Це вже не перше видання укра?нською мовою цього флорент?йського шедевру доби П?знього Середньов?ччя. Однак воно ? ун?кальне: це “Декамерон” в авторському нев?дредагованому переклад? ? “Декамерон” Миколи Лукаша. Перекладений ним ще 1963 року, тв?р Боккаччо був опубл?кований у видавництв? “Дн?про”, проте з? значними редакторськими правками. Лукашу закидали перекручування авторського тексту та надм?рну його арх?зац?ю та “укра?н?зац?ю”, лаяли за “словечка типу березоль, дзигар?, лучче” ? под?бн?. Тому саме в?дредагований вар?ант перекладу перевидавався ще 6 раз?в, але нарешт? ма?мо ориг?нальну роботу перекладача без купюр та виправлень.
Перекладати “Декамерон” ? справа ой яка кроп?тка. Боккаччове твор?ння ? наст?льки строкатим за тематикою, сюжетом, стил?стикою, що передати це все кодами ?ншо? культури практично неможливо. Сам Лукаш брався за переклад аж трич?. Сум?ш ця склада?ться на в?дсотк?в 80 з народно? м?сько? культури тих час?в з дом?шками рицарсько? л?тератури та антично? риторики. Сюжети “Декамерона” у сво?й б?льшост? мандр?вн?, тобто добре знан? на той час серед м?сько? публ?ки. Боккаччо ж зм?г ?х так майстерно оформити в художню ц?л?сн?сть, що його тв?р став в?дл?ком ново? ?вропейсько? л?тератури поряд ?з “Божественною комед??ю” Данте.
Назва “Декамерон” походить в?д “десяти дн?в”, протягом яких семеро “дам” ? тро? “кавалер?в”, рятуючись в?д пошест? чуми, розпов?дають анекдоти, бувальщини, ?стор?йки про коханц?в, ченц?в, купц?в, пройдисв?т?в, авантюрист?в… Це калейдоскоп людських пристрастей, вагоме м?сце в якому займа? етика сексуальност?, причому д?апазон ? в?д кохання як священного почуття до гротескного “заганяння диявола в пекло”.
От ? уяв?ть, як перекладачу перенести таку стильову пал?тру не площинно, а просторово. Взагал? перекладацьк?й проблем? прид?лено багато уваги в книз?. У науков?й частин? подано укра?нськ? переклади “Декамерона” ще 17 ? 18 стол?ття, ? 1929 року. ? також ? замальовка про “роб?тню майстра” Лукаша в?д Анатоля Перепад?, в чи?му переклад? укра?нц? читають усю французьку класику. Тому завдяки титан?чн?й прац? Миколи Лукаша ма?мо такий майже 900?стор?нковий скарб. ≪Вже хоч як, а нудьги од сього убуде≫, п?дтверджу? ? сам Боккаччо.

Марина Александрович.