Цю стор?нку запропоновано перейменувати на Чудини (заволоцьк?) . Можливо, ?? поточна назва не в?дпов?да? нормам укра?нсько? мови або правилам ?менування статей у В?к?пед?? . Пояснення причин ? обговорення ? на стор?нц? В?к?пед?я:Перейменування статей .

Чудини (заволоцьк?) ? ( ф?н. t?uudit ) ? асим?льований ф?но-угорський народ, що жив на П?вноч? сучасно? Рос?? у Заволочч? . Вперше згаду?ться в Пов?ст? временних л?т . Однозначно? думки щодо етн?чного складу заволоцько? чуд? серед досл?дник?в нема?. Цей народ (народи) тепер повн?стю асим?льований серед рос?ян , вепс?в , а також частково серед ком?йц?в .

У кра?нах же Яфета сидять русь, чудь ? р?зн? народи: меря, мурома, весь, мордва, заволоцька чудь, перм, печера, ям, угра, литва, зим?гола, корсь, летгола, л?ви.

Пов?сть временних л?т ^[1]

Ще в XIX стор?чч? багатьма досл?дниками висловлювалися г?потези про етн?чну приналежн?сть давн?х мешканц?в Заволоччя :

• Андр?й Шегрен ? Мат?ас Кастрен вважали ?х предками обонезько? чуд? й ?днали з ?мью ;
• Петро ?фименко , грунтуючись на авторитет? Дан?еля ?вропеуса, ототожнював ?х з югрою ;
• ?. П. Барсов вважав, що заволоцька чудь ? узагальнене позначення вс?х народ?в, що населяли Заволоччя ^[2] .
• Але у Пов?ст? временних л?т автор не ототожнював чудь заволоцьку а н? з вепсами (весью), а н? з перм'ю, а н? з печерою. Тож чудь заволоцька ? окремим народом або групою народ?в.

У руських л?тописах екзоетнон?м ≪ чудь ≫ традиц?йно застосовувався до двох ф?но-угорським народам: ест?в ? вепс?в . Саме вепс?в (а точн?ше ? л?тописну весь ) багато вчених вважають наймов?рн?шим етносом заволоцько? чуд?. Зокрема, В. В. П?менов вважав, що саме весь, що зайняла до к?нця I тисячор?ччя Заволоччя, була зустр?нута там слов'янами в IX  ? X стор?ччях ^[3] . Ран?ше аналог?чну г?потезу висловлював Дмитро Бубр?х , який також вважав вес?, що волод?ла зах?дним ? п?вденно-зах?дним проходом у Заволоччя складала конкуренц?ю меря , що рухалася з п?вдня р?чкою Юг ^[4] .

Ймов?рно, що чудь б?ла високого зросту для слов'ян, бо у давнину "чудом", "чуддю" позначали велетн?в. ^{[5] [6]}

У народн?й пам'ят? збер?галися в?домост? про належн?сть б?лооцьк?й чуд? залишк?в земляних фортець, могильник?в ? поселень. Вони мали назви з прикметником ≪чудський≫, наприклад, урочище , де колись стояла фортеця могли називати ≪Чудський городок≫. Саме такого роду вказ?вки ? служать п?дказкою археологам .

Однозначно пов'язати з чудью до тепер?шнього часу можна досить невелике число пам'яток: над Сухоною ? ?? притоках це Усть-Пуя, Корбала, Мар'?нська, Кудрино; в верх?в'ях Лузи ? Лойма ? В?кшор.

За результатами розкопок чудська матер?альна культура мала прим?тивну гончарну майстерн?сть, без застосування кола, з прикрасою керам?ки ямочно-греб?нчастим орнаментом , характерним для ф?нно-угр?в. Наст?льки ж характерною прикрасою були ≪гучн?≫ п?дв?ски з бронзи у вигляд? качечки або коника. З одягу можна в?дзначити плащ? з ф?булами у чолов?к?в, довг? ллян? сорочки, косоклинн? глух? сарафани ? обруч? з накладкою з берести у ж?нок. Виявлено численн? бронзов? ж?ноч? прикраси й нечисленн? прикраси можна в?днести до чолов?чих. Кр?м полювання ? рибальства було поширене землеробство . Головним об'?ктом торг?вл? були шкурки хутрових тварин.

Чудь б?лоока (чудаки?) ? стародавн?й м?ф?чний народ, персонаж? рос?йського ^[7] ? ф?нно-угорського ^[8] (зокрема ком?йського ^[9] ? саамского ^{[8] [10]} ) фольклору .

Цей м?фолог?чний персонаж близький за значенням до ?вропейських сид?в , ельфам , гномам ^[11] . Под?бн? легенди в?дом? у рос?йських Уралу про дивих людей , у сиб?рських татар ? манс?йц?в ? про сав?р?в , у алтайц?в ? про бурутах , у ненц?в ? про Сигитря .

У Архангельськ?й област? Рос?? ? село Чучепала, яке отримало свою назву тому, що тут остання чудь пала.

У Вологодськ?й област? Рос?йсько? Федерац??, у Н?колораменськ?й с?льрад? ? три села з назвами ≪Передн? Чуд?≫, ≪Середн? Чуд?≫, ≪Задн? Чуд?≫.

У Олександра Блока зустр?ча?ться згадка Чуд?:

Чудь начудила, да Меря нам?ряла/Гатей, дор?г, да стовп?в верстових.

• Рябинин Е. А. Финно-угорские племена в составе Древней Руси. СПб.: Изд-во СПбГУ, 1997. 260 с.

• Ф?льм ≪Чудь заволочская≫ [ Арх?вовано 31 грудня 2012 у Wayback Machine .]