Ядерна бомба

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Бомба ≪Товстун≫, що була скинута на На?асак? , 1945
Вибух атомно? бомби в На?асак? , 1945

Я?дерна або а?томна бо?мба  ? бомба , руйн?вна сила яко? отриму?ться розщепленням ядра атома у результат? ланцюгово? ядерно? реакц?? . ? першим р?зновидом ядерно? збро? та належить до збро? масового ураження .

?стор?я [ ред. | ред. код ]

Шлях до створення атомно? бомби [ ред. | ред. код ]

П?сляво?нне вдосконалювання ядерно? збро? [ ред. | ред. код ]

Фактори ураження [ ред. | ред. код ]

Основним фактором ураження атомного вибуху ? надзвичайно потужна вибухова хвиля . Енерг?я, що вив?льня?ться ядерним зарядом, екв?валентна вибуху дек?лькох тисяч тонн ТНТ . Така потужн?сть вибуху призводить до суц?льних руйнувань на в?дстан? майже к?лометра в?д еп?центру.

Кр?м вибухово? хвил? уражаючими факторами ? також св?тлове випром?нювання та проникаюча рад?ац?я . Деяк? досл?дники вид?ляють окремо електромагн?тний ?мпульс , що виника? внасл?док розс?ювання рентген?вського випром?нювання. В?н не вплива? на людей безпосередньо, але виводить з ладу електричне та електронне обладнання.

Внасл?док вибуху в?дбува?ться також зараження навколишнього середовища рад?оактивними продуктами розпаду , що, як ? проникаюча рад?ац?я, можуть викликати променеву хворобу [1] .

Конструкц?я [ ред. | ред. код ]

Принцип д?? найпрост?шо? атомно? бомби гарматного типу

Основу атомно? бомби становить заряд, що склада?ться з речовини, атомне ядро яко? здатне до розщеплення. Нараз? можуть використовуватися три так? речовини. Це ?зотопи урану з масовими числами 235 або 233 та ?зотоп плутон?ю ?з масовим числом 239. Самоп?дтримувана ланцюгова реакц?я под?лу атомних ядер ста? можливою, коли маса речовини перевищу? деяку критичну межу. Для урану-235 критична маса становить близько 40 кг, для плутон?ю-239  ? 10?13 кг. Вона залежить в?д точного ?зотопного складу, щ?льност? матер?алу та нав?ть його форми. Щоб запоб?гти передчасному вибухов?, у перших зразках загальна маса атомного заряду вкладалася в корпус бомби окремими частинами, нар?зно. Кожна з частин мала масу, меншу за критичну. В потр?бний момент за допомогою детонатора ? звичайно? вибух?вки частини по?днувалися ? в?дбувався атомний вибух. Схему бомби, що реал?зу? такий найпрост?ший ≪гарматний≫ механ?зм, наведено на малюнку.

Принцип д?? атомно? бомби ?мплозивного типу.

У сучасних ядерних зарядах застосовують складн?шу схему сферично? ?мплоз?? . У центр? сфери розташовано нейтронний ?н?ц?атор . Його оточено шаром ядерно? речовини, що у звичайних умовах ма? масу менше критично?. Вона у свою чергу оточена оболонкою з матер?алу, що в?дбива? нейтрони . Зовн?шн?й шар складають з л?нз звичайно? вибух?вки (трин?тротолоул, гексаген тощо) з? складною системою детонатор?в, яка забезпечу? сферичну концентрац?ю вибухово? хвил?. Вибухова хвиля стиска? атомний заряд ?, таким чином, переводить його у надкритичний стан (за рахунок зб?льшення щ?льност?). Кр?м того розбива?ться нейтронний ?н?ц?атор, що нада? потужний поштовх для початку ядерно? реакц??.

У процес? конструювання атомних бомб надзвичайно велика увага прид?ля?ться запоб?ганню вс?ляким випадковостям, що можуть ?н?ц?ювати мимов?льний вибух. Це призводить до значного ускладнення конструкц?? [2] .

Розвиток технолог?? [ ред. | ред. код ]

У 1950-х роках на основ? атомно? бомби було розроблено потужн?шу водневу бомбу . А 1970-х була розроблена нейтронна бомба (нейтронна зброя).

Випробування та застосування [ ред. | ред. код ]

Типи ядерних випробувань: 1 ? Наземне, 2 ? П?дземне, 3 ? Пов?тряне, 4 ? П?дводне

За пер?од 1945 ? 2007 рок?в було п?д?рвано 2065 ядерних та термоядерних пристро?в: 1056 з них належали США ; 715 ? СРСР ; 198 ? Франц?? ; 45 ? Велико? Британ?? ; 45 ? Китаю ; 4 ? ?нд?? ; 2 ? Пакистану [3] . Два випробування зд?йснено КНДР .

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Памятка населению по защите от атомного оружия  / Главное управление слубы местной ПВО МВД СССР. ? Второе издание. ? Москва, 1954. ? 32 с. ? (djvu) Арх?вовано з джерела 10 травня 2009 (рос.)
  2. Выдающийся ученый Юлий Борисович Харитон - один из руководителей атомного проекта СССР . Арх?в ориг?налу за 16 жовтня 2013 . Процитовано 22 вересня 2010 . (рос.)
  3. Query Nuclear Explosions Database . Geoscience Australia: Australian Government . 14 жовтня 2008. Арх?в ориг?налу за 24 червня 2013 . Процитовано 22 вересня 2010 . (англ.)

Посилання [ ред. | ред. код ]