Ще в?с?м рок?в тому на стор?нках газети ≪День≫ (№152, 24. 08. 2004) автор опубл?кував статтю про укра?нсько-польську в?йськову вза?мод?ю п?д час В?денсько? ≪битви цив?л?зац?й≫ 1683 року, яка була п?дготовлена за ориг?нальними даними з арх?восховищ Польщ? та висв?тлювала активну участь укра?нц?в у оборон? ?вропи в?д Осман?в. А нещодавно владн? структури дружно? нам кра?ни закликали укра?нську владу до негайного повернення батальних полотен художника н?мецького походження з ?тал?йським пр?звищем Март?но Альтомонте ≪Битва п?д В?днем≫ (1688 р.) та ≪Битва п?д Парканами≫ (1692 р.) з музейних фонд?в Олеського та Золоч?вського замк?в Льв?всько? нац?онально? галере? мистецтв до прим?щення нин? д?ючого в м?стечку Жовкв? Льв?всько? област? римо-католицького костелу св. Лаврент?я. В?дзначимо, що цей собор ? не лише сучасним храмом одн??? з багатьох укра?нських конфес?й та чудовою ренесансною пам’яткою Сх?дно? ?вропи, але й головним костелом короля Реч? Посполито? Яна ??? Собеського, усипальницею в?домих польських шляхетських род?в Жолкевських, Данилович?в та Собеських, а, отже, другим ≪польським Вавелем≫. Саме тут протягом довгого часу збер?галися ун?кальн? батальн? полотна М. Альтомонте. Але де зараз збер?гати ц? чудов? витвори мистецтва ?тал?йсько-н?мецько? школи, що зображено на цих картинах та кого намалював майстер ≪батального≫ пензля як геро?в усп?шно? во?нно? кампан?? 1683 року проти Османсько? ?мпер???

УЧАСТЬ УКРА?НИ У БИТВАХ П?Д В?ДНЕМ ТА ПАРКАНАМИ

12 вересня 2013 року виповниться 330 рок?в в?д часу перемоги ?вропейських коал?ц?йних сил над Османською ?мпер??ю п?д австр?йським В?днем, що, очевидно, широко в?дзначатиметься в Польщ? саме як суто ≪польска перемога≫. В Укра?н? ж, мабуть, об?йдуть святкування цього юв?лею стороною. Хоча у ц?й в?копомн?й для ?сторичних доль багатьох народ?в ?вропи битв? брали участь не лише поляки, але й австр?йц?, н?мц?, хорвати, серби, а також укра?нц?. В?домо, що до складу в?йська Корони Польсько?, яке вл?тку 1683?року вирушило на допомогу австр?йському ?мператору Леопольду ? Габсбургу п?д В?день, влилися не лише сотн? козак?в, а й багато укра?нських шляхтич?в, селян, м?щан та нав?ть священик?в ?з Льв?вщини, Терноп?льщини, Перемишлянщини, Холмщини, Белзчини, Стан?славщини (суч. ?вано-Франк?вщини), Волин?, Под?лля, Ки?вщини й нав?ть Черн?г?вщини. У в?йську Яна ??? Собеського, якого на корол?вський трон обирали не т?льки польськ?, але й укра?нськ? шляхтич?, були не лише римо-католики, а й ун?ати (греко-католики), протестанти ? православн?. Достатньо сказати, що одну з хоругв м?щан та ченц?в з? Львова очолив православний ?пископ Йосиф Шумлянський, який був поранений п?д час В?денсько? битви. Окр?м того, у склад? ?вропейсько? коал?ц?? 12 вересня 1683 року загинув видатний культурний д?яч, православний теолог ?з Серб?? Юр?й Крижанич.

Cх?дн? во?водства Реч? Посполито? завжди вир?знялися в систем? пол?тико-адм?н?стративного под?лу ц??? конфедеративно? кра?ни. Адже тут компактно проживали представники укра?нського етносу на чол? з власною шляхтою. Укра?нськими (?х називали ще ≪руськими≫) во?водствами у адм?н?стративно-територ?альн?й систем? Польсько-Литовсько? держави вважалися так? во?водства: Руське (з центром у Львов?), яке складалося з окремих земель ? Льв?всько? з Жидач?вським пов?том (Жидач?в), Премишльсько? (Перемишль), Саноцько? (Санок), Галицько? (Галич) та Холмсько? (Холм); Ки?вське (Ки?в, пот?м Житомир); Брацлавське (Брацлав, пот?м Володимир); Волинське (Луцьк); Под?льське (Кам’янець-Под?льський, пот?м Льв?в); Черн?г?вське (Черн?г?в, пот?м Овруч) та Белзьке (Белз).

Отже, ≪затяжне≫ в?йсько короля Яна ??? Собеського (а в?н був не т?льки королем Польщ?, але й великим князем Литви та Укра?ни!), зг?дно з ре?страми, що збер?гаються в арх?восховищах Польщ?, складалося з 21 тисяч? жовн?р?в та на 2/3 було набране з р?зних стан?в укра?нських во?водств Реч? Посполито?: ≪крилатих≫ гусар, що походили з укра?нсько? заможно? та середньо? шляхти; аркебузер?в-шляхтич?в з укра?нських во?водств; ≪панцерних≫ к?ннотник?в (середня та др?бна шляхта, козацтво, селянство, м?щанство та дух?вництво) з Укра?ни; ≪волоських≫ к?ннотник?в, до яких входила др?бна укра?нська шляхта та ≪поспольство≫; ≪чужоземних≫ п?хотинц?в, як? головним чином формувалися з колишн?х козак?в, а також селян та м?щан; ≪угорських≫ п?хотинц?в ?з ≪поспольства≫ укра?нських земель; драгун?в, що набиралися головно серед укра?нського селянства. Вже перед самим в?дходом до Австр?? серед селян Зах?дно? Укра?ни було сп?шно набрано 600 вояк?в до п?дрозд?л?в ≪вибранецько?≫ п?хоти. Ще близько 14 тисяч укра?нц?в допомагали жовн?рам у рол? так званих челяд?, пахолк?в та почтових, але не були внесен? до загального ре?стру. А, отже, загалом у В?денському поход? 1683 року брало участь майже 28 тисяч представник?в Укра?ни.

Сп?льно з 55-тисячним в?йськом австр?йц?в та н?мц?в на чол? з князями Карлом V Лотар?нгським, Максим?л?аном ?? Емануелем, Йоганном Георгом ??? полякам та укра?нцям вдалося перемогти 150-тисячну арм?ю Османсько? ?мпер?? на чол? з великим в?зиром Карою Мустафою. Поряд ?з королем Польщ? та великим князем Литви ? Укра?ни Яном ??? Собеським експедиц?йний корпус Реч? Посполито? у В?денськ?й битв? очолили великий коронний гетьман та во?вода Руського во?водства (сучасна Зах?дна Укра?на) Стан?слав Яблоновський, а також великий польний гетьман та во?вода Волинського во?водства Миколай Сенявський. П?д час одн??? з атак ≪крилатих≫ гусар?в на турецьк? позиц?? 12?вересня загинув укра?нський шляхтич, галицький староста Стан?слав Потоцький. А ще одну гусарську хоругву п?д час В?денсько? битви очолював н?хто ?нший, як козацький полковник, старший правобережного В?йська Запорозького й, одночасно, коронний ротм?стр Криштоф Ласко з Ки?вщини. В одн?й ?з хоругв, яку очолював королевич Олександр Собеський, воював колишн?й козак Роман С?рко, син в?домого кошового отамана Запорозько? С?ч? ?вана С?рка.

До складу в?йська Яна ??? Собеського також входило к?лька козацьких сотень ?з Правобережно? Укра?ни, а близько трьох тисяч козак?в-добровольц?в з Л?вобережно? Укра?ни та Запорозько? С?ч? при?дналися до коал?ц?йного австр?йсько-н?мецько-польського в?йська вже п?д час в?двоювання турецько? фортец? Паркани (суч. Штурово у Словаччин?) 9 жовтня 1683 року. Про важлив?сть участ? козацтва у поход? в?йська Реч? Посполито? до В?дня св?дчило те, що нагляд за ≪козацьким набором≫ зд?йснювала дружина короля Мар?я Казимира. Серед укра?нських козак?в, як? билися з турками за В?день 12 вересня 1683 року, на сьогодн? в?дом? ?мена полковника Павла Апостола-Щуровського, сотник?в Чомухи й Потаренка, а також козак?в ? Михайла Мовчана, Кирила Петренка (Петрова), Семена Бута, ?вана Правди, Тарана, Яреми, Логойка, Яковця, Костюшка, ?ванка, Лук?яна, Петра та Микитки. Вс? вони були православними християнами. Ц?каво, що серед оборонц?в В?дня розповсюджувався н?мецькомовний ≪летючий листок≫ ?з парод?йним листом укра?нських козак?в до турецького султана, який виконував роль сво?р?дно? ?деолог?чно? збро? та зм?цнював моральний стан в?денських жител?в.

Отже, як ≪козацька≫, так ? ≪шляхетська≫ Укра?на брала активну участь у боротьб? християнсько? коал?ц?? ?вропейських кра?н проти Османсько? ?мпер?? в останн?х десятир?ччях XVII?стол?ття. Натом?сть Австр?йська ?мпер?я, використавши Р?ч Посполиту, почала нарощувати свою могутн?сть у ?вроп?. П?сля погодження Габсбург?в на розпод?л Укра?нського гетьманату м?ж Р?ччю Посполитою та Рос??ю, зг?дно з В?чним миром 1686 р. (де враховувалося прагнення В?дня та Ватикану втягнути Москву у в?йну з Портою), Австр?я над?йно забезпечила соб? п?вденно-сх?дний фронт боротьби з Османами ? змогла сконцентрувати сво? основн? в?йськов? сили на Дуна? та Балканах. В?йськов? операц?? Варшави та Москви з активною участю укра?нського козацтва в?двол?кали велик? сили Османсько? ?мпер?? та Кримського ханства з Балкан та Угорщини, а тому австр?йц? спромоглися отримати гучн? перемоги над турками п?д Будою 1686 року, Мохачем 1687 року та Зентою 1697?року.

То кому ж належить В?денська та Парканська перемоги та ?сторична пам’ять про них? Очевидно, що не т?льки полякам, а й австр?йцям, н?мцям, ?тал?йцям, сербам, а також великою м?рою укра?нцям. Саме тому на скандально в?домих сьогодн? батальних полотнах М.?Альтомонте поруч ?з польськими жовн?рами зобразив щонайб?льше укра?нських вояк?в, адже вони складали майже 2/3 об’?днаного в?йська Яна ??? Собеського та змогли сп?льно з ?ншими ?вропейцями зупинити експанс?ю Османсько? ?мпер??.

КОМУ ВИГ?ДНИЙ ≪КОНФЛ?КТ ?НТЕРЕС?В≫ М?Ж УКРА?НОЮ ТА ПОЛЬЩЕЮ?

Багатор?чний директор Льв?всько? нац?онально? галере? мистецтв, Герой Укра?ни Борис Григорович Возницький (на жаль, нещодавно загинув у автокатастроф?) не бачив можливост?, так само, як ? нин?шн? кер?вництво галере?, розм?щувати полотна М. Альтомонте в собор? св. Лаврент?я у Жовкв?. Колектив Галере? на чол? з Б.?Возницьким врятував ц? картини в?д знищення у 50-х?? 60-х роках ХХ стол?ття, а прац?вники Галере? були не т?льки головними ?н?ц?аторами, але й одними з виконавц?в ?хньо? реставрац??. У зв’язку з цим дирекц?я Галере? ухвалила справедливе р?шення щодо розм?щення полотен в експозиц?ях Олеського та Золоч?вського замк?в, зг?дно з чинним законодавством Укра?ни у сфер? музейно? справи та профес?йно визначеною культурно-мистецькою доц?льн?стю.

Розм?щення цих полотен в Олеську та Золочев? об?рунтову?ться не т?льки ?сторичними реал?ями, а й незадов?льним станом збереження та незначною к?льк?стю культурних ц?нностей останн?х десятил?ть XVII стол?ття в Укра?н? сьогодн?. Саме в Олеському замку на Льв?вщин? народився король Ян ??? Собеський, який мав не лише польський, а й укра?нський родов?д.

П?сля перемоги у В?денськ?й битв? 12 вересня 1683?року король орган?зував у замку великий зал В?денсько? слави (в ньому розм?щувалися не лише батальн? полотна, а й численн? в?йськов? трофе?: турецька зброя та амун?ц?я, намети тощо), а тому розм?щення тут з 1960-х рок?в полотна М. Альтомонте ≪Битва п?д В?днем≫ ? вмотивованим як з ?сторично?, так ? з культурно-мистецько? точки зору. Значною м?рою це було спричинено тим, що вс? експонати час?в Яна ??? Собеського були вивезен? до Литви, Польщ?, Рос??, Н?меччини та ?нших кра?н св?ту, починаючи з друго? половини XVIII ст., а також п?д час Першо? та Друго? св?тових во?н. З огляду на це, полотно ≪Битва п?д В?днем≫ сьогодн? залиша?ться чи не ?диним (!) ориг?нальним експонатом, який розкрива? в?дв?дувачам музею ≪Олеський замок≫ ?сторичн? в?домост? про добу В?денсько? битви. Протягом понад п?встол?ття ця картина усп?шно експонувалася та продовжу? експонуватися в Олеську, а тому перем?щення його до Жовкви буде малозрозум?лим як для укра?нсько?, так ? для св?тово? сп?льноти. Окр?м того, прим?щення Олеського замку нещодавно спец?ально перебудовувалося для кращого експонування полотна, на що були витрачен? державн? кошти.

Золоч?вський замок також був власн?стю Яна ??? Собеського в останн?й чверт? XVII стол?ття та виконував функц?? його м?н?-резиденц??, в як?й свого часу розм?щувалися картини з в?денсько? тематики, як? п?д час Друго? св?тово? в?йни потрапили до Польщ? та Н?меччини. Саме тому розм?щення в музе? ≪Золоч?вський замок≫ ще одного полотна М. Альтомонте ≪Битва п?д Парканами≫ з одного боку компенсувало б велик? музейн? втрати Укра?ни, а з ?ншого?? в?дтворило б ?сторичний ?нтер’?р замку доби корол?вства Яна ??? Собеського та Паркансько? битви, в як?й брало участь багато вих?дц?в ?з Золоч?вщини. Прим?щення Золоч?вського замку також спец?ально розширювалося для кращого розм?щення полотна, на що витрачалися грош? з державного бюджету.

Римо-католицький собор у Жовкв? ? д?ючим костелом, а, отже, попри запевнення польсько? сторони, не пристосований для збереження, охорони, експонування та щоденного прийняття в?дв?дувач?в-турист?в. А спадщина М. Альтомонте належить усьому народу Укра?ни. З огляду на це передача ?? до одн??? з д?ючих конфес?й (нав?ть на правах депозиту) буде порушувати норми Конституц?? Укра?ни, адже церква в?дд?лена в?д держави, а тому органи влади не зможуть нести в?дпов?дальност? за охорону та збереження даних полотен. Нагада?мо, що вс? музейн? ц?нност? на територ?? Укра?ни належать укра?нському народов? як експонати Музейного фонду Укра?ни. У статт? 15-2 Закону Укра?ни ≪Про музе? та музейну справу≫ написано: ≪Музейн? предмети, музейн? колекц??, музейн? з?брання, в?днесен? до державно? частини Музейного фонду Укра?ни, не п?длягають в?дчуженню, за винятком обм?ну на ?нш? музейн? предмети, музейн? колекц??, музейн? з?брання≫.

Сл?д зазначити, що певна к?льк?сть в?руючих греко-католик?в, православних, протестант?в, мусульман, ?уде?в Укра?ни часто обминають в?дв?дування ≪не сво?х≫ храм?в нав?ть ?з туристичною метою, а показ полотен у ст?нах саме римо-католицького собору, де зображена перемога в?йськ Яна ??? Собеського над мусульманами (турками, татарами, арабами), не буде сприяти м?жконфес?йн?й злагод? в Укра?н? та ображатиме права укра?нських мусульман, в т. ч. одного з кор?нних етнос?в нашо? держави ? кримськотатарського народу. Нагада?мо, що татари Кримського ханства брали активну участь у В?денськ?й битв? на боц? Османсько? ?мпер?? й зазнали поразки.

З огляду на те, що римо-католицьке в?роспов?дання з давн?х час?в було головним у Польськ?й держав? та основною рел?г??ю для польського народу, розм?щення полотен М. Альтомонте в римо-католицькому собор? було виправданим з точки зору пол?тично? влади XVII стол?ття, хоча й певною м?рою вже тод? це принижувало ?нш? конфес?? на укра?нських землях у Польщ?, зокрема ? греко-католицьку та православну. Хоча вищевикладений нами ?сторичний матер?ал переконливо доводить, що експедиц?йний корпус Яна ??? Собеського, який допом?г ?вропейськ?й коал?ц?? перемогти Османську ?мпер?ю п?д В?днем, окр?м поляк?в, складався з вояк?в, що походили з Укра?ни ?Рус?, а оф?церський склад об’?днаного в?йська Реч? Посполито? спов?дував не лише римо-католицьку в?ру, а й ун?атство (греко-католицизм), протестантизм та православ’я.

Однак зараз пол?тична, культурна та конфес?йна ситуац?? в Укра?н?, яка колись була складовою ?сторично? Реч? Посполито?, кардинально зм?нилася у б?к пол?конфес?йност? та рел?г?йно? толерантност?. А тому, на наше переконання, саме в музейних зб?рках Льв?вщини кожен громадянин Укра?ни, Польщ? та ?нших кра?н св?ту, незалежно в?д в?роспов?дання, в будь-який зручний час може спок?йно насолодитися витвором ≪мега≫-батального художнього мистецтва, яке належить до сп?льно? укра?нсько-польсько-н?мецько? культурно? спадщини.

ПРОБЛЕМА РЕСТИТУЦ?? КУЛЬТУРНИХ Ц?ННОСТЕЙ ДОБИ ЯНА ??? СОБЕСЬКОГО

Через укра?нсько-польський ≪конфл?кт ?нтерес?в≫ щодо спадщини М. Альтомонте актуал?зу?ться б?льш глобальна проблема повернення культурних ц?нностей ?з Польщ? до Укра?ни й навпаки. Саме апелювання польсько? сторони до того, що картини ≪Битва п?д В?днем≫ та ≪Битва п?д Парканами≫ повинн? обов’язково повернутися на сво? ?сторичне м?сце, в?дразу ж наштовху? на ц?лком зрозум?ле питання: а чи вс? культурн? ц?нност? у св?т? знаходиться на сво?х ?сторичних м?сцях? Адже тисяч? й тисяч? музейних експонат?в ?з р?зних причин знаходяться не там, де ?х спочатку експонували. А чи нема? в Польщ? тих культурних ц?нностей, у тому числ? й полотен в?домих автор?в, як? потр?бно повернути на сво? м?сця?

В?домо, що культурн? ц?нност? з? Львова до Польщ? почали вивозитися вже п?д час революц?йних под?й 1918?1920 рок?в. Однак найб?льше р?зних ц?нних пам’яток було втрачено в результат? Друго? св?тово? в?йни. Т?льки протягом 1944?1948 рок?в з Укра?ни до Польщ? було вивезено безл?ч пам’яток ?стор?? та культури: ?з з?брань Б?бл?отеки Oссол?нських у Львов? в?д?брали 217 тисяч 540 книжок, 168?тисяч 877 друк?в XIХ ? XX?стол?ть, 41 тисяч 505?стародрук?в XV?XVIII?стол?ть, 7 тисяч 68 рукопис?в, а також картини, малюнки та гравюри, загальною к?льк?стю 2?тисяч? 371 ?з з?брань Б?бл?отеки Павл?ковських ? Музею ?м.?Любомирських. Ус? вони чомусь позиц?онувалися виключно як ≪польськ?≫.

Б?льш?сть ?з цього безц?нного сп?льного укра?нсько-польського спадку сьогодн? перебува? в Польщ?. З фонд?в Льв?всько? державно? картинно? галере? (сучасна Льв?вська нац?ональна галерея мистецтв) до польського м?ста Новий В?сн?ч вивезли п’ять великих скринь ?з 98 картинами видатних ?вропейських художник?в, серед яких три ун?кальн? полотна Яна Матейка ? ≪Любл?нська ун?я≫, ≪Батор?й п?д Псковом≫ та ≪Рейтан у Сейм?≫, картину Рембрандта ≪Автопортрет≫ та ?нш?. 25 липня 1946 року у Варшав? п?д час зас?дання польсько-укра?нсько? ком?с?? у справ? ≪репатр?ац??≫ культурного майна голова укра?нсько? делегац?? В. Пащин пов?домив про вив?з до Польщ? семи вагон?в культурних ц?нностей: близько 140 тисяч позиц?й ц?нних експонат?в, у тому числ? з льв?всько? Галере? та багатьох музе?в Львова.

Ц?каво, що в останн? роки Друго? св?тово? в?йни до Польщ? були вивезен? також ц?нн? храмов? предмети з того ж таки собору св. Лаврент?я у Жовкв?. Сьогодн? польська сторона чомусь не посп?ша? повернути ?х до Укра?ни з м?ст Белжця, Любачева й Тарнова, нав?ть у якост? культурного обм?ну. У собор? св. Лаврент?я довго знаходилися, але пот?м пропали, трофе? з В?денсько? битви, зокрема ≪шати червоного кольору≫ з намету великого в?зира Османсько? ?мпер?? Кара Мустафи. Лише навесн? 1944 року ?з з?брання ?сторичного музею у Львов? до монастиря Камедул?в у Б?лянах п?д Краковом вивезли вантаж?вками 24 величезн? пакунки ?з старовинною збро?ю та ?ншими пам’ятками, як? походили з колишн?х колекц?й Нац?онального музею ?м. Яна III Собеського. У склад? цих колекц?й були козацьк? булави, пернач? та ?нш? реч? суто укра?нського походження.

Отже, необх?дно об’?днати зусилля Укра?ни та Польщ? задля в?дродження сп?льних стор?нок нашо? ?стор??, р?вноправного м?жкультурного д?алогу та реституц?? музейних ц?нностей. Напередодн? святкування 330-? р?чниц? В?денсько? битви в ?вроп? потр?бно також сприяти утворенню на теренах Льв?всько? област? музею або музейно? експозиц?? ≪Укра?на ? Русь у битвах з Османською ?мпер??ю в останн?й чверт? XVII ст.≫, проведенню в?дпов?дно? М?жнародно? науково? конференц??, встановленню мемор?ально? дошки у Львов? на честь участ? укра?нських вояк?в у в?копомних для вс??? ?вропи под?ях, виданню ?сторичних книжок тощо. Адже пам’ять про В?денську та Парканську битви 1683 року належить не т?льки Польщ?, а й Укра?н?, Австр?? та ?ншим кра?нам св?ту.

8 жовтня 2012 року