macOS
(чита?ться [ mæko???s ]; до верс?? 10.7 включно ?
Mac OS X
, до верс?? 10.11 включно ?
OS X
) ?
пропр??тарна
граф?чна
операц?йна система
корпорац??
Apple Inc.
Перший випуск в?дбувся у 2001 роц?. У 2023 роц?, вона займа?
друге м?сце за популярн?стю
у св?т? операц?йних систем серед ринку комп‘ютер?в та ноутбук?в, поступаючись
Microsoft Windows
, але випереджаючи
Linux
(рахуючи з
ChromeOS
).
? спадко?мицею
Mac OS 9
? так званого
остаточного рел?зу
≪класично?≫ Mac OS ? основно? операц?йно? системи корпорац?? Apple з
1984
року до 2001 року. Впродовж цього часу, Ст?в Джобс покида? Apple ? заснову? компан?ю
NeXT
, яка розробляла
NeXTSTEP
. У 1996 роц?, Apple викупила компан?ю, Джобс повернувся в якост? кер?вника, а NeXTSTEP стала основою macOS.
[1]
В 2020 роц? macOS розпочала
перех?д
з процесор?в Intel на процесори власного виробництва - Apple M.
[2]
До цього, починаючи з 2006 року, macOS працювала на процесорах Intel Cor. До
переходу
на Intel, macOS працювала на процесорах PowerPC.
OS X значно в?др?зня?ться в?д попередн?х верс?й
Mac OS
. Основою системи ? ядро п?д назвою
Darwin
. Його ядром ?
XNU
(
Рекурсивний акрон?м
в?д ≪Xnu Not Unix≫ ? ≪Xnu ? не Юн?кс≫), в якому використову?ться
ядро
Mach
? стандартн? серв?си
BSD
. Вс? можливост?
Unix
доступн? через
?нтерфейс командного рядка
. MacOS X написана на C
Поверх ц??? основи компан??ю
Apple
розроблено багато сво?х компонент?в, таких як
Quartz Composer
?
Finder
.
OS X включила безл?ч можливостей як? роблять ?? б?льш стаб?льною, н?ж попередня верс?я
Mac OS 9
.
OS X використову?
вит?сняючу багатозадачн?сть
?
захист пам'ят?
як? дозволяють запускати дек?лька процес?в, що не зможуть перервати або зашкодити один одному. На арх?тектуру OS X вплинув
OPENSTEP
, який був задуманий як операц?йна система що легко порту?ться. Наприклад,
NEXTSTEP
була портована з
68k
платформи NeXT комп'ютера, до того як в?н ? NEXTSTEP ? був куплений
Apple
. Так ?
OPENSTEP
був портований на
PowerPC
в рамках про?кту
Rhapsody
.
Найпом?тн?шою зм?ною був ?нтерфейс
Aqua
. Використання округлих кут?в, нап?впрозорих кольор?в, ? св?тлих смужок так само вплинуло ? на зовн?шн?й вигляд апаратного забезпечення перших
iMac
'?в. Деяким користувачам це не сподобалося ? вони вважали це непрофес?йним.
[3]
?нш? були задоволен?, ? вважали це кроком вперед.
[3]
П?сля виходу першо? верс?? OS X ?нш? розробники теж стали використовувати дизайн Aqua. Для запоб?гання використання свого дизайну на ?нших платформах Apple скористалася послугами юрист?в
[4]
OS X також включа? середовище розробки програмного забезпечення
Xcode
, що дозволя? розробляти програми на дек?лькох мовах включаючи
C
,
C++
,
Objective-C
, ?
Java
. Вона п?дтриму? комп?ляц?ю в так зван? ≪ун?версальн? програми≫ (Universal Binary), як? можуть запускатися на дек?лькох платформах (
x86
,
PowerPC
), так само, як ≪fat binaries≫ використовувалися для запуску одн??? програми на як на 68k, так ? на PowerPC платформах.
Основами OS X ?:
- П?дсистема з
в?дкритим кодом
?
Darwin
(ядро
Mach
, наб?р утил?т
BSD
).
- Середовище програмування Core Foundation (Carbon API, Cocoa API ? Java API);
- Граф?чне середовище
Aqua
(
QuickTime
, Quartz Extreme ?
OpenGL
);
- Технолог?? CoreImage, CoreAudio ? CoreData.
Для забезпечення нормального переходу з
Mac OS 9
на OS X був портований
Carbon
.
Застосунок
, написаний ?з допомогою Carbon, може виконуватися на будь-як?й з Mac OS. З ?ншого боку OS X успадкову? багато чого з
OPENSTEP
, який не ? назад-сум?сним з ?ншими верс?ями Mac OS. В цей час
Apple
рекоменду?
API
, ?меноване
Cocoa
. Спадщина
OPENSTEP
/
NEXTSTEP
досить пом?тна для розробник?в на Cocoa ? ?мена багатьох клас?в починаються з ≪NS≫ (NSObject, NSArray), що ? абрев?атурою
NEXTSTEP
.
Також OS X п?дтриму?
Java
. Програми що написан? на Java ? використовують
Swing
виглядають так само, як ? додатки, що використовують
Cocoa
. Традиц?йно додатки п?д Cocoa розробляються на
Objective C
, альтернатив? Java. Однак
25 липня
2007
року Apple заявив що подальш? розширення в Cocoa будуть портуватися на Java. У склад? OS X, починаючи з верс?? 10.5 Leopard, поставля?ться ?нтерпретатор
Ruby
з п?дтримкою Cocoa.
OS X, на в?дм?ну в?д попередник?в, заснована на ядр?
BSD
.
[5]
Це означа?, що б?льш?сть програм, написаних для
BSD
,
GNU/Linux
та ?нших UNIX-под?бних систем,
скомп?люються
? будуть працювати на OS X майже, або ж зовс?м, без додаткових зм?н у код?. Для зручно? установки таких програм розроблен? менеджери пакет?в, так? як
Fink
або
MacPorts
(ран?ше ? DarwinPorts). Вони под?бн? до
apt
в
Debian
або портам у
FreeBSD
.
Починаючи з верс?? 10.3 OS X також м?стить X11.app ? адаптовану верс?ю
X-сервера
. Це дозволя? запускати на OS X програми, розроблен? для X11 з використанням
gtk
,
QT
для X11 (QT 4.0 п?дтриму? OS X), та ?нших. Для виведення на екран X11.app використову?
Quartz
. Однак X11.app ма? ряд проблем, таких як в?дсутн?сть Aqua-стилю в оформленн? застосунк?в та неповну п?дтримку
Unicode
.
Б?льш ранн? верс?? ОС можуть запускати X-сервер через
XDarwin
.
OS X заснована на ядр?
XNU
, створеного на основ? м?кроядра
Mach
3.0.
[5]
Ранн? верс?? Mac OS X п?дтримували вс? комп'ютери Macintosh (лептопи, десктопи або сервери) на процесорах
PowerPC
G3, G4 ? G5. П?зн? верс?? OS X перестають п?дтримувати старе обладнання: наприклад, Panther не п?дтриму? стар? G3, Tiger не п?дтриму? системи без
FireWire
порт?в Mac OS X Leopard не п?дтриму? G3 взагал?. Однак ?снують утил?ти, так? як
XPostFacto
створен? сторонн?ми розробниками, для встановлення нових верс?й OS X на обладнанн?, яке оф?ц?йно не п?дтриму? Apple, включаючи деяк? до-G3 системи.
Верс?я Mac OS X для
PowerPC
залиша?ться сум?сною ?з додатками до старо? Mac OS через
емуляц?ю
Classic, що дозволя? користувачам запускати Mac OS 9 як процес в Mac OS X. Classic не п?дтриму? комп'ютери на процесорах
Intel
.
У кв?тн? 2002 року
eWeek
пов?домив чутки про те, що у
Apple
? верс?я Mac OS X з кодовою назвою Marklar яка запуска?ться на Intel x86 процесорах. ?дея Marklar була в переход? Mac OS X на альтернативну платформу, яка дозволить
Apple
подолати проблеми розвитку платформи
PowerPC
. Чутки були не п?дтвердженими до травня 2005 року, коли в файлообм?нних мережах з'явилася верс?я Mac OS X для процесор?в Intel.
6 червня
2005
,
Ст?в Джобс
п?дтвердив чутки ? анонсував на
WWDC
, що протягом двох рок?в
Apple
перейде з PowerPC на процесори Intel. До цього Apple зм?нила платформу з
Motorola 68K
на IBM/Motorola PowerPC ? Apple включила емулятор Motorola 68K в нову ОС яка дозволяла запускати б?льш?сть 68K додатк?в. Apple п?дтримувала
емулятор
протягом 11 рок?в: однак, при переход? на Intel в?н був знищений. У нову OS був включений емулятор
PowerPC
, який назива?ться
Rosetta
. Так само нова верс?я
XCode
? в?дпов?дн? утил?ти дозволяють розробляти universal binaries (fat binaries) ? б?нарн? файли, як? можуть м?стити в соб? програмне забезпечення для к?лькох платформ (ppc, ppc64, i386, …)
Зараз б?льш?сть додатк?в, як? доступн? т?льки для
PowerPC
, п?дтриму?ться за допомогою емулятора
Rosetta
. Однак
Apple
просить розробник?в створювати ун?версальн? додатки для обох платформ. Ун?версальн? програми запускаються швидше на комп'ютерах з процесором Intel, н?ж додатки для PowerPC. PowerPC програмне забезпечення як розширення ядра ?
плаг?ни
налаштувань системи (System Preferences) не п?дтримуються на Intel-комп'ютерах.
В той час коли MacIntel'и можуть запускати PowerPC, x86 ? ун?версальн? програми, PowerPC Маки можуть запускати т?льки ун?версальн? ? PowerPC додатки. П?дтримка PowerPC платформи залишилася в Mac OS X 10.5. Джобс також п?дтвердив чутки, що нова верс?я Mac OS X запускалася на процесорах Intel б?льшу частину свого ?снування, позаяк OPENSTEP був портований на безл?ч платформ, включаючи x86, ? Darwin включив п?дтримку для обох PowerPC та x86.
Mac OS X була портована на
iPhone
?
iPod Touch
. Незважаючи на серйозн? зм?ни, наприклад, закрит?сть платформи ? в?дсутн?сть робочого столу (його зам?ню?
SpringBoard
), у деяких програмах збереглися ефекти з наст?льно? верс??, наприклад, в програм? Converter.
Apple
заявила, що Mac OS X не буде запускатися на Intel-базованих
персональних комп'ютерах
, як? не розроблен?
Apple
, однак ?снують зламан? верс?? Mac OS X, як? запускаються на обладнанн? з арх?тектурою x86. Вони розробляються сп?льнотою
OSx86
? доступн? за допомогою файлообм?нних мереж (див.
хак?нтош
).
- Внутр?шня модель граф?чного шару
Quartz
добре вза?мод?? з
Portable Document Format
(PDF), роблячи можливим вив?д PDF на р?зн? пристро?.
- Повнокольоров? масштабован? ?конки.
- Т?н? навколо в?кон та ?зольованих текстових елемент?в дають в?дчуття глибини.
- Глобальн? для застосунк?в меню ? перев?рка орфограф??, пал?тра спец?альних символ?в, виб?р кольору, виб?р шрифту ? словник.
- Згладжування
для
в?джет?в
, тексту, граф?ки та в?конних елемент?в.
- Нов? елементи ?нтерфейсу, так? як дроери (drawers) ? модальн? д?алогов? в?кна для документа.
- Нова концепц?я перемикача завдань ?
док
.
- ≪Плаваючий≫ фокус (
Interweaving windows
) при перемиканн? м?ж в?кнами р?зних застосунк?в.
- ColorSync
використову?ться для вибору кольору, вбудований у б?бл?отеки малювання, для друку або мультимед?а.
- OpenGL
використову?ться для виведення в?кон на екран, що дозволя? використовувати апаратне прискорення. Ця технолог?я (що з'явилася в 10.2) назива?ться
Quartz Extreme
.
- Dashboard
(з'явився у верс?? 10.4) п?дтриму? невелик? застосунки, зван?
в?джетами
(widgets), як? можуть бути викликан? ? захован? одним натисканням.
- Expose
(з'явився у верс?? 10.3) ? показу? вс? в?дкрит? в?кна як м?н?атюрн?, що дозволя? перемикатися м?ж ними, показу? вс? документи програми як м?н?атюри або прихову? вс? в?кна, щоб отримати доступ до робочого столу.
- Використову?ться
Unicode
у вс?й операц?йн?й систем?.
- Добре спро?ктована арх?тектура для
локал?зац??
дозволя? повн?стю в?докремити код застосунку в?д текстово? ?нформац??.
- FileVault
(з'явився у верс?? 10.3) шифру? домашн?й каталог користувача за допомогою 128-б?тного
AES
.
- Spotlight
Пошукова технолог?я (з'явилася у верс?? 10.4) справля? швидкий пошук даних, пов?домлень
електронно? пошти
, фотограф?й та ?ншо? ?нформац?? в реальному час?. ?рунту?ться на властивостях файлу та/або його вм?ст?.
- Automator
(з'явився у верс?? 10.4) ? програма, що дозволя? автоматизувати д?? зд?йснен? з р?зними застосунками.
- ≪Зв'язку ключ?в≫
(Keychain) ? система управл?ння паролями, сертиф?катами, ключами користувача. Дозволя? приладженням збер?гати под?бн? дан? у ?диному зашифрованому сховище. Застосунк?в, що працюють з дозволу користувача можуть звертатися до даних ?нших програм, що збер?га?ться в ≪Зв'язц? ключ?в≫.
- Розумн? папки
(що з'явилися у верс?? 10.4) дозволяють створювати динам?чно оновлюван? каталоги, що залежать в?д критер?ю пошуку.
- Добре певний наб?р
Human Interface Guidelines
, якому сл?д б?льш?сть застосунк?в роблять ?х ?нту?тивно зрозум?лими. В?н склада?ться з елемент?в ?нтерфейсу ? гарячих клав?ш.
- Xgrid
дозволя? Макам брати участь в розпод?лених обчисленнях.
- Вбудован? у в?ртуальну
файлову систему
дисков? образи
. Dmg
п?дтримують шифрування, стиснення ? опц?ональну можлив?сть читання/запису.
- Вбудован? серв?си синхрон?зац?? (з'явилися у верс?? 10.4) дозволяють застосункам централ?зованого звертатися до розширювано? баз? даних за р?зними елементами користувача, такими як календар, парол? або контакти. Операц?йна система керу? конфл?ктами ? збереженням даних.
Mac OS X включа?ться у варт?сть нових комп'ютер?в Apple Macintosh. Др?бн? оновлення можуть бути завантажен? з допомогою Software Update (Оновлення
програмного забезпечення
) ? поширюються безкоштовно. Значн?ш? оновлення (до наступно? верс?? операц?йно? системи) коштують 129 долар?в в США, в кра?нах ?вропи 129 ?вро. Також ? верс?я Mac OS X ≪Family Pack≫, що кошту? в США 199 долар?в ? дозволя? встановлювати ОС на п'ять комп'ютер?в спец?ально для користувач?в, як? волод?ють б?льш н?ж одним Маком. Починаючи з верс?? Lion, операц?йна система прода?ться за ц?ною 29,99 долар?в, при чому придбати ?? можна лише в App Store. Починаючи з верс?? 10.9 Mavericks OS X поширю?ться безкоштовно.
Розробники можуть безкоштовно заре?струватися на сайт? Apple Developer Connection (ADC) ? завантажувати зв?дти утил?ти для розробки, так? як
Xcode
? документац?я. ADC також пропону? деяк? платн? серв?си, включаючи л?ценз?? для ≪тестування та розробки≫ для рел?з?в та бета-верс?й Mac OS X.
Для школяр?в, студент?в ? учн?в ц?на на л?ценз?ю становила 50 % ? 90 % стандартно? роздр?бно?. 7 с?чня 2007 року серверна верс?я Mac OS X на 10 кл??нт?в коштувала в США 499 долар?в, а на необмежену к?льк?сть кл??нт?в 999 долар?в.
|
---|
| | | Продукти
|
Пристро?
|
|
---|
| Програмне
забезпечення
|
|
---|
| |
---|
| Серв?си
|
| | Ф?нансов?
|
|
---|
| Мед?а
|
|
---|
| Комун?кац??
|
|
---|
| Магазини
|
|
---|
| П?дтримка
|
|
---|
|
---|
| Компан??
|
Доч?рн?
компан??
|
|
---|
| Поглинання
|
|
---|
| Партнерства
|
|
---|
|
---|
| Пов’язан?
|
|
---|
| Люди
|
Кер?вники
|
|
---|
| Рада
директор?в
|
|
---|
| Засновники
|
|
---|
|
---|
|
- Курсивом
позначено знят? з виробництва товари, послуги чи компан??, що вже не працюють.
|
|
|
---|
| | | Комп'ютери
|
Л?н?? Apple
|
|
---|
| Л?н?? Macintosh
|
|
---|
|
---|
| Операц?йн? системи
|
|
---|
| iPhone
,
iPad
|
|
---|
| Пов'язан? теми
|
|
---|
|
|
---|
| Верс??
|
|
---|
| Прикладн? програми
|
|
---|
| Профес?йн?
програмн? пакети
|
|
---|
| Утил?ти
|
|
---|
| ?нструменти для розробки
програмного забезпечення
|
|
---|
| Технолог?? та
користувацький ?нтерфейс
|
|
---|
|
|
|
---|
| Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|