Удари безп?лотник?в, згодом - атака ракетами протипов?тряного комплексу С-300. Протягом к?лькох годин м?стяни чують вибухи та канонаду, в?дстежують ситуац?я по телеграм-каналах. Це - лише одна нещодавня травнева н?ч у Харков?. М?сто пост?йно перебува? п?д рос?йськими атаками. До ракетних удар?в дода?ться тиск в?д поширення рос?йського ?ПСО та фейк?в. Та пан?ки на вулицях нема?. Кав’ярн? в?дкривають л?тн? веранди, випускники зн?мають в?део вальс?в. То чим живе м?сто тривог?

Харк?вський м?ський автобус ?де за звичайним маршрутом. Щойно виходить ?з зони "провалу" ст?льниково? мереж?, к?лька телефон?в починають розриватися р?зкими звуками. Тривога чи в?дб?й. Пасажири неквапом заглядають у моб?льн?, тицяють у екран, звук стиха?. Автобус ?де дал?.

Як п?дм?тила одна з мо?х колег, Харк?в давно перетворився на м?сто тривог. Просто зараз напруга б?льш в?дчутна.

10 травня, у день початку рос?йського наступу на прикордонн? Харк?вщини, у рег?он? тривала найдовша тривога в?д початку повномасштабно? в?йни - понад 13 годин.

Нещодавно на один ?з заход?в при?хали волонтери з ?нших рег?он?в. Дивувалися: щойно перетнули кордон област?, телефони не замовкали в?д сигнал?в тривоги. Спов?щення в?д обласно? держадм?н?страц?? про загрозу знаходили ?х нав?ть за в?дсутност? ?нтернету.

Читайте також:

За третю дня. У середм?ст? гучно, чути вибухи. Т?, хто сидить на л?тн?х верандах кафе, лише переглядаються. Б?ля скляно? зупинки тролейбуса чолов?к несамовито кричить на ж?нку:

"Чого ти стирчиш тут? Бери дитину ? йди у метро! Зараз прилетить сюди, будеш знати!"

Дитина б?га? колами неподал?к, ж?нка ?гнору? звернення та продовжу? чекати на громадський транспорт. Удари по центру вже к?лька м?сяц?в - не новина. Рос?яни гатять переробленими керованими бо?припасами, чи то модиф?кованими КАБами.

?хн? вибухи б?льш глух? пор?вняно з? звичними ракетами в?д С-300. Та попри в?дносно невеликий заряд, вони виносять в?кна, зривають балкони та двер? в ус?х багатоповерх?вках навколо. Цей вибух, д?знаюся за п?в години, стався за м?стом.

Як дешев? КАБи знищують укра?нськ? м?ста

Анал?з

Джо ?нвуд, Таня Харченко,

BBC Newsnight

Рос?я дедал? част?ше використову? керован? ав?абомби - дешев?, але дуже руйн?вн? бо?припаси - для просування свого наступу в Укра?н?.

Президент Володимир Зеленський заявив, що т?льки в березн? рос?яни скинули на кра?ну три тисяч? таких бомб.

Вважають, що понад 200 з них використали лише протягом тижня для обстр?лу Вовчанська на п?вноч? Укра?ни п?д час останнього витку рос?йського наступу на Харк?вщин?.

Рос?я стала масово використовувати так? бомби в?дносно нещодавно, й Укра?н? важко з ними боротися.

У нещодавньому зв?т? Центру анал?зу ?вропейсько? пол?тики (CEPA) йдеться, що вони в?д?грали вир?шальну роль у захопленн? в лютому Авд??вки.

Так? бомби створюють, додаючи розкладн? крила та супутникову нав?гац?ю до старих радянських бомб.

"Вибухова частина - це, по сут?, звичайна чавунна бомба в?льного пад?ння, сотн? тисяч яких у Рос?? збер?гаються ще з радянського пер?оду", - каже професор Джаст?н Бронк, фах?вець з пов?тряних сил ? в?йськових технолог?й британського Корол?вського ?нституту об’?днаних збройних сил (RUSI).

"Вони оснащен? висувними крилами, як? п?сля того, як бомбу скидають, розкриваються, щоб вона могла планувати на набагато б?льш? в?дстан?", - дода? в?н.

Система супутникового наведення дозволя? нац?люватися на нерухому позиц?ю з в?дносно високою точн?стю.

За словами професора Бронка, механ?зм бомб да? рос?янам багато функц?ональних можливостей багатом?льйонно? ракети, але за м?зерну частку ?? вартост?.

Так? бомби спричиняють дуже велик? руйнування. Зазвичай для ?хнього створення використовують бо?припас ФАБ-1500, який важить 1,5 тонни.

Для пор?вняння, рос?йський 152-мм снаряд м?стить близько 6,5 кг вибух?вки. А нав?ть найменша керована бомба, ФАБ-500, м?стить понад 200 кг.

Вони перетворюють нав?ть добре укр?плен? укра?нськ? позиц?? на вразлив? ц?л?.

Укра?нська експертка з питань безпеки Мар?я Золк?на вважа?, що використання таких бомб започаткову? "нову еру" у веденн? в?йни.

"Вони дозволяють Рос?? знищувати укра?нськ? оборонн? л?н??, не використовуючи свою п?хоту, ? каже Золк?на. - Вони мають зовс?м ?нший ефект, н?ж артилер?йський вогонь чи нав?ть ракетн? удари".

Професор Бронк каже, що перехоплювати бомби у польот? недоц?льно через величезну ?хню к?льк?сть у рос?ян. "Так можна дуже швидко витратити вс? наявн? бо?припаси ППО", - каже в?н.

?дине р?шення - ц?лити у л?таки, як? ?х скидають, у польот? чи на земл?.

Але це пов’язано з? значними ризиками.

ЗРК Patriot може збити винищувач?-бомбардувальники, але т?льки якщо його розм?стити поблизу л?н?? фронту. А це створю? ризик, що його пом?тять рос?йськ? безп?лотники та уразять бал?стичн? ракети ? те, що вже сталося з двома пусковими установками на початку цього року.

Тому лиша?ться можлив?сть використовувати ракети велико? дальност? або безп?лотники для нац?лювання на рос?йськ? ав?абази, що ? намага?ться робити Укра?на.

Чим дал? в?д Харкова, тим страшн?ше

В?дтод? як Харк?в знову проявився на мед?йних картах, до мене не вщухають запити. Колеги, друз?, знайом?, як? не тут, ус? разом питають, як я.

Маю к?лька розмов ?з Мар??ю (?м’я зм?нене). Це б?льше, н?ж протягом останн?х п?в року чи нав?ть року. У 22-му вона т?кала з м?ста з малою дитиною на руках, д?вчинц? ледь виповнилося три рочки. Зараз Маша у Колумб??, виклада?, як ? до того, ?спанську та французьку онлайн.

Останн?м часом ?? до божев?лля доводить одна з учениць. Чи не кожного заняття, начитавшись новин, вона вола? про зруйнований ущент та захоплений Харк?в. На меж? серцевого нападу Мар?я намага?ться зв’язатися з? мною у месенджер?. У сус?дн?й област? в не? батьки, як? мр?ють повернутися до р?дного м?ста. А ще тут квартира. Я знаю, як Маша вкладалася у не?, аби створити там справжн?й затишок.

Питаю, зв?дки у ?? учениц? така ?нформац?я. Каже - та чита? усе, що знаходить, сидячи у … Мексиц?.

Я не люблю ви?жджати з м?ста. Мен? зда?ться, щойно я залишаю його меж?, тут одразу стаються ус? б?ди, як? можлив? п?д час в?йни. Цього разу треба ?хати до Ки?ва у справах. Поки ? час, нав?дуюсь до зал?зничного вокзалу. Час в?д часу у мереж? ширяться пов?домлення про потоки вт?кач?в з Харкова, про повний вокзал та евакуац?йн? потяги.

Шоста ранку, 11 травня, запекл? бо? на кордон?. На привокзальн?й площ? б?льше голуб?в, н?ж людей. Останн? щуляться в?д св?жого ранку, п’ють каву б?ля поодиноких кафе, як? працюють у таку рань. На табло б?ля буд?вл? вокзалу - звичайний розклад. В ньому "?нтерс?т?" на Ки?в, я ?ду автобусом. Як ? у мирний час, на вих?дн? вихопити квитки до столиц? нереально.

Тож насправд? - чим люди дал?, тим ?м страшн?ше.

"Ми налякан? 22-м роком"

"Мати д?вчинки сказала - на заспок?йливих пару дн?в. Вже не може. Дуже страшно. (По?хали - Ред .) Миргород, знову Полтавська область”, - розпов?да? мен? Анастас?я. Йдеться про сус?дку, яка забрала з м?ста дитину на другий день загострення на кордон?.

Настя мешка? на П?вн?чн?й Салт?вц? з чолов?ком та двома д?тками 3-х та 4-х рок?в. Каже - ?м пощастило, бо?припаси лягали поряд, а у квартир? лише винесло в?кна та пробило уламком ст?ну.

За п?втора року в?д ?хнього повернення до м?ста, пон?вечений рос?янами район потроху оживав. В?дкрилися крамниц?, супермаркети та кафе. З початком рос?йського наступу це життя не зупинилося. Але тривога прибрала частину д?тей з дитячих майданчик?в. Батьки поки вол?ють пересид?ти вдома.

"На розвиваюч? заняття теж стали менше ходити. Ми хот?ли п?ти у понед?лок, в?дм?нили заняття, тому що моя дитина була одна", - каже Анастас?я.

В?д будинку Наст? до Липц?в - усього 40 к?лометр?в. ? тут добре чути канонаду, звуки яко? не долинають до ?нших район?в.

"Дуже глухо бува? гупа?, гупа?, гупа? з? сторони к?льцево?, з передм?стя, з Липецького напрямку", - д?литься спостереженнями ж?нка.

Остраху, що Харк?в братимуть, каже Настя, серед ?? знайомих нема?. Та люди уважно стежать за новинами ? пом?ж себе д?ляться занепоко?нням - що як рос?яни п?д?йдуть на в?дстань артпостр?лу до м?ста.

"Ми налякан? ус? 22-м роки, коли були м?шен? з наших будинк?в", - каже Настя.

Та попри все якогось плану “Б” ан? в Наст?, ан? в ?? знайомих нема?.

"Деяк? мамочки, з якими я сп?лкуюся, кажуть - коли п?д?йдуть Гради, короткоствольна (артилер?я - Ред .), будемо подал? ви?жджати в ?нший район, але не з Харкова", - каже вона.

Нов? тимчасов? мешканц? Харкова

Зараз у евакуац?? зад?ян? понад ш?сть десятк?в волонтерських орган?зац?й. М?сто потроху наповню?ться новими тимчасовими мешканцями. Ще к?лька дн?в тому у Харков? залишалися в?льними десь з п’ять сотень м?сць у гуртожитках. У координац?йному гуман?тарному центр? кажуть - за необх?дност? звертатимуться по допомогу з розселенням ? до ?нших областей.

Гуман?тарний центр - сво?р?дний транзитний пункт. Сюди здеб?льшого привозять людей похилого в?ку та маломоб?льних. Тут ?х ре?струють, надають допомогу з ус?м, у чому ? потреба. Система ч?тка та дивовижно в?дпрацьована.

Жодного з прибулих не залишають напризволяще. Б?ля м?сця ре?страц?? - бабуся. ?? щойно напо?ли гарячим ча?м та дали бутерброд ?з сиром. Той труситься у старечих руках. Ж?нка говорить до себе та до ус?х, хто поряд: про обстр?ли та пережитий жах.

?? син просить не ч?пати маму. Вранц? ?х евакуювали з Липц?в на "брон?". На цьому напрямку ситуац?я наст?льки гостра, що м?сцевих евакуюють лише пол?цейськ? та рятувальники.

Розгублен?, перелякан?, з бажанням знову повернутися додому. До центру найб?льше людей прибува? з Вовчансько? та Липецько? громад.

Анатол?я волонтери вихопили просто на вулиц? Вовчанська. Чолов?к не встиг нав?ть заскочити до дому, аби з?брати реч?, коли о десят?й ранку вже був у Харков?.

"Сус?ди вс? ви?хали. Нема н?кого. Я опирався, казав - пуст?ть мене додому, я завтра при?ду. Сказали - н?, н?, н?. Завтра, д?душка, буде п?зно”, - розпов?да? Анатол?й ? дода? - попри шален? обстр?ли хоче додому.

Вальси у центр? Харкова: настав пер?од випускних

А ще у м?ст? настав час вальс?в випускник?в. У соцмережах то тут, то там з’являються фото школяр?в, як? танцюють вранц? на центральн?й площ? та на вулицях Харкова.

Пол?на Шарапа - одна з них. Останн?й м?сяць вона навча?ться у п?дземн?й школ?. Перший в Укра?н? навчальний бункер в?дкрили для школяр?в попри под?? на кордон?, щойно отримали дозв?льн? документи. Зараз тут здеб?льшого молодш? класи та випускники.

Опинившись знову за партою, Пол?на посилено штуд?ю? математику, ?стор?ю та укра?нську л?тературу. Ц? предмети потр?бн? для здобуття профес?? соц?олога.

"Ми тр?шки пережива?мо, - каже Пол?на про новини з прикордоння, - але в мене екзамени, випускний. Для мене це на першому м?сц?. За це я хвилююся набагато б?льше".

М?сцев? осв?тяни кажуть - не ф?ксують в?дтоку д?тей. Ба б?льше - вже назбирали понад 9 сотень заявок на наступний навчальний р?к. П?дземна школа працюватиме у дв? зм?ни.

Начальниця м?сцевого управл?ння осв?ти Олена Збицька ось так коменту? ситуац?ю:

"В?дкриття п?дземно? школи надало духу ? впевненост?, що Харк?в висто?ть".