Шарль Лу? де Монтеск'?

Шарль Лу? де Монтеск'?
фр. Montesquieu
?м'я при народженн?	Charles-Louis de Secondat, Baron de La Brede
Народився	18 с?чня 1689 ; в замку Ла Бред б?ля Бордо
Помер	10 лютого 1755 (66 рок?в) ; Париж , Корол?вство Франц?я ; · хвороба
Поховання	Церква Сен-Сюльп?с
Кра?на	Корол?вство Франц?я
Нац?ональн?сть	Франц?я
М?сце проживання	Франц?я
Д?яльн?сть	мислитель, правник, ф?лософ
В?домий завдяки	ф?лософ
Alma mater	College of Juilly d ? Л?цей Сент-Лу?
Знання мов	французька
Членство	Французька академ?я ( 10 лютого 1755 ) , Прусська академ?я наук , Лондонське корол?вське товариство ? Academie de Stanislas d
Жанр	Еп?столярний роман ? есей
Magnum opus	Про дух закон?в
Титул	барон
Посада	суддя ? Vice Chair of the French Academy d
Конфес?я	католицтво
У шлюб? з	Jeanne de Lartigue d
Д?ти	Jean-Baptiste de Secondat d
Автограф
Нагороди	член Лондонського корол?вського товариства ( 26 лютого 1730 )
	;
	Роботи у В?к?джерелах ; Висловлювання у В?к?цитатах ; Мед?афайли у В?к?сховищ? ;

Див. також: Монтеск'? (значення)

Шарль-Лу? де Монтеск'?? ( фр. Charles-Louis de Secondat, Baron de La Brede et de Montesquieu ; 18 с?чня 1689 ( 16890118 ) ? 10 лютого 1755 , Париж ) ? французький правник , письменник ? пол?тичний мислитель.

Автор статей до ≪Енциклопед??, або Тлумачного словника наук, мистецтв та ремесел≫ . Автор книг ≪Перськ? листи≫ ? ≪Про дух закон?в≫ .

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Народився в аристократичн?й родин?, отримавши ?м'я ? пр?звище Шарль Лу? Секонда?, барон де Ла Бред. Пр?звище Монтеск'?, яке стало в?доме на весь св?т, в?н д?став у 1716 р. в?д свого р?дного дядька, у якого не було д?тей. Отримав Шарль в?д дядька в спадок ? його майно: багато земл?, будинки, посаду президента Бордоського парламенту, який у той час був судовим закладом.

З 10-ти рок?в Шарль навча?ться в коледж? при монастир? в м?ст? Жюль?, отриму? гарну осв?ту. Опанував античну л?тературу, ф?лософ?ю, роз?брався, що таке республ?канське правл?ння, пол?тична свобода . Юриспруденц?ю почав вивчати самост?йно, коли с?м'я прийма? р?шення, що п?сля смерт? дядька посада президента парламенту в Бордо перейде Шарлю. П?знання права, законодавства були тяжкою справою, але Монтеск'? досяг сво?? мети. В?н зайняв м?сце президента парламенту, одночасно працю? в Бордоськ?й академ??, членом яко? його обрали. В цей час зароджуються його головн? пол?тичн? та правов? ?де?, що викликали сенсац?ю в ?вроп?.

У 1725 роц? барон пере?жджа? на пост?йне м?сце проживання в Париж. Ста? членом Паризько? академ??. Згодом прийма? р?шення вирушити у подорож для вивчення обряд?в, пол?тики, права народ?в ?нших кра?н. Цей час займа? три роки. У кв?тн? 1731 р. Монтеск'? поверта?ться в Париж. Друкуються ? виходять у св?т основн? його роботи. Останн? роки свого життя Монтеск'? пров?в у сво?му замку в сел?. Поети присвячували йому в?рш?, трактати. Селяни ? паломники приходили з ним посп?лкуватися, а то ? просто побачити.

Був одружений. Мав двох доньок та сина.

Одного разу професора Ла Бомеля (який п?дтримував зв'язки з Монтеск'?, пропагував його роботи) заарештували ? посадили в Бастил?ю. Монтеск'? по?хав виручати професора з б?ди за допомогою сво?х впливових друз?в. Ла Бомеля зв?льнили, але сам Монтеск'? застудився, захвор?в на запалення леген?в ? 10 лютого 1755 року помер ^[4]. На похорон? був його колега, вчений-енциклопедист Ден? Д?дро .

Могила Шарля-Лу? де Монтеск'? не збереглася.

В працях та поглядах Монтеск'? представлено витоки л?берал?зму як державно? ?деолог??, яку до нього розвивав англ?йський ф?лософ Джон Локк , а п?зн?ше ? шотландський економ?ст Адам См?т .

Монтеск'?, а також Жан-Жак Руссо (1712?†1778) ? Джон Локк (1632?†1704) заклали основи ?деолог?? сучасних форм представницько? демократ?? . За ≪принципом Монтеск'?≫ влада в правов?й держав? под?ля?ться на законодавчу (парламент), виконавчу (каб?нет м?н?стр?в) ? судову (верховний суд кра?ни), король (президент) повинен очолювати виконавчу владу.

У фундаментальн?й прац? ≪Про дух закон?в≫ Монтеск'? виклав сусп?льно-пол?тичн? погляди та вчення про державу та право , що принесло автору велику славу.

Вчення про теор?ю сусп?льного договору [ ред. | ред. код ]

Основу вчення становить теор?я сусп?льного договору, в ц?лому яка склада?ться з вчення про походження ? сутн?сть держави. Монтеск'? вважав, що держава виникла ?сторично, на певному етап? розвитку сусп?льства. За Монтеск'? природн? становище ? це мирне життя людей в с?м'?. Ворож?сть м?ж людьми виника? на б?льш п?зньому етап? розвитку сусп?льства. Першим природн?м законом в?н вважав закон миру. Сусп?льство неминуче зруйну?ться, якщо йому не буде притаманна справедлив?сть . Саме тому теоретик наголошу? на тому, що вираження вол? вс?х член?в сусп?льства ? необх?дною умовою його ?снування. Вперше Монтеск'? розр?зня? сусп?льство ? державу, що до нього багатьма вченими та теоретиками прир?внювалось. Монтеск'? визнача? державу як п?зн?ший елемент ?сторичного розвитку людства , ?снуванню держави передували природн?й стан людей, с?м'я , сусп?льство геро?чних час?в, а також сп?льноти людей у боротьб? один з одним. Держав? необх?дно з´являтися саме тод? коли в?йну, яка виникла в людському сусп?льств?, не можливо зупинити без насильства.

Основна мета держави ? вгамувати суперечност?, що виникають м?ж людьми в сусп?льств?, ? спрямувати ?х у р?чище правово? форми розв'язання спор?в м?ж приватними особами, використовуючи сп?льну силу лише в тих випадках, коли окрем? ?ндив?ди не бажають коритися встановленому правопорядку. Попри те, що держава виника? ?з стану в?йни, передумовою утворення держави ? згода вс?х людей стати ?? громадянами. Сусп?льний догов?р, за концепц??ю Монтеск'?, ? не угодою, а лише передачею народом влади правителям, при цьому народ т?льки делегу? свою владу. В?н може без згоди правител?в зм?нити форму правл?ння, якщо правител? зловживають одержаною владою ? правлять тиран?чно.

Нового тлумачення у вченн? ф?лософа знаходить ? сусп?льний догов?р м?ж народом та правителем. В розум?ння Монтеск'? сусп?льний догов?р ? не згодою, а над?ленням правителя владою народу, де народ лиш делегу? свою владу. Згода м?ж народом та державою ? це акт прийняття основних закон?в держави, як? в?дносяться не до приватного, а до публ?чного права. Ф?лософ, наголошу?, що порушення таких закон?в да? право народу на повстання проти свав?лля правителя. ^[5]

Поняття та види форм правл?ння держави [ ред. | ред. код ]

Наявн?сть в державному сусп?льств? права ? це найважлив?ша ознака, яка в?др?зня? сусп?льство в?д ?нших форм розвитку людсько? сп?льноти. Основне завдання держави ? змусити окремих член?в сусп?льства виконувати закони, як? ? вираженням загального блага. Монтеск'? розр?зня? державу як союз громадян та як союз посадових ос?б. ≪Сусп?льство не може ?снувати без влади≫. Саме тому основну увагу у вченн? про державу Монтеск'? прид?ля? проблем? форм правл?ння ? розпод?лу влади. Для класиф?кац?? форм правл?ння ф?лософ використовував два поняття: природу правл?ння та принципи правл?ння.

За формою правл?ння держави под?ляються на республ?ку, монарх?ю та деспот?ю. При цьому республ?ка та монарх?я ? найб?льш сприятливими формами правл?ння. Республ?канська форма правл?ння ? вся верховна влада знаходиться в народу ( демократ?я ), або його частини ( аристократ?я ). Монарх?чна форма правл?ння зд?йсню?ться одн??ю людиною ( монархом ) за ч?тко встановленими та закр?пленими законами. Деспот?я ? управл?ння державою перебува? в руках одн??? людини на основ? свав?лля та власного бажання, поза всякими законами ? правилами.

За принципом правл?ння Монтеск'? розум?в ≪людськ? пристраст?≫, що спонукають людей д?яти так, щоб сусп?льство та його структура мали ст?йке ?снування. В республ?ц? такими принципами ? доброчесн?сть, як д?яльна любов до в?тчизни та р?вн?сть; в монарх?? ? честь, як виг?дн? для правителя ?деали окремих ос?б та сусп?льних груп; у деспот?? ? страх. При цьому Монтеск'? п?дкреслю?, що держави занепадають при послабленн? в них вищеперерахованих принцип?в. ^[6]

Ф?лософськ? погляди про право. ≪Про дух закон?в≫ [ ред. | ред. код ]

У вченн? Монтеск'? право ? це те, що переду? закону ? визнача? його. Право це вираження справедливост?. Т?льки справедливе може бути правом. Реал?зац?я права в?дносно м?ж людьми, зазначав Монтеск'?, можлива т?льки тод? коли воно отриму? загальнообов'язковий характер за допомогою держави, основна функц?я яко? ? законодавство на основ? справедливост?. Законодавство та держава ? вза?мопов'язаними та вза?мообумовленими.

Розум?ння закону, за Монтеск'?, це як людський розум, який керу? ус?ма людьми. Саме тому, закони окремих народ?в, ? не що б?льшим як окремими випадками застосування цього розуму. Значну увагу прид?лено досл?дженню тих фактор?в, що утворюють ≪дух закон?в≫. Державою керують п'ять основних фактор?в: рел?г?я , закони , звича? , принципи правл?ння, погляди. Ц? фактори ? вза?мопов'язаними один з одним. Саме тому, Монтеск'? п?дкреслю?, що законодавець в законотворчому процес? ма? враховувати ≪дух закон?в≫, тобто закони мають в?дпов?дати: властивостям народу, для якого вони встановлен? (оск?льки в окремих випадках ц? закони можуть бути застосованими для ?ншого народу); природ? ? принципам правл?ння; ф?зичним ? моральним ознакам кра?ни (кл?мату, масштабу, стилю життя народу, р?вню свободи, рел?г?? населення, обрядам ? звичаям тощо.) Таким чином, вперше зазначен? та виокремлен? правоутворююч? чинники для нац?онального законодавства. ^[7]

≪Перськ? листи≫ [ ред. | ред. код ]

У 1721 роц? з'явився тв?р, який викликав справжню сенсац?ю. ≪Перськ? листи≫ вийшли п?д вигаданим пр?звищем автора ? друкувалися в Голланд??, але його справжн? ?м'я скоро стало широко в?доме публ?ц?. Книга в?дразу ж потрапила в ряд заборонених, що, вт?м, не заважало ?й регулярно перездаватися за кордоном. У ≪Перських листах≫ Монтеск'? виступа? в?д ?мен? перс?в Узбека ? Р?ки, як? подорожують по ?вроп?. В?н вклав в уста сво?х геро?в зухвалу критику пол?тичного життя Франц??. Саркастичн? оц?нки Людовика XIV, прозваного п?длесниками королем-сонцем, засудження непривабливих придворних звича?в, неприховане обурення автора пол?тикою католицько? церкви, котра пересл?дувала будь-який прояв ?накомислення, забезпечили Монтеск'? незм?нно захоплений прийом в св?тських салонах.

Книга справила загальну сенсац?ю ?, попри заборону, розходилася у величезн?й к?лькост? прим?рник?в, викликаючи сам? суперечлив? чутки. В один р?к вона витримала в?с?м видань.

≪Загальний трактат про обов'язки≫ [ ред. | ред. код ]

Ф?лософськ? позиц?? Монтеск'? були перех?дними в?д де?зму до метаф?зичного матер?ал?зму. В?н р?зко критикував теолог?ю ? церкву, хоча й визнавав роль рел?г?? у п?дтриманн? сусп?льно? морал?. Будучи прихильником теор?? природнього права, Монтеск'?, на в?дм?ну в?д теоретик?в рац?онал?стичних концепц?й, вважав неможливим побудувати на ц?й теор?? ун?версальну систему сусп?льних закон?в, оск?льки умови ?снування р?зних народ?в неоднаков?. В?дпов?дно до теор?? сусп?льного договору Монтеск'? доводив, що держава ? не продуктом Божо? вол?, а результатом св?домо? д?яльност? людей. Держава виника? на певн?й стад?? розвитку людського сусп?льства. Першим ступенем цього розвитку ? природн?й стан, за якого люди мирно живуть у с?м'?. Досл?дженню такого природнього стану Монтеск'? присвятив ≪Загальний трактат про обов'язки≫ (1725).

Прац? Монтеск'? [ ред. | ред. код ]

≪Про дух закон?в≫ ( 1748 )
≪М?ркування про систему ?дей≫
≪Досл?дження про сутн?сть хвороб≫
≪Про причини в?длуння≫
≪Про пол?тику римлян в рел?г?йн?й сфер?≫
≪Про тяжк?сть≫
≪Про приливи ? в?дливи≫
≪Зауваження про природну ?стор?ю≫
≪Про прозор?сть т?л≫
≪Про призначення ниркових залоз≫

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

↑ Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
↑ CONOR.Sl
d:Track:Q16744133
↑ ^а ^б Academie francaise
d:Track:Q107214508
↑ Кормич А. ?. ?стор?я вчень про державу ? право: Навч. пос?бник. ? К.: Правова ?дн?сть, 2009. ? 312 с. Арх?в ориг?налу за 18 червня 2017 . Процитовано 26 травня 2017 .
↑ Азаркин Н. М./ Монтескье- М.:Юрид.лит. 1988. ? Ст. 36-66., 76-97.
↑ Л. В. Губерський. ?. Ф. Надольний. В. Б. Андрущенко /ф?лософ?я: навчальний пос?бник.2006 ? Ст.66-70.
↑ О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань Ф?лософ?я: п?дручник.2014 ? Ст. 89-95

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

Монтеск'?, Шарль Лу? де // Ф?лософський енциклопедичний словник / В. ?. Шинкарук (гол. редкол.) та ?н. ? Ки?в : ?нститут ф?лософ?? ?мен? Григор?я Сковороди НАН Укра?ни : Абрис, 2002. ? С. 396. ? 742 с. ? 1000 екз. ? ББК 87я2 . ? ISBN 966-531-128-X .
Мироненко О. М. . Монтеск'? Шарль Лу? // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. ? К.:Парламентське видавництво, 2011. ? с.465 ISBN 978-966-611-818-2
Ильберт К. Монтескье / Соч. Сэра Кортней Ильберта; Перевод с английского // Журнал Министерства Юстиции. ? СПб., 1904. ? № 7 (Сентябрь). ? С. 135?172. (те ж саме на англ. : Ilbert, Courtenay Peregrine. Montesquieu. ? Oxford: Clarendon press, 1904. ? 56 p. ) (рос.) (англ.)
Кормич А. ?. ?стор?я вчень про державу ? право: Навч. пос?бник. ? К.: Правова ?дн?сть, 2009?312 с. [ Арх?вовано 26 серпня 2017 у Wayback Machine .]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Монтеск'? Шарль-Лу? // Шевченк?вська енциклопед?я: ? Т.4:М?Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. ? Ки?в : ?н-т л?тератури ?м. Т. Г. Шевченка, 2013. ? С. 318.
Монтеск'? [ Арх?вовано 13 травня 2017 у Wayback Machine .] // Юридична енциклопед?я : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (в?дп. ред.) [та ?н.] . ? К . : Укра?нська енциклопед?я ?м. М. П. Бажана , 2001. ? Т. 3 : К ? М. ? С. 767. ? 792 с. ? ISBN 966-7492-03-6 .

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb119166485_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliotheque nationale de France BNF : платформа в?дкритих даних ? 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524"_data-entity-id="Q16744133">CONOR.Sl<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q16744133]]</div>-2] CONOR.Sl
d:Track:Q16744133

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q107214508">[http://www.academie-francaise.fr/les-immortels/charles-de-secondat-baron-de-montesquieu?fauteuil=2&election=05-01-1728_Académie_française]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q107214508]]</div>-3] а ^б Academie francaise
d:Track:Q107214508

[ц-4] Кормич А. ?. ?стор?я вчень про державу ? право: Навч. пос?бник. ? К.: Правова ?дн?сть, 2009. ? 312 с. Арх?в ориг?налу за 18 червня 2017 . Процитовано 26 травня 2017 .

[Основу_вчення_становить_суспільного_договору-5] Азаркин Н. М./ Монтескье- М.:Юрид.лит. 1988. ? Ст. 36-66., 76-97.

[За_формою_правління_держави_поділяються_на_республіку,_монархію_та_деспотію.-6] Л. В. Губерський. ?. Ф. Надольний. В. Б. Андрущенко /ф?лософ?я: навчальний пос?бник.2006 ? Ст.66-70.

[У_вченні_Монтеск´є_право_-_це_те,_що_передує_закону_і_визначає_його._Право_це_вираження_справедливості.-7] О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань Ф?лософ?я: п?дручник.2014 ? Ст. 89-95

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

Шарль Лу? де Монтеск'?

Зм?ст

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Вчення про теор?ю сусп?льного договору [ ред. | ред. код ]

Поняття та види форм правл?ння держави [ ред. | ред. код ]

Ф?лософськ? погляди про право. ≪Про дух закон?в≫ [ ред. | ред. код ]

≪Перськ? листи≫ [ ред. | ред. код ]

≪Загальний трактат про обов'язки≫ [ ред. | ред. код ]

Прац? Монтеск'? [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Нав?гац?йне меню

Шарль Лу? де Монтеск'?
фр. Montesquieu

?м'я при народженн?	Charles-Louis de Secondat, Baron de La Brede
Народився	18 с?чня 1689 ( 1689-01-18 ) в замку Ла Бред б?ля Бордо
Помер	10 лютого 1755 ( 1755-02-10 ) (66 рок?в) Париж , Корол?вство Франц?я · хвороба
Поховання	Церква Сен-Сюльп?с
Кра?на	Корол?вство Франц?я
Нац?ональн?сть	Франц?я
М?сце проживання	Франц?я
Д?яльн?сть	мислитель, правник, ф?лософ
В?домий завдяки	ф?лософ
Alma mater	College of Juilly ^d ? Л?цей Сент-Лу?
Знання мов	французька ^[1]^[2]
Членство	Французька академ?я ( 10 лютого 1755 ) ^[3], Прусська академ?я наук , Лондонське корол?вське товариство ? Academie de Stanislas ^d
Жанр	Еп?столярний роман ? есей
Magnum opus	Про дух закон?в
Титул	барон
Посада	суддя ? Vice Chair of the French Academy ^d^[3]
Конфес?я	католицтво
У шлюб? з	Jeanne de Lartigue ^d
Д?ти	Jean-Baptiste de Secondat ^d
Автограф
Нагороди	член Лондонського корол?вського товариства ( 26 лютого 1730 )

Роботи у В?к?джерелах Висловлювання у В?к?цитатах Мед?афайли у В?к?сховищ?

Шарль Лу? де Монтеск'?

Б?ограф?я [ ред. | ред. код ]

Вчення про теор?ю сусп?льного договору [ ред. | ред. код ]

Поняття та види форм правл?ння держави [ ред. | ред. код ]

Ф?лософськ? погляди про право. ≪Про дух закон?в≫ [ ред. | ред. код ]

≪Перськ? листи≫ [ ред. | ред. код ]

≪Загальний трактат про обов'язки≫ [ ред. | ред. код ]

Прац? Монтеск'? [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

Джерела та л?тература [ ред. | ред. код ]

Посилання [ ред. | ред. код ]

Нав?гац?йне меню

Пошук