Частина сер?? статей на тему:
?стор?я Стародавнього ?гипту [1]
Великий Сф?нкс ? п?рам?ди Г?зи
Додинастичний пер?од Археолог?чн? культури: тас?йська бадар?йська накадська ( амратська / Накада I ? герзейська / Накада II ) 00 династ?я (3500?3200) 0 династ?я (3200?3060)
Династичний пер?од Ранн? царство I династ?я (3150?2890) II династ?я (2890?2686) Стародавн? царство III династ?я (2686?2613) IV династ?я (2613?2498) V династ?я (2498?2345) VI династ?я (2345?2181) Перший перех?дний пер?од VII династ?я (помилкова) VIII династ?я (2181?2160) IX династ?я (2160?2130) X династ?я (2130?2040) XI династ?я рання (2134?2061) Середн? царство XI династ?я п?зня (2061?1991) XII династ?я (1991?1803) XIII династ?я (1803?1649) XIV династ?я (1705?1690) Другий перех?дний пер?од XV династ?я (1674?1535) XVI династ?я (1660?1600) Аб?досська династ?я (1650?1600) XVII династ?я (1580?1549) Нове царство XVIII династ?я (1549?1292) XIX династ?я (1292?1189) XX династ?я (1189?1077) Трет?й перех?дний пер?од XXI династ?я (1069?945) XXII династ?я (945?720) XXIII династ?я (837?728) XXIV династ?я (732?720) XXV династ?я (732?653) П?зн? царство XXVI династ?я (672?525) XXVII династ?я (525?404) XXVIII династ?я (404?398) XXIX династ?я (398?380) XXX династ?я (380?343) XXXI династ?я (343?332)
Елл?н?стичний пер?од Аргеади (332?305) Птолеме? (305?30)
Категор?я ? Портал
п о р

00 династ?я ( н?м. 00 Dynastie , англ. 00 Dynasty ) ? терм?н, прийнятий деякими ?гиптологами для виокремлення низки м?сцевих правител?в додинастичного ?гипту . ? не родинним, а хронолог?чним об'?днанням фараон?в близько 3500?3200 рок?в до н. е., що в?дпов?да? фазам культури Накада  ? IIc, IId1, IId2, IIIa1 та IIIa2 ^[2] . Фараони ц??? групи (≪династ??≫) царювали у деяких протодержавах Верхнього ?гипту й позиц?онуються як попередники представник?в 0 династ?? , як?, ?мов?рно, вже могли правити значними ?гипетськими царствами ? ≪Верхн?м≫, ≪Нижн?м≫ чи об'?днаним ?гиптом ^[3] .

Першим терм?н ≪династ?я 00≫ застосував ?гиптолог Едв?н ван ден Бр?нк 1992 року ^[4] , в?н в?дносив до не? член?в правлячого класу, похованих у некропол? U ( Аб?дос ). ?нший вчений, Гюнтер Дре?р , вже жартома використав цей терм?н для позначення фараон?в, як? правили ран?ше за фазу Накада IIIb. Фактично позначення ≪династ?я 00≫ ? штучним, оск?льки ?? представники об'?днан? лише часовими межами та можуть бути не пов'язаними ан? родинними (окр?м м?сцевих родових л?н?й), ан? територ?альними ? деяк? правили у р?зних державних утвореннях ? зв'язками. Франческо Раффаеле вважа? використання такого терм?ну некоректним, але дода?, що це стосу?ться й б?льшост? подальших династ?й, де також простежу?ться ≪притягнуте≫ об'?днання фараон?в у родинн? ≪династ??≫. Нин?, за правильного розум?ння терм?ну ≪династ?я 00≫, в?н ? корисним п?дрозд?лом для розр?знення фараон?в додинастичного пер?оду ^[3] .

Багато висновк?в сучасних досл?дник?в щодо д?яльност? представник?в 00 династ?? ? г?потетичними, що пов'язано ?з вкрай нечисленними археолог?чними знах?дками. Припущенням ? ? хронолог?я правл?ння тих фараон?в, яка у працях р?зних досл?дник?в може дещо в?др?знятись. Вернер Кайсер у працях 1957 та 1990 рок?в вважа? початком правл?ння перших фараон?в пер?од Накада IIIa2, що у нього почина?ться 3200 року до н. е.; у Стена Гендр?кса , у прац? 1996 року, це друга фаза Накади ? IIIa1, однак також почина?ться 3200 року до н. е. ^[5] В?дпов?дно до одн??? з останн?х верс?й хронолог?? додинастичного пер?оду фараони 00 династ?? правили в?д 3500 до 3200 року до н. е. (Накада IIc, IId1, IId2, IIIa1 та IIIa2 ? разом близько 300 рок?в). Також Раффаеле стверджу?, що знах?дки низки артефакт?в, що п?дтверджують ?снування правител?в до 3500 року до н. е., виходять за прийнят? в його хронолог?? часов? меж? 00 династ?? ^[3] .

Правл?ння фараон?в 00 династ?? припадало на процес культурно? ун?ф?кац?? прото?гиптян, скор?ш за все м?ж плем?нними об'?днаннями ?снували як?сь в?дносини ? торг?вля, шлюби, конфронтац??. Територ?я, де локал?зують протодержави правител?в 00 династ??, ? Верхн?й ?гипет . Нин? ?гиптологам достов?рно в?домо про ?снування трьох найважлив?ших ≪царств≫ (?нод? вжива?ться терм?н ≪конфедерац??≫), що склались навколо таких центр?в: 1) Чен? та/чи Абджу ; 2) Накада , Небут; 3) Нехен . В результат? суперництва м?ж ними, дещо згодом, утворилось верхньо?гипетське ≪??раконпольське царство≫ з? столицею у Нехен? ^{[3] [6]} .

Одним з найдавн?ших св?дчень ?снування влади фараона в Нехен? (давньогрецький ?раконполь) ? розпис в ?раконпольськ?й гробниц? № 100 (м?сц. 33). Зображення дату?ться 3500?3400 роками до н. е., що в?дпов?да? пер?оду Накада IIc. На розпису ? дв? процес?? з великими човнами, а також р?зн? мотиви, притаманн? додинастичним зображенням, що характеризують в?йськов? кампан?? ? вождь вража? полоненого ворога, приручен?/захоплен? тварини, бойов? сцени й полювання. Розпис ?нтерпрету?ться ?гиптологами як пов?домлення про в?йну, перемогу, в?дпов?дну церемон?ю та ритуали, що символ?зують загальне свято.

Одна з останн?х реконструкц?й ?мен та черговост? правител?в конфедерац?? з центром у Чен? (давньогр. Т?н?с) та/або Абджу (давньогр. Аб?дос), подана н?мецьким ?гиптологом Дре?ром. У сво?х припущеннях в?н в основному спирався на ?нтерпретац?ю граф?т? з колос?в бога М?на ( Коптос ), прото?рогл?ф?в з бирок з гробниц? U-j ( Умм ель-Кааб , Аб?дос) та Л?в?йсько? палетки ^[8] . Однак не сл?д виключати можлив?сть того, що написи (чи ?х частина) могла означати не ?мена правител?в, а топон?ми ? назви будь-якого ному чи м?ста ^[3] .

Коментар?

Джерела

• van den Brink Edwin C.M. The Nile Delta in Transition: 4th?3rd millennium BC: proceedings of the seminar held in Cairo, 21-24 October 1990, at the Netherlands Institute of Archaeology and Arabic Studies. Cairo: Netherlands Institute of Archaeology and Arabic Studies. ? 1992 ? ISBN 9789652210159 .
• Dreyer G. Umm El-Quaab I. Das pradynastische Konigsgrab U-j and seine fruhen Schriftzeugnisse. ? von Zabern, Mainz 1998. ? ISBN 3-8053-2486-3 , (Deutsches Archaologisches Institut, Abteilung Kairo: Archaologische Veroffentlichungen 86).

• Francesco Raffaele. Dynasty 00 (сайт: ≪Late Predynastic and Early dynastic Egypt≫) (англ.) . Арх?в ориг?налу за 22 серпня 2011 . Процитовано 9 серпня 2015 .