Китайський юань 元 (人民?)
Банкнота 100 юан?в
Держава(и)	КНР
Банкноти	1￥, 5￥, 10￥, 20￥, 50￥, 100￥
Монети	0.1￥, 0.5￥, 1￥
Символ	￥
Л?терний код	CNY
Цифровий код	156
Центральний банк	Народний банк Китаю
Вебсайт	pbc.gov.cn
Валютн? курси
1 USD =	7,243 CNY ( 7 червня 2024 )
1 EUR =	7,894 CNY ( 7 червня 2024 )
1 UAH =	0,1809 CNY ( 7 червня 2024 )
Юань женьм?ньб? у В?к?сховищ?

Юань реньм?нб? ( кит. 元人民? , п?н. Yuan renminbi )  часто китайський юань або просто юань ? оф?ц?йна валюта Китайсько? Народно? Республ?ки з 1948 року, ем?с??ю яко? займа?ться Народний банк Китаю . 1 юань д?литься на 10 цзяо та 100 фин?в, На сьогодн? в об?гу перебувають банкноти ном?налом 1, 5, 10, 20, 50 ? 100 юаней; монети ном?налом 1 юань, 1, 2 ? 5 фин?в та 1 ? 5 цзяо. У повсякденн?й мов? при позначенн? ц?ни зам?сть слова ≪юань≫ також ужива?ться куай (?), а зам?сть ≪цзяо≫ ? мао (毛). П?сля грошово? реформи 1948 року юань став ?менуватися як ≪женьм?ньб?≫ (≪renminbi≫), що у переклад? з китайсько? означа? ≪народн? грош?≫, хоча в?н задовго до цього ?снував як грошова одиниця на територ?? Китаю.

Слово юань буквально означа? ≪круглий об'?кт≫ або ≪кругла монета≫. Так називалися кругл? ср?бн? монети династ?? Ц?н .

Так само, як ? для позначення чисел , ?снують дв? форми символу юаня ? звичайний запис ( 元 ) ? складн?ший формальний запис ( 圓 або ? ), використовуваний у ф?нансових документах для запоб?гання п?дробкам ? помилкам. Останн?м часом у КНР також використову?ться символ ? (Y з одн??ю горизонтальною рискою). У Гонконз? та Макао зазвичай використову?ться символ долара ($).

Назви валют Япон?? ( ?на , yen ) ? Кор?? ( вона , won ) походять в?д слова юань ? ран?ше використовували той же символ 圓. У Япон?? в?н спростився до 円 , а в Коре? (як у КНДР , так ? в П?вденн?й Коре? ) в наш час ^{[ коли? ]} повсюдно використову?ться запис за допомогою хангиль : 원 .

Вперше назва ≪юань≫ була оф?ц?йно використана для назви китайсько? нац?онально? валюти в 1889 роц?, коли були випущен? банкноти, ном?нован? в юанях. Нова валюта мала зам?нити ср?бн? монети ≪лян≫ (у кра?н? нал?чувалося близько 170 вид?в лян?в з р?зним вм?стом ср?бла) ? бронзов? ≪цянь≫, а також широко поширен? на територ?? Китаю мексиканський песо, ?спанський долар, торговий долар США, ?нд?йську руп?ю. Основною причиною грошово? реформи стала девальвац?я цянь ^[1] .

Юань був прир?вняний до мексиканського песо за курсом 1:1. Цянь продовжував використовуватись як розм?нна грошова одиниця у в?дношенн? до юаня за курсом 1000:1. Лян також використовувався в Кита?: до 1930 року для сплати мит, до 1933 року ? для сплати податк?в.

6 кв?тня 1933 року в Кита? було видано закон про ун?ф?кац?ю грошово? системи, але фактично до середини п'ятдесятих рок?в ХХ стол?ття в кра?н? тривав об?г грошових одиниць ?ноземних держав та рег?онально? влади: маньчжурськ? юан? (гоб?) ? у П?вн?чно-Сх?дному Кита?, санги ? у Тибет?, синьцзянськ? юан?, юан? Внутр?шньо? Монгол??, пров?нц?й Сичуань, Шаньс?, Гуандун та ?н.

У Центральному ? Сх?дному Кита? в 1932 роц? в окупован?й Манчжур?? було створено мар?онеткову державу Манчжоу-го, яка в 1932?1933 роках випускала власну валюту ? юань Манчжоу-го. З 1938 по 1943 р?к на окупованих японцями територ?ях Китаю в об?гу знаходилися грош? мар?онеткових уряд?в та японськ? в?йськов? ?ни, курс в?йськово? ?ни до японсько? ?ни складав 1:1.

З 1889 по 1935 роки в Кита? оф?ц?йний ср?бний вм?ст юаня складав близько 23 грам?в чистого ср?бла. 1935 року ср?бн? юан? були вилучен? з об?гу та зам?нен? паперовими юанями п?д назвою ≪фаб?≫. Було оголошено про в?дмову в?д ср?бного стандарту та прив'язку курсу китайсько? валюти до золота без ф?ксованого золотого зм?сту грошово? одиниц?. Нова грошова одиниця була прив'язана до долара США за курсом 3,36:1. З початку 1938 китайська валюта почала девальвуватися, до 1941 оф?ц?йний курс китайсько? валюти знизився до долара США до сп?вв?дношення 20:1, до серпня 1946 ? до сп?вв?дношення 3350:1.

1 жовтня 1949 року на площ? Тяньаньмень у Пек?н? комун?стичний революц?онер Мао Цзедун проголосив промову про утворення Китайсько? Народно? Республ?ки (КНР) та Центрального уряду КНР. Пр?оритетними завданнями Комун?стично? парт?? Китаю виявилися побудова соц?ал?стичного сусп?льства й св?тового комун?зму , а також становлення КНР як велико? держави ^[2] . П?сля створення КНР було взято курс на переор??нтац?ю в?д традиц?йно? економ?чно? модел?, засновано? на домашньому господарств?, до розвитку соц?ал?стичного промислового комплексу, використовуючи прямий державний контроль. Китай став кра?ною з командною економ?кою за зразком Радянського Союзу , який надав всеосяжну п?дтримку китайському уряду, зокрема техн?чну, технолог?чну та ф?нансову.

До цього, 1948 року у Кита? комун?стичною владою була проведена грошова, де золотий зм?ст юаня був встановлений в 0,22217 г чистого золота ? випущен? нов? паперов? грош? ? ≪золот? юан?≫, на яких обм?нювалися ≪фаб?≫ (3 млн фаб? на 1 ≪золотий юань≫).

У м?ру возз'?днання район?в, опанованих комун?стичною Народно-визвольною арм??ю Китаю , в?дбувалося злиття м?сцевих банк?в. 1 грудня 1948 року був створений Народний банк Китаю . З обороту вилучалися вс? м?сцев? грош?, випущен? у р?зних зв?льнених районах, ? зам?нювалися банкнотами Народного банку Китаю ? ≪женьм?ньб?≫ (юань).

П?сля утворення КНР грошовий об?г був поставлений п?д суворий нагляд держави на вс?й територ?? кра?ни. Для кожного району встановлювався обм?нний курс м?сцевих грошей на юан? з урахуванням ?х куп?вельно? спроможност? ? соц?ального становища ?х утримувач?в. Обм?н в основному завершився до початку 1952 року (у Тибет? ? 1959-го). В?д 1 березня до 30 кв?тня 1955 року проводився обм?н старих грошей на нов? за сп?вв?дношенням 10000:1. У червн? 1969 року оф?ц?йно оголосили латинське найменування китайських грошей ? ≪женьм?ньб?≫ (Renminbi ? ≪народн? грош?≫), одиницею яких ? юань.

М?ж 1953?1971 роками обм?нний курс юаня по в?дношенню до долара США залишався на р?вн? $1 = 2,46 юаня. 1967 року Велика Британ?я оголосила про девальвац?ю фунта на 14,3%, через що обм?нний курс юаня по в?дношенню до фунта було скориговано, з 1 фунта = 6,893 юаня до 1 фунта = 5,908 юаня. До грудня 1971 року долар знец?нився на 7,89% по в?дношенню до золота, тому обм?нний курс юаня щодо долара США було скориговано з 2,4618 до 2,2673 юаней. Протягом цього пер?оду система обм?нного курсу юаня була в?дносно твердою. Основним способом його коригування була прив'язка до долара ^[3] .

Протягом пер?оду правл?ння КНР Мао Цзедуном, яке тривало до його смерт? 1976 року, в?дбулося сутт?ве в?дновлення економ?ки, п?двищення р?вня доход?в на душу населення, створено промислову базу для подальшого розвитку Китаю. Однак зростання економ?ки було цикл?чним, що обумовлено економ?чними експериментами, в?йнами та частковою зовн?шньоеконом?чною ?золяц??ю.

До початку 1980-х рок?в вс? зовн?шньоеконом?чн? операц?? в КНР зд?йснювалися в?дпов?дно до директив уряду. Уряд встановлював плани на експорт та ?мпорт, щоб п?дтримувати баланс у зовн?шн?й торг?вл?. Також було встановлено сувор? правила обм?ну валюти ? обов'язковий продаж валютно? виручки держав? та зд?йснення валютних розрахунк?в суб'?кт?в зовн?шньоеконом?чно? д?яльност? лише через Банк Китаю.

У серпня 1979 року Держрада Китаю анонсувала економ?чну реформу, в ход? яко? планувалося об'?днання плану ? ринку (в 1979?1983 роках ? ≪план ? головне, ринок ? допом?жне≫, в 1984?1991 роках ? ≪орган?чна сполука плану ? ринку≫ в рамках соц?ал?стичного планового товарного господарства). В ход? реформи сформувався подв?йний режим обм?нного курсу: для м?жнародних розрахунк?в використовувався оф?ц?йний курс, а при розрахунках у Кита? використовувався ринковий курс. З жовтня 1980 року Держрада ухвалила, що частина торгово? та неторгово? виручки може бути залишена за п?дпри?мствами або передана м?сцевому уряду, п?сля того, як п?дпри?мство продало в?дпов?дну частину виручки держав?. Така система називалася у КНР системою утримання частини валютно? виручки. Одночасно у жовтн? 1980 року було створено валютний ринок своп?в. ?ноземна валюта, залишена в орган?зац??, в?льно торгу?ться за ринковим курсом на валютному ринку своп?в. Таке нововведення стало доповненням до ?дино? системи планового розпод?лу, що позитивно позначилося на зб?льшенн? експортних операц?й.

З 1979 до 1983 року курс юаня до долара в середньому становив 1,72. Через такий завищений валютний курс юаня у зовн?шньоторговельних компан?й не було бажання ? стимул?в зб?льшити експорт. Для стимулювання експорту китайська влада з 1984 року почала проводити перетворення валютно? пол?тики кра?ни. В результат?, китайський уряд пров?в поступову девальвац?ю юаня щодо американського долара, щоб стимулювати експорт. З 1980 по 1994 року у кра?н? пройшла сер?я контрольованих девальвац?й юаня. Якщо 1984 року оф?ц?йний курс юаня до долара становив 2,327, то через 9 рок?в поступово? девальвац?? 1993 року оф?ц?йний курс юаня до долара ? понад 5 юан?в. Також було введено систему, за якою зовн?шньоторговельн? компан?? та м?сцева влада могли залишати значну частину валютно? виручки для зд?йснення ?мпорту.

1988 року було п?дтримано розвиток валютного ринку своп?в, як? давали можлив?сть експортерам переводити свою валютну виручку в юан? за виг?дн?шим курсом.

1993 року за 1 долар США за оф?ц?йним курсом у середньому давали 5,7 юан?в, за ринковим - 9,04, а на чорному ринку - до 15 юан?в. Тому потр?бно було створити всекитайську ?дину систему валютного ринку, за яко? систем? сл?д було запровадити однаков? правила та ц?ни, а вс? ?ноземн? валюти продавати на одному ринку. У результат? проведено? 1994 року реформи валютно? системи: скасовано подв?йний режим обм?нного курсу, введено ?диний та керований плаваючий режим обм?нного курсу юаня на п?дстав? ринку; скасовано систему утримання частини валютно? виручки, продаж валютно? виручки та куп?вл? валюти дозволено лише у банку; стала поступово реал?зовуватися конвертован?сть юаня за поточними рахунками; була створена китайська валютна торгова система та ?диний м?жбанк?вський валютний ринок.

В ход? реформи того ж року було виведено з об?гу валютообм?нн? сертиф?кати, як? ?ноземн? громадяни та орган?зац?? мали купувати, якщо вони хот?ли придбати товари та послуги у материковому Кита?. Сертиф?кати ном?нувалися в юанях, але в об?гу вони мали прив?ле?, тому ?хня реальна куп?вельна спроможн?сть була вищою, н?ж ном?нал у юанях, оск?льки вони могли бути обм?нен? на ?ноземну валюту за неринковими (вищими) курсами. З с?чня 1994 року у Кита? формально було запроваджено ?диний ? керований плаваючий режим обм?нного курсу виходячи з попиту та пропозиц?? ринку, у якому Народний банк Китаю допускав коливання курсу юаня у межах встановленого валютного коридору. Насправд? юань збер?гав абсолютну прив'язку до американського долара.

Якщо до 1994 року юань не був конвертованою валютою ? використовувався лише на територ?? материкового Китаю, то в результат? реформ юань вийшов на св?товий валютний ринок, став частково конвертованою валютою за потоковими банковими рахунками, не по рахунках руху кап?талу. А вс? конверс?йн? операц?? з кап?талом мали отримати схвалення адм?н?страц?? валютного контролю для свого вчинення. З 1996 року було дозволено повну в?льну конвертац?ю юаня в ?ноземн? валюти на проведення поточних платеж?в. Тим не менш, частково через аз?йську ф?нансову кризу, що сталася 1998 року, уряд КНР вир?шив, що ф?нансова система материкового Китаю не зможе стримати стр?мкого в?дт?ку спекулятивного кап?талу за кордон, ? боючись у зв'язку з цим небезпеки девальвац?? юаня його курс став ф?ксованим, ? як результат ? повна конвертован?сть все ще залишалася метою, яко? потр?бно було досягти.

З 21 липня 2005 року Китай пров?в реформи щодо вдосконалення механ?зму формування обм?нного курсу. Був знову введений керований плаваючий курс юаня. За заявою китайсько? влади курсу юаня було дозволено зм?нюватися в межах 0,3% щодо долара ? 1,5% в?дносно ?нших валют. Зам?сть прив'язки до одного долара, надал? варт?сть юаня мала б визначатися в?дпов?дно до корзини валют, хоча валюти, як? до не? входили, та ?х вага у н?й ? не були оголошен?.

НБК встановлював коридор, у якого юань м?г зм?нюватися. Спочатку коридор був 0,3% на день, пот?м 0,5%, пот?м 1%, на 15 березня 2014 р. ? 2%. В?дразу п?сля оголошення юань зм?цнився на 2%, з 8,27 за долар до 8,11 за долар. У липн? 2008 р. п?д час св?тово? кризи на тл? зниження вартост? багатьох св?тових валют п?сля трьох рок?в безперервного зм?цнення юаня китайський уряд оголосив, що зупинив його ревальвац?ю та встановив курс юаня на позначц? 6,85 юан?в за 1 долар США. Юань був ревальвований стосовно долара на 18%. У червн? 2010 р. курс юаня знову почав зростати, 16 жовтня 2013 р. курс юаня по в?дношенню до американського долара поставив рекорд, досягнувши р?вня 6,0995 юан?в за 1 долар. Таким чином, з 2005 року до початку 2014 року юань подорожчав на 30%.

6 серпня 2008 р. було внесено сутт?в? зм?ни до ≪Закону про валютне регулювання≫, як? узагальнили вс? зм?ни валютно? пол?тики за 10 рок?в. Китай в?дмовився в?д прив'язки юаня виключно до долара США та вв?в систему плаваючого валютного курсу. З цього моменту курс юаня став встановлюватися в?дпов?дно до попиту та пропозиц??, проте за державним управл?нням валютного регулювання залишалося право регулювати операц?? на валютному ринку в?дпов?дно до зм?н в економ?ц? та кредитно-грошово? пол?тики кра?ни. Нов? правила також надали п?дпри?мствам право вибору залишати всю валютну виручку на рахунках виручки або обм?нювати ?? на юан?. Права на ?ноземну валюту ф?зичних ос?б ? нин? сутт?во обмежуються.

Цифровий юань (Digital Currency Electronic Payment, DCEP) ? це р?зновид електронних грошей, створених на основ? технолог?? блокчейн. Вона ? такою самою валютою, як ? звичайний юань, але ?сну? т?льки в цифровому вигляд?. DCEP може використовувати будь-яка людина по всьому св?ту. Для цього не потр?бен банк?вський рахунок ? лише цифровий гаманець. DCEP можна перекладати ?ншим користувачам, розплачуватись ?м за товари та послуги. При цьому банкноти та монети екв?валентн? цифровому юаню, мають характеристики вартост? та юридичну компенсац?ю, а також мають контрольовану анон?мн?сть ^{[4] [5]} .

Китай працю? над запуском DCEP з 2014 року ? тод? було створено науково-досл?дний ?нститут, який займа?ться цифровими валютами та тим, як покращити китайську ф?нансову систему за допомогою блокчейну. Однак у пер?од м?ж 2014?2018 робота робота над проектом спов?льнилася ? влада кра?ни ввела жорстке регулювання крипто-галуз? ? почала забороняти об?г децентрал?зованих криптовалют. Проте наприк?нц? 2019 року робота на DCEP знову актив?зувалася. Влада Китаю стала прагнути до того, щоб ?хн? громадяни стали безгот?вковим сусп?льством. Ймов?рно, влада вважала, що плани Facebook ?з запуску стейблко?ну Libra ? це чергова спроба США встановити дом?нування на св?товому ринку криптовалют ^[4] .

Цифров? юан? можуть уникнути головних недол?к?в банкнот та монет, таких як висок? витрати на друк та випуск, незручн?сть при транспортуванн?, простота анон?мност?, п?дробка та ризик використання для в?дмивання грошей та ф?нансування тероризму. Б?льше того, вони можуть задовольняти звичайн? потреби людей в анон?мних платежах на др?бн? суми грошей. У раз? еп?дем?? знизити ймов?рн?сть поширення в?русу при валютних операц?ях. В умовах зростаючо? цифров?зац??, цифровий юань може стати повноц?нним плат?жним засобом сучасност?, ? цей новий зас?б буде здатний зам?нити собою ф?атн? (це валюта, що не ма? власно? забезпечено? дорогоц?нними металами вартост?, але може використовуватися як узаконений плат?жний зас?б, п?дкр?плений державними гарант?ями, тобто кредитоспроможн?стю, банкноти, монети) грош? ^[4] .

З 1948 року й до сьогодн? загалом вийшло 5 сер?й банкнот китайського юаня. Банкноти м?стять п?дписи Голови Народного банку Китаю та його заступника. Ном?нал та слово ≪Народний банк Китаю≫ пишеться п'ятьма мовами Китаю: китайською ( п?нь?нь ), монгольською , уйгурською , тибетською та чжуанською .

Перша сер?я банкнот юан?в була введена в об?г п?д час громадянсько? в?йни в Кита? новоствореним Народним банком Китаю 1 грудня 1948 року, за десять м?сяц?в до заснування само? Китайсько? Народно? Республ?ки (КНР). Сер?ю випустили з метою ун?ф?кац?? та зам?ни р?зних валют у китайських рег?онах, що перебували п?д контролем комун?ст?в , а також валюти нац?онал?стичного уряду ^[6] . Написи у ??рогл?фах банкнот створив кал?граф Дун Б?ву.

Через складну пол?тичну обстановку в Кита?, перша сер?я була досить ≪хаотичною≫ за зм?стом, де кожен ном?нал був представлений двома-ш?стьма банкнотами р?зного дизайну. Оформлення банкнот було представлено темами с?льського господарства, промисловости, транспорту, споруд, пам'яток арх?тектури тощо. Розробниками дизайну стали Ван ?цзю ? Шень Найюн ^[6] .

М?ж 1948?1953 роками вийшло 12 ном?нал?в банкнот: 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500, 1,000, 5,000, 10,000 ? 50,000 юан?в, загалом 62 вар?ант?в дизайну. ?х оф?ц?йно вилучили з об?гу протягом р?зних дат м?ж 1 кв?тня?10 травня 1955 року, в ход? ревальвац?? юаня, де банкноти першо? сер?? (яку називали ≪старою валютою≫) були обм?нян? на банкноти друго? сер?? (≪ново? валюти≫) за курсом 10 000 : 1 в?дпов?дно ^{[7] [8] [9] [10]} .

Банкноти 1948?1953 рок?в випуску [7] [8] [9] [10]
Аверс	Реверс	Ном?нал (юан?в)	Розм?ри (мм)	Кольори	Аверс	Реверс	Введення	Вилучення
		1	113 × 54	Синьо-коричневий	Роб?тники ? фермери	В?зерунков? орнаменти ? ном?нал	10 с?чня 1949	1955
			116 × 56	Ф?олетовий	Завод		Серпень 1949
		5		Зелений	Пастух з отарою овець		23 лютого 1949
				Синьо-зелений	В?трильники		10 с?чня 1949
			127 × 60	Син?й	В?л та фермер з возом, запряжений конем		Липень 1949
			116 × 56	Коричневий	Ткач?		Серпень 1949
		10	121 × 65	Зелений	Фермери, зайнят? зрошенням поля ? завод		1 грудня 1948
			122 × 65	Червоно-коричневий	Фермери п?д час оранки поля та пиляння деревини		23 лютого 1949
			122 × 64	Коричневий	Зал?знична станц?я		25 травня 1949
			121 × 64	С?рий	Роб?тники ? фермери	Пагода	Серпень 1949
		20		Коричневий	Фермер з в?слюками б?ля заводу ? зал?знична станц?я	В?зерунков? орнаменти ? ном?нал	1 грудня 1948
			120 × 64	Синьо-зелений	Роб?тники, що штовхають вагонетку на завод?		23 лютого 1949
			124 × 64	Синьо-с?рий	Будд?йський пав?льйон пахощ?в на гор? Ваньшоу та стадо вол?в б?ля берегу		Липень 1949
			122 × 64	Зелений	Зал?зниця ? завод		Серпень 1949
			121 × 63	Ф?олетово-коричневий	В?трильники ? заводський потяг		Серпень 1949
			120 × 62	Син?й	Фермери за працею у пол?		Вересень 1949
			125 × 63	Ф?олетово-с?рий	Будд?йський пав?льйон пахощ?в на гор? Ваньшоу та стадо вол?в б?ля берегу		Жовтень 1949
		50	133 × 70	Зелено-коричневий	Селюк у пол? ? вагонетка на завод?		1 грудня 1948
			132 × 70	Червоно-син?й	Зал?знична станц?я з по?здами ? м?ст	Вантаж?вка, на дороз?	10 лютого 1949
			133 × 69	Синьо-червоний			10 червня 1949
			134 × 70	Помаранчевий	Роб?тник ? фермер	В?зерунков? орнаменти ? ном?нал	Серпень 1949
			135 × 67	Синьо-коричневий	Зал?зниця		20 березня 1949
			133 × 70	Зелено-ф?олетовий	Дорожн?й трактор	В?зерунков? орнаменти, ном?нал ? в?слюки	3 жовтня 1949
			135 × 67	Синьо-коричневий	Зал?зниця	В?зерунков? орнаменти ? ном?нал	Кв?тень 1949
		100	132 × 69	Червоно-коричневий	Фермери п?д час оранки поля ? завод		10 с?чня 1949
				Ф?олетовий	Завод ? зал?знична станц?я		5 лютого 1949
				Зелений	Гора Довгол?ття з пагодами	Зал?зниця
			132 × 68	Червоно-коричневий	Заводи	В?зерунков? орнаменти ? ном?нал	20 березня 1949
				Ф?олетовий	М?ст Бейхай ? пагоди		25 березня 1949
			135 × 70	Коричнево-червоний			Липень 1949
			134 × 70	Червоний	Корабель у порту		Серпень 1949
			135 × 70	Ф?олетово-зелений	Фермери з в?слюками б?ля заводу		5 листопада 1949
			132 × 69	Ф?олетовий	В?трильники		20 с?чня 1950
		200	132 × 70	Ф?олетово-коричневий	Л?тн?й палац		20 березня 1949
				Палац Пайюнь	Коричневий		9 травня 1949
				С?рий	Велика китайська ст?на		Серпень 1949
				Коричневий	Цех металург?йного заводу		Вересень 1949
				С?рий	Фермери у пол?		20 жовтня 1949
		500	133 × 70	Коричнево-с?рий	Село		10 вересня 1949
				С?ро-коричневий	Ворота Чжен'ян	10 вересня 1949
				Коричневий	Кран	3 жовтня 1949
				С?рий	Трактор п?д час оранки поля	20 жовтня 1949
				Коричневий	Фермери п?д час оранки поля	1 кв?тня 1951
					Пагода	1 жовтня 1951
		1000	134 × 70	С?ро-червоний	Фермер п?д час оранки поля	Храм	3 жовтня 1949
				С?рий		В?зерунков? орнаменти ? ном?нал	3 жовтня 1949
					Трактори п?д час оранки поля	Селянин	15 листопада 1949
					Завод ? фермер п?д оранки поля	Корабель	23 грудня 1949
					М?ст через р?чку Цяньтан	В?зерунков? орнаменти ? ном?нал	20 с?чня 1950
				Зелений	Стадо коней		1 жовтня 1951
		5000	140 × 75	С?ро-зелений	Культиватор на пол?		20 с?чня 1950
				С?ро-коричневий	Трактор п?д час оранки поля ? завод		20 с?чня 1950
				С?рий	Верблюд б?ля юрт		17 травня 1951
				Коричнево-с?рий	Отака овець		1 жовтня 1951
					Зал?зничний м?ст через р?чку Вей		25 вересня 1953
		10 000	140 × 75	С?ро-коричневий	Корабель		20 с?чня 1950
				Коричнево-с?рий	Фермери п?д час оранки поля	Пастух, що випаса? худобу
				Коричневий	Стадо коней	В?нь?тки	17 травня 1951
				Помаранчевий	Верблюди		1 жовтня 1951
		50 000		С?рий	Ворота С?ньхуа	Трактор	Грудень 1953
				С?ро-коричневий	Комбайн п?д час жнив	Ливарники за працею

1 березня 1955 року вийшла друга сер?я банкнот, представлена ном?налами в 1, 2, 3, 5 ? 10 юаней ? розм?нними ном?налами в 1, 2 ? 5 фин?в. Це ?дина сер?я, що включала банкноту ном?налом 3 юаня. Головними дизайнерами друго? сер?? був Ло Гунлю, в?цепрезидент Центрально? академ?? образотворчих мистецтв, та професор Чжоу Л?нчжао. ?рогл?фи ≪Народний банк Китаю≫ та ном?нал банкнот створен? к?л?графом Ма Веньве?м. Дизайни банкнот затверджував прем'?р-м?н?стр Чжоу Еньлай . Спочатку на банкнотах пропонувалися розм?стити портрети л?дера Компарт?? Китаю , Мао Цзедуна , але в?н в?дхилив цю пропозиц?ю ^[11] .

Банкноти ном?налом 3, 5 ? 10 юаней випускалися в СРСР . У результат? розриву радянсько-китайських в?дносин у друг?й половин? 1950-х рок?в СРСР почав друкувати банкноти ном?налом у 3, 5 ? 10 юан?в як п?дробки в рамках економ?чно? в?йни проти Китаю, до яких в?н мав кл?ше. П?сля к?лькох прикордонних конфл?кт?в фальшивки виявили в С?ньцзян? . П?сля цього, з 15 кв?тня 1964 року почалося вилучення банкнот цього ном?налу, а з 15 травня 1964 року вони перестали вважатися законним плат?жним засобом. Тод? як банкноти в 1 ? 2 юаня, та вс? ном?нали у цзяо ? знаходилися в об?гу до 1999 року, а ном?нали у финях ? аж до 2007 року ^[11] .

Дизайн банкнот символ?зував собою соц?ал?стичне буд?вництво п?д кер?вництвом Компарт?? у перш? роки заснування КНР, ?? громадськ?сть, та ?днання ус?х народ?в, що проживали на ?? територ??. У зв'язку з цим на банкнотах зображалися вантаж?вки, транспортн? л?таки, корабл?, трактори, по?зди, г?дроелектростанц??, арх?тектурн? пам'ятки ( площа Тяньаньмень , Пагода у Баотоу , гора Цз?гуань , постат? роб?тник?в, селян тощо. Ном?нали у финях ? не мали водяних знак?в; водян? знаки цзяо та ном?нал?в в?д 1 до 5 юаней ? були представлен? п'ятикутними з?рками, а 10 юаней ? Гербом КНР . При виготовленн? финей та цзяо використовувався двосторонн?й офсетний друк, а юаней ? металограф?чний (малюнки) та офсетний друк (тло банкнот) ^[11] .

Банкноти першого типу

Банкноти 1955?1981 рок?в випуску
Аверс	Реверс	Ном?нал	Кольори	Розм?ри (мм)	Аверс	Реверс	Введення	Початок вилучення	Скасування
		1 финь	Жовто-коричневий	90 × 42	Вантаж?вка Jiefang CA-10	Герб КНР	1 березня 1955	1 липня 2003	1 кв?тня 2007
							14 липня 1981
		2 финя	Зелено-син?й	95 × 45	Л?так Л?-2		1 березня 1955
							14 липня 1981
		5 фин?в	Зелено-с?рий	100 × 47	Пароплав ≪Hailiao≫		1 березня 1955
							14 липня 1981
		1 цзяо	Зелено-коричневий	115 × 52	Трактор		1 березня 1955	15 грудня 1967	1 с?чня 1999
		2 цзяо	Зелено-с?рий	120 × 55	Локомотив			15 листопада 1971
		5 цзяо	Ф?олетовий	125 × 57	Г?дроелектростанц?я
		1 юань	Червоно-ф?олетовий	150 × 67	Брама небесного спокою			20 жовтня 1969
		2 юаня	Син?й	155 × 70	Пагода на гор? Баота ( Яньань , пров?нц?я Шеньс? )			Грудень 1976
		3 юаня	Зелений	160 × 72	М?ст Лун'юанькоу у Юнс?н? [en] , пров?нц?я Цзянс?			15 кв?тня 1964	15 травня 1964
		5 юан?в	Червоно-коричневий	165 × 75	?дн?сть народ?в
		10 юан?в	Блакитно-с?рий	210 × 85	Роб?тник та селянка		1 грудня 1957

Банкноти другого типу

З 1961 року у КНР друкувалися банкноти в 1 та 5 юан?в друго? сер??, вони мали схожий ?з попередн?ми випусками дизайн, який ?стотно в?др?знявся за забарвленням та малюнком. Цей тип банкнот знаходився в об?гу до 1999 року ^[11] .

Банкноти 1961?1962 рок?в випуску
Аверс	Реверс	Ном?нал	Кольори	Розм?ри (мм)	Аверс	Реверс	Введення	Початок вилучення	Скасування
		1 юань	Чорний	150 × 67	Брама Небесного Спокою	Герб КНР	25 березня 1961	15 серпня 1973	1 с?чня 1999
		5 юан?в	Жовтий ? коричневий	165 × 75	?дн?сть народ?в		20 кв?тня 1962	1 грудня 1983

З 20 кв?тня 1962 року в об?г випускалися банкноти третьо? сер?? ном?нали в 1, 2 ? 5 цзяо та 1, 2, 5 ? 10 юаней. На першому десятку сво?? розбудови КНР досягла певних усп?х?в у науц? та техн?ц?, у держави з'явилася можлив?сть самотужки виробляти банкноти нового зразка, б?льш високого технолог?чного р?вня, н?ж попередня сер?я ^[11] .

Оформлення банкнот третьо? сер?? демонструвало основи нац?онально? економ?ки Китаю ? с?льське господарство та промисловость. У план? оформлення та технолог?? друку ? сер?я успадкувала традиц?? банкнот попереднього випуску ^[11] . При ?х виробництв? використовувався металограф?чний та офсетний способи друку. Водян? знаки банкнот в?д 1 цзяо до 5 юаней були представлен? п'ятикутними з?рками, а 10 юаней ? видом на площу Тяньаньмень. Головним дизайнером ц??? сер?? став Ло Гунлю, а також п'ять ?нших художник?в: Чжоу Л?нчжао, Чень Жоцзюй та його дружина, Хоу ?м?нь та Ден Шу. Автором ??рогл?ф?в став Ма Веньвей ^[11] .

Третю сер?ю скасували як законний плат?жний зас?б лише через 38 рок?в п?сля запровадження, 1 липня 2000 року ^[11] .

Банкноти 1960?1972 рок?в випуску
Аверс	Реверс	Ном?нал	Розм?ри (мм)	Кол?р	Аверс	Реверс	Р?к друку	Введення	Вилучення	Скасування
		1 цзяо	105 × 50	Червоно-бежевий	Утворення та виробництво	Ном?нал, хризантема , герб КНР	1960	20 кв?тня 1962	20 листопада 1971	1 липня 2000
				Св?тло-бежевий			1962	31 жовтня 1966	15 грудня 1967
				Ф?олетово-зелений				15 грудня 1967	4 лютого 1992
		2 цзяо	110 × 50	Зелений	Уханьский м?ст через р?чку Янцзи	Ном?нал, п?вон?я , герб КНР		15 кв?тня 1964
		5 цзяо	115 × 50	Ф?олетово-жовтий	Текстильна фабрика	Ном?нал, абрикос японський , герб КНР	1972	5 с?чня 1974	1 березня 1991
		1 юань	130 × 57	Червоно-ф?олетовий	Лян Цзюнь на трактор?	Отара овець, герб КНР	1960	20 жовтня 1969	1 березня 1996
		2 юаня	135 × 59	Зелений	Токар за станком	Нафтобаза, герб КНР		15 кв?тня 1964	1 березня 1991
		5 юан?в	141 × 63	Коричнево-помаранчевий	Сталевар	Вуг?льний кар'?р, герб КНР		20 жовтня 1969	4 лютого 1992
		10 юан?в	156 × 73	Синьо-червоний	Депутати ВСНП	Брама небесного спокою , герб КНР	1965	10 с?чня 1966	1 березня 1996

Четверта сер?я юаня вводилася в об?г Народним банком Китаю м?ж 1987?1997 роками. При цьому роки друку на банкнотах (1980, 1990, 1996) не зб?галися з датами ?х введення в об?г. Сер?я складалася з банкнот ном?налом: 1, 2 та 5 цзяо; 1, 2, 5, 10, 50 та 100 юаней. Розробниками дизайну була та ж сама команда художник?в, що ? попередньо? сер?? банкнот ^{[12] [13]} .

Концепц?я оформлення ц??? сер?? полягала у демонстрац?? того, як п?д кер?вництвом Компарт?? Китаю р?зн? народи кра?ни об'?днувалися у побудов? соц?ал?зму китайського типу. Вт?ленням ц??? концепц?? послужило таке оформлення: на купюр? 100 юаней зобразили чотирьох особистостей, як? мали найб?льше значення у побудов? Китайсько? Народно? Республ?ки: Мао Цзедуна , Чжоу Еньлая , Лю Шаоц? та Чжу Де ; а на банкнот? 50 юаней зобразили представника ?нтел?генц??, фермера та сталевара ? характерн? для китайсько? комун?стично? пропаганди образи; на решт? банкнот зобразили портрети представник?в 14 р?зних етн?чних груп Китаю, насамперед етн?чних меншин ^{[11] [13]} .

Також на лицев?й сторон? м?стився шрифт Брайля . Зворотн?й б?к банкнот зображував мальовнич? кра?види Китаю, ?сторичн? м?сця, а також знаменит? гори та р?чки. Кр?м цього банкноти прикрашали в?зерунки, виконан? у китайськ?й нац?ональн?й стил?стиц?, зокрема, фен?кси, п?вон??, журавл? та сосни ^{[11] [13]} .

При виготовленн? застосовувалися офсетний та металограф?чний друки. Були використан? нов?тн? технолог?? боротьби з п?дробками. Водян? знаки у вигляд? стародавн?х монет на ном?налах в?д 1 до 5 юаней, а портрет?в ? на 50 ? 100 юаней. Безбарвне флуоресцентне чорнило (може флуоресц?ювати в ультраф?олетовому св?тл?, було застосоване у випусках 50 ? 100 юан?в 1990 року); метамерне чорнило (зм?ню? кол?р п?д впливом ультраф?олетового випром?нювання); магн?тне чорнило (номер банкноти). Ном?нали 50 ? 100 юан?в м?стили металеву захисну нитку ^[11] .

22 березня 2018 року Народний банк Китаю оголосив про те, що з 30 кв?тня почнеться процес вилучення з об?гу четверто? сер?? юаней. Винятком стали лише банкноти ном?налом 1 та 5 цзяо, як? продовжують знаходитися в об?гу. П?сля цього банкноти обм?нювалися у будь-якому в?дд?ленн? банку до 30 кв?тня 2019 року ^[14] .

Банкноти 1980?1996 рок?в випуску
Зображення		Ном?нал	Розм?ри (мм)	Основн? кольори	Опис		Дата друку	Дата виходу	Дата вилучення	Дата обм?ну
Лицевий б?к	Зворотн?й б?к				Лицевий б?к	Зворотн?й б?к
		1 цзяо	115 × 52	Жовтий, зелений, коричневий	Л?воруч-праворуч: представники народ?в гаошань та маньчжур?в	Ном?нал, герб КНР	1980	12 вересня 1988	в об?гу
		2 цзяо	120 × 55	Зелений	Л?воруч-праворуч: представниц? народ?в бу? [en] та Корейц?в	Ном?нал, герб КНР	1980	10 травня 1988	30 кв?тня 2018	30 кв?тня 2019
		5 цзяо	125 × 58	Ф?олетовий	Л?воруч-праворуч: представниц? народ?в мяо та Чжуан	Ном?нал, герб КНР	1980	27 кв?тня 1987	в об?гу
		1 юань	140 × 63	Червоний	Л?воруч-праворуч: представниц? народ?в яо та дун	Великий китайський мур	1980	10 травня 1988	30 кв?тня 2018	30 кв?тня 2019
							1990	1 березня 1995
							1996	1 кв?тня 1997
		2 юаня	145 × 63	Зелений	Л?воруч-праворуч: представниц? народ?в ? [en] ? уйгур?в	Гора Наньшань	1980	10 травня 1988
							1990	10 кв?тня 1996
		5 юан?в	150 × 70	Помаранчевий	Л?воруч-праворуч: представники народ?в хуей та тибетц?в	р?чка Янцзи б?ля ≪Трьох ущелин [en] ≫	1980	22 вересня 1988
		10 юан?в	155 × 70	С?ро-син?й	Л?воруч-праворуч: представники народ?в монгол?в та хань	Гора Еверест	1980	22 вересня 1988
		50 юан?в	160 × 77	Жовтий, коричневий	Л?воруч-праворуч: професор, селянка та роб?тник	Водоспад Хукоу [en] на р?чц? Хуанхе	1980	27 кв?тня 1987
							1990	20 серпня 1992
		100 юан?в	165 × 77	Ф?олетовий	Учасники ≪Великого походу≫ , л?воруч-праворуч: Чжу Де , Лю Шаоц? , Чжоу Еньлай , Мао Цзедун	М?сце початку Великого походу	1980	27 кв?тня 1987
							1990	20 серпня 1992

П'ята сер?я юаня випуска?ться в об?г Народним банком Китаю з 1 жовтня 1999 року, вона склада?ться з ном?нал?в 1, 5, 10, 20, 50 ? 100 юан?в. Вона була введена з нагоди 50-р?ччя заснування КНР. У пор?внянн? з четвертою сер??ю, у юанях цього випуску були посилен? заходи щодо боротьби з п?дробками та покращено машинозчитуван?сть.

Особлив?стю сер?? стала присутн?сть на аверс? вс?х ном?нал?в портрету ЦК Компарт?? Китаю Мао Цзедуна, через що у народ? вона отримала назву ≪Мао Цзедун≫. Автором ориг?нального вар?анта портрета був Лю Веньс?. Тло банкнот прикрашене кв?тковим орнаментом, зокрема: кв?тами сливи, хризантемами, лотосами, трояндми, нарцисами та орх?деями. Реверс банкнот м?стив зображення арх?тектурних ? природних пам'яток, зокрема: Велико? народно? зали , храму Потала , пейзажу ?уйл?ня , пейзажу Трьох ущелин р?чки Янцзи , гору Тайшань та озеро С?ху .

Пап?р виготовлявся ?з вм?стом бавовняного волокна, б?лого кольору. Безбарвн? захисн? волокна, що знаходяться в структур? паперу, люмен?стують блакитним ? жовтими кв?тами ? видно з обох бок?в по вс?й площ? банкнот. Кр?м того, у пап?р банкнот 1999 року (за винятком 1 юаня) впроваджено видим? волокна червоного та синього кольору ^[15] .

Водян? знаки на банкнотах п'ято? сер?? юаня розташован? на широкому б?лому купонному пол? ? ? багатотоновими зображеннями (1 юань ? кв?тка орх?де?, 5 юан?в ? кв?тка нарциса, 10 юан?в ? кв?тка троянди, 20 юан?в ? кв?тка лотоса, 50 ? 100 юан?в ? портрет Мао Цзедуна). На банкнотах у 5 ? 10 юан?в 1999 року, на ус?х модиф?кованих купюрах багатотонов? водян? знаки доповнен? ф?л?гранью (св?тлим водяним знаком) у вигляд? в?дпов?дного ном?налу. Юан? п'ято? сер?? м?стять захисн? стр?чки дек?лькох тип?в. Повн?стю вживлену в пап?р захисна стр?чка (за винятком 1 юаня), яка м?стить абрев?атуру ≪RMB≫ у прямому, та перевернутому виконанн? ? на банкнотах у 50 ? 100 юан?в. ≪П?рнаючого≫ типу з голограф?чним покриттям у вигляд? ??рогл?ф?в та ном?налу на 5, 10 ? 20 юанях 1999 року та на 50 ? 100 юанях 2005 року. На банкнотах 2015?2020 рок?в присутн? дв? стр?чки: одна ≪п?рнаюча≫, кольорозм?нна (пурпурово-зелений) з деметал?зованими знаками у вигляд? негативного символу валюти ? позначення ном?налу у прямому та перевернутому виконаннях; вживлену у пап?р ?з цифрами ном?налу у прямому у перевернутому виконаннях. К?п-ефект ? приховане зображення у розетц? на аверс? (за виключенням 2015?2020 рок?в). Антисканерний захист ≪Суз?р'я ?вр?она≫ на банкнотах 2005 ? 2015 року, а також на 1 юан? 1999 року. М?кротексти, м?кров?зерунки та антисканерн? с?тки. Кольорозм?нн? фарби OVI, виконан? металогрф?чним друком на аверс? 50 ? 100 юан?в 1999 ? 2005 рок?в. Оптично-зм?нна фарба Spark на аверс? банкнот 2015?2020 рок?в (кр?м 1 юаня). М?тки для сл?пих у правому нижньому куту аверсу банкнот. Штрихов? елементи вздовж правого краю вс?х банкнот 2005 року ? юаня 1999 року. Сум?сн? зображення: коло з б?лим квадратом на 10 та 50 юанях 1999-го ? на 20 та 100 юанях 2005 року; фрагменти цифр ном?налу у нижн?й частин? б?лого купонного поля на юанях 2015?2020 рок?в (кр?м 1 юаня) ^[15] .

Банкноти 1999 року випуску
Зображення		Ном?нал (юан?в)	Розм?ри (мм)	Основн? кольори	Опис		Водяний знак	Р?к друку	Р?к випуску
Лицьова сторона	Зворотн?й б?к				Лицьова сторона	Зворотн?й б?к
		1	130 × 63	оливковий	Мао Цзедун , орх?дея	озеро Сиху	Орх?дея	1999	30 липня 2004
		5	135 × 63	ф?олетовий	Мао Цзедун , нарцис букетний	гора Тайшань	Нарцис букетний		18 листопада 2002
		10	140 × 70	блакитний	Мао Цзедун , троянда китайська (чайна)	р?чка Янцзи б?ля ≪Трьох ущелин≫	Роза китайська		1 вересня 2001
		20	145 × 70	коричневий	Мао Цзедун , лотос гор?ховий	пейзаж Гуйл?ня	Лотос гор?ховий		16 жовтня 2000
		50	150×70	зелений	Мао Цзедун , хризантема садова	палац Потала	Мао Цзедун		1 вересня 2001
		100	155 × 77	червоний	Мао Цзедун , абрикос японський	Будинок народних збор?в			1 жовтня 1999

Банкноти 2005 року випуску
Зображення		Ном?нал (юан?в)	Розм?ри (мм)	Основн? кольори	Опис		Водяний знак	Р?к друку	Р?к випуску
Лицьова сторона	Зворотн?й б?к				Лицьова сторона	Зворотн?й б?к
		5	135 × 63	ф?олетовий	Мао Цзедун , нарцис букетний	гора Тайшань	Нарцис букетний	2005	31 серпня 2005
		10	140 × 70	блакитний	Мао Цзедун , троянда китайська (чайна)	р?чка Янцзи б?ля ≪Трьох ущелин≫	Роза китайська
		20	145 × 70	коричневий	Мао Цзедун , лотос гор?ховий	пейзаж Гуйл?ня	Лотос гор?ховий
		50	150 × 70	зелений	Мао Цзедун , хризантема садова	палац Потала	Мао Цзедун
		100	155 × 77	червоний	Мао Цзедун , абрикос японський	Будинок народних збор?в

Банкноти 2015?2020 рок?в випуску
Зображення		Ном?нал (юан?в)	Розм?ри (мм)	Основн? кольори	Опис		Водяний знак	Р?к друку	Р?к випуску
Лицьова сторона	Зворотн?й б?к				Лицьова сторона	Зворотн?й б?к
		1	130 × 63	оливковий	Мао Цзедун , орх?дея	озеро Сиху	Орх?дея	2019	30 серпня 2019
		5	135 × 63	ф?олетовий	Мао Цзедун, нарцис букетний	гора Тайшань	Нарцис букетний	2020	5 листопада 2020
		10	140 × 70	блакитний	Мао Цзедун, троянда китайська	р?чка Янцзи б?ля ≪Трьох ущелин≫	Роза китайська	2019	30 серпня 2019
		20	145 × 70	помаранчевий	Мао Цзедун, лотос гор?ховий	пейзаж Гуйл?ня	Лотос гор?ховий
		50	150 × 70	зелений	Мао Цзедун, хризантема садова	палац Потала	Мао Цзедун
		100	155 × 77	червоний	Мао Цзедун, Абрикос японський	Будинок народних збор?в		2015	12 листопада 2015

Монети регулярного карбування 1955?2022 рок?в ^[16]

Реверс	Аверс	Ном?нал	Роки випуску	Реверс	Аверс	Склад	Гурт	Вага (г)	Д?аметр (мм)	Товщина (мм)	Дата випуску	Дата вилучення
		1 финь	1955?2018	Ном?нал, два колоска	Герб КНР	Алюм?н?й	Рубчастий	0,67	18	1,3	1 грудня 1957	В об?гу
		2 финя	1956?2000					1,08	21	1,6
		5 фин?в	1955?2000					1,6	24	1,5

Монети регулярного карбування ^[16]

Реверс	Аверс	Ном?нал	Роки випуску	Реверс	Аверс	Склад	Гурт	Вага (г)	Д?аметр (мм)	Товщина (мм)	Дата випуску	Дата вилучення
		1 цзяо	1980?1986	Ном?нал, два колоска	Герб КНР	Медно-цинковий метал	Рубчастий	2,62	20	1,3	15 кв?тня 1980	1 липня 2000
		2 цзяо						4,18	23	1,5
		5 цзяо						6,02	26	1,7
		1 юань		Великий китайський мур		Медно-н?келевий сплав		9,32	30	1,9

Монети регулярного карбування ^[16]

Реверс	Аверс	Ном?нал	Роки випуску	Реверс	Аверс	Склад	Гурт	Вага (г)	Д?аметр (мм)	Товщина (мм)	Дата випуску	Дата вилучення
		1 цзяо	1991?1999	Ном?нал, кв?ткова рослина	Герб КНР	Алюм?н?й	Гладкий	2,2	22,5	2,46	1 червня 1992	30 кв?тня 2018
		5 цзяо	1991?2001	Ном?нал, кв?ткова рослина		Латунь	Рубчастий з гладкими д?лянками	3,8	20,5	1,67		В об?гу
		1 юань	1991?2000	Ном?нал, п?вон?я		Сталь з н?келевим покриттям	Гладкий	6,1	25	2

Монети регулярного карбування 1955?2022 рок?в ^[16]

Реверс	Аверс	Ном?нал	Роки випуску	Реверс	Аверс	Склад	Гурт	Вага (г)	Д?аметр (мм)	Товщина (мм)	Дата випуску	Статус
		1 цзяо	1999?2003	Ном?нал	Орх?дея	Алюм?н?й	Гладкий	1,12	19	1,9	16 жовтня 2000	В об?гу
			2005			Медно-н?келевий сплав		3,3			31 серпня 2005
			2005?2018			Сталь з н?келевим покриттям
		5 цзяо	2002?2018		Лотос	Н?кель з латунним покриттям	Ребристий з гладкими д?лянками	3.8	20.5	1.67	18 листопада 2002
		1 юань	1999?2018		Хризантема	Сталь з н?келевим покриттям	Напис	6.1	25	2	16 жовтня 2000

Монети регулярного карбування 1955?2022 рок?в ^[16]

Реверс	Аверс	Ном?нал	Роки випуску	Реверс	Аверс	Склад	Гурт	Вага (г)	Д?аметр (мм)	Товщина (мм)	Дата випуску	Статус
		1 цзяо	2019?2021	Ном?нал	Орх?дея	Сталь з н?келевим покриттям	Ребристий з гладкими д?лянками	3.3	19	1.9	30 серпня 2019	В об?гу
		5 цзяо	2019?2022		Лотос			3.8	20.5	1.67	30 серпня 2019
		1 юань	2019?2020		Хризантема		Напис	4,75	22,2	1,8	30 серпня 2019

Випуском банкнот та монет юаня займа?ться державна корпорац?я China Banknote Printing and Minting Corporation (CBPMC; 中?印?造??公司), штаб-квартира яко? розташована в Пек?н?. У в?домство CBPMC входить низка фабрик, що займаються друком та карбуванням банкнот та монет, як? розташован? у р?зних м?стах Китаю. Банкнотн? фабрики розташован? в Пек?н?, Шанха?, Ченду, С?ан?, Шицзячжуан? та Наньчан?. Монетн? двори розташован? в Нанк?н?, Шанха? та Шеньян?. Високояк?сний пап?р для банкнот виробля?ться на фабриках у Баод?н? та Куньшан?. Зг?дно з ?нформац??ю сайту Банку Китаю, завод у Баод?н? ? найб?льшим у св?т? п?дпри?мством, з виробництва банкнотного паперу. Банк Китаю ма? власний в?дд?л досл?джень у галуз? пол?граф?чних технолог?й, який досл?джу? нов? технолог?? створення банкнот та захисту ?х в?д п?дробки.

У рег?онах проживання етн?чних меншин Китаю, юань ма? ?хн? народн? назви.

• У рег?онах проживання монгол?в, Внутр?шн?й Монгол?? та ?нших монгольських автоном?ях, юань ма? назву ≪тугрик≫ ( монг. : ≪????????, т?гр?г, tugurig≫). Проте у сам?й Монгол??, задля уникнення плутанини з монгольським тугриком (монг.: ≪togrog, т?гр?г≫), його називають без зм?н, ≪юанем≫ (монгольською: ≪юань≫). Розм?нн? монети, цзяо, монголи називають ≪мунгу≫ (монг. ≪?????, м?нг?≫), при цьому при розрахунках вони позначаються як ≪10 мунгу≫. Монгольською мовою повна оф?ц?йно прийнята назва юаня, з? словом ≪женьм?ньб?≫ (≪народн? грош?≫) ? назива?ться ≪арад?н джогос≫ або ≪арад-ун джогос≫ (монг: ≪???? ?? ?????, ардин зоос арад-ун ?oγos≫).
• У рег?онах проживання тибетц?в, Тибет? та ?нших тибетських автоном?ях, юань назива?ться ≪гором≫ (тибетською: ≪?????≫, кит.: ≪Gor≫). Один гор д?литься на 10 ≪горсур?в≫ (≪цзяо≫) (тиб. ≪?????????≫, кит. ≪Gorsur≫) або 100 ≪гар≫ (≪финей≫) (тиб. ≪???≫?, кит. ≪Gar≫). Тибетською мовою юань назива?ться ≪м?мангксогнгю≫ (тибетською: ≪?????????????????≫, п?нь?: ≪Mimang Xogngu≫) або ≪м?манг шог нгул≫.
• У рег?онах проживання уйгур?в, Уйгурському автономному рег?он? та С?ньцзян?, юань назива?ться ≪кселк пул?≫ (уйгурською: ≪???? ????≫).

Частка китайського юаня у св?тов?й торг?вл? та валютних резервах пост?йно зб?льшу?ться в м?ру зростання економ?ки КНР яка ? ^{[ коли? ]} третьою за величиною у св?т? . У 2016 роц? китайський юань став одн??ю з п'яти резервних валют М?жнародного валютного фонду пос?вши за часткою (11 %) одразу трет? м?сце ? п?сля Долара США (40 %) та ?вро (31 %). ^[17] В загальносв?тових резервах МВФ оц?ню? частку юан?в в 1,96 %. Великим недол?ком валюти КНР ? надм?рне державне регулювання курсоутворення та економ?ки кра?ни загалом що не дозволя? зараховувати ?? до перел?ку в?льноконвертованих валют . В раз? запровадження в?льного об?гу юаня (що на думку експерт?в може статися не ран?ше 10-15 рок?в), переходу до ринково? економ?ки а також загально? демократизац?? Китаю, юань КНР може зайняти л?дируюч? позиц?? серед св?тових валют.

У 2018 роц?, китайський юань, за даними МВФ, п?днявся з 7 на 5 м?сце серед валют за часткою валютних резерв?в, об?йшовши австрал?йський та канадський долари.

З 1949-го до к?нця 1970-х рок?в держава встановила ф?ксований обм?нний курс юаня сильно завищеному р?вн? в рамках стратег?? кра?ни з ?мпортозам?щення. У цей час центральне планування держави було спрямовано прискорення промислового розвитку та зниження залежност? Китаю в?д ?мпортних промислових товар?в. Завищення курсу дозволило уряду постачати ?мпортн? машини та обладнання пр?оритетним галузям промисловост? за в?дносно нижчою ц?ною в нац?ональн?й валют?, н?ж це було б можливо в ?ншому випадку ^[18] .

Наприк?нц? 1980-х ? на початку 1990-х рок?в Китай працював над п?двищенням конвертованост? юаня ^[19] . Завдяки використанню своп-центр?в обм?нний курс зрештою було доведено до б?льш реал?стичного р?вня, який 1994 року складав 8,27 юаней за 1 долар США ^[20] .

Обм?нний курс юаня до долара США залиша?ться одним ?з найсп?рн?ших валютно-торговельних питань у св?тов?й економ?ц?. Китай активно використовував грошово-кредитну пол?тику як ?нструмент для просування сво?? експортно-ор??нтовано? стратег?? зростання через знец?нення сво?? валюти, юаня. У 1990-т? роки курс юаня систематично знижувався приблизно з 3,7 юаня за долар США до 8,3 ? залишався на цьому р?вн? б?льше десяти рок?в. Це зробило китайськ? товари дешевшими у доларах США, а експорт значно зб?льшився. Ц?на, сплачена за цю експортну субсид?ю, ? це сутт?ва ?нфляц?я в китайськ?й економ?ц?, оск?льки вона призводить до п?двищення ц?н на товари, так? як продукти харчування, корисн? копалини та енергонос?? ^[21] .

2005 року, з?ткнувшись ?з тиском з боку американського уряду та зростанням ц?н на сировинн? товари, так? як нафта, китайський уряд поступово пров?в ревальвац?ю сво?? валюти ? вв?в керований плаваючий обм?нний курс. До 2008 року обм?нний курс стаб?л?зувався на р?вн? близько 6,8 юан?в за долар США. Через гостру конкуренц?ю на св?тових ринках ? м?ж китайськими виробниками норма прибутку для деяких експортних товар?в дуже низька (менше 5%), а це означа?, що додаткова переоц?нка юаня ?стотно вплива? на конкурентоспроможн?сть китайських експортно-ор??нтовану економ?ку. До 2013 року обм?нний курс досяг 6,0 юан?в за долар США, але почалася зворотна тенденц?я, оск?льки китайська економ?ка втрачала конкурентоспроможн?сть, а св?товий попит спов?льнювався. Таким чином, оч?ку?ться, що китайська влада вкрай неохоче проводитиме подальшу ревальвац?ю юаня до р?вн?в, що спостер?галися до 1990-х рок?в ^[21] .

Станом на 7 червня 2024 , валютний курс китайського юаня (за даними МВФ , ?ЦБ та НБУ ) становить 7,243 юань за 1 долар США (0,1381 долара США за 1 юань), 7,894 юань за 1 ?вро (0,1267 ?вро за 1 юань) та 0,1809 юаня за 1 гривню (5,527 гривень за 1 юань).

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Юань женьм?ньб?

• Народний банк Китаю [ Арх?вовано 9 лютого 2006 у Wayback Machine .] (кит.) - (англ.)
• Юань Женьм?ньб? на сайт? finance.ua [ Арх?вовано 3 лютого 2016 у Wayback Machine .]
• Юань Женьм?ньб? ? ?сторичн? та поточн? банкноти Китаю (CNY / RMB) 1953?2019 [ Арх?вовано 1 вересня 2019 у Wayback Machine .] (англ.) (н?м.) (фр.)
• Юанськ? сертиф?кати ? Валютн? сертиф?кати (FEC) КНР 1980?1994 [ Арх?вовано 23 серпня 2019 у Wayback Machine .] (англ.) (н?м.) (фр.)

п о р Китайська Народна Республ?ка у темах Державний лад Правова система  • Парламент  • Голова  • Заступник голови  • Уряд  • Верховний суд  • Конституц?я  • Конституц?йний суд  • адм?н?стративний под?л  • зовн?шня пол?тика  • збройн? сили ( Сухопутн? в?йська  • ВПС  • ВМС )  • Державн? символи ( прапор  • емблема  • г?мн ) Природа М?сцевий час  • Кордони ( Континентальний Китай  • Внутр?шн?й Китай  • Великий Китай )  • Геолог?я  • Рель?ф  • Кл?мат  • Р?чки  • Озера  • Флора  • Фауна  • Екорег?они  • Нац?ональн? парки ?стор?я Громадянська в?йна в Кита?  • Великий стрибок  • Мао Цзедун  • Радянсько-китайський розкол  • Культурна революц?я  • Економ?чна л?берал?зац?я  • Под?? на площ? Тяньаньмень (1989)  • Ден Сяоп?н  • Китайсько-в'?тнамська в?йна  • Одна кра?на, дв? системи  • Коронав?русна хвороба 2019  • Геноцид уйгур?в  • Китайська косм?чна програма Економ?ка валюта  • Промислов?сть  • Корисн? копалини  • Агровиробництво  • Енергетика  • Транспорт  • Туризм  • Б?дн?сть у Кита? Населення Столиця  • М?ста  • Народи Китаю ( Китайц?  • Чжуани  • Тибетц?  • Уйгури ) • Мови  • Рел?г?я  • осв?та  • Охорона здоров'я ( Аборти ) • Укра?нська д?аспора Культура Азартн? ?гри  • Арх?тектура  • Кухня  • Л?тература  • Мистецтво  • Музика  • К?нематограф  • ЗМ?  • Наука  • Свята  • Спорт ( Ол?мп?ади  • зб?рна з футболу  • зб?рна з хокею )  • Св?това спадщина ?нше ?нтернет  • Пошта  • Поштов? марки Портал ≪Китай≫

Тематичн? сайти Google Новини · Quora Словники та енциклопед?? Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопед?я · Велика норвезька енциклопед?я · Encyclopædia Britannica · NicoNicoPedia Дов?дков? видання WordNet · Nuovo soggettario · Французька В?к?д?я · Namuwiki Нормативний контроль Freebase :  /m/0hn4_ · GND :  1044255552 · J9U :  987007537669705171 · LCCN :  sh2006007426