми зна?мо, як це було в?д тих, хто це бачив з в?кна, як це було з вулиц? чути, як було всередин?", - говорить Любов Якимчук.

Як ? у ф?льм? Хвильовий перед смертю сп?вав для друз?в романс на семиструнн?й г?тар?.

"В?н показав, що радянський письменник ма? бути мертвим. Тому що все те, що влада хот?ла зробити з письменниками, це не було свободою слова. Хвильового вважали основним проза?ком т??? епохи. Якщо першим поетом називали Тичину, то Хвильовий був тим потужним письменником, на якого вс? ор??нтувалися ? дехто намагався писати, як в?н", - розпов?да? сценаристка.

За ?? словами, нема? св?дчень, що хтось з НКВД справд? називав Хвильового ген??м, який був ?м потр?бен живим, але ? ?нформац?я, що письменника ц?нували. Його крим?нальну справу вели окремою книжкою.

Сосюра, Тичина. Т?, хто залишились

"Сюжет ? вигаданий, але все, що стосу?ться персонаж?в, б?ограф?чних даних у ф?льм?, це дуже вив?рена ?стор?я", - говорить Олег Щербина, продюсер ф?льму.

За його словами, у ф?льм? геро? мають т? ж характери ? зовн?шньо схож? на л?тератор?в.

Сосюра справд? був боязким, як в?н писав у в?рш?: "Такий я н?жний, такий тривожний". Таким його ? зобразили.

"Т?, хто будуть дивитися ф?льм, побачить л?тератор?в ? поет?в практично такими, як вони виглядали ? д?яли насправд?", - говорить продюсер.

Наприк?нц? ф?льму Павло Тичина декламу? один з? сво?х в?рш?в - “Парт?я веде”. В?н написав низку правильних, парт?йно витриманих книжок ? пристосувався до вимог радянсько? влади. Нав?ть очолив згодом ?нститут л?тератури, м?н?стерство осв?ти.

В?н один з небагатьох у "Будинку "Слово", хто залишився живий. Решта загинули.

Читайте також:

Чому вс? говорять про оперу "Ти (Романтика)"

1111 жертв Сандармоху: розстр?л п?д р?чницю б?льшовицько? революц??

Ф?льм "Будинок "Слово" актуальний, як н?коли

Режисер Тарас Томенко згаду?, як у 2018 роц? зн?мали сцену з репетиц??ю газово? атаки ? сиреною тривоги. Тод? на зн?мальному майданчику н?хто не знав, як вона звучить, говорить режисер. Зараз цей звук став частиною життя в Укра?н?.

Ф?льм про "Розстр?ляне в?дродження" нин? актуальний, як н?коли, говорять творц? стр?чки. Володимир Вакуленко, В?ктор?я Амел?на, Максим Кривцов ? укра?нськ? письменники, поети знову гинуть через рос?ян.

"П?сля повномасштабного вторгнення ? величезний запит на ?нформац?ю про покол?ння 20-х, про розстр?ляне в?дродження, - говорить Якимчук ? дода? ? Можливо, хтось у ф?льм? вперше почу? ц? ?мена л?тератор?в. Я спод?ваюсь, що поширення ?нформац?? про це покол?ння будуть продовжуватися. Спод?ваюсь, що п?сля ф?льму люди захочуть прочитати когось з цих автор?в".