Чучупак Василь Степанович

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Василь Степанович Чучупак
Василь Степанович Чучупак
Василь Степанович Чучупак
Головний отаман Холодноярсько? Республ?ки
листопад 1919  ?  18 березня 1920

Народився 27 лютого ( 11 березня ) 1895 ( 1895-03-11 )
с. Мельники , Чигиринський пов?т , Ки?вська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я
Помер 19 лютого 1920 ( 1920-02-19 ) (24 роки)
Мельники , Чигиринський пов?т , УНР
Похований Мельники
В?домий як педагог , в?йськовослужбовець
Громадянство Рос?йська ?мпер?я   УНР
Нац?ональн?сть укра?нець
Рел?г?я православ'я

Васи?ль Степа?нович Чучупа?к (27 лютого ( 11 березня ) 1895 , с. Мельники , Чигиринський пов?т , Ки?вська губерн?я , Рос?йська ?мпер?я  ? 19 лютого 1920 , Мельники , Чигиринський пов?т , УНР ) ? в?йськовий ? громадський д?яч час?в Укра?нсько? революц?? , головний отаман Холодноярсько? Республ?ки .

Житт?пис [ ред. | ред. код ]

Могила Василя Чучупака на цвинтар? у Мельниках

Батьки  ? Оксана Сидор?вна Л?вицька та Степан Георг?йович Чучупак (у деяких джерелах ? Чучупака) мали 5 син?в: Петра , Ореста, Василя, Олексу та Дем'яна. Тро? з них (Василь, Петро та Олекса) стали повстанськими отаманами. Орест загинув на Перш?й св?тов?й в?йн? 1915 р. п?д Краковом. Дем'ян (5.10.1902?1992, Р?вне) ? козак полку гайдамак?в Холодного Яру.

Навчався в Ки?в?. До Першо? св?тово? в?йни  ? вчитель у Тимош?вц? Чигиринського пов?ту.

З початком Першо? св?тово? в?йни брат?в Чучупак?в моб?л?зували .

З 1916 року ? прапорщик рос?йсько? арм??. За родинними переказами, 1917 року записався до одного з батальйон?в смерт?. П?сля повернення з арм?? вчителював у Пляк?вц? та Рев?вц? (нин? Кам'янського району Черкасько? област?).

1918 ? 1919  ? мельничанський сотник та медвед?вський кур?нний .

1919  ? командир Мельничансько? сотн? самооборони. Перший озбро?ний в?дд?л для охорони скарб?в Мотронинського монастиря та р?дного села Мельники сформував Олекса Чучупак . П?сля поразки в бою з н?мецькою частиною односельчани звернулися до Василя, щоб в?н став отаманом. Незабаром в?дд?л самооборони перер?с у полк гайдамак?в Холодного Яру, який в?д лютого 1919 року активно виступив на п?дтримку Директор?? . На початку кв?тня 1919  р. п?дняв повстання ≪проти комуни та Сов?тсько? влади за самост?йн?сть≫.

У травн?-червн? 1919 року п?дтримував повстання отамана Григор'?ва .

1919 ? 1920  ? командир полку гайдамак?в Холодного Яру, головний отаман Холодного Яру. Воював проти б?логвард?йц?в п?д кер?вництвом повстанського ком?тету на чол? з Логвином Панченком, якому п?дпорядковувалися також загони Свирида Коцура , Олекси П'ятенка та ?нш?. Згодом п?дпорядковувався отаману Херсонщини ? Катеринославщини Андр?ю Гулому-Гуленку , який прибув у листопад? 1919 року до Холодного Яру.

Йому п?дпорядковувалися отамани Герасим Нестеренко-Орел , Трифон Гладченко , Михайло Мелашко , С?рко , Око , Чорний Ворон (Чорногузько) , Мефод?й Голик-Зал?зняк , Семен Вовк , Корн?й Калюжний (який також мав зв'язки з Республ?кою Чорного л?су), Д. Канатенко, 1-й ? 2-й Олександр?йськ? полки.

У лютому 1920 року полк гайдамак?в Холодного Яру сп?вд?яв з Д??вою арм??ю УНР , яка зд?йснювала Перший Зимовий пох?д . 12 лютого в Медвед?вц? командувачем арм??ю УНР Михайлом Омеляновичем-Павленком була скликана нарада командир?в та начальник?в штаб?в див?з?й Зимового походу. У нарад? взяли участь Юрко Тютюнник , отамани Олександр Загродський , Андр?й Гулий-Гуленко, Василь та Петро Чучупаки .

Василь Чучупак користувався надзвичайним авторитетом серед укра?нського населення Черкащини, яка найдовше протрималася в?льною в?д рос?йсько? б?льшовицько? окупац?? .

Василь Чучупак був вбитий у бою з рос?йськими б?льшовицькими окупац?йними в?йськами 19 лютого 1920 року. [1] 7 березня командування П?вденно-Зах?дного фронту видало розроблений особисто Йос?фом Стал?ним наказ, який передбачував наступ червоноарм?йських з'?днань на Д??ву арм?ю УНР, загони Чучупака й Коцура. 18 березня 1920 року отамани Холодного Яру з'?халися на нараду в л?снич?вку на хутор? Кресельц? (зараз у склад? села Мельники), що при дороз? з Мельник?в на Мотронин монастир, з метою визначити дату повстання проти Радянсько? влади. Саме тод? частини 21-? бригади 7-? стр. див?з?? Червоно? арм??, виконуючи згаданий наказ, вийшли з л?су до Мельник?в ? неспод?вано натрапили на заг?н Чучупака. Отаман був оточений б?ля хутора (мельничани вказують на два м?сця його загибел?) та застрелився, щоб не потрапити в полон. 24 березня 1920 року червон? командири дали з Кременчука телеграму про смерть Чучупака. Похований у р?дному сел?. Могила збережена ? впорядкована.

Вшанування пам'ят? [ ред. | ред. код ]

28 жовтня 1995 р. на м?сц? останнього бою Василя Чучупака з ?н?ц?ативи Всеукра?нського пол?тичного об'?днання ≪Державна самост?йн?сть Укра?ни≫ та за участю ОУН п?д проводом Миколи Плав'юка й Укра?нського козацтва на чол? з Гетьманом Володимиром Мулявою було поставлено перший мемор?альний знак укра?нським повстанцям Холодного Яру. А з кв?тня 1996-го в Мельники, колишню ≪столицю≫ Холодноярсько? держави, на могилу до Василя Чучупака з'?жджаються укра?нц? р?зних земель. Щороку отець Василь, священик Укра?нсько? православно? церкви Ки?вського патр?архату править панахиду. Править о. Василь ? на братськ?й могил? холодноярських козак?в-повстанц?в.

Серед пошановувач?в ? члени Молод?жного нац?онал?стичного конгресу, ? козацька орган?зац?я ≪Тризуб≫ , силами ? коштом яко? в серпн? 2002 року було поставлено гран?тн?, мистецько зроблен?, хрести на могил? Василя Чучупака та братськ?й могил? холодноярських козак?в у Мельниках.

У л?тератур? [ ред. | ред. код ]

Про нього згаду? у сво?му роман? Холодний Яр письменник Юр?й Горл?с-Горський , а також Василь Шкляр у роман? ≪ Чорний Ворон. Залишенець ≫.

Див. також [ ред. | ред. код ]

Прим?тки [ ред. | ред. код ]

  1. Митрофаненко, Юр?й (19 лютого 2020). Готуй нових борц?в, Холодний Яре! . ?сторична правда . Арх?в ориг?налу за 19 липня 2023 . Процитовано 17 жовтня 2023 .

Джерела [ ред. | ред. код ]