Як?в II (VII)
англ.
James II
|
---|
Dei Gratia Magnæ Britaniæ Franciæ et Hiberniæ Rex Fidei Defensor
|
---|
|
Король Англ??
|
Правл?ння
|
1685
-
1688
|
---|
Коронац?я
|
23 кв?тня
1685
|
---|
Попередник
|
Карл II
|
---|
Наступник
|
В?льгельм III Оранський
Мар?я II
|
---|
?нш? титули
|
Король Шотланд??
Король Франц??
Король ?рланд??
|
---|
Б?ограф?чн? дан?
|
---|
?мена
|
James Stuart (Джеймз Стюарт)
|
---|
Рел?г?я
|
католицька церква
|
---|
Народження
|
14 жовтня
1633
(
1633-10-14
)
Сент-Джеймський палац
,
Лондон
|
---|
Смерть
|
16 вересня
1701
(
1701-09-16
)
(67 рок?в)
Сен-Жерменський палац
гемораг?чний ?нсульт
|
---|
Поховання
|
Сен-Жерменський палац
,
Франц?я
|
---|
Дружина
|
Анна Гайд
|
---|
Другий шлюб
|
Мар?я Моденська
|
---|
Д?ти
|
Чарльз,
Мар?я
, Джеймз,
Анна
, Чарльз, Ед?ар, Генр??тта, Катерина, ?забель, Катерина Лаура, Чарльз, ?лизавета, Шарлотта Мар?я, Джеймз Френс?с Едуард, Лу?за Мар?я Тереза
|
---|
Династ?я
|
Стюарти
|
---|
Батько
|
Карл I
|
---|
Мати
|
Генр??тта Мар?я Французька
|
---|
Нагороди
|
|
---|
|
---|
|
---|
Мед?афайли
у
В?к?сховищ?
|
Як?в ??
(
англ.
James II
?
Джеймс II
;
14 жовтня
1633
?
16 вересня
1701
) ? король
Англ??
,
Шотланд??
з 1685 (як шотландський монарх ?
Як?в VII
) та
?рланд??
, другий син
Карла ?
, спадко?мець старшого брата
Карла ??
. Був одружений з Анною Гайд з 1659 (1637?1671, мат?р'ю Мар?? ?? ? Анни) ? Мар??ю Модена з 1673 (мат?р'ю
Якова Едуарда Стюарта
). По материнськ?й л?н?? нащадок Короля Данила.
У 1671 роц? став католиком, що призвело до перших спроб не дати йому успадковувати трон, п?зн?ше до повстання в Монмаут? й Арг?лл? ? згодом до запрошення парт?ями тор? ? в?г?в В?льгельма Оранського зайняти трон у 1688 роц?. Як?в вт?к у
Франц?ю
, п?дняв повстання в ?рланд?? в березн?
1689
роц?, але п?сля поразки в
битв? на р?чц? Бойн
1 липня 1690 роц? залишився в засланн? у Франц??.
Отримав в?д батька титул
герцога Йоркського
(1644). П?д час
громадянсько? в?йни
, п?сля захоплення
Йорка
парламентським в?йськом у 1646 роц? Як?в з братами та сестрами був ув'язнений.
У 1648 роц? вт?к на континент. Служив п?д прапорами французького маршала
Анр? Тюренна
(1652); згодом бився проти нього у лавах ?спансько? арм??.
П?сля реставрац??
Стюарт?в
мав також шотландський титул
герцог Олбан?
(1660). У званн?
генерал-адм?рала
отримав п?д сво? командування морськ? сили Англ??; у 1665 роц? здобув перемогу над голландським флотом поблизу
Гардв?ча
. Разом ?з прихильн?стю до
католицизму
в Якова посилювались дружба з
Людов?ком XIV
, ненависть до
Голланд??
й нам?ри встановити
абсолютну монарх?ю
.
П?сля смерт? сво?? першо? дружини, Анни, дочки
Едварда Кларендона
, Як?в прийняв
католицизм
. У в?йн? проти Н?дерланд?в, яка розгорнулася п?зн?ше, в?н командував флотом у двох великих морських битвах.
Вплив парламенту, що посилився в результат? невдало? в?йни ? був затвердженим виданням
≪Акту про присягу≫
, змусив Якова усунутися в?д державних справ. Всупереч його бажанню, старша з двох його дочок в?д першого шлюбу, Мар?я (ймов?рна спадко?миця престолу, оск?льки
Карл II
був безд?тним, а у Якова не було на той час син?в), була видана за
В?льгельма Оранського
(1677).
Друга дружина Якова,
Мар?я Моденська
, пристрасна католичка, зробила Якова ще б?льш наполегливим посл?довником католицизму. Коли у 1679 роц? розповсюдились чутки про католицьку змову, на чол? яко? н?бито стояв Як?в, останн?й був змушений залишити Англ?ю; виникло нав?ть питання про усунення його в?д спадкування престолу, але саме це спричинило реакц?ю проти
в?г?в
, й п?сля смерт? Карла Як?в безперешкодно вступив на престол.
Без зусиль були придушен? та страшенно жорстоко покаран?
повстання Монмута
в Англ?? й лорда
Арч?бальда Аргайла
в Шотланд??. Особливу жорсток?сть у судових процесах над заколотниками проявив суддя
Джордж Джеффр?с
. П?дбадьорений усп?хом, Як?в замислив за допомогою широкого тлумачення та застосування
диспенсивно? влади
зам?стити вс? головн? посади (в?йськов? та громадськ?) особами-неангл?канами. При цьому в?н покладав особлив? над?? на доктрину безумовно? покори, яку спов?дувала тод? значна б?льш?сть англ?канського духовенства.
Духовенство, яке протестувало, Як?в примиряв шляхом так звано? ≪високо? ком?с??≫, надавав покровительство ус?м рухам, ворожим до пан?вно? церкви, й поставив соб? на мет? встановлення абсолютно? католицько? монарх?? шляхом майже неприховано? пропаганди
католицизму
й т?сного союзу з
Людов?ком XIV
. Нав?ть найв?ддан?ш? слуги короля, англ?канськ? ?пископи, були притягнут? до судово? в?дпов?дальност?, але виправдан? присяжними. Спод?ваючись, що п?сля смерт? Якова за в?дсутност? потомства чолов?чо? стат?, правл?ння перейде до рук його дочки, в?ддано?
протестантизму
, народ стримував сво? обурення й до повстання справа не доходила.
Коли 10 червня 1688 роц? оголошено про народження
принца Уельського
, багато хто не бажав в?рити у д?йсн?сть цього факту й п?дозрювали п?дм?ну. Втративши над?ю на мирн? пол?пшення, вожд? обох головних парт?й,
в?г?в
?
тор?
, запросили н?дерландського принца
В?льгельма Оранського
зайняти трон Англ??. Як?в хот?в п?ти на поступки, проте було вже зап?зно.
Скидання й ем?грац?я
[
ред.
|
ред. код
]
У листопад? 1688 роц? принц Оранський висадився в Англ??, й у грудн? король ?з незаконним сином,
герцогом Берв?ком
, залишений дочкою Анною та найближчими радниками, вт?к до
Франц??
, де Людов?к XIV надав у його розпорядження
Сен-Жерменський палац
. У лютому 1689 роц? парламент проголосив королем ? королевою Англ?? В?льгельма та Мар?ю. Як?в з Франц?? п?дтримував пост?йн? стосунки з? сво?ми приб?чниками (
якоб?тами
), як? готували змови в Англ?? й в?дкрито п?дбурювали повстання в Шотланд?? та Норманд??. У 1689 роц? Як?в прибув до
?рланд??
й постав на чол? змовник?в, яких п?дтримали французьк? в?йська, але були в 1690 роц?
розбит? на р?чц? Бойн
.
Його нащадки (син,
Як?в ≪Старий претендент≫
, й онуки,
Карл ≪Молодий претендент≫
?
кардинал Генр?х Стюарт
) продовжували претендувати на англ?йський та шотландський престоли й очолювати парт?ю якоб?т?в аж до припинення дому Стюарт?в (1807).
Як?в був одружений дв?ч?: з
Анною Гайд
(1638?1671), дочкою державного д?яча та ?сторика
графа Кларендона
, та з
Мар??ю Моденською
(1658?1718), дочкою моденського герцога Альфонсо IV. В?д першого шлюбу у нього було 8 д?тей, з яких вижили дв? дочки, майбутн? королеви
Мар?я II
та
Анна
, а вс? 4 сини ? ще 2 дочки померли в дитинств?. В?д другого шлюбу народилось 7 д?тей, з яких також вижили дво?: син
Як?в ≪Старий претендент≫
? дочка
Лу?за Стюарт
(померла у в?ц? 19 рок?в в?д в?спи), яка народилася вже у Франц??. Законне потомство Якова II припинилось у 1807 роц?.
Окр?м нащадк?в в?д двох законних дружин, Як?в (будучи герцогом Йоркським) мав д?тей також в?д двох коханок. В?д
Арабелли Черчилль
, сестри знаменитого полководця
Джона Черчилля, герцога Мальборо
, у нього народились два сини,
Джеймс
?
Генр?
, як? по?хали разом з батьком до Франц??, ? дв? дочки, Генр??тта й Арабелла; вс? вони мали пр?звище Ф?цджеймс, ?з преф?ксом
ф?ц
, традиц?йним для позашлюбних д?тей знат?. В?д
Кетр?н Седл?
, як?й Як?в п?сля вступу на престол надав титул графин? Дорчестерсько?, у нього народилася дочка, також Кетр?н, у першому шлюб? марк?за, а у другому ? герцогиня. Потомство позашлюбних д?тей Якова II ?сну? донин?; зокрема, нащадками Генр??тти Ф?цджеймс (через свою мат?р
Д?ану
) ? онуки ?лизавети II принци
В?льям
?
Гарр?
.
Як?в II ? персонажем багатьох ?сторичних роман?в та ф?льм?в, зокрема, роману Р?чарда Блекмора ≪Лорна Дун≫. В екран?зац?ях роману його роль виконували Джордж Керзон (1934),
Г'ю Фрейзер
(1990), Роберт Едд? (2000). В сер?ал? 2000 року ≪Карл II≫ Якова грав Чарл? Кр?д-Майлз.
Як?в II (король Англ??) ? Родинне дерево
|
---|
|
- Ashley, Maurice
,
The Glorious Revolution of 1688
, Charles Scribner's Sons, New York, 1966.
ISBN 0-340-00896-2
.
- Belloc, Hilaire
,
James the Second
, J.B. Lippincott Co, Philadelphia 1928, popular; Catholic perspective
- Callow, John,
The Making of King James II: The Formative Years of a King
, Sutton Publishing, Ltd, Stroud, Gloucestershire, 2000.
ISBN 0-7509-2398-9
.
- Devine, T. M.
,
The Scottish Nation 1700?2007
, Penguin Books, London, 2006.
ISBN 0-14-102769-X
- Harris, Tim,
Revolution: The Great Crisis of the British Monarchy, 1685?1720
, Penguin Books, Ltd., 2006.
ISBN 0-7139-9759-1
.
- Hilliam, David,
Kings, Queens, Bones & Bastards
, Sutton Publishing, Gloucestershire, 1998.
ISBN 0-7509-3553-7
.
- Jones, J. R.
The Revolution of 1688 in England
, Weidenfeld and Nicolson, 1988.
ISBN 0-297-99467-0
.
- Kenyon, J.P.
,
The Stuart Constitution 1603?1688, Documents and Commentary
, 2d ed., Cambridge University Press, Cambridge 1986.
ISBN 0-521-31327-9
.
- MacLeod, John,
Dynasty, the Stuarts, 1560?1807
, Hodder and Stoughton, London 1999.
ISBN 0-340-70767-4
.
- Macaulay, Thomas Babington
,
The History of England from the Accession of James the Second
.
Popular Edition in Two Volumes
[
Арх?вовано
17 червня 2012 у
Wayback Machine
.]
. Longmans, London 1889.
- Miller, John.
James II
(3rd ed. 2000)
ISBN 0-300-08728-4
- McFerran, Noel S. (2003). ≪James II and VII.≫
[
Арх?вовано
2 листопада 2019 у
Wayback Machine
.]
- O Buachalla, Breandan, Aisling Ghear, An Clochomhar Tta, Baile Atha Cliath, 1996
ISBN 0-903758-99-7
- O Ciardha, Eamonn, Ireland and the Jacobite Cause, 1685?1766, Four Courts, Dublin, 2002.
ISBN 1-85182-534-7
- Pincus, Steven.
1688: The First Modern Revolution
(2009) New Haven & London, Yale University Press,
ISBN 0-300-11547-4
- Prall, Stuart,
The Bloodless Revolution: England, 1688
, Anchor Books, Garden City, New York 1972.
- Royle, Trevor,
The British Civil Wars: The Wars of the Three Kingdoms, 1638?1660
, Little, Brown, 2004.
ISBN 0-312-29293-7
.
- Sowerby, Scott,
Making Toleration: The Repealers and the Glorious Revolution
(2013) Cambridge, Mass., & London, Harvard University Press,
ISBN 978-0-674-07309-8
.
- Speck, W.A.
James II
(2002)
- Turner, Francis C.,
James II
, Eyre and Spottiswoode, London, 1948
- Waller, Maureen,
Ungrateful Daughters: The Stuart Princesses who Stole Their Father's Crown
, Hodder & Stoughton, London, 2002.
ISBN 0-312-30711-X
.