Шипшина

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Шипшина
Шипшина собача (Rosa canina)
Б?олог?чна класиф?кац?я
Домен : Еукар?оти (Eukaryota)
Царство : Рослини (Plantae)
В?дд?л : Streptophyta
? Судинн? (Tracheophyta)
? Нас?нн? (Spermatophyta)
? Покритонас?нн? (Magnoliophyta)
? Евдикоти
П?дклас : Розиди (Rosids)
Порядок : Розоцв?т? (Rosales)
Родина : Розов? (Rosaceae)
П?дродина : Розанн? (Rosoideae)
Р?д : Rosa
L. , 1753, nom. cons.
Синон?ми
* Hulthemia Dumort.
Посилання
В?к?сховище : Category: Rosa
В?к?види : Rosa
EOL : 29911
IPNI : 34015
ITIS : 24807
NCBI : 3764
Fossilworks : 157343

Шипши?на  ? дикорослий р?д рослин родини розових . Р?зновидом шипшини ? троянда .

Будова шипшини

[ ред. | ред. код ]

Ма? складн? листки , с?тчасте жилкування, черешковий вид листка, стебло з камб??м , стрижневу кореневу систему , дв? с?м'ядол? (належить до класу Дводольн? ).

Систематика

[ ред. | ред. код ]

Точне число вид?в шипшини поки ще не встановлено у зв'язку з тим, що ще не вироблен? критер?? для розр?знення надзвичайно? безл?ч? перех?дних форм. За сучасними оц?нками р?зних автор?в р?д включа? в?д 190 (Wissemann, 2003) до 400?500 (Хржановський, 1958, Бузунова, 2001) дикорослих вид?в. Такий розкид оц?нок пов'язаний з ?снуючими протир?ччями в систематиц? цього роду, як? не були вир?шен? ? з привнесенням в не? молекулярно-генетичних метод?в. Протягом XVIII?XXI ст. систематиками було описано понад 3 000 вид?в та внутр?шньовидових таксон?в шипшин [1]

Б?льш?сть вид?в шипшини родом з Аз?? , менше число ? з П?вн?чно? Америки , ? лише деяк? ? з ?вропи та п?вн?чно-зах?дно? Африки . Шипшина з р?зних рег?он?в св?ту легко гибр?дизу?ться, утворюючи сорти, як? перекривають батьк?вськ? форми, ? ускладнюють визначення первинних вид?в. Менше 10 вид?в, переважно з Аз??, стали основою для селекц?йно? роботи з? схрещування, яка в к?нцевому п?дсумку привела до появи багатьох сучасних сорт?в садових троянд.

Р?зновиди

[ ред. | ред. код ]
Плоди шипшини .

В Укра?н? велика р?зноман?тн?сть шипшин (близько 50 вид?в). Серед них найчаст?ше трапляються:

  • Шипшина собача ( Rosa canina L.) Шипшина собача росте на вс?й територ?? Укра?ни на схилах, узл?ссях, уздовж дор?г та на пустищах як бур'ян [2] .
  • Шипшина корична ( R. cinnamomea L.) Поширена на Пол?сс? ? в Л?состепу . Кущ з сизувато-зеленими часто опушеними листками й характерним яблуневим запахом пагон?в.
  • Троянда зморшкувата ( R. rugosa Thunb.) Кущ з опушеними шипами ? виразно зморшкуватими листками, поширений переважно в культур?.
  • Шипшина яблунева ( R. pomifera Herrm.) В?дзнача?ться темно-рожевими пелюстками, округлими пурпуровими плодами (до 3 см завдовжки), поширена по чагарникових заростях, кам'янистих в?дслоненнях ? на п?сках л?состепово? частини Укра?ни.
  • Шипшина голчаста ( Rosa acicularis Lindl) росте у л?сов?й ? степов?й зонах, у горах (до альп?йського поясу), зазвичай, на л?сових галявинах, у заростях чагарник?в, на берегах р?чок, струмк?в, вологих ? степових луках, на схилах ? кам'янистих розсипах.

Шипшина також ? предком плетистих троянд, котр? по сут? ? ?? окультуреними сортами та г?бридами [2] .

Практичне використання

[ ред. | ред. код ]

У медицин?

[ ред. | ред. код ]

Плоди деяких вид?в (зокрема корично?) м?стять багато в?там?ну С , цукру , каротину тощо.

Настоянки, сиропи , в?двари з плод?в й корен?в шипшини здавна застосовували в народн?й медицин? у випадку захворювання печ?нки , шлунково-кишкового тракту , г?пертон?? , ав?там?нозах тощо. При катар? шлунка з? зниженою кислотн?стю застосовують наст?й з 3 столових ложок яг?д шипшини на 1 л води по 1/2 склянки 3 рази на день.

У харчуванн?

[ ред. | ред. код ]

м'якот? плод?в можна одержати концентрований с?к пресуванням св?жих плод?в або за допомогою скороварки.

Вимит? та очищен? в?д нас?ння плоди йдуть на приготування джем?в, варення. Для цього почищен? плоди перемелюють, зм?шують з цукром. ?з св?жих плод?в виготовляють кисел? та компоти.

?з плод?в шипшини в Сиб?ру та на Алта? готують сурогат кави, що ма? гарний запах з в?дт?нком ван?л?. У Швец?? варять шипшиновий суп .

?з пелюсток роблять високоароматн? вина, варять варення, роблять трояндову воду , л?кери й наливки. [2] [3]

Загот?вля

[ ред. | ред. код ]

Збирають плоди в пер?од ?хньо? стиглост?, наприк?нц? серпня ? у вересн?; збирати сл?д обережно, вручну, у брезентових чи ?нших рукавицях, безпосередньо з куща, причому т?льки ц?л? яскраво-червон?, нез?псован? плоди, коли вони ще тверд?, намагаючись не м'яти ?х. Перестигл? плоди стають соковитими, м'якими й збирати ?х важче. Складати плоди сл?д у кошики, обтягнут? тканиною, збирання сл?д зак?нчити до настання заморозк?в. Св?жоз?бран? плоди треба негайно сушити.

Сушать плоди в добре нагр?тих печах, на зал?зних листах або с?тках, трохи в?дкривши засл?нку й трубу печ? для витягування вологи. Щоб краще використати обсяг печ? для суш?ння найб?льшо? к?лькост? яг?д, с?тки з ягодами ставлять на цеглинах у 2?3 ряди, але при цьому треба стежити, щоб пов?тря мало в?льний доступ до вс?х яг?д ? щоб ягоди не п?дгор?ли. Можна ?х сушити в плодоовочевих сушарках при температур? 80?90° С, а в п?вденних районах ? на сонц?. Сух? ягоди шипшини оранжево-червон?, смак кислувато-солодкий, вони без запаху.

Галерея

[ ред. | ред. код ]

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. [[https://web.archive.org/web/20131202225538/http://www.ipni.org/ipni/advPlantNameSearch.do;jsessionid=F886AEBA6BC5B0488B980BCF80885D21?find_family=&find_genus=Rosa&find_species=&find_infrafamily=&find_infragenus=&find_infraspecies=&find_authorAbbrev=&find_includePublicationAuthors=on&find_includePublicationAuthors=off&find_includeBasionymAuthors=on&find_includeBasionymAuthors=off&find_publicationTitle=&find_isAPNIRecord=on&find_isAPNIRecord=false&find_isGCIRecord=on&find_isGCIRecord=false&find_isIKRecord=on&find_isIKRecord=false&find_rankToReturn=all&output_format=normal&find_sortByFamily=on&find_sortByFamily=off&query_type=by_query&back_page=plantsearch Арх?вовано 2 грудня 2013 у Wayback Machine .] IPNI ]
  2. а б в 16 ц?кавих факт?в про шипшину ? Нац?ональний природний парк "Кременецьк? гори" (укр.) . Арх?в ориг?налу за 12 липня 2019 . Процитовано 27 червня 2019 .
  3. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дик? ?ст?вн? рослини Укра?ни / Ки?в, Наукова думка, 1976 ? 168 с. ? С.113

Посилання

[ ред. | ред. код ]