Пропр??тарне програмне забезпечення

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
(Перенаправлено з Proprietary software )
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

Власницьке програмне забезпечення , або Пропр??тарне програмне забезпечення [1] [2] , (в?д англ. proprietary software ) ? це програмне забезпечення , на яке збер?гаються як немайнов? , так ? майнов? авторськ? права [3] . Отримавши або придбавши таке програмне забезпечення, користувач отриму? обмежен? права користування ним: може бути заборонено або закрито доступ до коду (вивчення), внесення зм?н, тиражування, розповсюдження та перепродаж [4] . Програмне забезпечення вважа?ться власницьким або закритим , якщо наявне хоча б одне з перел?чених обмежень.

Найчаст?ше основним методом захисту майнових прав на власницьке ПЗ, поза л?ценз?йною угодою, власник обира? закриття початкового коду , захищаючи св?й продукт в?д модиф?кац?? ? вбудовуючи системи обмеження користування через авторизац?ю . Таке програмне забезпечення назива?ться закритим . Проте, код власницького продукту може бути й в?дкритим, але власник може обмежити права користувача умовами л?ценз??.

Власницьке програмне забезпечення та комерц?йне програмне забезпечення не ? синон?мами ? власницьким може бути й безплатне (тобто, некомерц?йне) програмне забезпечення.

На противагу власницькому ПЗ ?сну? в?льне програмне забезпечення , автори й власники якого дозволяють вивчати, модиф?кувати й поширювати зм?нений продукт. Саме визначення власницького програмного забезпечення виникло в результат? д?яльност? громадського руху в?льного програмного забезпечення (представленого Фондом в?льного програмного забезпечення та ?ншими орган?зац?ями) ? осмислення умов свободи користування програмами. Визначенням власницького програмного забезпечення ? не нев?дпов?дн?сть хоча б одн?й з базових умов в?льного програмного забезпечення. Сама назва власницьке ПЗ п?дкреслю? визначальне значення власника у способ? використання й можливостях розвитку цього програмного забезпечення.

?стор?я [ ред. | ред. код ]

До к?нця 1960-х комп'ютери ? велик? й дорог? мейнфрейми у спец?альних прим?щеннях з кондиц?онуванням ? постачалися радше на умовах л?зингу , н?ж на основ? продажу [5] [6] . Серв?с ? все доступне програмне забезпечення до 1969 року виробник зазвичай постачав без окремо? оплати. Як правило, програми надавалися разом з початковими текстами й користувач? мали можлив?сть розвивати програмне забезпечення.

1969 року IBM зд?йснила зм?ни в ?ндустр??: почала стягувати окрему платню за програмне забезпечення та серв?с для мейнфрей?в ? припинила постачати тексти програм [7] .

Терм?н ≪власницьке програмне забезпечення≫ було запроваджено Фондом в?льного ПЗ для визначення програмного забезпечення, яке з позиц?? Фонду не ? в?льним або нап?вв?льним [8] . Слова англ. proprietary software позначають програмне забезпечення, яке ма? власника, що зд?йсню? контроль над цим програмним забезпеченням. Таким чином, цей терм?н може бути вжитий щодо всього програмного забезпечення, яка не перебува? у громадському використанн?. Проте слово proprietary ?нод? використову?ться в реклам? як ≪волод?ння монопольними правами на що-небудь≫. Так ? Фонд в?льного програмного забезпечення використову? терм?н для вид?лення того, що власник ? основним фактором, в контраст? з в?льним ПЗ, де цим фактором ? свобода комп'ютерних користувач?в.

Нап?вв?льне програмне забезпечення [ ред. | ред. код ]

Нев?льне ПЗ, яке дозволя? практично необмежене використання, поширення й зм?ну (зокрема, й поширенням зм?нених верс?й) з некомерц?йною метою, Фонд в?льного ПЗ ран?ше називав нап?вв?льним [8] . Як ? Open Source Initiative ? Debian , Фонд в?льного ПЗ вважав ц? умови неприйнятними для в?льного ПЗ, але в?др?зняв нап?вв?льне ПЗ в?д власницького. ≪Власницьке ПЗ≫ ? ≪нап?вв?льне ПЗ≫ разом називалися ≪закритим≫. П?зн?ше FSF в?дмовився в?д поняття ≪нап?вв?льного ПЗ≫, ? почав використовувати терм?н ≪власницьке ПЗ≫ для всього нев?льного ПЗ [8] .

Правове регулювання [ ред. | ред. код ]

Правова охорона [ ред. | ред. код ]

Правова охорона комп'ютерних програм можлива за двома р?зними правовими режимами [9] [ неавторитетне джерело ] : режимом, що застосову?ться до л?тературних твор?в ? режимом, що застосову?ться до патент?в. У першому випадку програма ?дентиф?ку?ться за текстом коду, у другому ? за критер?ями патентоспроможност?, як? застосовуються для винаход?в (тобто потр?бно довести ≪?нновац?йн?сть≫, ≪ориг?нальн?сть≫ та ≪неочевидн?сть≫, а також можлив?сть вир?шення ?снуючо? техн?чно? проблеми й комерц?йну придатн?сть).

Правова охорона комп'ютерних програм заснову?ться на положеннях сукупност? м?жнародних угод та конвенц?й (як то Паризька, Бернська, Римська конвенц?? ? Вашингтонський догов?р). Вт?м, майже вс? вони в той чи ?нш?й спос?б [10] ?нкорпорован? в текст? угоди ТР?ПС , яка адм?н?стру?ться Св?товою орган?зац??ю торг?вл? . Угода ТР?ПС зазнача?, що комп'ютерн? програми охороняються ≪под?бно до охорони, що нада?ться л?тературним творам за Бернською конвенц??ю (1971)≫. Ут?м, на практиц? все част?ше застосову?ться другий режим охорони пропр??тарного цифрового контенту у вигляд? патенту (ст. 27 ТР?ПС).

Правов? обмеження [ ред. | ред. код ]

Правов? обмеження для з'ясування статусу програмного забезпечення ? визначальними. Вони м?стяться у л?ценз?ях на його використання.

?сну? велика к?льк?сть р?зних б?знес-моделей, ? компан??, що займаються розробкою власницького програмного забезпечення, складають власн? л?ценз?йн? угоди в?дпов?дно до них. Наприклад, довол? часто л?ценз?? на власницьке ПЗ м?стять так? заборони:

Обмеження на комерц?йне використання
?сну? багато програмних продукт?в, як? дозволяють безплатне використання з некомерц?йною метою для приватних ос?б, для медичних та навчальних заклад?в, для некомерц?йних орган?зац?й тощо, однак вони вимагають оплати в раз? використання програмного продукту з метою отримання прибутку. Таке програмне забезпечення дуже популярне й широко використову?ться, а за рахунок сво?? безплатност? ма? гарну техн?чну п?дтримку з боку фах?вц?в, у яких в?дсутня необх?дн?сть додаткових витрат на навчання
Обмеження на розповсюдження
Цей вид обмежень супроводжу? зазвичай велик? програмн? проекти, коли правовласник вимага? оплати за кожну коп?ю програми. Забороня?ться в?дтворення та розповсюдження програми та окремих частин програмного забезпечення. Зазвичай з таким обмеженням використовуються програмн? продукти, ор??нтован? на вузький ≪профес?йний≫ сегмент ринку або у програмному забезпеченн?, потр?бному великому числу користувач?в. Прикладом може служити пакет програм Adobe Creative Suite або операц?йна система Microsoft Windows .
Прив'язка до апаратно? чи програмно? платформи
Власник забороня? використовувати сво? програми, як? можуть нав?ть бути в?дкрит?, поза сво?ю апаратною чи програмною платформою. Така б?знес модель типова для монопол?ст?в, таких як Microsoft чи Apple
Встановлення ПЗ б?льш, н?ж на одному комп'ютер?
Дозволя?ться лише створення одн??? резервно? коп?? на випадок втрати, пошкодження чи непридатност? придбаного прим?рника [11] ;
Обмеження на модиф?кац?ю
Цей вид обмеження використову?ться як правило в програмних пакетах ?з закритим кодом ? може забороняти або обмежувати будь-яку модиф?кац?ю програмного коду, дизасемблювати ? декомп?лювати, забороня?ться реверсний ?нжен?ринг ? вивчення коду програмного забезпечення . Деяк? виробники дозволяють партнерам вивчати початковий код для ефективно? побудови сво?х застосунк?в на його основ?, але забороняють вносити зм?ни у св?й код.

Правов? засоби обмеження можуть включати в себе комерц?йну та?мницю , авторське право ? патенти .

Техн?чн? засоби обмежень [ ред. | ред. код ]

Досить часто правов? обмеження доповнюються в?дпов?дними техн?чними засобами. Найб?льш розповсюджене явище ? в?дсутн?сть початкового коду ПЗ , надання лише машинно-зчитуванних верс?й програм. Саме в?дсутн?сть початкових код?в здеб?льшого була визначальною рисою власницького ПЗ. Однак сучасне тлумачення терм?ну виходить не лише з наявност? (чи в?дсутност?) код?в, а врахову? низку характеристик ПЗ для визначення його належност? до категор?? в?льного чи власницького ПЗ [12] [13] .

Доступ до закритого коду зазвичай мають сп?вроб?тники компан??-розробника, але можуть застосовуватися й гнучк?ш? умови обмеження доступу, в яких надання початкового коду дозволено партнерам компан??, техн?чним аудиторам або ?ншим особам в?дпов?дно до пол?тики компан??.

Закрит?сть коду дозволя? власников? програмного забезпечення встановлювати ?нш? техн?чно засоби захисту свого продукту, наприклад

  • користувач ма? на початку пройти авторизац?ю, вв?вши активац?йний ключ;
  • програмний продукт може бути прив'язаним до комп'ютера, заф?ксувавши певн? апаратн? характеристики машини, або супроводжу?ться апаратним ключем;
  • функц?онування програми може в?дстежуватися через мережу ?нтернет;
  • програма може мати обмеження користування в час?, коли користування продуктом дозволя?ться за умови проплати за новий терм?н використання, або ж нада?ться випробувальний час для користування.

Особливост? роботи з власницьким програмним забезпеченням [ ред. | ред. код ]

Власницьк? формати файл?в ? протоколи [ ред. | ред. код ]

Часто власницьке програмне забезпечення збер?га? сво? дан? у файлах з власницькими форматами ? обм?ню?ться даними через власницьк? протоколи, як? контролюються виробником. Б?льш?сть власницьких формат?в ? протокол?в ? секретом ? несум?сн? з ?ншим програмним забезпеченням. ?хн? використання може бути заборонене чи обмежене комерц?йною та?мницею й патентними правами.

Власницький програмний ?нтерфейс [ ред. | ред. код ]

Прикладн? програмн? ?нтерфейси (API) власницьких застосунк?в ? це зас?б вза?мод?? з програмними б?бл?отеками , "специф?чний для пристрою, або част?ше л?н?йки пристро?в конкретного виробника". [14] Мотивом використання власницького API може бути бажання виробника заперти споживача на соб? або через нездатн?сть стандартного API п?дтримати функц?ональн?сть пристрою. [14]

?вропейська ком?с?я у сво?му р?шенн? в?д 24 березня 2004 щодо б?знесово? практики Microsoft , [15] послалася, у параграф? 463, на генерального менеджера Microsoft з розробок на C++ Аарона Конторера ( англ. Aaron Contorer ), який стверджував 21 лютого 1997 у внутр?шньому лист? Microsoft для Б?лла ?ейтса :

Windows API наст?льки поширений, глибокий ? функц?ональний, що б?льш?сть незалежних виробник?в мають бути божев?льними, щоб не застосовувати його. ? в?н наст?льки глибоко вбудований у початковий код багатьох Windows-застосунк?в, що перех?д на ?ншу операц?йну систему коштуватиме ?м дуже дорого.
Ориг?нальний текст (англ.)
The Windows API is so broad, so deep, and so functional that most ISVs would be crazy not to use it. And it is so deeply embedded in the source code of many Windows apps that there is a huge switching cost to using a different operating system instead.

Ранн? верс?? iPhone SDK покривалися неопубл?кованою угодою. Ця угода забороняла незалежним виробникам обговорювати вм?ст ?нтерфейс?в. Apple зупинила д?ю ц??? угоди у жовтн? 2008 [16] .

Замикання на одному виробников? [ ред. | ред. код ]

Залежн?сть в?д майбутн?х верс?й ? оновлень власницького програмного забезпечення замика? споживача на одного постачальника , що веде до монопольного становища . [17]

Обмеження конкретними апаратними конф?гурац?ями [ ред. | ред. код ]

Власницьке програмне забезпечення може також м?стити умови, що обмежу? його використання лише на певному набор? апаратного забезпечення . Apple використову? таку л?ценз?йну модель для Mac OS X , ця операц?йна система обмежена виключно апаратурою в?д Apple , ? л?ценз?йно, ? низкою конструктивних р?шень. Така л?ценз?йна модель п?дтверджена Апеляц?йним судом США [18] .

Покинуте власниками програмне забезпечення [ ред. | ред. код ]

Докладн?ше: Abandonware

Власницьке програмне забезпечення, яке власник припинив продавати ? яке використову?ться без дозволу, назива?ться abandonware , до нього може бути долучений початковий код . Деяке abandonware ма? початковий код, опубл?кований автором або власником у сусп?льне надбання , ? тому воно ста? в?льним програмним забезпеченням ? переста? бути власницьким.

Якщо власник програмного пакету припиня? ?снування, або вир?шу? припинити чи обмежити виробництво або п?дтримку власницького програмного пакету, отримувач? та користувач? можуть втратити ресурс, якщо в програмах виникнуть проблеми. Власник може втратити здатн?сть покращити та п?дтримувати сво? програмне забезпечення через б?знесов? проблеми. [19] Якщо не знайдеться ?нший виробник, який п?дтримуватиме пакет, то припинення п?дтримки ? оновлень може спонукати користувача м?грувати або до конкуруючих систем з довшим циклом п?дтримки, або перейти на р?шення, заснован? на в?льному програмному забезпеченн?. [20]

Виноски [ ред. | ред. код ]

  1. ↑ Тлумачний словник з ?нформатики / Г.Г. П?вняк, Б.С. Бусиг?н, М.М. Д?в?з?нюк та ?н. ? Д., Нац. г?рнич. ун-т, 2010. ? С. 495
  2. ↑ М?жнародний союз електрозв’язку; переклад - Юр?й Пероганич (23 листопада 2006). Словник терм?н?в . Всесв?тн?й сам?т з питань ?нформац?йного сусп?льства. П?дсумков? документи . с. 84. Арх?в ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 31 с?чня 2011 .
  3. ↑ Плескач В. Л. (2008). ?нтелектуальна власн?сть як джерело кап?талу п?дпри?мств ( PDF ) . Науков? прац? НДФ?. Зб?рник наукових праць. Випуск 2 (43) (2008) . НДФ?; Нац?ональна б?бл?отека Укра?ни ?мен? В.?. Вернадського. с. 142. Арх?в (PDF) ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 31 грудня 2010 .
  4. ↑ Проект Закону про використання В?дкритих ? В?льних форм ?нтелектуально? власност?, В?дкритих формат?в даних та В?дкритого (В?льного) програмного забезпечення в державних установах ? державному сектор? економ?ки . Ukrainian Association of developers and users of Free and Open Source Software. 1 грудня 2005. Стаття 1. пп.8, 26. Арх?в ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 22 с?чня 2011 .
  5. ↑ Paul E.Ceruzzi (2003). A history of modern computing . MIT Press . с. 128. ISBN   0-262-53203-4 . Although IBM agreed to sell its machines as part of a Consent Decree effective January 1956, leasing continued to be its preferred way of doing business {{ cite book }} : |access-date= вимага? |url= ( дов?дка )
  6. ↑ History of Leasing . leasegenie.com. Арх?в ориг?налу за 11 кв?тня 2008 . Процитовано 12 листопада 2010 . In the 1960s, IBM and Xerox recognized that substantial sums could be made from the financing of their equipment. The leasing of computers and office equipment that occurred then was a significant contribution to leasings growth, since many companies were exposed to equipment leasing for the first time when they leased such equipment
  7. ↑ http://www-03.ibm.com/ibm/history/history/decade_1960.html . IBM . Арх?в ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 12 листопада 2010 . Rather than offer hardware, services and software exclusively in packages, marketers "unbundled" the components and offered them for sale individually. Unbundling gave birth to the multibillion-dollar software and services industries, of which IBM is today a world leader
  8. ↑ а б в Categories of Free and Non-Free Software (англ?йською) . Free Software Foundation . 24-10-2008. Арх?в ориг?налу за 27-08-2011 . Процитовано 21-11-2008 .
    Сергей Короп. (2000). Категории свободных и несвободных программ (рос?йською) . Арх?в ориг?налу за 27 серпня 2011 . Процитовано 21 ноября 2008 .
  9. ↑ Режим охорони пропр??тарного цифрового контенту . Арх?в ориг?налу за 2 кв?тня 2015 . Процитовано 2 кв?тня 2015 .
  10. ↑ Чиб?сов Д.М. (2012). Правова природа Угоди про торговельн? аспекти прав ?нтелектуально? власност? (ТР?ПС) . Науковий в?сник Ужгородського нац?онального ун?верситету . Право. 2 (19): 154?157. [ недоступне посилання з липня 2019 ]
  11. ↑ Кол?сник Артем Семенович. Цив?льно-правовий захист комп'ютерного програмного забезпечення : дис. канд. юрид. наук: 12.00.03 / Одеська нац?ональна юридична академ?я. ? О., 2007. ? 187арк. ? Б?бл?огр.: арк. 149-179.
  12. ↑ Основн? види л?ценз?й на програмне забезпечення (за класиф?кац??ю Open Software Foundation) . Проект Закону про використання В?дкритих ? В?льних форм ?нтелектуально? власност?, В?дкритих формат?в даних та В?дкритого (В?льного) програмного забезпечення в державних установах ? державному сектор? економ?ки . Ukrainian Association of developers and users of Free and Open Source Software. 1 грудня 2005. додаток 1. Арх?в ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 26 с?чня 2011 .
  13. ↑ Categories of Free and Non-Free Software (англ?йською) . Free Software Foundation . Арх?в ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 26 с?чня 2011 .
  14. ↑ а б Арх?вована коп?я . Арх?в ориг?налу за 5 с?чня 2012 . Процитовано 6 с?чня 2012 . {{ cite web }} : Обслуговування CS1: Стор?нки з текстом ≪archived copy≫ як значення параметру title ( посилання )
  15. ↑ Commission Decision of 24.03.2004 relating to a proceeding under Article 82 of the EC Treaty (Case COMP/C-3/37.792 Microsoft) (PDF) . European Commission . 24 березня 2004. Арх?в ориг?налу (PDF) за 28.10.2008 . Процитовано 17 червня 2009 .
  16. ↑ Wilson, Ben (1 жовтня 2008). Apple Drops NDA for Released iPhone Software . CNET Reviews. Арх?в ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 17 грудня 2010 .
  17. ↑ The Linux Information Project (29 кв?тня 2006). Vendor Lock-in Definition . Арх?в ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 11 червня 2009 . Vendor lock-in, or just lock-in, is the situation in which customers are dependent on a single manufacturer or supplier for some product [...] This dependency is typically a result of standards that are controlled by the vendor [...] It can grant the vendor some extent of monopoly power [...] The best way for an organization to avoid becoming a victim of vendor lock-in is to use products that conform to free, industry-wide standards. Free standards are those that can be used by anyone and are not controlled by a single company. In the case of computers, this can usually be accomplished by using free software rather than proprietary software (i.e., commercial software).
  18. ↑ Apple wins key battle against Psystar over Mac clones (29 вересня 2011). Apple court victory over Pystar . Арх?в ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 30 вересня 2011 .
  19. ↑ What happens when a proprietary software company dies? . NewsForge. October 2003. Арх?в ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 5 березня 2007 .
  20. ↑ Microsoft Turns Up The Heat On Windows 2000 Users . InformationWeek. December 2006. Арх?в ориг?налу за 25 червня 2013 . Процитовано 16 вересня 2008 .

Дивись також [ ред. | ред. код ]

Поширення програмного забезпечення
Л?ценз??
Б?знес-модель
Способи постачання
Шахрайство
Закинуте
Пов'язан? теми
Р?к, якщо вказаний, в?добража? дату першого стаб?льного рел?зу.
Кл??нт-серверн?
В?льн?
Власницьк?
Розпод?лен?
Власницьк?
Хостинг
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Пропр??тарне_програмне_забезпечення&oldid=40999156