Deutsche Welle
(досл.
укр.
≪Н?ме?цька хви?ля≫
) ?
н?мецька
державна
рад?останц?я
та
телеканал
, яка мовить на закордоння. Член сусп?льно-правового телерад?оконсорц?уму
ARD
. Правл?ння розм?щене в
Бонн?
,
телев?з?йний
п?дрозд?л DW-TV розташований у
Берл?н?
. Н?мецька хвиля транслю? рад?о- й телепередач?, а також ма?
?нтернет
-пропозиц?? тридцятьма мовами, зокрема й
укра?нською
.
≪Н?мецька хвиля≫ заснована
3 травня
1953
року. До
2003
року станц?я базувалася в
Кельн?
, проте на 50-р?ччя центр трансляц?? перем?стився до
Бонна
в
н?м.
Schurmann-Bau
(≪Буд?вля Шюрманна≫), у Боннському м?жнародному д?ловому квартал? (урочистост? в?дбулися
27 липня
).
За час?в ?снування
СРСР
?
≪холодно? в?йни≫
, ≪Н?мецька хвиля≫ була одним ?з пров?дних зах?дних
рад?о-ЗМ?
, що передавала в?льну ?нформац?ю мовами народ?в СРСР про життя в ≪Кра?н? Рад≫ та у в?льному св?т?, що придушувалася радянською цензурою. На територ?? Радянського Союзу передач? ≪Н?мецько? Хвил?≫ ≪глушилися≫ засобами активно? рад?оелектронно? боротьби (
≪шумотрон≫
), а саму рад?останц?ю радянська пропаганда прил?чувала до так званих
≪Ворожих голос?в≫
.
3 травня
1953
року ≪Н?мецька хвиля≫ вперше вийшла в рад?омовлення н?мецькою мовою. З прив?тання ≪Дорогим землякам у всьому св?т?≫ тод? звернувся перший
федеральний президент Н?меччини
Теодор Хойс
.
11 червня
1953
року м?ж членами сп?вдружност? громадсько-правових рад?останц?й (ARD) п?дпису?ться догов?р про заснування рад?останц?? Deutsche Welle на коротких хвилях.
В?дпов?дальними за мовлення рад?останц?? були П?вн?чно-зах?днон?мецька рад?останц?я (NWDR) та Зах?днон?мецька рад?останц?я (WDR) у Кельн?. Вже через р?к Deutsche Welle вела програми
англ?йською
,
французькою
,
?спанською
,
португальською
та
польською
мовами.
26 жовтня
1960
року, н?мецький парламент ухвалив закон про заснування рад?останц?й ≪Н?мецько? хвил?≫ в?д 29 листопада 1960 р., у ньому йшлося, що рад?останц?я повинна транслюватися на коротких хвилях для Н?меччини та вс??? ?вропи.
16 грудня
1960
року закон набув чинност?, в?дпов?дальн?сть за мовлення Deutsche Welle з NWDR та WDR була скасована. Однак ≪Н?мецька хвиля≫, яка розташовувалась у Кельн?,
7 червня
1962
року при?дналась до ARD, тому зв'язок м?ж ними в?дновився.
1962
року програма рад?о розширилась. Додатково передач? ≪Н?мецько? хвил?≫ виходили
перською
,
турецькою
,
рос?йською
,
чеською
,
словацькою
,
угорською
,
сербською
та
хорватською
мовами.
З
1963
р. мовлення велось мовою
суах?л?
для жител?в
Африки
, а також
?ндонез?йською
,
болгарською
,
румунською
та
словенською
мовами. Цього ж року програми Deutsche Welle почали виходити на телебаченн?. З 1964 р. ≪Н?мецька хвиля≫ вела мовлення грецькою,
?тал?йською
,
г?нд?
та
урду
(оф?ц?йна мова Пакистану), а з 1970 афганськими мовами
пушту
та
дар?
. 1974 р. група Stieldorf спро?ктувала та розпочала роботи з буд?вництва в Кельн? рад?остуд?? для Deutsche Welle та DLF, в?дкриття яко? в?дбулося 1980 року.
Розд?л
DW укра?нською
з укра?нськомовною новинною стр?чкою та укра?нськомовними рад?опередачами з'явився на сайт? орган?зац??
27 березня
2000
року
[1]
2011 року
DW укра?нською
припинило рад?омовлення укра?нською, яке до цього велося на коротких хвилях.
[2]
.
П?сля
Революц?? г?дност?
2013 року, н?мецьке кер?вництво DW значно розширило свою д?яльн?сть в Укра?н?, зокрема в?дкрили власний корпункт у Ки?в?;
[2]
до цього, як ? б?льш?сть св?тових ЗМ?, новини про Укра?ну з? зазвичай дуже упередженим висв?тленням, створювали переважно рос?йськ? журнал?сти з корпункту у Москв?. Також тод? ж 2013 року п?дрозд?л
DW укра?нською
розпочав власний однойменний укра?номовний телеканал з р?зноман?тними ?нфомац?йно-просв?тницькими телепрограмами, що стали поширюватися за технолог??ю OTT в Youtube (канал не мовить наживо ц?лодобово, а лише мовить менше години на добу в запису). Окр?м того
DW укра?нською
зб?льшила присутн?сть у соцмережах та створили стор?нки
DW укра?нською
на Facebook та Twitter
[2]
.
Кер?вництво установою зд?йснюють:
- ('
Rundfunkrat
), 2 члени яко? призначаються в?д
Бундестаг
ом ?
Бундесрат
ом, 3 -
федеральним урядом
(нараз? ними ? статс-секретар? м?н?стерства закордонних справ ? м?н?стерства економ?чного розвитку та сп?вроб?тництва, уповноважений Федерального уряду з питань культури та масово? ?нформац??), по одному в?д
?вангел?чно?
та католицько? церков Н?меччини, також по одному представнику надають
Центральна рада ?вре?в Н?меччини
, Федеральний союз п?дпри?мц?в, профсп?лки, Н?мецький спортивний союз, Н?мецька рада з культури, Н?мецька академ?я мови та л?тератури, Конференц?я ректор?в вищих навчальних заклад?в та товариства InWЕnt
[3]
;
- Ком?тет ?з програм (
Programmausschuss
);
- Ком?тет з дистрибуц?? (
Ausschuss Distribution
);
- Ком?тет Академ?? Н?мецько? хвил? ('
Ausschuss DW Akademie
);
- ('
Verwaltungsrat
), яку призначала Рада Н?мецько? хвил?;
- директор (
Intendent
), признача?ться радою Н?мецько? хвил?.
Планування завдань Н?мецько? хвил? на трир?чний пер?од проходить процес схвалення Бундестагом
[4]
.
- Адм?н?стративна дирекц?я (
Verwaltungsdirektion
) (адм?н?стративно-управл?нський персонал)
- Юридичний департамент (
Justitiariat
)
- Програмний директорат (
Programmdirektion
)
- В?дд?л планування
- В?дд?л Рос?? та Сх?дно? ?вропи
- В?дд?л Туреччини
- В?дд?л ?вропи
- В?дд?л Близького та Середнього Сходу
- Африканський в?дд?л
- В?дд?л новин
- В?дд?л пол?тики та сусп?льства
- В?дд?л культури
- В?дд?л спорту
- В?дд?л економ?ки, науки та осв?ти
- Головний редактор
- Вашингтонська студ?я
- Студ?я в Брюссел?
- Студ?я в Москв?, розпочала роботу у 2015 роц? в оновленому прим?щенн?
[5]
, закрита 3 лютого 2022 року, а акредитац?ю ?? сп?вроб?тник?в в?дкликано
- з 8 березня 2022 року студ?я в Риз?
[6]
.
- Директорат дистрибуц?? та технолог?й (
Direktion Distribution und Technik
)
[7]
- Ф?нансу?ться з державно? скарбниц? Н?меччини
[8]
по 270-280 млн ?вро щор?чно
[9]
, допуска?ться залучення спонсорських кошт?в ? пожертвувань.
На 2010 р?к загальний штат DW становив 1,5 тисяч? ос?б. Прац?вники Н?мецько? Хвил? утворюють Мовну сп?лку ДВ (
Senderverbandes DW
). Також ?сну? виробнича група Н?мецько? сп?лки журнал?ст?в на Н?мецьк?й Хвил? (
DJV-Betriebsgruppe in der DW
), а також загальна рада трудового колективу Н?мецько? Хвил? (
Gesamtpersonalrats der DW
), м?сцева рада трудового колективу Н?мецько? Хвил? в Бонн? (
Ortliche Personalrat der DW in Bonn
) ? м?сцева рада трудового колективу Н?мецько? Хвил? в Берл?н?
[10]
.
З моменту свого заснування установа ? членом м?жнародно? орган?зац??
≪?вропейського союзу рад?омовлення≫
. Директор Н?мецько? Хвил? ма? право брати участь у загальних зборах Робочого сп?втовариства державних установ рад?омовлення ФРН з правом вир?шального голосу, при цьому в?н жодного разу не був головою сп?втовариства.
Установ? належать:
- рад?обудинок у
Бонн?
, з якого ведеться рад?омовлення ? виходять випуски в?деогазети ≪ДВ (Нахр?хтен)≫, розповсюдження рад?опередач за допомогою рад?охвиль зд?йснював рад?оцентр у Юл?ху (
Kurzwellenzentrum Julich'), що належить
Deutsche Bundespost
;
- телецентр у
Берл?н
, з якого ведеться телемовлення, поширення рад?опередач.
- товариство з обмеженою в?дпов?дальн?стю ≪ДВ Мед?а Серв?сес≫ (
DW Media Services GmbH
)
[11]
28 жовтня
2021
року сайт каналу ≪Н?мецька хвиля≫ було заблоковано в
Б?лорус?
, це було пояснено звинуваченням у поширенн? сайт?в на матер?али, визнан? екстрем?стськими б?лоруським судом
[12]
. У березн? 2022 року суд Центрального району М?нська визнав екстрем?стськими матер?алами Telegram-канал ≪DW Б?лорусь≫ та логотип Deutsche Welle
[13]
. У кв?тн? 2024 року М?н?стерство внутр?шн?х справ Республ?ки Б?лорусь оголосило ≪DW Б?лорусь≫ екстрем?стським формуванням
[14]
.
3 лютого
2022
року, рос?йська влада заборонила мовлення в
Рос??
н?мецько? мед?акорпорац?? ≪Н?мецька хвиля≫, позбавила ?? кореспондент?в акредитац?? та закрила корпункт у
Москв?
. Це зроблено у в?дпов?дь на заборону мовлення у Н?меччин? державного рос?йського телеканалу RT
[15]
.
Цифрове супутникове мовлення
- Транспондер 11627 (супутник Astra 1M) - DW TV
[16]
- Транспондер 12380 (супутник Astra 4A) - DW (Deutsch)
[17]
- Транспондер 11977 (супутник Nilesat 201) - DW Arabia
[17]
|
---|
| Загальнонац?ональн?
|
|
|
---|
| |
|
---|
| Комерц?йн?
|
Загальнотематичн?
|
|
---|
| ?нформац?йн?
|
|
---|
| П?знавальн?
|
|
---|
| Музичн?
|
|
---|
| Розважальн?
|
|
---|
| Рел?г?йн?
|
|
---|
| Спортивн?
|
|
---|
| Ф?льмов?
|
|
---|
| Дитяч?
|
|
---|
| М?жнародна верс?я
|
|
---|
| ?ноземн?
укра?номовн?*
|
|
---|
| ?ноземн?
англомовн?
|
|
---|
| ?ноземн?
неангломовн?
|
|
---|
|
---|
|
---|
| Рег?ональн?
|
|
---|
| Мережеве/OTT
|
|
---|
| Закрит?
|
|
---|
| Схож? статт?
|
|
---|
| |
|
|
|
---|
| Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
---|
| Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
---|
| Тематичн? сайти
|
|
---|
| Словники та енциклопед??
|
|
---|
| Дов?дков? видання
|
|
---|
| Нормативний контроль
|
|
---|
|