Копирайт изображения Erich Lepier

Коли п?д час операц?? нейрох?рургу Сьюзан Макк?ннон знадобилась допомога, вона зазирнула в атлас з анатом? ? людини, написаний в середин? XX стол?ття.

Завдяки складним ? дуже детальним зображенням шар?в людського т?ла л?кар Макк?ннон з Вашингтонського ун?верситету в Сент-Лу?с? змогла завершити операц?ю.

?? наст?льною книгою х?рурга ? на перший погляд ц?лком безневинна "Топограф?чна анатом?я людини" Едуарда Пернкопфа.

Книгу вважають найкращим прикладом анатом?чного малюнка в св?т?, оск?льки вона м?стить таку к?льк?сть деталей, яку не зустр?неш в жодн?й под?бн?й прац?.

• "Янгол смерт?": як л?кар-нацист Менгеле уник правосуддя

Ця книга - не для слабкодухих.

Шк?ра, м'язи, сухожилля, нерви, внутр?шн? органи, к?стки зображен? наст?льки яскраво, у таких граф?чних деталях й кольорах, що виглядають реал?стичними.

"Атлас Пернкопфа", як часто називають цю книгу, б?льше не друку?ться, а стар? видання - к?лька том?в - можна продати за тисяч? фунт?в в ?нтернет?.

Однак, попри високу ц?ну, вона - не з тих книжок, як? займають почесне м?сце в б?бл?отец?, як? власники радо демонструють гостям.

Причина проста - "матер?алом" для роботи над нею стали сотн? людей, по-зв?рячому вбит? нацистами.

Критики кажуть, що книга затьмарена ?? темним минулим, а наукова сп?льнота пост?йно дискуту? про порушення норм науково? етики.

Л?кар Макк?ннон розпов?да?, що походження атласу примушу? ?? почуватися н?яково, хоча сама книга - нев?д'?мна частина ?? роботи.

Рабин Джозеф Полак - колишн?й в'язень Голокосту ? професор медичного права - вважа?, що ця книга ? "моральною загадкою", тому що "вийшла ?з справжнього зла, але може бути використана для служ?ння добру".

Над анатом?чним атласом в?домий нацист Пернкопф працював понад 20 рок?в. А сво?ю блискучою академ?чною кар'?рою в Австр?? в?н завдячу? п?дтримц? парт?? Адольфа Г?тлера.

Його колеги описували його як "затятого" нац?онал-соц?ал?ста, котрий з 1938 року носив нацистську форму.

Зайнявши посаду декана медичного факультету В?денського ун?верситету, Едуард Пернкопф зв?льнив вс?х ?вре?в, серед яких були лауреати Нобел?всько? прем??.

У 1939 роц? вийшло нове розпорядження Третього рейху - т?ла вс?х страчених в концтаборах мали бути негайно доправлен? до найближчого анатом?чного в?дд?лу для наукових досл?джень ? навчання.

Австр?йський анатом працював по 18 годин на день: розтинав трупи, а команда художник?в у найдр?бн?ших деталях замальовувала те, що бачила, створюючи ?люстрац?? до його книги. ?нод? зали анатом?чного театру були наст?льки переповнен?, що страти доводилося в?дкладати.

За словами доктора Саб?ни Х?льдебрандт з Гарвардсько? медично? школи, щонайменше половина з 800 зображень в атлас? - частини т?ла, що належали пол?тичним в'язням.

Перше видання 1937 року м?стило п?дписи ?люстратор?в Ер?ха Леп'? та Карла Ендтрессера з? свастикою ? так званою "блискавкою" загон?в СС.

Нав?ть з двотомного англомовного прим?рника 1964 року не прибрали ориг?нальн? п?дписи ?з нацистською символ?кою. ? лише у наступних виданнях ?? заретушували.

Тисяч? прим?рник?в атласу були перекладен? багатьма мовами ? продан? по всьому св?ту. Вступ до книги розпов?да? про "неймов?рно достов?рн? зображення найвищого художнього р?вня ... ", уникаючи згадок про ?хн? криваве минуле.

Лише у 90-х роках студенти та вчен? почали розпитувати: хто були т? люди, зображен? в атлас?.

Книгу припинили друкувати лише у 1994 роц?.

Корол?вський коледж х?рург?в стверджу?, що у Велик?й Британ?? атлас не використовують, ?диний виняток - б?бл?отеки, де в?н збер?га?ться в ?сторичних ц?лях.

Однак, недавн? досл?дження, проведене серед нейрох?рург?в, показало, що 59% л?кар?в знають про атлас Пернкопфа ? 13% використовують його.

На запитання, чи стало морально складн?ше користуватися книгою, п?сля того, як вони д?зналися про ?? ?стор?ю, 69% в?дпов?ли негативно, 15% - ствердно, 17% не змогли в?дпов?сти.

Л?кар Макк?ннон каже, що атлас ма? дуже високий р?вень, ? будь-яка ?нша книга нав?ть не наближа?ться до нього, - наст?льки детально ? точно там описана анатом?чна будова людини.

"В?н допомага? мен? знайти конкретний нерв п?д час операц?й. Через наше т?ло проходить величезна ?х к?льк?сть ? самост?йно знайти необх?дний бува? дуже проблематично".

Л?кар запевня?, що вс? причетн? до операц?? знають про темне походження книги.

"Коли я д?зналась про страшне минуле цього атласу, почала збер?гати його у сво?й особист?й шафц? в операц?йн?й", - каже вона.

Минулого року рабин Полак ? медичний ?сторик ? псих?атр Майкл Грод?н п?дготували наукову допов?дь про те, наск?льки етично використовувати атлас в ?зра?л?.

Виявилося, що уряд кра?ни не проти книги Пенкропфа, якщо вона служитиме порятунку людських житт?в. А також за умови, що ?? походження й ?стор?я будуть оприлюднен?, щоб вшанувати пам'ять тих, кого по-зв?рячому закатували заради ?? написання.

"В?зьм?ть, наприклад, л?каря Макк?ннон - вона не змогла знайти нерв, а вона найкраща в сво?й сфер?", - пояснив рабин Полак ВВС. - ?й довелося переступити через себе ? все-таки звернутися до атласу Пенкропфа. Його ?люстрац?? допомогли знайти нерв за л?чен? хвилини".

П?сля кап?туляц?? Н?меччини Едварда Пенкропфа зв?льнили з ун?верситету ? заарештували. Три роки в?н перебував у табор? для н?мецьких в?йськовополонених - ? не отримав жодного звинувачення у ско?нн? злочину.

П?сля зв?льнення вчений повернувся до ун?верситету, щоб п?дготувати до випуску трет?й том атласу. Книга побачила св?т 1952 року. Сам Пенкропф помер 1955-го, незадовго до виходу четвертого тому.

За словами викладача анатом?? Саб?ни Х?льдебрандт, нав?ть 60 рок?в по тому атлас залиша?ться одним з найкращих джерел в?зуально? ?нформац?? для анатом?чно? ? х?рург?чно? роботи.

"Деяк? л?кар? звертаються до нього кожного разу, коли ? сумн?ви. В х?рург?? перифер?йно? нервово? системи його взагал? вважають ун?кальним ? незам?нним джерелом ?нформац??", - говорить вона.

"Хоча я особисто не показую сво?м студентам його ?люстрац??, якщо не маю часу розпов?сти сумну ?стор?ю походження книги", - дода? Саб?на.

Б?оетик з Бр?стольського ун?верситету Джонатан Айвз погоджу?ться, що атлас "вража? деталями", але з?псований "жахливим минулим".

"Користування такими плодами, як атлас Пенкропфа, робить нас певною м?рою сп?вучасниками трагед?й, що з ним пов'язан?, - говорить в?н. - Однак, якщо книгу взагал? прибрати з наукового життя, ? ризик, що ми ?? втратимо, а з нею ? нагадування про сумн? стор?нки минулого".

А от для нейрох?рурга Сьюзан Макк?ннон атлас залиша?ться житт?во важливим ?нструментом - нав?ть попри минуле, яке н?коли не забудуть.

"Як х?рург-гуман?ст я вважаю ц?лком нормальним вжити будь-який осв?тн?й ресурс, який, на мою думку, допоможе мен? отримати максимальний результат, - каже вона, - ? саме цього чека? в?д мене м?й пац??нт. Втрата атласу в?дкине х?рург?ю перифер?йно? нервово? системи далеко назад".

Хочете отримувати найважлив?ш? новини в месенджер? П?дписуйтеся на наш Telegram або Viber!