Американки загалом мало знали про ситуац?ю в СССР. А т?, як? знали, то розум?ли, що то все ≪пазл?тка≫, що засадничо роль ж?нки й надал? зводиться до подв?йного навантаження. ? я завжди п?дкреслювала, що зазначала Кобринська: проблема в тому, що соц?ал?зм не вир?шу? подв?йне навантаження ж?нки. Я завжди подивляла з? сво?х однол?ток в Укра?н?: як вони могли ? добре виглядати, ? працювати, ? займатися до то? м?ри хатою, при тому що ?хн? чолов?ки н?чог?с?нько ?м не помагали ^[1] .

Зовс?м я не думала займатися питанням ж?ночого руху, мен? моя стать не надто заважала. Мене б?льше за фем?н?зм ц?кавили р?зного роду ?нтелектуальн? процеси у Сх?дн?й ?вроп?. До мене звернувся Союз укра?нок Америки, аби я написала коротеньку ?стор?ю ж?нок в Укра?н?. Вони мен? казали, що дадуть вс? матер?али, я т?льки мусила би писати. [...] З то? заплановано? коротко? книжечки, яка мала роздаватися Союзом укра?нок на м?жнародних ж?ночих з’?здах, з то? книжечки виросла дуже велика книжка Feminists Despite Themselves: Women in Ukranian Community Life, 1884?1939 у 1988 роц? ^[1] .

?стор?? Укра?ни як предмету я н?коли не вивчала. Моя вища осв?та в?дбувалася, коли стар? академ?чн? норми починали перетинатися з новими п?дходами, особливо в ?сторичних темах. Я вивчала р?зн? гуман?тарн? науки ? завжди питала себе ? а де ж тут Укра?на? Для мене Укра?на завжди була в ?вроп?, у св?т?, у кожному предмет?. ?? треба було т?льки найти, побачити по?днання, в?дм?нност?, п?дходи ^[2] .

Мен? виглядало, що поширення ?нформац?й про Укра?ну було б?льше на час? для нас як боротьба за поширення ж?ночих прав у США. Я за одним ? другим, але на практиц? таки доводиться ставити одне перед другим ^[1] .

Мен? фем?н?зм ? то ? людськ? права для одно? групи людей, яка не мала повноц?нного доступу до розум?ння ? практикування людських прав. То була занадто широка деф?н?ц?я, щоби бути членкинею наймасов?шо? американсько? ж?ночо? орган?зац?? NOW (National Organization for Women), яка спов?дувала активн?ший курс д?й ^[1] .

Ми мусили робити масов? протести в 1950-х роках, як наш? батьки в тридцятих. Просто треба було сказати, що ? щось такого як Укра?на . Тому що нам казали, що ми не укра?нц?, бо нема? Укра?ни. Я ще дос? т?шуся, коли бачу слово ≪Укра?на≫ Як я була малою, щось такого як Укра?на не було. У словнику не було, в енциклопед?? була як частина Рос??. То при?зд укра?нських поет?в тут до Колумб?йського ун?верситету, наприклад Драча , Павличка , ? то було велике д?ло ^[1] .

М?й ?сторичний кур?кулюм в?те був таким: спочатку я займалася кирило-метод??вським братством, п?зн?ше писала про 1948 р?к у Сх?дн?й Галичин?, за що здобула ма??стерку п?д Оскаром Гал?цьким, п?зн?ше писала про революц?ю та Директор?ю, а остаточно почала працювати над рос?йською ?стор??ю ? розвитком рос?йського л?берал?зму, чи, точн?ше, його в?дсутн?стю. В той час також розглядала можлив?сть редагування частини переписки В’ячеслава Липинського з укра?нськими д?ячами. Отже це була ?нтелектуальна ?стор?я ? перетин пол?тики , ф?лософ?? , рел?г?? ^[2] .

Я дивилася на ту книжку, правду кажучи, б?льше як на заокруглення ?стор?? Укра?ни , латання найб?льшо? б?ло? плями, вписання ж?нок в укра?нський ?сторичний дискурс. Та книжку сприйняли в Укра?н? в суто ж?ночому ракурс? ? як ?стор?ю ж?нок в Укра?н?, а не ?стор?ю Укра?ни з ж?нками, ? в Укра?н? найб?льше нею зац?кавилися ж?нки, а не ?сторики. Поза Укра?ною, одначе, книжка зац?кавила читач?в як розгляд витворення ж?ночих рух?в у сусп?льствах, як? не мають пол?тичних прав, як? не мають суверенност? ^[1] . ? про книгу "Feminists Despite Themselves: Women in Ukranian Community Life, 1884?1939"

Я особисто взагал? боюся ?деолог?й, бо кожне припущення абсолютно? правди, визнання будь-яко? секулярно? в?ри веде до спрощення то? в?ри. ? потому то т?льки в?дчужу? людей. Так що я завжди казала, що моя головна функц?я як професорки ?стор?? ? це ускладнювати людям життя, щоб людина св?домо розум?ла сво? погляди ? знала ?хн? обмеження, а не т?льки позитиви. Що мен? самозрозум?ле, таке воно не для вс?х ^[1] .

Дехто сприйма? сво? ?ендерн? рол? як дан?сть, ?нш? носяться з нац?ональною ?дентичн?стю . Нац?ю та ж?нку можна редукувати до ?диного визначення лише в тих сусп?льствах, де ?ндив?да розглядають виключно як частину ч?тко структурованого ц?лого. Розвинут? сп?льноти складаються з р?зноман?тних ?ндив?д?в та груп ?ндив?д?в, як? пост?йно зм?нюються, вза?мод?ють ? вза?модоповнюються, утворюючи ?дине динам?чне ц?ле ^[3] .

У розвинених сусп?льствах особ? притаманно багато ?дентичностей, вона гра? багато ролей. Якщо сусп?льство в?дкрите, тобто ?ндив?д може бути самим собою, ? сусп?льн? рол? доповнюють одна одну ? не конфл?ктують ?з сусп?льством. Натом?сть, у сусп?льств? ?з ч?тко стратиф?кованими функц?ями ? жорстко визначеними для кожно? особи ролями, ?ндив?д не може повн?стю розкрити св?й потенц?ал, бо таке сусп?льство детерм?ну? його функц?ю, ? не допуска? ?нших шлях?в поза собою ^[3] .

Сов?ти боялися укра?нського нац?онал?зму, який вони ототожнювали з необмеженою опозиц??ю до свого режиму. Фем?н?зм вони вважали зах?дною примхою, не вартою особливо? уваги. ?ендер ? радше сусп?льну категор?ю, ан?ж б?олог?чну характеристику в?дм?нности м?ж статями, ? просто ??норували як несум?сну ?з сов?цьким сусп?льством форму ^[3] .

Перетворення патр?отичного нац?онал?зму в деструктивн? ?нте?ральн? рухи призводить до в?йн, утиск?в та ?еноциду. ??норування здорового нац?онал?зму завжди призводить до дез?нте?рац?? ?мпер?й. Сов?цький Союз ? ще один приклад д?? цього загального правила ^[3] .

Сам?сть ? це небезпечний терм?н ? водночас багатозначний ? такий, що виража? ран?ше впроваджену чи й не?снуючу категор?ю ? ? так само неозначений, як ? вс? ?нш? концептуальн? категор??, вза?мопов’язан? м?ж собою. Будь-яке приховане або в?дкрите гноблення ж?нок створю? ? закр?плю? умови, як? не стимулюють розвиток в?дкритого сусп?льства, котре буде ? зможе ефективно протистояти шов?н?стичним ? тотал?тарним режимам ^[3] .

Сусп?льства з пасивним населенням, в яких ?ндив?дууми не усв?домлюють власно? ?дентичности в пол?тичн?й, соц?альн?й та культурн?й сферах, б?льш схильн? п?ддаватися авторитарним режимам, н?ж сусп?льства, в яких ?ндив?дуальна ?н?ц?атива ма? широк? можливост? для розвитку ^[3] .

Фем?н?стична теор?я виходить за меж? проникнення персонального в пол?тичне, бо м?стить також концепц?ю яко?сь сп?льноти ? сукупности особистостей, чи безпосереднього оточення, а також пол?тичне буття, ф?зичний всесв?т, етичн? норми та абсолют. Сусп?льне входить у приватне, незважаючи на под?л понять. Коли ж?нки визначають самих себе, вони розширюють розум?ння св?ту ? тому не можуть бути в?докремленими в?д нього ^[3] .

Нац?онал?зм як неправильно використана теор?я ? небезпечний, як орган?зац?йний принцип ? корисний, ? центральний ? як ?нструмент для розум?ння пол?тично? та соц?ально? реальности. Те саме стосу?ться ? фем?н?зму ^[3] .

Половина Укра?ни ще сама себе не зна?, ?нша половина ? чолов?ки ? вважають, що ж?нки вже сказали все, що мали сказати. Рос?яни та поляки не розум?ють, чому укра?нц?, коли мають шанс, не стають частиною б?льшо? дом?нантно? групи. В такому ж стил? багато чолов?к?в ? деяк? ж?нки не усв?домлюють, що без автентичного голосу вс?х ?ндив?дуум?в Укра?на не буде ц?л?сною ^[3] .

...чому б?лим по б?лому? Одна з найвишукан?ших форм вишивки в Укра?н? ? гладь б?лими нитками по б?лому полотну, та й ще з вир?зуванням. Треба добре придивитись, щоб розглед?ти це мистецтво , побачити б?лий в?зерунок довкола витятого простору.
Такою ? ? роль ж?нки в укра?нському громадському житт? й ?стор?? Укра?ни ? треба уважно придивитись, щоб осягнути цю част?ше осп?вану, н?ж вивчену ≪берегиню≫, щоб зрозум?ти: вир?зування окреслю? прост?р, а не його в?дсутн?сть, ? брак в?домостей про ж?нок не означа?, що ж?нок не було. Про них просто не писали ^[4] .

В Укра?н? поглибилось розум?ння сусп?льних та психолог?чних процес?в людства, зм?нилось багато у сприйманн? рол? статей, зм?нився тон ? р?вень обговорення м?сця ж?нок в сусп?льств?. Предмет досл?джень розширю?ться, нав?ть формуються р?зн? галуз? ж?ночих студ?й в Укра?н?.
Написано десятки нових книг про ж?нок Укра?ни, дехто нав?ть захистив науков? прац? на цю тему ^[4] .

В пер?од, коли роль Укра?ни на м?жнародн?й арен? була обмежена майже до не?снування, укра?нки в Америц? мали доступ до м?жнародних ж?ночих орган?зац?й. Там вони в?дчули брак книжки, яка б ?нформувала читач?в про те, що таке Укра?на ? яку роль в?д?грали ж?нки в ?? ?стор?? ^[4] .

Щоб не бути останн?м нев?гласом, я прийняла запрошення декана та погодилась провести сем?нар з ?стор?? ж?ночого руху в ?вроп?. Це дало мен? конкретний стимул ув?йти в галузь ж?ночих студ?й ^[4] .

Я зрозум?ла що ж?ночого питання як такого нема?. ? нерозв’язан? проблеми вс??? громади ? праця поза домом, оп?ка над д?тьми, охорона здоров’я, осв?та, побутов? справи, житло, харчування,? як? ми звикли називати ж?ночими, бо ж?нкам доводилося ними займатися.
Але й не можна зводити ?стор?ю ж?нок до фем?н?зму чи нав?ть до загального намагання ж?нок здобути р?вноправн?сть, бо це аж н?як не вичерпу? зм?сту ?х життя ^[4] .

Я почала вивчати р?зновиди фем?н?зму, альтернативн? п?дходи до ?стор?? ж?ночого руху в ?вроп? та Америц?, що законом?рно привело до зац?кавлення новими аспектами ?стор?? сусп?льства; мен? довелось користуватися джерельними матер?алами, як? висв?тлювали сп?вв?дношення ?деолог?й та особистого життя, ставлення сусп?льства до смерт?, народження, способу життя с?м’? ^[4] .

Я знала, що без п?д?рунтя, без повного розум?ння ?сторичного тла та громад, у яких ж?нки працювали, неможливо буде охопити ?стор?ю ж?ночого руху в Укра?н? ^[4] .

Я хот?ла дов?датися, що ж?нки писали про себе, як вони дивились на сво? орган?зац??, на свою працю, врешт?, я хот?ла дов?датися, що ж?нки думали про фем?н?зм. Я хот?ла знати, яке м?сце вони в?дводили соб? в загальному рус? ж?ночо? емансипац?? ^[4] .

У працях та мемуарах з ?стор?? Укра?ни майже нема? ж?нок. У книжках ?з будь-яким ?деолог?чним забарвленням поодинок? ж?нки постають як геро?н? руху, про який ?деться. Вони представлен? без власного ≪я≫ ? без будь-яких зац?кавлень у ж?ночому рус? ^[4] .

Громадська думка часто обвинувачу? ? оборонц?в нац?ональних прав, ? борц?в за права ж?нок в екслюзивност?, его?зм? й короткозорост?, хоча, врешт?-решт, обидва ц? рухи д?ють в?д ?мен? загального права ^[4] .

Ж?нки як? беруть участь у нац?онально-визвольн?й боротьб?, силою обставин, проявами дискрим?нац?? у власному середовищ? все ж таки згодом змушен? ц?кавитися боротьбою за р?вн? права. Цей аспект ?хньо? д?яльност? звичайно не потрапля? в аннали визвольно? боротьби поодиноких народ?в ^[4] .