Льв?в ? справд? ун?кальним м?стом, яке ма? св?й голос та св?й затишок. Хоч народилася я на Терноп?льщин?, дуже люблю Льв?в. Мен? зда?ться, я люблю кожен його кам?нчик. Це м?сто для людей, ? кожен льв?в’янин повинен берегти цю сп?льну ц?нн?сть, а розпочати потр?бно з малого, наприклад, не см?тити. А дал? розвивати цю здатн?сть до загостреного в?дчуття справедливост? ? таким чином провадити безперервну боротьбу з? злом, не мовчати, а знайти спос?б протид??. Бо якщо дивитись на зло ? мовчати ? це назива?ться ганебне мовчання ^[1] .

Музичний Льв?в завжди мав ц?каву ?стор?ю, ц?кавих викладач?в. Це була ? укра?нська осв?та, ? польська ? до 1939 року. Було дуже багато профес?йних укра?нських ? польських викладач?в, ? п?сля в?йни деяк? з них залишились працювати у Львов? ? займатися композиц??ю. Тут сл?д назвати Людкевича, Колессу, Максимовича, Барв?нського, Солтиса. П?сля 1945 року була така ?дея, щоб прислати до Львова викладач?в з ?нших м?ст, серед них при?хали так? профес?онали як Арсен?й Котляревський, Лазар Едельман та ?н. Тому Льв?в був позитивним м?стом у контекст? розвитку музики, ? дос? таким залишився ^[2] .

Тут розбещений натовп празних ?вре?в ? вигнанц?в ц?лого св?ту, ? тут ? майже ?х земля об?тована . Саме вони, спок?йно др?маючи на м?ських бруках, заробляють сво?ю запоб?глив?стю б?льше, н?ж ?нш? купц?. ^[3]

Площа Ринок схожа на алею Д?а?он, ≪Пром?нвестбанк≫ на ?р?нготс, головний корпус Льв?вського ун?верситету ?мен? Франка чимось под?бний на Го?вортс, перон зал?зничного вокзалу ? на платформу 9¾… Мене, мабуть, п?дсв?домо потягнуло перекладати Гарр? Поттера, бо деяк? м?сця у Львов? справд? под?бн? до тих, що слугують тлом до под?й Поттер?ани ^[4] .

Полякам бол?ла втрата сво?? влади, поразка арм??, атмосфера нац?онально? ненависти м?ж ними й м?сцевими укра?нцями була така, що не могло бути над?? на мир ? приязнь… З ?вреями м?сцев? люди теж не надто приятелювали, але це не була активна ворожнеча ? т?льки байдуж?сть. Власне, вс? три народи жили кожний окремим життям, наче ?х под?ляли склян? ст?ни. ^[5] ? спогади про 1940 р?к

Саме у випадку Львова… й музичного життя, в?йна принесла деяк? сприятлив? можливост? до самовияву. Ран?ше, за Польщ?, наш доступ до рад?омовлення був близький до нуля. Те саме можна сказати й про виконавськ? можливост? для симфон?чно? оркестри. Льв?вська оперна сцена укра?нськ?й музиц? була недоступна. Щойно в зм?нених в?йною обставинах, тобто за радянських ? н?мецьких час?в ? обминаючи пол?тичне та сусп?льно-економ?чне становище, в?дкрились деяк? щ?лини в суц?льному мур? обмежень ? заборон… За радянських час?в кожна плат?вка ? кожне сказане слово мусило проходити цензуру. Тепер ми мали в?льну руку у вибор? тем, ?хнього музичного оформлення та словесного висв?тлення. Н?мц? цим просто не ц?кавились… ^[6]

Квартири з туалетом на двор? чи на балкон?. Житло на р?вн? пивниц? з бульбою. Стар? ≪польськ?≫ кахльов? п'?ци. Стар? ≪польськ?≫ вмивальники. Висок? вуличн? водян? колонки з довгими закрученими на к?нц? важелями. Коняч? ≪яблука≫ на брук?вц? п?сля вуйково? ф?ри. Кв?тковий годинник на початку Личак?всько?. Бабц?-≪парашутистки≫. Виставки учн?всько? творчост? у в?тринах на льв?вських проспектах.
…
≪Колгоспники-брехунц?≫. Рад?оприймач ≪Латв?я≫, обшитий жовтою парчею, з назвами столиць на шкал? ? зеленим оком ?ндикатора. Та?мнич? (для власник?в Sony чи JVC) назви: ≪Селга≫, ≪Сп?дола≫, ВЕФ. Зам?сть невтомних ≪дюрасел?в≫ ? батарейки ≪Крона≫. Синьо-червоно-зелена пл?вка на чорно-б?лому телеекран?. В?н?лов? плат?вки ≪на 33 оберти≫. ≪Дн?про≫ та ≪Юп?тер≫. Чеський журнал Melodie. ≪Lato z radjem≫. Radio Luxemburg. Молод?жна студ?я ≪Ритм≫ ?з Варшави. ≪Б?тли≫ на чорно-б?лих фотокоп?ях, куплених у клас? за 30 коп?йок. ≪Ол?йн?≫ портрети з?рок диско на торбинках ?з м?шковини.

Хлопчача в?йна м?ж сус?дн?ми д?льницями. Вуличн? демонстрац?? фанат?в ≪Карпат≫. Танц? п?д В?Ау ≪Газ?≫, ≪Енерго≫ чи ≪Ляп?≫. ≪Барахолка≫ та ≪скупка≫. М?л?цейськ? ≪луноходи≫. Хто бачив, той згада?, хто не застав ? хай пов?рить.

У пор?вняльному есе? про Льв?в ? Ки?в ≪Мала ?нтимна урбан?стика≫ я намагався через одне слово ≪рогуль≫ описати св?й стан розчарування Львовом. Я ж ст?льки зусиль доклав, аби жити у ньому, ? бер?г у св?домост? якийсь св?тлий образ легендарного м?ста, а тут потрапив нарешт? ? ? раптом виявив, що Льв?в переповнений рогулями. Вони й зруйнували це м?сто. ^[8] ? ≪Ти що, з л?су?≫ (≪Жлоболог?я≫)

М?сто Лева перетворю?ться на м?сто Зозул?: намагаються п?дкинути сво? см?ття ?ншим м?стам. ^[9] ? Про см?тт?ву кризу у Львов? .

Не можна д?лити Укра?ну на ≪сх?дняк?в≫ ? ≪зах?дняк?в≫, ≪донецьких≫ ? ≪бандер?вц?в≫. Ми ? ?диними, хоч деяк? ментальн? в?дм?нност? я в?дчуваю. За них страшенно люблю Зах?дну Укра?ну, Льв?в. ^[10]

Сивий Львове! Столице мо?? мр??,
 Еп?центре мо?х радощ?в ? над?й,
 Вибуха? душа, я тебе розум?ю,
 Але Львове, хоч тр?шки мене зрозум?й.
 Я до тебе прийшов ?з захопленням сина
 В?д степ?в, де Славута легенду сну?,
 Щоби серце тво? одчайдушне левине
 Краплю сили вдихнуло у серце мо?.

Я закохався в м?сто Льв?в,
Його довершен?сть казкову…
Не вистачить, напевне, сл?в
Щоб описати все довкола.

Шалений Льв?в, безкрайн? небо.
Такий красивий, давн?й Льв?в…
? надзвичайно мало треба,
Щоб закохатися без сл?в
У цей чар?вний, дивний Льв?в.

Старовинне м?сто Лева
стережуть при брам? леви.
Кам’ян? вони й гриваст?,
в них розкрит? лют? пащ?.
Та ц? леви не страшн? ?
в?рте, д?тки, ви мен?!
М?сто Лева ? загадкове,
побува?мо у Львов?! ^[11]