Дмитро Яворницький (Еварницький)
Дмитро Яворницький, 1900-т?
Народився	25 жовтня ( 6 листопада ) 1855 Борис?вка , Харк?вський пов?т , Харк?вська губерн?я , Малорос?йське генерал-губернаторство , Рос?йська ?мпер?я
Помер	5 серпня 1940 ( 1940-08-05 ) (84 роки) Дн?пропетровськ , Укра?нська РСР , СРСР
Кра?на	Рос?йська ?мпер?я   УНР   СРСР
Нац?ональн?сть	укра?нець
М?сце проживання	Харк?в , Петербург , Ташкент , Москва , Катеринослав
Д?яльн?сть	лексикограф , антрополог , мовознавець , ?сторик , фольклорист , етнограф , письменник
Галузь	?стор?я , етнолог?я , ?сторичне кра?знавство , фольклор
В?домий завдяки	Досл?дженням Запор?зько? С?ч?
Alma mater	ХНУ ?м. В. Н. Караз?на
Науковий ступ?нь	доктор ?сторичних наук
Вчене звання	професор
Науковий кер?вник	Олександр Потебня Микола Сумцов Микола Костомаров
В?дом? учн?	Кость Гуслистий
Знання мов	укра?нська [1] [2] ? рос?йська [2]
Заклад	МДУ
Членство	НАН Укра?ни , ?мператорське рос?йське археолог?чне товариство d ? Наукове товариство ?мен? Шевченка
Посада	Директор Дн?пропетровського ?сторичного музею (1902?1933)
Батько	?ван Яворницький
Мати	Ганна Терновська
У шлюб? з	Варвара Кок?на Серафима Бурякова
Автограф
Нагороди
Роботи у  В?к?джерелах   Мед?афайли у В?к?сховищ?

Дмитро? ?ва?нович Яворни?цький (Еварни?цький) ( 25 жовтня ( 6 листопада ) 1855 ( 18551106 ) , село Сонц?вка (нин? Борис?вка) , Харк?вська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я  ? 5 серпня 1940 , Дн?пропетровськ , Укра?нська РСР , СРСР ) ? укра?нський ?сторик , археолог , етнограф , фольклорист , лексикограф , письменник , досл?дник ?стор?? укра?нського козацтва , музе?знавець , д?йсний член НТШ (1914) ? ВУАН (1929). Один ?з фундатор?в Обласного кра?знавчого музею ?мен? О. М. Поля . Автор понад 1500 наукових праць. Один з перших, хто детально вивчив всю ?стор?ю запорозького козацтва та ?стор?ю дн?провських порог?в .

Походження власного пр?звища Яворницький пояснював в?д ≪явора≫ або ≪яворника≫. На багатьох друкованих працях вченого сто?ть пр?звище ≪Еварницький≫ ^[3] . Уперше ≪Яворницький≫ зустр?ча?ться в подв?йних п?дписах ≪Еварницький ? Яворницький≫ у статтях 1890 року в ≪Екатеринославских губернских ведомостях≫.

Але ще у 1886 р. в лист? до редактора першого укра?нського ?сторичного журналу ≪К?евская старина≫ Феофана Лебединцева Яворницький прохав, щоб його статт? п?дписували саме подв?йним пр?звищем ≪Д. ?. Еварницький (Д. ?. Яворницький)≫. ? пояснював: ≪Я хочу сказати цим, що я не лях , а укра?нець≫. Проте на вс?х наступних працях знову сто?ть ≪Еварницький≫. ? лише п?сля 1905 року вчений вжива? або подв?йний п?дпис, або просто ≪Яворницький≫ ? зовс?м р?дко ≪Еварницький≫.

За радянських час?в ?менував себе т?льки ≪Яворницьким≫. У листуванн? з р?дними та друзями пр?звище ≪Яворницький≫ вчений почав уживати набагато ран?ше, н?ж у друкованих працях, ще у 1884 роц? ^[4] .

Дмитро Яворницький родом ?з села Сонц?вка (тепер у межах с. Борис?вка Харк?вського району Харк?всько? област? ).

Точна дата народження не була в?дома до початку ХХ? стол?ття, коли у 2009 роц? Андр?й Парамонов (директор Харк?вського музею м?сько? садиби , кра?знавець, журнал?ст) знайшов у харк?вському арх?в? витяг ?з метрики, де вказано, що Дмитро народився 25 жовтня (за старим стилем), а 29 жовтня його охрестили ^[5] .

Батько Дмитра Яворницького ? ?ван Якимович Яворницький (1827?1885) походив з? зб?дн?лого дворянського роду, родоначальник якого належав до козацько? старшини ^[6] . За св?дченням Дмитра Яворницького, з д?да-прад?да в?н був панського кол?на. Св?й родов?д вчений виводив в?д галицько? шляхти. У книз? ≪ По следам запорожцев ≫ Дмитро ?ванович пояснював, що за гербовником дворянських род?в царства Польського ^[7] , виданим 1853 року у Варшав? , в?домо в?с?м пан?в Яворницьких. Одна г?лка цього роду перейшла, мабуть, уже п?сля гетьмана Богдана Хмельницького , у тепер?шню Харк?вську губерн?ю ? там ос?ла гн?здом поблизу р?чки С?верського Донця у Зм??вському пов?т? . У нов?й батьк?вщин? частина цього роду залишилася у дворянському стан?, частина перейшла в дух?вництво, а частина у м?щанство ^[8] .

Д?д Дмитра ?вановича ? Яким Федорович Яворницький ? належав до дух?вництва ? волод?в невеличким хутором ≪Яворницький≫ у Зм??вському пов?т? Харк?всько? губерн??. Згодом вчений успадкував цей хут?р ^[9] .

До дух?вництва належав ? батько Яворницького ?ван Якимович, останн?м м?сцем служби якого було село Сонц?вка, де в?н був дяком . За словами Дмитра ?вановича, його батько був ≪грамот?й-самоучка≫, добра ? розумна людина, не вчивсь н? в як?й школ?, а сам ?з себе вивчився писати ? читати. Мати вченого ? Ганна Матв??вна Терновська (1830?1916) була простою селянкою. С?м'я жила б?дно, в селянськ?й хат? ^[10] .

Дитинство Яворницького пройшло у скрутних умовах матер?альних нестатк?в. Проте батько ? ?ван Якимович, хоча й був малоосв?ченою людиною, намагався дати синов? осв?ту, залучаючи його до читання. Тривалими зимовими вечорами, коли с?м'я збиралась у маленьк?й хатинц?, батько по складах читав д?тям книжки. Мати пряла, а Дмитро з сестрою Горпиною лежали на печ? й захоплено слухали батька. Особливе враження справив на маленького Дмитра тв?р Миколи Гоголя ≪Тарас Бульба≫ . Образ козака Тараса глибоко запав у душу шестир?чному хлопчику. В?н невт?шно ридав над долею козака Тараса Бульби. П?зн?ше Яворницький згадував, що ≪як дочитали до того м?сця, де Бульбу в?шають, сльози, дитяч? сльози, градом котились у мене ?з очей≫. Зв?дтод? й назавжди захопився Дмитро ?стор??ю Запорозько? С?ч? та ?? козак?в. Батьк?вське читання зм?нювалося п?снями, що ?х чудово сп?вала мати. Чудовий голос мав ? батько майбутнього ?сторика. Музично обдарованим виявився ? Дмитро. Згодом в?н почав записувати п?сн? в р?дн?й Сонц?вц?. Саме з цих запис?в й розпочалася досл?дницька д?яльн?сть вченого ^[11] .

Початкову осв?ту Яворницький здобув у р?дному сел?, а у 1867 р. почав навчатися в Харк?вському пов?товому училищ? , куди в?н потрапив випадково, завдяки дружб? ?з сином власника економ?? в Сонц?вц? ^[12] .

В училищ? Дмитро Яворницький вивчав рос?йську ? латинську мови, географ?ю, ?стор?ю, закон Божий та ?нш? предмети. Учн?в знайомили з л?тописними творами, давн?м епосом, ф?лософськими трактатами. Найб?льш? усп?хи Дмитро мав у царин? словесност? ^[12] .

По зак?нченн? училища в?н повернувся додому ? через деякий час, у 1874 роц?, за с?мейною традиц??ю, вступив до Харк?всько? духовно? сем?нар?? . Це сталося за наполяганням батька. Однак священничий сан не вабив Яворницького, особливо через косн?сть та схоластику, як? панували в сем?нар??. Його захоплювали ?стор?я р?дного краю, народн? звича? та фольклор. Провчившись три роки, Дмитро Яворницький залишив сем?нар?ю й у 1877 р. вступив на ?сторико-ф?лолог?чний факультет Харк?вського ун?верситету , що свого часу вважався ≪Слобожанськими Аф?нами≫ та уславився ?деями слов'янського в?дродження, розкв?том романтизму, п?днесенням зац?кавлення етнолог??ю , фольклором ^[13] .

Час навчання Яворницького в Харк?вському ун?верситет? (1877?1881) припада? на пер?од в ?стор??, коли студентськ? заворушення призводили до тимчасового закриття ун?верситет?в ? припинення навчання. Так? под?? в?дбувалися й у Харк?вському ун?верситет?.

Вимушен? кан?кули Дмитро Яворницький намагався проводити вдома, щоб допомогти батькам ? в?дпочити, бо слабкий здоров'ям з дитинства, в?н часто хвор?в. У р?дн?й Сонц?вц? в?н не гаяв часу, а збирав фольклорний матер?ал, записував п?сн?, що ?х сп?вали мати та односельц?. Дек?лька записаних ним у студентськ? роки п?сень п?зн?ше були опубл?кован? його студентським приятелем ^[14] , майбутн?м професором Харк?вського ун?верситету Михайлом Халанським (1857?1910), з яким Дмитро п?д час навчання мешкав в одн?й к?мнат?.

У студентськ? роки Дмитро Яворницький знову вир?шив повернутися до запорозького козацтва. На 2-му курс? в?н визначився з темою досл?дження: ≪ Виникнення та устр?й Запорозького коша ≫, почав вивчати л?тературу, шукати джерел, що висв?тлювали ?стор?ю запорозького козацтва ^[13] .

Становлення Яворницького як вченого в?дбувалося п?д впливом прогресивних професор?в Харк?вського ун?верситету, укра?нських патр?от?в Олександра Потебн? та Миколи Сумцова . Укра?нський ф?лолог, творець л?нгв?стично? поетики Олександр Потебня залучив Дмитра Яворницького до участ? в студентському гуртку з вивчення ?стор??, побуту та звича?в народу. М?ж учителем та учнем встановилися добр? стосунки.

Яворницький був частим гостем у родин? Олександра Потебн?, який допом?г йому влаштуватися на роботу в одну з харк?вських г?мназ?й. Видатний укра?нський етнолог, фольклорист, громадський д?яч Микола Сумцов згодом став його колегою ? другом. Вони радилися, п?дтримували один одного в житт? й творчост?. ?х пов'язували сп?льн? науков? ?нтереси, зб?галися ? ?хн? досл?дницьк? методи. В?д сво?х учител?в Яворницький перейняв захоплення фольклором, нахил до збирання, записування та публ?кац?? пам'яток усно? народно? творчост?. З вдячн?стю та повагою ставився Дмитро ?ванович до сво?х ун?верситетських вчител?в. ?хн? образи в?н вт?лив в автоб?ограф?чному роман? ≪ За чужий гр?х ≫ (1907 р.), а Сумцову присвятив в?рш ≪ Прац?внику за Укра?ну ≫, який ув?йшов до зб?рки поез?й ≪ Веч?рн? зор? ≫ (1910 р.) ^[15] .

На час зак?нчення ун?верситету Яворницький остаточно вир?шив присвятити сво? життя науц?, а саме досл?дженню ?стор?? запорозького козацтва. По зак?нченн? ун?верситету (1881) в?н, як винятково обдарований студент, був залишений позаштатним стипенд?атом для п?дготовки до професорського звання. Зам?сть уже обрано? ним теми, йому запропонували досл?джувати ?стор?ю Ф?нлянд??. Дмитро ?ванович згадував, як попечитель харк?вського навчального округу генерал-лейтенант Максимович у категоричн?й форм? заявив початк?вцю: ≪Ваш? запорожц? нам не потр?бн?. Пиш?ть про Ф?нлянд?ю≫. Проте молодий вчений виявив принципов?сть, не в?дмовився в?д обрано? ще в студентськ? роки теми з ?стор?? запорозького козацтва. Тема належала до крамольних, тому за це згодом його позбавили стипенд??. До ц??? невдач? додалася ще й розлука з друзями ? Михайлом Халанським та Миколою Липинським , як? по зак?нченн? ун?верситету по?хали викладати ? один у Б?лгород , другий у Суми .

Залишившись без засоб?в для ?снування, Яворницький, за допомогою Потебн? та ?нших харк?вських знайомих, влаштувався викладачем ?стор?? у 3-ю чолов?чу г?мназ?ю та в ж?ночу г?мназ?ю Н. Я. Григорцевич ^[16] .

За порадою Олександра Потебн? й Миколи Сумцова в?н вирушив у П?вденну Укра?ну, на Катеринославщину та Херсонщину , де свого часу ?снувала Запорозька С?ч. Починаючи з 1882 р., протягом 50 рок?в майже кожного л?та Яворницький мандрував землями колишн?х Запорозьких вольностей, проводив археолог?чн? розкопки, записував п?сн?, перекази, розпов?д? нащадк?в запорозьких козак?в, знайомився з м?сцевими старожилами та власниками приватних колекц?й, досл?джував ландшафт ? природн? умови Запорозького краю, перепливав на дубах Дн?пров? пороги, неодноразово ламав руку, тонув у Дн?пр? , був засипаний землею в курган?. Про вс? сво? пригоди Яворницький писав Феофану Лебединцеву ^[17] .

Разом з Яворницьким досл?дженнями козаччини займався ?сторик, фольклорист, археолог ? викладач з Олександр?вська Як?в Новицький . В особ? Новицького Дмитро ?ванович здобув найв?ддан?шого й найщир?шого у сво?му житт? друга, однодумця, колегу. Багато сп?льного об'?днувало цих подвижник?в укра?нсько? культури ^[18] . Понад 40 рок?в тривали дружба ? творча сп?впраця Дмитра Яворницького з Яковом Новицьким. Вони пост?йно радилися, д?лилися творчими планами, допомагали один одному в досл?дженнях, збиранн? колекц?й, складанн? топограф?чних карт Запор?жжя, записуванн? фольклору.

З перших праць науково? д?яльност? Дмитро Яворницький залучав до сво?х досл?джень широкий аматорський загал, передус?м учител?в, л?кар?в, священник?в, управител?в ма?тк?в, статистик?в, земських службовц?в, колекц?онер?в та ?н. Ус? вони ≪постачали≫ йому необх?дну ?нформац?ю, спов?щали про археолог?чн? знах?дки, розшукували пам'ятки, записували з вуст народу п?сн?, думи, перекази. Вл?тку 1884 р. Дмитро Яворницький через газету ≪Днепр≫ звернувся до населення Катеринославщини з проханням надсилати йому ус? матер?али, що стосуються ?стор?? запорозького козацтва. Науков? подорож? вченого охоплювали значну територ?ю ? Катеринославську , Херсонську , Тавр?йську , Полтавську , Черн?г?вську та Харк?вську губерн??.

Досл?дження Дмитро Яворницький уже в 1883?1884 вт?лив у сер?ю статей ?сторико-топограф?чного та фольклорного характеру, надрукованих у пер?одичних виданнях Харкова, Катеринослава та Ки?ва, зокрема в першому укра?нському ?сторичному журнал? ≪К?евская старина≫ ^[19] . У с?чн? 1883 його обрали членом наукового ?сторико-ф?лолог?чного товариства при Харк?вському ун?верситет? , яке очолював (1878?1890) професор Олександр Потебня. Це надало Дмитров? Яворницькому новий ?мпульс до науково? прац?. На п?дстав? виявлених джерел вчений п?дготував сер?ю публ?чних лекц?й ≪Про запорозьких козак?в≫. Перша лекц?я в?дбулася у Харков? 21 кв?тня 1884. Б?ржовий зал, де Дмитро ?ванович читав лекц??, щоразу був переповнений. Протягом двох годин публ?ка насолоджувалася ?мпров?зац??ю молодого вченого, який захоплено, без конспекту читав лекц??. В?дтод? Дмитро Яворницький активно популяризував ?стор?ю запорозького козацтва серед широкого загалу. Незабаром його лекц?? в?дбулися у Катеринослав? , Полтав? , Черн?гов? , Хорол? , Херсон? , Москв? , Петербурз? та багатьох ?нших м?стах Укра?ни та Рос??. Лекц?? мали величезний усп?х ? зробили Д. Яворницького досить популярним. Восени 1884 в?дбулося знайомство ?сторика з корифеями укра?нського театру Марком Кропивницьким , Миколою Садовським , Панасом Саксаганським , Мар??ю Заньковецькою . Яворницький п?дтримував т?сн? стосунки з д?ячами харк?всько? ≪Громади≫ ? в?домими вченими О. Потебнею, М. Сумцовим, педагогом Д. Пильчиковим, письменником ? видавцем М. Лободовським та ?н. ^[20]

На харк?вський пер?од припада? дружба Дмитра Яворницького з в?домим поетом Яковом Щогол?вим , який присвятив Дмитру ?вановичу в?рш ≪ В степу ≫. Проте дружба зак?нчилась досить траг?чно. У Щогол?ва була дочка ?лизавета ? особа високоталановита, музично обдарована, котра чудово грала на арф?. Саме гра ?лизавети на арф? ≪прикувала до не? ? ум, ? серце, ? волю≫ Яворницького. Вони покохали одне одного. Проте Як?в Щогол?в в?ддав ?лизавету зам?ж, проти ?? вол?, заради титулу та багатства, за князя Шаховського. Однак ?лизавета не вжилася з князем Шаховським ? покинула його заради ≪козака Байди≫, як називав себе у дружньому кол? Дмитро Яворницький. ? в?домост? про те, що ?лизавета Як?вна по?хала за Дмитром Яворницьким нав?ть у Середню Аз?ю. За словами Дмитра ?вановича, Як?в Щогол?в прокляв ? дочку, ? трич? прокляв Яворницького. Однак через короткий час м?ж Дмитром Яворницьким ? ?лизаветою Шаховською стався розрив, який Дмитро ?ванович пояснював тим, що у ?лизавети ≪натура така палка, така пекельна, що лучче одрубай соб? правицю ? б?жи од не? з одною л?вою, б?жи без огляду…≫ ^[21] . Незважаючи на розрив з Яковом Щогол?вим, Дмитро Яворницький не перестав поважати його як талановитого поета. Окр?м науково? д?яльност?, Дмитро Яворницький брав активну участь у громадському житт? харк?всько? ?нтел?генц??. Восени 1884 з його ?н?ц?ативи виникла ?дея видати л?тературний зб?рник укра?нською мовою. У той час заборони укра?нського друкованого слова це був см?ливий крок. Редагувати цей зб?рник мав також Дмитро Яворницький. Матер?альну п?дтримку об?цяв харк?вський аристократ Б. Ф?лонов. Однак цей про?кт не зд?йснився. Важливою под??ю в житт? Дмитра Яворницького став VI Археолог?чний з'?зд, що в?дбувся у серпн? 1884 р. в Одес?. Вперше молодий вчений постав перед високим науковим форумом, на якому з?брався весь цв?т ?сторично? науки Рос?йсько? ?мпер??. Тут Яворницький виголосив два реферати, котр? здобули високу оц?нку фах?вц?в. На з'?зд? в?дбулося його знайомство з пров?дними вченими, зокрема з Володимиром Антоновичем ^[22] . Саме починаючи в?д цього з'?зду, Яворницький став вважати себе археологом. 30 кв?тня 1885 р. його обрали членом-кореспондентом Московського археолог?чного товариства. Повернувшись до Харкова, вчений з натхненням продовжив досл?дження. Проте над ним почали збиратися хмари. Реакц?я 1880-х рок?в позначилася на житт? й Харк?вського ун?верситету, зазнали тиску вс? демократичн? елементи. Природно, що енерг?йне досл?дження ? популяризац?я Дмитром Яворницьким ≪крамольно?≫ ?стор?? запорозького козацтва, його активна громадська д?яльн?сть викликали вороже ставлення до нього влади. В?н потрапив в опалу, восени 1884 р. був звинувачений в ≪укра?ноф?льств?≫ й ≪сепаратизм?≫ та незабаром позбавлений стипенд?? ? зв?льнений з ун?верситету. ≪? не думав ? не думаю бути сепаратистом, ? Люблю клаптик земл?! Люблю тому, що не знаходжу н?де ?ншо? розради, люблю тому, що там ? широкий прост?р для мо?? роздольно? натури, люблю тому, що в чистих р?чкових водах сво?? Украйни бачу сумний образ сво?? особи. Ех, знали б люди, як важко мен? жити на св?т?! Одна вт?ха ? кинутися в степ, заглибитися в дн? давно минулого часу … Так х?ба це сепаратизм?≫ ^[23] .

Проте незважаючи на перешкоди, Дмитро Яворницький не припинив наукових студ?й. У грудн? 1884 р. по?хав до Москви, з метою розшуку в московських арх?вах документ?в з ?стор?? козацтва. Тут в?н встановив творч? контакти з в?домими ?сториками Дмитром Анучиним , ?ваном Заб?л?ним , Дмитром ?ловайським , Василем Ключевським , Миколою Ковалевським , С. Усовим та ?н. А у с?чн? 1885 р. зд?йснив подорож до Петербурга, де познайомився з д?ячами велико? ? впливово? укра?нсько? колон??. Доленосною для нього була зустр?ч з видатним ?сториком Миколою Костомаровим , який справив надзвичайне враження на Дмитра Яворницького ^[24] .

Вчений давав поради молодому ?сториков? у царин? досл?дницьких п?дход?в ? метод?в, передус?м щодо розробки комплексно? джерельно? бази з ?стор?? запорозького козацтва, залучення у досл?дницький ареал не т?льки писемних, але вс?х тип?в ?сторичних пам'яток, серед них речових, усних, зображувальних. Цей сво?р?дний запов?т Миколи Костомарова став досл?дницьким кредо Дмитра Яворницького. На в?домих костомаровських в?вторках Дмитро Яворницький познайомився з петербурзькими укра?нцями: Кесарем Б?лиловським , Данилом Мордовцевим (Мордовцем) , Григор??м Вашкевичем , Петром Саладиловим , як? стали його друзями. Саме тут народився план пере?зду Дмитра ?вановича до Петербурга, що й в?дбулося на початку серпня 1885 ^[25] .

1885 р?к пройшов чорною смугою в житт? вченого: помер батько ? сталося розлучення з першою дружиною Варварою Кок?ною. А вл?тку п?д час розкопок Яворницький мало не загинув, коли його в ям? притиснуло землею. Над ним уже почали читати молитву. Ц? под?? вплинули на Дмитра Яворницького, в?н мало не збожевол?в, передчасно посив?в ^[26] .

Вл?тку в?н знову ви?жджав в Укра?ну для топограф?чних, археолог?чних ? фольклорно-етнолог?чних досл?джень. Особливо пл?дним виявився 1886 р. У березн? цього року Дмитра Яворницького обрали д?йсним членом ?мператорського Рос?йського археолог?чного товариства (м. Санкт-Петербург). Про наукову працю Яворницького в петербурзький пер?од (1885?1892) св?дчить його творчий доробок, що склада?ться з 56 статей ? 7 монограф?й, великого масиву знайдених ним ?сторичних пам'яток, безл?ч? записаних п?сень та ?ншого фольклорного матер?алу. В?н досл?джував Тро?цький собор у Новомосковську , а також святиню запорозького козацтва, його ≪новий ?русалим≫ ? Самарський Пустельно-Микола?вський монастир . У пол? зору досл?дника були приватн? колекц?? запорозько? старовини, найб?льшими з яких, за оц?нкою Яворницького, були зб?рки Георг?я Алекс??ва та Олександра Поля на Катеринославщин? й Василя Тарновського на Черн?г?вщин? . У 1887 р. вчений зд?йснив подорож до Соловецького монастиря в пошуках документальних св?дчень про останнього кошового отамана Запорозького в?йська Петра Калнишевського , який по л?кв?дац?? Запорозько? С?ч? був ув'язнений у Соловецькому монастир?, де просид?в 25 рок?в, там помер ? там похований ^[27] .

У Петербурз? побачили св?т: перша монограф?я Яворницького ≪Запорожье в остатках старины и преданиях народа≫ (1888), ≪Сборник документов для истории запорожских козаков≫ (1888), ?сторико-популярне видання ≪Очерки по истории запорожских козаков и Новороссийского края≫ (1889), ?сторико-топограф?чний нарис ≪Вольности запорожских козаков≫ (СПб, 1890), в як?й вчений показав роль географ?чного фактора у формуванн? запорозького козацтва ^[28] .

Книга ≪Запорожье в остатках старины и преданиях народа≫ була видана завдяки матер?альн?й п?дтримц? в?домого укра?нського мецената ? колекц?онера Василя Тарновського , який пожертвував на цю справу 1000 руб. Ця книга явля? собою сво?р?дний щоденник вченого-мандр?вника, що подорожу? м?сцями колишнього Запор?жжя, ? багата на опов?дки запорозьких старожил?в про козацьк? часи, описи запорозького одягу, збро?, побутових та культових пам'яток.

До найвизначн?ших наукових надбань Дмитра Яворницького в цей пер?од його д?яльност? належить 1-й том тритомно? монограф?? ≪История запорожских козаков≫ (1892), у виданн? якого науковцю допомагали його друз? Петро Саладилов , ?лля Р?п?н , В. Васютинський та ?н. ≪История запорожских козаков≫ вважа?ться ≪л?тописом≫ запорозького козацтва ^[29] .

У Петербурз? Дмитро Яворницький брав участь у культурно-громадському житт? укра?нсько? громади, приятелював з Кесарем Б?лиловським , Серг??м Васильк?вським , Георг??м Вашкевичем, Петром Катериничем, Дмитром Мордовцевим, Петром Саладиловим, Опанасом Сластьоном, Петром Пелех?ним та ?ншими. В?н заприятелював з художниками ?ллею Р?п?ним, Михайлом М?кешиним , ?ваном Шишк?ним , Костянтином Маковським , мистецтвознавцем ? критиком Володимиром Стасовим . Згодом Дмитро ?ванович почав влаштовувати в сво?му помешканн? так зван? ≪суботки≫, на як? збиралися земляки-укра?нц? й представники рос?йсько? ?нтел?генц??, ?нод? до 40 людей. На цих вечорах сп?вали п?сень, танцювали, слухали гру на кобз? Опанаса Сласт?она .

З живописцем ?ллею Р?п?ним познайомився в лютому 1886 р. п?д час панахиди по Тарасов? Шевченков? , що ?? в?дправила укра?нська громада в Казанському собор? в Петербурз?. За словами Дмитра Яворницького, з ?ллею Р?п?ним його познайомили ? здружили запорожц?. ?хня дружба мала насл?док ? славнозв?сну картину Р?п?на ≪Запорожц? пишуть листа турецькому султанов?≫ . Окр?м того, художник виконав к?лька ?люстрац?й до книги Дмитра Яворницького ≪Запорожье в остатках старины и преданиях народа≫, а також до 1-го тому ≪Истории запорожских козаков≫ ^[30] .

Обвинувачення Дмитра Яворницького в ≪неблагонад?йност?≫ надходили до м?н?стерства осв?ти. Нав?ть йшлося про якийсь донос ?з Харкова. Внасл?док цього м?н?стр народно? осв?ти Делянов та?мним листом в?д 16 червня 1887 р. запропонував попечителев? Петербурзького навчального округу Нов?кову усунути Дмитра Яворницького в?д викладацько? д?яльност? як неблагонад?йного.

За допомогою впливових знайомих Яворницькому вдалося поновити викладацьку д?яльн?сть ? влаштуватися в одн?й з найкращих петербурзьких г?мназ?й ? ж?ноч?й г?мназ?? Мар?? Стоюн?но?. А вл?тку в?н знову поринув в археолог?чн? досл?дження, за традиц??ю в?дв?дав Катеринославщину, Херсонщину, Полтавщину, де копав кургани, збирав фольклорно-етнограф?чний матер?ал.

У 1889 р. Дмитро Яворницький сп?льно з видатним катеринославським меценатом, колекц?онером, кра?знавцем ? громадським д?ячем Олександром Полем розшукував м?сце битви Богдана Хмельницького з поляками п?д Жовтими Водами . Вл?тку 1891 р. Дмитро Яворницький зд?йснив археолог?чн? досл?дження в сел? Фал??вка на Херсонщин?  ? ма?тку свого приятеля Миколи Комстад?уса  ? згодом генерала, во?нного юриста, що походив з? шведського роду, був нащадком гетьмана Данила Апостола й належав до в?домих на п?вдн? Укра?ни родин Синельникових, Селецьких, Малама та ?н. Результатом цих досл?джень стала книга Дмитра Яворницького ≪История села Фалеевки-Садовой≫ (СПб., 1892) ^[31] .

Дружн? стосунки мав Дмитро Яворницький ? з мат?р'ю Комстад?уса ? Соф??ю Микола?вною, уродженою Синельниковою (правнучкою правителя Катеринославського нам?сництва ?. М. Синельникова), у другому шлюб? фон Таль. Окр?м того, вчений заприятелював також з р?дним братом Соф?? фон Таль ? генералом Олекс??м Синельниковим, в ма?тку котрого у сел? Михайлове-Апостолове у 1897 р. Яворницький зд?йснив археолог?чн? досл?дження й зробив сенсац?йн? знах?дки, як? демонструвалися в Ерм?таж? рос?йському ?мператоров? Микол? ?? ^[32] .

У 1891 р. наказом м?н?стра народно? осв?ти ?вана Делянова , Яворницькому, вже у категоричн?ш?й форм?, заборонялося викладати в навчальних закладах Рос?йсько? ?мпер?? ≪за тенденциозное проявление в лекциях антипатии к московской истории и правительству и пристрастие к истории Малороссии≫, що змусило його зм?нити дислокац?ю та тимчасово переор??нтуватись на досл?дження в Середн?й Аз??.

Пер?од перебування Яворницького в Середн?й Аз?? ( Ташкент , Самарканд ) зб?гся з часом активно? колон?зац?? цього краю, пожвавленням культурного життя. Сюди при?здило багато вчених ?з р?зних кра?н, досл?джували м?сцеву ?стор?ю, проводили археолог?чн? розкопки, зокрема французьк? й англ?йськ? вчен?. Укра?нський ?сторик вельми прислужився створенню в Самарканд? музею (Музеум Самаркандського статистичного ком?тету, нараз? Державний музей ?стор?? ? культури Узбек?стану ), який в?дкрили в липн? 1896 р. Саме в?н описав усю колекц?ю Леона Барщевського , яка й стала основою для створення музею ^[33] . Значним внеском Яворницького у досл?дження ?стор?? Середньо? Аз?? треба вважати сер?ю його статей у м?сцев?й (газети ≪Окраина≫, ≪Туркестанские ведомости≫) та центральн?й (≪Новости и биржевая газета≫) пер?одиц?. Але головним досягненням став ≪Путеводитель по Средней Азии от Баку до Ташкента в археологическом и историческом отношениях≫ ( Ташкент , 1893), за який вчений одержав орден Стан?слава ??? ступеня (1893 р.) та орден Бухарсько? Золото? З?рки ??? ступеня (1894 р.) ? чин колезького асесора (цив?льний чин VIII класу). В Середн?й Аз?? Яворницький ? дал? напружено працював над ?стор??ю козаччини, зокрема над другим томом ≪Истории запорожских козаков≫ (СПб., 1895), а також над книгою про кошового ?вана С?рка, що вийшла друком 1894 р. в Петербурз? ^[34] .

У Ташкент? й особливо в Самарканд? Яворницький заприятелював з представниками м?сцево? ?нтел?генц??, серед яких було багато земляк?в з Укра?ни. Особливо м?цн? стосунки в?н п?дтримував з Юр??м Якубовським ^[35] , родом з Житомира , службовцем самаркандського банку, толстовцем, шевченкознавцем-аматором, який друкувався в м?сцевих газетах. Середньоаз?йське в?дрядження Яворницького було розраховане на три роки, але фактично вчений перебував там 2 роки.

У кв?тн? 1894 р. в?н ви?хав до Москви для роботи в арх?вах, з метою зак?нчення 2-го тому ≪Истории запорожских козаков≫, який був надрукований у 1895 р. ? в якому спостер?гаються ≪насл?дки≫ перебування вченого в Середн?й Аз??. Це, зокрема, дотримання ним теор?? аз?йського походження козацтва як ?сторичного явища, пор?вняння й виявлення сп?льних рис у побут? козак?в ? народ?в Середньо? Аз??. 3-й том монограф?? вийшов у 1897 р. Критика неоднозначно зустр?ла цей тв?р Яворницького, якого звинувачували в ?деал?зац?? та романтизац?? козацтва.

Новий 1895 р. Дмитро ?ванович зустр?чав в Москв?, у кол? друз?в, пот?м по?хав до м?ста Владимира (на Клязьм?), де в?це-губернатором був зять давнього його друга Георг?я Петровича Алекс??ва  ? князь Микола Петрович Урусов. В?дтод? й на довг? роки заприятелював Дмитро ?ванович з впливовим князем. А в липн? 1895 р. за допомогою ?вана Яковича Рудченка Яворницького зараховано на посаду чиновника з особливих доручень при Варшавськ?й казенн?й палат?, що ?? очолював ?ван Рудченко. Окр?м того, ?ван Рудченко ? Георг?й Алекс??в сприяли встановленню стосунк?в Яворницького з Варшавським ун?верситетом , зокрема зверталися до ректора цього ун?верситету Петра Ковалевського ? вченого-псих?атра, який свого часу навчався у катеринославськ?й духовн?й сем?нар?? й зак?нчив Харк?вський ун?верситет, рекомендуючи йому Яворницького. Протягом вересня 1895 ? с?чня 1896 рр. Яворницький склав 4 маг?стерських ?спити на ?сторико-ф?лолог?чному факультет? Варшавського ун?верситету. А наприк?нц? 1896 р., за сприянням видатного рос?йського ?сторика професора Василя Йосиповича Ключевського (1841?1911), Яворницький влаштувався приват-доцентом на ?сторико-ф?лолог?чному факультет? Московського ун?верситету.

Також Яворницький взявся викладати ?стор?ю в Строгановському училищ? живопису. У 1898 р. Яворницький видав нову книгу ≪По следам запорожцев≫ ^[36] . Ця книга була заборонена цензурою, тому що значна частина тексту була написана укра?нською мовою, а дух?вництво виведено у негативних типах. Того ж 1898 р. розпочалося друкування монументально? двотомно? зб?рки документ?в ≪Источники для истории запорожских козаков≫, що остаточно була видана, за сприяння князя Миколи Урусова , лише 1903 р. у Владимир?.

29 кв?тня 1901 р. на ?сторико-ф?лолог?чному факультет? Казанського ун?верситету в?дбувся захист маг?стерсько? дисертац?? Яворницького. На здобуття наукового ступеня маг?стра рос?йсько? ?стор?? вчений репрезентував 2-е видання 1-го тому ≪?стор?? запорозьких козак?в≫.

В Москв? актив?зувалася ? л?тературно-громадська д?яльн?сть Яворницького, сп?впраця в журнал? ≪Детское чтение≫, який видавав в?домий рос?йський педагог?чний д?яч Дмитро Тихомиров . В цьому журнал? Яворницький опубл?кував низку статей: ≪Святки в Малороссии≫, ≪Забытый украинский ф?лософ Сковорода≫, ≪Князь Дмитрий ?ванович Вишневецкий≫, ≪Свирговский, Ружинский и Подкова≫, ≪Гетман Кшиштоф Косинский≫ та ?н.

У Москв? Дмитро ?ванович особливо заприятелював з письменником ? репортером Володимиром Г?ляровським  ? ≪дядьком Г?ля?м≫, разом з яким вони ?здили шукати сл?ди перебування п?д Москвою кошового отамана Запорозько? С?ч? Петра Калнишевського. Разом в?дв?дали в Ясн?й Полян? ген?ального письменника Льва Толстого, про що розпов?в Г?ляровський у сво?х мемуарах ≪Друзья и встречи≫ (М., 1934). Для Яворницького це була друга зустр?ч з Толстим . Перша в?дбулася випадково 1899 р. у потяз? ^[37] .

Яворницький пл?дно сп?впрацював з Московським Археолог?чним товариством , ?мператорською Археолог?чною ком?с??ю , Рос?йським Во?нно-?сторичним товариством , Рос?йським музе?м , Державним л?тературним музе?м . В?н був обраний до складу В?тебсько?, Владимирсько?, Полтавсько?, Рязансько?, Псковсько? ? Тавр?йсько? арх?вних ком?с?й.

Перебуваючи в Москв?, Яворницький п?дтримував дружн? стосунки з пров?дними д?ячами укра?нського нац?онально-визвольного руху ? укра?нсько? культури: Борисом Гр?нченком , Костянтином Б?лиловським, Олександром Кониським, Михайлом Коцюбинським , Миколою Лисенком та ?н. 1900 р. сп?льними зусиллями Д. Яворницького та живописц?в Серг?я Васильк?вського ? Миколи Самокиша побачив св?тло художн?й альбом ≪Из украинской старины≫ ^[38] . Яворницький був одним з найактивн?ших д?яч?в Товариства ?м. Т. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Укра?ни, що навчалися у вищих закладах Петербурга.

Мешкаючи в Москв?, Яворницький, як ? ран?ше, читав багато лекц?й по р?зних м?стах, особливо часто намагався при?жджати в Укра?ну, пост?йно мр?яв про ≪кур?нь≫ на берез? Дн?пра-Славути. Найулюблен?шим м?сцем його в?дпочинку був невеличкий хут?р Богодар в Олександр?вському пов?т? Катеринославсько? губерн??.

У 1902 р. його запросили на посаду директора Катеринославського обласного музею ?м. О. М. Поля . 28 грудня 1902 р. З директорством Яворницького почина?ться в?дродження, а фактично ? становлення цього музею, який, завдяки Яворницькому, перетворився на один з пров?дних музе?в Укра?ни, справжню скарбницю пам'яток укра?нсько? ?стор?? та культури. Музей став найб?льшим у св?т? сховищем запорозько? старовини. В?н прочитав у кра? багато лекц?й, публ?кував статт? в м?сцев?й пер?одиц?, приятелював з м?сцевими досл?дниками Олександром Полем, Венедиктом Куриловим , Антоном Синявським , Яковом Новицьким та можновладцями Георг??м Алекс??вим, Яковом Гололобовим , Михайлом Миклашевським , Михайлом Родзянком , Анан??м Струковим , Миколою Урусовим та ?н. Дмитро ?ванович розпочав формувати музейну зб?рку. Власну колекц?ю старожитностей також поклав у фундамент музейного з?брання. Комплектування музейних фонд?в значно актив?зувалося в зв'язку з п?дготовкою Х??? Археолог?чного з'?зду , який мав в?дбутися вл?тку 1905 р. у Катеринослав?.

Того ж року був збудований ? власний будинок Яворницького й учений остаточно оселився у Катеринослав?. Яворницький створив ? понад 30 рок?в керував музе?м, що являв собою пров?дний культурний центр Придн?пров'я .

Багато сил ? енерг?? доклав Дмитро ?ванович до справи орган?зац?? Х??? Археолог?чного з'?зду ( Катеринослав , серпень 1905). Протягом трьох сезон?в вчений зд?йснював широкомасштабн? археолог?чн? досл?дження, керував орган?зац??ю виставки, до участ? в як?й залучив багатьох колекц?онер?в. Того часу зд?йснилася мр?я вченого ≪накопатися досить могил≫ (тобто курган?в). Незабаром, у 1906 р. в?н був обраний д?йсним членом Московського археолог?чного товариства ^[39] .

У 1910 р. зд?йснилася давня мр?я Яворницького ? подорож на Близький Сх?д, де в?н в?дв?дав ?гипет , побував у ?русалим?, а в Гелуан? зустр?чався з ген?альною укра?нською письменницею Лесею Укра?нкою . Повернувшись, вчений взяв участь у п?дготовц? П?вденнорос?йсько? обласно? с?льськогосподарсько?, промислово? та кустарно? виставки, що в?дбулася у Катеринослав? 1 липня ? 10 жовтня 1910.

У 1906 р. вийшла друком фольклорна зб?рка вченого, над якою в?н працював майже 30 рок?в ? ≪Малороссийские народные песни, собранные в 1878?1905 гг.≫. У м?сцев?й пер?одиц? досл?дник опубл?кував низку статей з ?стор?? запорозького козацтва. Важливою стор?нкою в творчому житт? Яворницького у Катеринослав? була його участь в робот? м?сцево? вчено? арх?вно? ком?с?? (1903?1916), сп?впраця з ?? пров?дними членами: Антоном Синявським, Василем Б?дновим , Валер??м Машуковим, Яковом Новицьким, В?ктором Даниловим, Дмитром Дорошенком. У 1909 р. Дмитро ?ванович був обраний почесним членом ц??? ком?с??. В?н друкувався на стор?нках ?? ≪Летописей≫ ? головував на ?? зас?даннях. На особливу увагу заслугову? стаття ≪Запорожц? в поез?? Т. Г. Шевченка≫ ^[40] , в як?й Яворницький висв?тлив запорозьку тематику в творчост? Кобзаря. У 1909 р. вчений видав коштом катеринославського укра?нського д?яча й мецената Володимира Миколайовича Хр?нникова зб?рку ≪Матер?али до б?ограф?? Т. Шевченка≫ ^[41] . Досить активною у катеринославський пер?од була й лекц?йна д?яльн?сть Яворницького, в тому числ? на загальноосв?тн?х курсах учител?в у Катеринослав? (1911) та Полтав? (1912).

Громадська позиц?я Яворницького яскраво виявилася в його д?яльност? у просв?тянському рус?, передус?м у катеринославському товариств? ≪Просв?та≫ , б?ля виток?в якого у 1905 р. в?н стояв ^[42] . Багато зусиль доклав Яворницький до святкування у Катеринослав? 100-? р?чниц? в?д дня народження Т. Шевченка (1914 р.), що його орган?зувала ≪Просв?та≫.

За ?н?ц?ативою ? п?д редакц??ю Яворницького в Катеринослав? побачило св?т перше ? ?дине число газети-тижневика ≪Запорожж?≫. 21?22 травня 1917 р. вчений був почесним головою катеринославського укра?нського губернського з'?зду Центрально? Ради ^[43] .

П?д час перших визвольних змагань, вдень ? вноч? охороняв Дмитро ?ванович музей в?д пограбування, нав?ть дом?гся ≪охоронно? грамоти≫ в?д Нестора Махна ^[44] . У 1917 р. Яворницький брав участь у д?яльност? в?дроджено? катеринославсько? ≪Просв?ти≫. Не припиняв учений ? лекц?йно? д?яльност?. Яворницький читав лекц?? на губернських земських курсах для вчител?в губерн??; на укра?нських курсах для вчител?в земських та церковно-приходських шк?л ? представник?в в?д волостей Павлоградського пов?ту ; на курсах укра?нознавства для вчител?в земських ? церковних шк?л Олександр?вського пов?ту. З ?м'ям Яворницького пов'язане становлення вищо? осв?ти на Катеринославщин?. В?н став одним з перших професор?в Катеринославського ун?верситету. 29 липня 1918 р. його обрано професором кафедри ?стор?? Укра?ни цього навчального закладу, в якому 20 вересня того ж року в?н прочитав лекц?ю ≪Укра?но-руське козацтво перед судом ?стор??≫. В?н розробив курс ?стор?? м?сцевого краю.

До значних творчих досягнень Дмитра Яворницького того часу належать географ?чно-?сторичний нарис ≪Дн?пров? пороги≫ ( Харк?в , 1928) та зб?рка документ?в ≪До ?стор?? Степово? Укра?ни≫ ( Дн?пропетровськ , 1929).

З ?м'ям Дмитра Яворницького пов'язане й становлення арх?вно? справи на Катеринославщин? в пореволюц?йн? роки. В?н брав участь у робот? арх?вно? ком?с??, створен?й при губернському в?дд?л? народно? осв?ти в 1920 р., яка мала взяти на обл?к арх?ви вс?х дорадянських установ ? завданням яко? була орган?зац?я арх?вно? справи в губерн??. 1 лютого 1922 р. Д. ?. Яворницький очолив Катеринославське губернське арх?вне управл?ння ? саме ця дата вважа?ться оф?ц?йною датою заснування Державного арх?ву Дн?пропетровсько? област?. В умовах страшно? розрухи, паперового голоду в кра?н?, безгрош?в'я ? повно? байдужост? м?сцевого начальства до арх?вно? справи Дмитро Яворницький доклав багато зусиль для врятування ц?нних ?сторичних джерел. Завдяки його подвижницьк?й д?яльност? вдалося зберегти документальний комплекс документ?в, який надал? склав основу Катеринославського крайового ?сторичного арх?ву. У серпн? 1924 р. Д. ?. Яворницький подав у в?дставку ? ц?лком зосередився на кер?вництв? Крайовим музе?м. Але й працюючи в музе? продовжив свою самов?ддану д?яльюсть у справ? вивчення арх?вних документ?в.

У 1921?1930 роках Яворницький керував науково-досл?дною кафедрою укра?нознавства , на як?й працювали професори Михайло Злотников , Петро ?фремов , Митрофан Бречкевич , Володимир Пархоменко . Серед асп?рант?в кафедри, що близько стояли до Яворницького, були Кость Гуслистий , Павло Матв??вський , Павло Козар , Володимир Гр?нченко та ?н. ^[45]

У 1920-т? рр. Дн?пропетровський ?сторично-археолог?чний музей, керований Яворницьким, перетворився на центр ?сторико-кра?знавчих досл?джень, охорони пам'яток. Його колекц?? використовувалися як джерело у досл?дженнях гуман?тарного циклу. До Яворницького, як директора музею ? фах?вця, зверталися за консультац?ями ? порадами науковц?, письменники, д?яч? мистецтва з Укра?ни, Рос??, Н?меччини, Чех??, Польщ? , Велико? Британ??, Франц?? , а також земляки, що опинилися в ем?грац??, зокрема Василь Б?днов , ?вген Вировий , Олександр ?ала?ан, ?ван Рудич?в , ?ван Труба та ?н. У 1925 р. святкували 70-р?ччя Дмитра Яворницького. Цю под?ю урочисто в?дзначила й укра?нська ем?грац?я в Праз? .

Яворницький у цей час керував комплексною науково-досл?дною експедиц??ю на Дн?пробуд?, яку в?н очолював протягом 1927?1932 рр. Певною м?рою результати наукових досл?джень експедиц?? здобули висв?тлення в ≪Зб?рнику≫ Дн?пропетровського кра?вого ?сторично-археолог?чного музею, 1-й ? ?диний том якого за редакц??ю Яворницького побачив св?тло у 1929 р.

Коли стало в?домо про те, що внасл?док спорудження гребл? Дн?пров? пороги будуть затоплен?, посилився пот?к в?дв?дувач?в сюди, щоб подивитися на окрасу Дн?пра ^[46] . Д. Яворницькому належить ?рунтовне видання ≪Дн?пров? пороги≫, вперше надруковане в Харков? у 1928 р., яке мало величезний усп?х й зразу перетворилося на б?бл?ограф?чну р?дк?сть.

У 1920-т? рр. в?дбулося оф?ц?йне визнання наукових досягнень Яворницького. 1924 р. в?н був обраний членом-кореспондентом Укра?нсько? Академ?? наук , а у 1929 р. став ?? д?йсним членом.

1928 р. Дмитро ?ванович в?дв?дав р?дну Сонц?вку, подарував м?сцев?й школ? сво? книжки ? дав грош? на ремонт ? придбання л?тератури для шк?льно? б?бл?отеки. Директор м?сцево? школи Григор?й Якубович писав славетному земляков?, що п?сля його (Яворницького) в?д'?зду дня не проходило в сел? без спогад?в про Дмитра ?вановича ^[47] .

Зовн?шн? в?деофайли
	К?носюжет "Професор Яворницький да? пояснення та поради в?йськово-спортивн?й експедиц??” ?з К?ножурналу Одесько? к?нофабрики ВУФКУ , 1929 р.

Наприк?нц? 1929  р. Державне видавництво Укра?ни запропонувало Яворницькому п?дготувати до видання його ≪Историю запорожских козаков≫. Але, вже почалися стал?нськ? репрес??, проводилися масов? чистки в?д ≪неблагонад?йно?≫ ?нтел?генц??, фабрикувалися справи ? проводилися гучн? процеси. Яворницький не брав активно? участ? у пол?тичному житт?, в?н перебував на обл?ку в ДПУ як соц?ально небезпечний елемент. Вже у середин? 1920-х рр. на нього був донос ? встановлено та?мний нагляд. Сам знаходячись п?д ≪приск?пливим оком системи≫, Яворницький не боявся п?дтримувати, заступатися, надавати роботу в музе?, залучати в Дн?пробуд?вську експедиц?ю тих, хто зазнав утиск?в. Серед еп?столярно? спадщини Яворницького ? один лист, який м?стить ?нформац?ю про Голодомор-геноцид . Це лист священника Василя Котляревського, який п?д впливом академ?ка Яворницького збирав народн? п?сн? ^[48] , пам'ятки ?стор?? та культури для Дн?пропетровського ?сторичного музею (в роки Голодомору проживав в сел? Пескошино Мел?топольського округу). В лист? Котляревський блага? Дмитра Яворницького над?слати йому продукти, або грош?.

У 1933 р. Яворницький був обвинувачений в ≪буржуазному нац?онал?зм?≫ , а керований ним музей оголошений ≪кублом нац?онал?стично? контрреволюц?йно? пропаганди≫. П?сля такого нищ?вного обвинувачення за наказом м?н?стра осв?ти УРСР В. Затонського в?д 31 серпня 1933 р. Яворницького зв?льнили з посади директора музею. Завдяки л?карям та дружин? Дмитро ?ванович встав з л?жка. Чотири м?сяц? йому не виплачували академ?чно? пенс??. Щоб не вмерти з голоду, приходилося нести на ринок р?зн? реч? та з того й жити. Допомагали академ?ков? м?сцев? шанувальники його творчост?, приносили продукти.

У 1937 р. в Укра?н? сфабрикували чергову справу так званого ≪Укра?нського нац?онал?стичного контрреволюц?йного п?дп?лля≫ на чол? з головою РНК УРСР Панасом Любченком . Яворницького також зарахували до верх?вки ц??? орган?зац?? й визнали ≪натхненником≫ дн?пропетровського ≪контрреволюц?йного п?дп?лля≫. Заарештован? в ц?й справ? св?дчили проти Дмитра ?вановича. Арештованих примушували визнати, що вдома у Яворницького проходили наради з питань боротьби проти влади, активними учасниками нарад у Яворницького були вчитель Микола П?дгайко, а також Сагатовський, Петровський та Нестерець, саме за показами останнього визначили Яворницького особою, що проводила антирадянську обробку музейного активу ^[49] . Однак самого вченого не заарештували. Досл?дники висувають р?зн? причини цього: похилий в?к Яворницького, його науковий авторитет, заступництво високих посадовц?в тощо.

П?д час обвинувачень й утиск?в Дмитро ?ванович намагався домогтися справедливост?. В?н звертався до друз?в, знайомих, впливових ос?б (Володимира Затонського, Григор?я Петровського, Василя Чубаря, Василя Шап?рова та ?н.). Але час був страшний, люди були залякан?, боялися п?дтримувати стосунки з тими, хто попав в опалу. Багато з тих, хто потенц?йно м?г допомогти вченому, сам? опинилися п?д приск?пливим оком системи, а ?нш? взагал? за ?ратами.

У ц? траг?чн? для Яворницького та його родини часи на допомогу прийшли друз?. Велику п?дтримку вченому надала ?сторик Натал?я Дмитр?вна Полонська-Василенко , яку Дмитро ?ванович називав ≪запорозькою мат?р'ю≫ (а себе ≪запорозьким батьком≫). Полонська-Василенко разом з чолов?ком ? академ?ком М. П. Василенком ? мешкала у Ки?в?, була добре об?знана в ус?х академ?чних справах, про як? ?нформувала Яворницького ^[50] .

На початку 1935 р. сво? життя вчений оц?нював на ≪три з м?нусом≫. До музею в?н вже не повернувся, але творчу д?яльн?сть не припинив, у як?й, як й завжди, знаходив душевне заспоко?ння ? моральне задоволення. ?з захопленням працював Дмитро ?ванович над улюбленим ≪Словником укра?нсько? мови≫; п?дготував до друку зб?рку фольклорних матер?ал?в (2302 п?сн?); у 1936 р. написав ≪Историю города Екатеринослава≫ (укр. ?стор?я м?ста Катеринослава); кожного року зв?тував перед Академ??ю наук ? складав плани творчих досл?джень; працював над темою: ≪Посл?довна зм?на народ?в у п?вденн?й частин? Укра?ни≫; написав спогади про Миколу Костомарова, ?ллю Р?п?на, Льва Толстого, Василя Тарновського.

У 1939 р., з нагоди святкування 125-р?ччя в?д дня народження Тараса Шевченка , Яворницький був обраний до складу юв?лейно? Шевченк?всько? ком?с?? АН УРСР. До цього свята вчений п?дготував статт?: ≪Шевченко ? Р?п?н≫ та ≪?. Ю. Р?п?н про Т. Г. Шевченка≫ ^[51] . Й в останн? роки життя Яворницький в?в жваве листування з друзями та колегами. Життя академ?ка Д. Яворницького перервалося о п'ят?й годин? ранку 5 серпня 1940 р. ^[52] Ховали Д. Яворницького 6 серпня 1940 р. о 8-й годин? вечора на новому кладовищ? у степу. Був оркестр т??? музики, яку завжди слухав ?сторик у парку ?м. Т. Шевченка ^[53] .

До наших час?в збер?гся мало не ?диний сюжет, на кадрах якого можна побачити Дмитра Яворницького, в?дзнятий 1929 року Одеською к?нофабрикою ВУФКУ для ≪К?ножурналу≫ № 37/132. На кадрах професор да? поради членам в?йськово-спортивно? експедиц??, яка пряму? до Хортиц? через Дн?пров? пороги .

А перший документальний ф?льм про Яворницького був знятий у 1968 роц?. Ф?льм ма? назву ≪В пошуках скарб?в≫, а сценар?й написав ?ван Шаповал за одним з опов?дань сво?? однойменно? книги. В ф?льм? розпов?ли б?ограф?ю вченого та його по?зду на Соловецьк? острови у 1887 роц? в пошуках могили останнього кошового Запорозько? С?ч? Петра Калнишевського .

1969 року був знятий сюжет у Дн?пропетровську для к?ножурналу ≪Радянська Укра?на≫ № 7. Глядач? ознайомилися з експозиц??ю ?сторичного музею, а також побачили каб?нет, в якому працював Яворницький.

Сюжет ф?льму ≪Обличчя на полотн?≫ в?д студ?? ≪Ки?внаукф?льм≫ за 1986 р?к присвячений дружб? Р?п?на ? Яворницького, а також написанню картини ≪Запорожц? пишуть листа турецькому султанов?≫ ^[54] .

Багато документальних ф?льм?в ? сюжет?в про Яворницького знято за час?в незалежност? Укра?ни. Один з останн?х дату?ться 2020 роком ? ма? назву ≪Козацький батько Дмитро Яворницький≫. Сценар?й для ф?льму написав кра?знавець з Дн?пра Микола Чабан. Ф?льм розпов?да? б?ограф?ю Дмитра ?вановича ^[55] .

18 лютого 1883 року в?н одружився з учителькою музики Варварою Петр?вною Кок?ною. За св?дченням небоги Дмитра ?вановича Т. ?. Колом??ць, в родин? Яворницьких ?снувала легенда, за якою цю наречену майбутньому вченому знайшла мати ? Ганна Матв??вна. ^[56] За словами Колом??ць, в юност? Дмитро закохався у с?льську д?вчину, хот?в одружитися з нею, але його мати була проти, ? сама знайшла синов? наречену ? вчительку музики харк?вського ?парх?ального ж?ночого училища Варвару Кок?ну . Але цей шлюб виявився невдалим й незабаром у 1885 р. стався розрив, як казав Дмитро ?ванович, ≪не з його вини≫. Варвара Петр?вна не змогла зрозум?ти творчу захоплену наукою натуру Яворницького ? стати йому другом ? пом?чницею. Дмитро ?ванович досить бол?сно переживав розлучення, яке оф?ц?йно було оформлене лише через 30 рок?в ? у 1915 роц?.

У 1918 р. в?дбулася доленосна под?я в особистому житт? Дмитра ?вановича. В?н одружився з учителькою Сераф?мою Дмитр?вною Буряковою. Окр?м громадянсько? ре?страц?? шлюбу, в?дбулося в?нчання , 30 жовтня 1918 р. у церкв? Знамення Пресвято? Богородиц? в м?ст? Катеринослав?.

Бурякова зак?нчила Ки?во-под?льську ж?ночу г?мназ?ю, педагог?чн? курси при Фундукл??вськ?й ж?ноч?й г?мназ?? (1898), курси для п?дготування учител?в початкових училищ при Катеринославському педагог?чному ?нститут? (1917), до 1924 р. працювала у р?зних школах Катеринослава, зав?дувала 3-м ж?ночим училищем, 22-ю трудшколою та ?н. З Яворницьким вона познайомилася в музе? ^[57] .

Д?тей у Дмитра ?вановича не було н? в першому, н? в другому шлюб?.

Указом Презид?? Верховно? Ради УРСР ≪Про ув?чнення пам'ят? академ?ка Д. ?. Яворницького≫ в?д 11 жовтня 1940 р. його ?м'я було надане Дн?пропетровському ?сторичному музею . 18 липня 1946 р. Дн?пропетровський виконком обласно? ради депутат?в трудящих ухвалив р?шення про в?дкриття будинку академ?ка Д. Яворницького (м.  Дн?про , майдан Т. Шевченка, 5) ^[58] . Проте лише п?д час ≪в?длиги≫, 18 липня 1964 р. в?дкрито мемор?альну к?мнату-музей ? встановлено мемор?альну дошку.

На початку 1970-х рр. цей мемор?альний музей був закритий ? знову в?дкрився лише 3 листопада 1988 р. В ньому в?дтворена мемор?альна експозиц?я та д?? виставкова зала, де репрезентовано особист? реч? Яворницького, його рукописи, книги, св?тлини, картини Миколи Струнникова , Серг?я Васильк?вського , Фот?я Красицького та ?н. Вестибюль прикрашають ун?кальн? наст?нн? розписи: ≪Тарас Бульба ?з синами≫ (автор М. Струнников) ? ≪Сцени з козацького життя≫ (автор Т. Ткаченко). Б?ля будинку розташований сад, дерева в якому т? ж сам?, що ? за життя господаря (вц?л?ла сосна, посаджена особисто Яворницьким).

Запов?т вченого поховати його б?ля ст?н створеного ним музею виконано лише 1961 р., коли Яворницького перепоховали. У 1995 р., з нагоди 140-р?ччя в?д дня народження академ?ка Дмитра Яворницького, у Дн?пропетровську , б?ля ?сторичного музею, в?дбулося урочисте в?дкриття пам'ятника видатному укра?нському д?ячев? (скульптор ? Володимир Наконечний , арх?тектор ? Василь М?рошниченко ). Пам'ятник споруджено народним коштом.

1991 року Нац?ональна сп?лка кра?знавц?в Укра?ни заснувала Прем?ю ?мен? Дмитра Яворницького .

У листопад? 1998 року в сел? Борис?вка споруджено пам'ятник Дмитров? Яворницькому. Автори пам'ятника ? Наталя та Олекс?й Фоменко ^[59] .

Також у к?лькох населених пунктах Укра?ни ?снують вулиц?, назван? на честь Дмитра Яворницького , а у Дн?пр? ?м'ям видатного досл?дника названо центральний проспект ^[60] ? вулиця в Соборному район?.

У 2005 роц? НБУ викарбував та вв?в до об?гу пам'ятну монету на честь Дмитра Яворницького ном?налом 2 гривн?.

У 2005 роц? Укрпошта випустила поштову марка на честь 150-р?ччя в?д дня народження. ^[61]

Зовн?шн? в?деофайли
	Огляд видань про будинок-музей Д.?. Яворницького

• 
  пам'ятник на фон? Дн?пропетровського ?сторичного музею ?мен? Яворницького
• 
  пам'ятна монета ном?налом 2 гривн? Нац?онального банку Укра?ни ( 2005 )
• 
  поштова марка, 2005 р?к
• 
  мемор?яльна табличка на ст?н? Музею козацтва на Хортиц?

Як археолог -досл?дник запор?зько? старовини, Яворницький написав розв?дки:

• ≪ Запорожская печера над Днепром ≫ (1885),
• ≪ Раскопка Кургана ?Мухина гора“ ≫ (1885),
• ≪ Раскопка Кургана в д. Вороной ≫ (1885).

Готуючись до археолог?чного з'?зду (1905), що в?дбувся у Катеринослав?, в?н розкопав близько 200 могил; завдяки його старанням створено колекц?ю матер?альних пам'яток ? 75 000 експонат?в, пов'язаних ?з Запор?жжям ? П?вднем Укра?ни, як? збер?гаються в Дн?пропетровському державному ?сторичному музе? .
Яворницький досл?джував стар? церкви:

• ≪ Церковные памятники Запорожья ≫ (1893),
• ≪ Церковное устройство у запорожских казаков ≫ (1890), ? з?брав понад 600 експонат?в церковно? старовини, переважно з XVIII ст.

В ?сторичних досл?дах основну увагу Яворницький прид?лив ?стор?? Запор?зько? С?ч? , серед них:

• ≪ История запорожских казаков ≫, т. 1 (загальний огляд територ?? запорожц?в, ?хнього устрою ? побуту, 1892, 2 вид. ? т. 1 1900), т. 2  ? ?стор?я до 1686 (1895), т. З  ? ?стор?я до 1734 (1897);
• ≪ Очерки по истории запорожских казаков и Новороссийского края ≫ (1889),
• ≪ Вольности запорожских казаков ≫ (1918);
• ≪ Иван Дмитриевич Сирко, славный кошевой атаман запорожских низовых казаков ≫ (1894).
• Яворницький Д. ?., . Як жило славне Запорожське Низове в?йсько . ? Катеринослав : Друкарня ?. В?сман та ?. Мордхилевич, 1918. ? 38 с.

Багато матер?ал?в про Запор?жжя Яворницький з?брав ? м?стив у часопис? ≪К?евская старина≫ ^[62] :

• ≪ Жизнь запорожских казаков по рассказу современника-очевидца ≫ (1883),
• ≪ Топографический очерк Запорожья ≫ (1884),
• ≪ Число и порядок Запорожских Сечей ≫ (1884),
• ≪ Остров Хортица на реке Днепре ≫ (1886),
• ≪ Архивные материалы для истории Запорожья ≫ (1886),
• ≪ Последний кошевой атаман П. И. Калнышевский ≫ (1887);
• ≪ Главнейшие моменты из истории запорожского казачества ≫ (в ≪Русской Мысли≫, 1897),
• ≪ Гетман Петр Конашевич Сагайдачный ≫ (1913),
• ≪ Кошовий отаман Осип Михайлович Гладкий ≫ (1928),
• ≪ Дн?пров? пороги ≫ (1928).

Ц?нн? фактичними даними зб?рники Яворницького:

• ≪ История города Екатеринослава ≫ (1937),
• ≪ Сборник материалов для истории запорожских казаков ≫ (1888),
• ≪ Источники для истории запорожских казаков ≫, ? т. 1  ? т. 2 (1903),
• ≪ До ?стор?? Степово? Укра?ни ≫ (1929).

Яворницький з?брав багатий етнограф?чний ? фольклорний матер?ал; ще за студентських рок?в в?н записав понад 1000 п?сень ? близько 500 опов?дань; серед праць на ц? теми варт? згадки:

• ≪ Запорожье в остатках старины и преданиях народа ≫, том перший  ? том другий (1888), в якому вм?щено 55 малюнк?в ? 7 план?в м?сцевостей (деяк? малюнки виконав ?. Р?п?н );
• ≪ По следам запорожцев ≫ ^[63] (1898), де заф?ксовано зустр?ч? ? розмови з нащадками запорожц?в, подано п?сн? про Запор?жжя, описи ?гор, народних танц?в, матер?ал?в народно? медицини тощо;
• ≪ Древнейшие обыватели Южной России ≫ (1899),
• ≪ Малороссийские народные песни, собранные в 1878 ? 1905 гг. ≫ (1906), де з?брано 830 п?сень , колядок , щедр?вок , веснянок , переважно записаних з голосу;
• ≪ Рибальч? заводи на низу Дн?пра ≫ (1927).

У 1906 ? 36 Яворницький з?брав 2 302 п?сн?, з них 255 з нотами, як?, однак, лишилися в рукопис?.

У царин? лексикограф?? Яворницький мав значн? досягнення. Усе сво? життя в?н збирав укра?нськ? слова, але, на жаль, за життя Яворницький зум?в видати лише др?бку в?д усього укра?нського лексично багатства яке в?н з?брав. Так, Яворницький у передмов? до першого тому свого СУМу згаду? що в?н над?слав 2500 з?браних ним укра?нських сл?в Борису Гр?нченко, й значну частину з тих сл?в використано Гр?нченком у його словнику СУМ-Гр?нченка (у 4 томах, 1907?1909; 68 тис. сл?в) оск?льки сам Гр?нченко у власн?й передмов? до свого словника говорить про запозичення 1515 сл?в у Яворницького. Окр?м того, за життя Яворницький зум?в видати перший том свого Словника укра?нсько? мови (т. ?, А? К, 1920, 8113 сл?в), але за р?зних обставин так ? не зм?г видати решту том?в. Яворницький продовжував збирати укра?нськ? слова й перед смертю, станом на липень 1939 року, з?брав понад 50 тис. укра?нських сл?в (у сво?х спогадах секретар Яворницького в останн?й роках Микола Костюк згадував про 60 тис. укра?нських сл?в ^[64] ). ^[65]

П?сля смерт? Яворницького його документи, ? у тому числ? ? матер?али для словника, були передан? в Державну б?бл?отеку АН УРСР, зв?дки рукопис словника передали до ?нституту мовознавства, про що св?дчать листи, над?слан? зв?дти вже вдов? вченого, Серафим? Яворницьк?й. П?д час II Св?тово? в?йни арх?вн? матер?али АН УРСР були евакуйован?, й хоча п?сля в?йни документи збереглися, але куди под?вся сам словник нев?домо. ^[65]

Станом на 2020 достеменно нев?домо чи збереглися десь матер?али для Словника укра?нсько? мови з 50 тис. сл?в укра?нською мовою, чи ?х знищено ^[65] .

Яворницький також був автором низки л?тературних твор?в:

• зб?рки поез?й ≪ Веч?рн? зор? ≫ (1910) ^[66] ,
• пов?стей ? опов?дань
  • ≪ Наша доля ? Божа воля ≫. (1901 ? 1905),
  • ≪ У бурсу! ≫ (1908),
  • ≪ Пом?ж панами ≫ (1911),
  • ≪ Драний хут?р ≫ (1911),
  • ≪ Русалчине озеро ≫ (1911),
  • ≪ Де люди ? там ? лихо ≫ (1911),
  • ≪ Три неспод?ван? стр?ч? ≫ (1912);
• роман ≪ За чужий гр?х ≫ (1907).

• Дмитро Яворницький (монета)
• Дмитро Яворницький (марка)
• Прем?я ?мен? Дмитра Яворницького Нац?онально? сп?лки кра?знавц?в Укра?ни
• Мемор?альний будинок-музей Яворницького
• Дн?пропетровський нац?ональний ?сторичний музей ?м. Д. ?. Яворницького

• Авчинниковъ А. Г. Профессоръ Дмитр?й Ивановичъ Эварницк?й: К 30-лет?ю литературно-ученой д?ятельности. ? Екатеринославъ: Типограф?я губернскаго правлен?я, 1914. ? 16 с. : ил., портр.; 27.
• О. В. Ясь. Яворницький Дмитро ?ванович // Енциклопед?я ?стор?? Укра?ни  : у 10 т. / редкол.: В. А. Смол?й (голова) та ?н. ; ?нститут ?стор?? Укра?ни НАН Укра?ни . ? К . : Наукова думка , 2013. ? Т. 10 : Т ? Я. ? С. 717. ? ISBN 978-966-00-1359-9 .
• Яворницький (?варницький) Дмитро ?ванович // ?сторична наука у Нац?ональн?й академ?? наук Укра?ни в особах: Енциклопедичний дов?дник / Ред. кол.: В. Смол?й (гол. ред.), Г. Боряк (заст. гол. ред.), В. Даниленко (заст. гол. ред.), В. Крупина (в?дп. секретар), Н. Василь?ва (секретар-упоряд.), П. Бондарчук , С. Кульчицький , О. Ре?нт , О. Рубльов, О. Удод , О. Ясь. НАН Укра?ни. ?нститут ?стор?? Укра?ни . ? К .: ?нститут ?стор?? Укра?ни, 2018. ? С. 724?726. ? 742 с. ? ISBN 978-966-02-8671-9 .
• Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1955?1995. ? ISBN 5-7707-4049-3 .
• Нудищук М. Л. До ?стор?? створення ≪Словника укра?нсько? мови≫ Д. ?. Яворницького
• Яворницький ? л?тературний герой (в?ртуальна виставка)
• Василенко Н. ?. Д. ?. Яворницький у творах сучасних дн?пропетровських автор?в
• Василенко Н. ?. Д. ?. Яворницький в укра?нськ?й л?тератур? 1950?2010-х рр.
• Василенко Н. ?. Д. ?. Яворницький у творчост? письменник?в 1920?1930-х рр.
• Василенко Н. ?. Д. ?. Яворницький в художн?й л?тератур? 1880?1910-х рр.
• ?кшов В. В. Чи святкував новий р?к та Р?здво Дмитро Яворницький?
• Яворницький (Еварницький) Дмитро ?ванович // Малий словник ?стор?? Укра?ни  / в?дпов. ред. В. А. Смол?й . ? К . : Либ?дь , 1997. ? 464 с. ? ISBN 5-325-00781-5 .
• Абросимова С. В., Парамонов А. Ф. Дмитро Яворницький та його родов?д . ? Харк?в : Харк?вський приватний музей м?сько? садиби, 2009. ? 112 с.
• Дорошенко Д. Дмитро ?ванович Яворницький, ≪Л?тературно-науковий в?стник≫, ? Т. 64. Кн. 12.  ? С. 506?513., 1913;
• Дорошенко Д. Запорозький батько, ≪Дн?прова Хвиля≫, 8, 1913;
• Дмитро Яворницький: вчений та педагог в укра?нському ?нтелектуальному сп?втовариств?: монограф?я / С. ?. Св?тленко. ? Дн?пропетровськ: Л?ра, 2015. ? 312 с. ? ISBN 966-383-690-4 .
• спадщина академ?ка Д. ?. Яворницького. Вип. 1: Листи вчених до Д. ?. Яворницького / Упоряд.: С. В. Абросимова, А. ?. Перкова, О. В. П?цик, Н. Г. Чередник; Вступ. ст. С. В. Абросимово?, А. ?. Перково?; Перед.слово Б. Т. Карапиша. ? Дн?пропетровськ: Гамал?я, 1997. ? 888 с.
• спадщина академ?ка Д. ?. Яворницького. Вип.2: Листи д?яч?в культури до Д. ?. Яворницького / Упоряд.: С. В. Абросимова, Н. ?. Василенко, А. ?. Перкова та ?н.; Вступ. ст. С. В. Абросимово?; П?д загальною ред. Н. ?. Капуст?но?. ? Дн?пропетровськ: ОП ≪Дн?пропетровська книжкова друкарня≫, 1999. ? 460 с.
• спадщина академ?ка Д. ?. Яворницького. Вип. 3: Листи музейних д?яч?в до Д. ?. Яворницького / Укладач? С. В. Абросимова, Н. ?. Василенко, А. ?. П?ркова та ?н.; Вступ. ст. С. В. Абросимово?; П?д загальною ред. Н. ?. Капуст?но?. ? Дн?пропетровськ, 2005. ? 740 с.
• Еп?столярна спадщина академ?ка Д. ?. Яворницького, Вип. 4. ? Дн?пропетровськ : АРТ-Прес, 2005. ? 500 с.
• спадщина академ?ка Д. ?. Яворницького. Вип. 5: Листи р?дних, друз?в ? знайомих до Д. ?. Яворницького / Укладач?: С. Абросимова, Н. Василенко, А. Перкова та ?н.; За заг. ред. Н. Капуст?но?. Д.: АРТ-ПРЕС, 2010. ? 952 с.
• ?фремов С. Письменник-кольорист , Записки ?ст.-ф?лол. в?дд?лу УАН. ? Кн. 13?14. 1927. ? С. 213?230;
• Зб?рник Дн?пропетровського крайового ?ст.-археолог?чного музею, т. ?. Дн?пропетровське 1929;
• Кочерг?н ?. О.   Нев?домий Д. ?. Яворницький // С?чеславський альманах. ? Д.: Нац?ональний г?рничий ун?верситет, 2008. ? Вип.3. ? С. 121?131;
• Кочерг?н ?. О.   Р?д та родина Дмитра ?вановича Яворницького // С?чеславський альманах. ? Д.: Нац?ональний г?рничий ун?верситет, 2006. ? Вип.2. ? С. 59?64;
• Петров В. Пам'ят? академ?ка Д. ?. Яворницького, ≪В?ст? АН УРСР≫, 7 ? 8, 1940;
• Шаповал ?. В пошуках скарб?в на сайт? ≪УКРЛ?Т.org≫
• Ол?йник М. Фольклористично-етнограф?чна д?яльн?сть Д. ?. Яворницького, ≪Нар. творч?сть та етнограф?я≫, 6, 1965;
• Гапусенко ?. Дмитро ?ванович Яворницький. ?сторик, археолог, етнограф, фольклорист, письменник, Академ?к АН УРСР ? К. Наукова думка, 1969;
• Шубравська М. М. Д. ?. Яворницький. Життя, фольклористично-етнограф?чна д?яльн?сть. ? К.: Наукова думка, 1972. ? 254 с.
• Шубравська М. М. Д. ?. Яворницький. ? К., 1972.
• Абросимова С. В. До 150-р?ччя в?д дня народження академ?ка Д.I.Яворницького. Абросимова С. В. Енциклопедист козаччини // Укра?нський ?сторичний журнал. ? 2005. ? № 4.
• Абросимова С. В. З ?стор?? видання монограф?? Д. ?. Яворницького ≪?стор?я запорозьких козак?в≫ //С?чеславський альманах. ? № 4 ? Дн., 2009. ? C. 5 ? 23.
• Абросимова С. В. Особист?сть ? талант Дмитра Яворницького самооц?нка вченого // Наддн?прянська Укра?на: ?сторичн? процеси, под??, постат?: (зб. наук. пр.) / ред. кол.: С. ?. Св?тленко (в?дп. ред.) та ?н. ? Д.: Вид-во ДНУ, 2010. ? Вип. 8. ? 436 с. ? с. 5  ? 24.
• Св?тленко С. ?. Дмитро Яворницький: вчений та педагог в укра?нському ?нтелектуальному сп?втовариств?: моногр.  ? 2-ге вид. ? Д.: Л?РА, 2017. ? 312 с.

• Яворницький // Юридична енциклопед?я  : [у 6 т.]  / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2004. ? Т. 6 : Т ? Я. ? С. 502. ? 768 с. ? ISBN 966-7492-06-0 .
• Яворницький (?варницький) Дмитро // Укра?нська мала енциклопед?я  : 16 кн. : у 8 т. / проф. ?. Онацький . ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1967. ? Т. 8, кн. XVI : Л?тери Уш ? Я . ? С. 2115-2116. ? 1000 екз.
• Дмитро ?ванович Яворницький. Б?ограф?я
• ДМИТРО ЯВОРНИЦЬКИЙ | Програма ≪Велич особистост?≫ | 2015 (В?ДЕО)
• До 155-р?ччя Дмитра Яворницького | Сюжет телеканалу ≪?нтер≫ | 2010 (В?ДЕО)
• Зустр?ч Яворницького ? Махна у Катеринослав? у 1919 роц? | Постановочний рол?к сп?вроб?ник?в музею ? актора театру ≪В?римо≫ | 2008 (В?ДЕО)
• Дмитро Яворницький: усп?х усупереч | Лекц?я про життя та д?яльн?сть Яворницького в?д Я. Тимошенко, зав?дувачки мемор?ального будинку-музею Яворницького | 2020 (В?ДЕО)
• Дмитро Яворницький | ?сторична правда з Вахтангом К?п?ан? | 2019 (В?ДЕО)
• До 162-р?ччя з дня народження Дмитра Яворницького | Сюжет телеканалу Дн?проTV | 2017 (В?ДЕО)
• Дмитро Яворницький ? досл?дник укра?нського козацтва | ?рина Фар?он ? телеканала ≪Рада≫ | 2015 (В?ДЕО)
• П'ять куль для Дмитра Яворницького | ≪Укртелеф?льм≫ | 2006 (В?ДЕО)
• Дмитро Яворницький: ун?кальн?сть таланту | Лекц?я Антона Мух?на для телеканалу UA. Перший | 2016 (В?ДЕО)
• Дмитро Яворницький ? археолог | Програма ≪Кра?знавча подорож≫ Дн?пропетровського державного телеканалу | 2015 (В?ДЕО)
• Твори Дмитра Яворницького на сайт? Дн?пропетровського нац?онального ?сторичного музею ?м. Д. ?. Яворницького
• Б?бл?ограф?я Дмитра Яворницького
• Мемор?альний будинок-музей Д. ?. Яворницького стор?нка на сайт? Дн?пропетровського нац?онального ?сторичного музею ?м. Д. ?. Яворницького
• Сайт Дн?пропетровського Нац?онального ?сторичного музею ?м. Д. ?. Яворницького
• Посилання на статтю Горд??ва ? Ченцова О последних годах жизни и деятельности Д.И. Яворницкого
• ?нтерактивна б?ограф?я Дмитра Яворницького
• Кур?нь козацького батька. Пут?вник по мемор?альному будинку-музею академ?ка Д. ?. Яворницького. Д.: АРТ-Прес, 2015. ? 94 с.

Генеалог?я та некропол?стика Родов?д Л?тература та б?бл?ограф?я Open Library Нормативний контроль BNF :  162919943 · FAST :  144799 · Freebase :  /m/08lzz9 · GND :  119322102 · ISNI :  0000000110687369 · J9U :  987011217868405171 · LCCN :  n84224536 · LNB :  000080550 · MAK :  9810596082505606 · NKC :  js20020805044 · NLP : a0000001067594 · NTA :  236120379 · NUKAT :  n97082828 · RERO :  02-A013513166 · SUDOC :  132388359 · UCAL :  31455 · VIAF :  67273354