Шипши?на
? дикорослий
р?д
рослин
родини
розових
. Р?зновидом шипшини ?
троянда
.
Ма? складн?
листки
, с?тчасте жилкування, черешковий вид листка,
стебло
з
камб??м
, стрижневу
кореневу систему
, дв?
с?м'ядол?
(належить до класу
Дводольн?
).
Точне число
вид?в
шипшини поки ще не встановлено у зв'язку з тим, що ще не вироблен? критер?? для розр?знення надзвичайно? безл?ч? перех?дних форм. За сучасними оц?нками р?зних автор?в р?д включа? в?д 190 (Wissemann, 2003) до 400?500 (Хржановський, 1958, Бузунова, 2001) дикорослих вид?в. Такий розкид оц?нок пов'язаний з ?снуючими протир?ччями в
систематиц?
цього роду, як? не були вир?шен? ? з привнесенням в не? молекулярно-генетичних метод?в. Протягом XVIII?XXI ст. систематиками було описано понад 3 000 вид?в та внутр?шньовидових
таксон?в
шипшин
[1]
Б?льш?сть вид?в шипшини родом з
Аз??
, менше число ? з
П?вн?чно? Америки
, ? лише деяк? ? з
?вропи
та п?вн?чно-зах?дно?
Африки
. Шипшина з р?зних рег?он?в св?ту легко гибр?дизу?ться, утворюючи сорти, як? перекривають батьк?вськ? форми, ? ускладнюють визначення первинних вид?в. Менше 10 вид?в, переважно з Аз??, стали основою для селекц?йно? роботи з? схрещування, яка в к?нцевому п?дсумку привела до появи багатьох сучасних сорт?в садових троянд.
В Укра?н? велика р?зноман?тн?сть шипшин (близько 50 вид?в). Серед них найчаст?ше трапляються:
- Шипшина собача
(
Rosa canina
L.) Шипшина собача росте на вс?й територ?? Укра?ни на схилах, узл?ссях, уздовж дор?г та на пустищах як бур'ян
[2]
.
- Шипшина корична
(
R. cinnamomea
L.) Поширена на
Пол?сс?
? в
Л?состепу
. Кущ з сизувато-зеленими часто опушеними листками й характерним яблуневим запахом пагон?в.
- Троянда зморшкувата
(
R. rugosa
Thunb.) Кущ з опушеними шипами ? виразно зморшкуватими листками, поширений переважно в культур?.
- Шипшина яблунева
(
R. pomifera
Herrm.) В?дзнача?ться темно-рожевими пелюстками, округлими пурпуровими плодами (до 3 см завдовжки), поширена по чагарникових заростях, кам'янистих в?дслоненнях ? на п?сках л?состепово? частини Укра?ни.
- Шипшина голчаста
(
Rosa acicularis
Lindl) росте у л?сов?й ? степов?й зонах, у горах (до альп?йського поясу), зазвичай, на л?сових галявинах, у заростях чагарник?в, на берегах р?чок, струмк?в, вологих ? степових луках, на схилах ? кам'янистих розсипах.
Шипшина також ? предком плетистих троянд, котр? по сут? ? ?? окультуреними сортами та г?бридами
[2]
.
Плоди
деяких вид?в (зокрема корично?) м?стять багато
в?там?ну С
,
цукру
,
каротину
тощо.
Настоянки,
сиропи
,
в?двари
з
плод?в
й корен?в шипшини здавна застосовували в
народн?й медицин?
у випадку
захворювання печ?нки
,
шлунково-кишкового тракту
,
г?пертон??
,
ав?там?нозах
тощо. При катар? шлунка з? зниженою кислотн?стю застосовують наст?й з 3 столових ложок яг?д шипшини на 1 л води по 1/2 склянки 3 рази на день.
?з
м'якот?
плод?в можна одержати концентрований с?к пресуванням св?жих плод?в або за допомогою скороварки.
Вимит? та очищен? в?д нас?ння плоди йдуть на приготування джем?в, варення. Для цього почищен? плоди перемелюють, зм?шують з цукром. ?з св?жих плод?в виготовляють кисел? та компоти.
?з плод?в шипшини в
Сиб?ру
та на
Алта?
готують сурогат кави, що ма? гарний запах з в?дт?нком ван?л?. У Швец?? варять
шипшиновий суп
.
?з пелюсток роблять високоароматн? вина, варять варення, роблять
трояндову воду
, л?кери й наливки.
[2]
[3]
Збирають
плоди
в пер?од ?хньо? стиглост?, наприк?нц? серпня ? у вересн?; збирати сл?д обережно, вручну, у брезентових чи ?нших рукавицях, безпосередньо з куща, причому т?льки ц?л? яскраво-червон?, нез?псован? плоди, коли вони ще тверд?, намагаючись не м'яти ?х. Перестигл? плоди стають соковитими, м'якими й збирати ?х важче. Складати плоди сл?д у кошики, обтягнут? тканиною, збирання сл?д зак?нчити до настання заморозк?в. Св?жоз?бран? плоди треба негайно сушити.
Сушать плоди в добре нагр?тих печах, на зал?зних листах або с?тках, трохи в?дкривши засл?нку й трубу печ? для витягування вологи. Щоб краще використати обсяг печ? для суш?ння найб?льшо? к?лькост? яг?д, с?тки з ягодами ставлять на цеглинах у 2?3 ряди, але при цьому треба стежити, щоб пов?тря мало в?льний доступ до вс?х яг?д ? щоб ягоди не п?дгор?ли. Можна ?х сушити в плодоовочевих сушарках при температур? 80?90° С, а в п?вденних районах ? на сонц?. Сух? ягоди шипшини оранжево-червон?, смак кислувато-солодкий, вони без запаху.
- Енциклопед?я укра?нознавства
: Словникова частина : [в 11 т.] /
Наукове товариство ?мен? Шевченка
; гол. ред. проф., д-р
Володимир Куб?йович
. ? Париж ? Нью-Йорк :
Молоде життя
, 1955?1995. ?
ISBN 5-7707-4049-3
.
- Шипшина //
Л?карськ? рослини
: енциклопедичний дов?дник / за ред.
А. М. Гродз?нського
. ? Ки?в : Видавництво
≪Укра?нська Енциклопед?я≫
?м. М. П. Бажана, Укра?нський виробничо-комерц?йний центр ≪Ол?мп≫, 1992. ? С. 476?478. ?
ISBN 5-88500-055-7
.
- Шипшина //
Дик? ?ст?вн? рослини Укра?ни
/ Рева М. Л., Рева Н. Н.. ? Ки?в : ≪Наукова думка≫, 1976. ? С. 111, 128, 136.
- ШИПШИНА
[
Арх?вовано
3 серпня 2016 у
Wayback Machine
.]
//
Фармацевтична енциклопед?я
- Шипшина //
Укра?нська мала енциклопед?я
: 16 кн. : у 8 т. / проф.
?. Онацький
. ? Накладом Адм?н?стратури УАПЦ в Аргентин?. ? Буенос-Айрес, 1967. ? Т. 8,
кн. XVI : Л?тери Уш ? Я
. ? С. 2085. ?
1000 екз.
- Шанцер И. А. Гибридизация, полиморфизм и филогенетические отношения видов рода Rosa L.
[
Арх?вовано
29 жовтня 2013 у
Wayback Machine
.]
(рос.)
- Трошина А. И., Стручкова Ю. Ю. Общая характеристика семейства розоцветные
[
Арх?вовано
29 жовтня 2013 у
Wayback Machine
.]
(рос.)
- Шипшина ? в?там?нний чемп?он
[
Арх?вовано
6 березня 2016 у
Wayback Machine
.]
- Rose (PLANT)
[
Арх?вовано
14 травня 2015 у
Wayback Machine
.]
//
≪Encyclopaedia Britannica≫
(англ.)