Чорногора
Масив Чорногора (позначено син?м контуром)
48°09′37″ пн. ш. 24°30′01″ сх. д.  /  48.16027800002777326° пн. ш. 24.500278000027780223° сх. д.  / 48.16027800002777326; 24.500278000027780223 Координати : 48°09′37″ пн. ш. 24°30′01″ сх. д.  /  48.16027800002777326° пн. ш. 24.500278000027780223° сх. д.  / 48.16027800002777326; 24.500278000027780223
Кра?на	Укра?на
Розташування	Укра?на ?вано-Франк?вська область , Закарпатська область
Система	Укра?нськ? Карпати
Тип	г?рський хребет
Висота	2061 м (макс.)
Чорногора Чорногора (Укра?на)
Чорногора у В?к?сховищ?

Чорного?ра  ? найвищий г?рський масив Укра?нських Карпат , до нього належить гора Говерла , найвища точка Укра?ни заввишки 2061 м. Масив розташований на сх?д в?д Полонинського Бескиду . Головний хребет простяга?ться уздовж приблизно на 40 км м?ж долинами р?чок Чорно? Тиси на заход? ? Чорного Черемоша на сход?.

Геолог?чно Чорногора склада?ться з твердого п?сковика , фл?шу , з вкладками малов?дп?рних лупак?в ( сланц?в ). Подекуди ? виходи вулкан?чних пор?д. Поширен? кам'ян? осипища .

Значна частина Чорногори служить водод?лом м?ж Прутом ? Тисою (багато в?к?в це був одночасно кордон держав, до яких належали Галичина ? Закарпаття ). Зах?дна частина з вершиною Петрос (2020 м) лежить на Закарпатт?  ? в сточищ? Тиси, сх?дна частина тягнеться на п?вденний сх?д ? п?вдень. Обидв? частини Чорногори в?докремлен? глибокою м?жг?рною с?дловиною ? Полониною Скопеською (висота до 1550 м). Зах?дна частина пор?зьблена (в?дносн? висоти ? 300 м); сх?дна ? монотонний ? масивний хребет , вершини висок?, понад 1900 м, а то й 2000 м ( Говерла  ? 2061 м, в ?нш?й систем? координат ? 2058 м), Менчул  ? 1998 м, ?утин Томнатик  ? 2016 м, П?п ?ван Чорног?рський  ? 2022 м), с?дловини не сходять нижче 1750 м.

В?д головного хребта в?дходять пор?вняно коротк? б?чн? в?дроги. Контраст з майже р?вними хребтами (рештки колишн?х пенеплен?в ) являють собою узб?ччя Чорногори, розчленован? вузькими долинами з перепадами висот до 1000 м або й б?льше. На кра?вид Чорногори б?льше, н?ж в ?нших частинах Карпат, вплинуло зледен?ння. У далекому минулому межа в?чного сн?гу лежала на висот? 1300?1400 м ? в приджерельних частинах поток?в утворилися коротк? льодовики (в долин? Пруту льодовик сягав висоти 1000 м ? був завдовжки 6,5 км). Сл?дами колишнього зледен?ння ? польодовиков? котли ? ( кари ) з? стр?мкими, часто скелястими узб?ччями ? широкими днами, ?нод? виповненими озерами (найб?льше п?д ?утин Томнатиком ? озеро Бребенескул ) або торфовищами; нер?вном?рний спад долин (?нод? водоспади , наприклад Прутський ), б?чн? й к?нцев? морени тощо.

Узб?ччя Чорногори вкрит? л?сами. На п?вн?чних узб?ччях у придолинн?й смуз? виступа? часто бук (до 1300 м), вище ? смерека (винятково до 1600 м); на п?вденних узб?ччях дуже поширений бук, який переважно творить верхню межу л?су.

У ландшафт? Чорногори верхня межа л?су (ВМЛ) досяга? найвищих висот ( ПТК п?вденних схил?в гори Стайки на висот? 1680 м, гори П?п ?ван Чорногорський  ? 1680 м, гори Шурин  ? 1660 м, гори Гомул  ? 1625 м, гори ?утин Томнатик  ? 1600 м) ^[1] . У вигляд? хвилясто? л?н?? вона переходить з одн??? вершини на ?ншу, п?дн?маючись на крутих схилах (гори Брескул , Данцер , Шпиц? ) ? знижуючись на пологих (гори Пожижевська , Говерла ), ма? ч?тко виражений антропогенний характер. Невеликим коливанням висоти проходження верхньо? межи л?су сприя? масивн?сть головного хребта Чорногори. У поширенн? ВМЛ простежуються експозиц?йн? в?дм?нност?. На п?вн?чно-сх?дних макросхилах Г. Запалович ^[2] середню висоту меж? л?су проводить на висотах 1450?1500 м над р?внем моря, а на п?вденних ? на 1500?1550 м. А. Сьродонь ^[3] на п?дстав? понад 250 вим?рювань визначив, що р?зниця м?ж макросхилами за р?внем ВМЛ досяга? 60 м (1570 м на п?вденних, 1510 на п?вн?чних). На Чорногор? верхню межу л?су утворюють смереков?, буков?, яворов? та кедрово-смереков? деревостани. Найрозповсюджен?шим ? хвойний вар?ант. Природн? комплекси з? смерековими л?сами в зон? ВМЛ займають близько 95% площ? ^[4] .

Вище ? до 1800 м ? простяга?ться субальп?йська смуга кривол?сся , зокрема зарост? сосни г?рсько? (жерепу), ял?вцю ? в?льхи зелено? (леличу), вище 1800 м ? трав'янисто-чагарничков? полонини , як? сягають найвищих висот, ?нколи з полями кам?ння. Серед рослин чимало ендем?чних .

М?сцеве населення переважно становить субетнос гуцул?в . Заселен? найнижч? частини Чорногори ? на Закарпатт? в долинах Чорно? ( Яс?ня ) ? Б?ло? Тиси ( Богдан ), на п?вноч? найближч? до хребта села Бистрець ? Дземброня . Р?лля займа? лише 0,5 % вс??? площ?, л?си близько 70 %, с?ножат? 5 %, полонини ? пасовища 22 %.

Для охорони природи створено по Перш?й св?тов?й в?йн? невелик? резервати; у 1964 роц? ? комплексний запов?дник (7702 га). Нин? це Чорног?рський запов?дний масив , який входить до складу великого Карпатського б?осферного запов?дника , створеного в 1968 роц?. Згодом, у 1980 роц?, створено також Карпатський нац?ональний природний парк .

На Чорногор? буйно розвинене пастуше життя (сезон 5 м?сяц?в). Тут чи не найб?льше в Укра?нських Карпатах поширений туризм (бази Рах?в , Яс?ня , Ворохта , Бистрець , Верховина тощо).

У Чорног?рському масив? можна вид?лити три рослинн? висотн? пояси: г?рськол?совий, субальп?йський та альп?йський. Перший з них поширений у середньог?р'?, два ?нш? ? у високог?р'?.

Стойко С. М. вид?ля? чотири рослинн? ступен?. Рослинний ступ?нь букових ? ялицево-букових л?с?в поширений до висоти 1000?1100 м н.р.м. Видовий спектр флори значно залежить в?д геоморфолог?чних умов, материнських пор?д ?рунт?в, експозиц?й схилу та режиму зволоження. Зокрема, переважання бука простежу?ться в м?сцях з п?двищеним вм?стом у ?рунт? кальц?ю, або наявн?стю арг?л?т?в та  алеврол?т?в (наприклад, хребти Оз?рний, Кукул , Хеде). У межах ц??? смуги зал?снен? територ?? часто чергуються з луками вторинного походження (≪царинками≫). Тут панують, здеб?льшого, чорниця , б?ловус стиснутий та нещ?льнокущов? злаки ( костриця червона , м?тлиця тонка . Водночас царинки ? оселищами р?дк?сно? флори (наприклад, урочище Бабина Яма). У межах цього ступеня характерними ? переважання природно? смереки на гляц?альних ? флюв?огляц?альних формах рель?фу.

Рослинний ступ?нь буково-ялицево-смерекових ? ялицево-смерекових л?с?в та чистих смеречник?в поширений в?д 1000?1100 до 1600?1650 м над р?внем моря. Ця смуга вир?зня?ться чергуваннями чистих смерекових деревостан?в з? зм?шаними буково-ялицево-смерековими, ялицево-смерековими, ?нод? смереково-ялицевими угрупованнями. Вона викону? важливу в?тро-, селе-, лавино- й ?рунтозахисну функц?ю. У багатьох м?сцях простежу?ться знищення деревостану внасл?док сходження лавин (зокрема, п?д в?дрогами Погор?лки Кедрувато?, вершинами Гомула , Данцера тощо). У Чорногор? кл?матична межа л?су залежно в?д експозиц?? схилу повинна проходити на висотах 1500?1600 м. Проте розширення у минулому високог?рних пасовищ призвело до формування вторинних лук та чорничник?в. На територ?ях з ?нтенсивним випасанням вторинн? чагарнички зм?нилися щ?льнодернинними формац?ями щучника дернистого та б?ловуса стиснутого. На д?лянках розташування загон?в для овець ? кор?в сформувались рудеральн? або н?троф?льн? ценози з пануванням щавлю альп?йського , кропиви дводомно? , приворотня г?рського , зокрема, на полонинах Кострича, Кукул , Маришевська).

Субальп?йський рослинний ступ?нь поширений в?д 1600?1650 до 1800?1850 м н.р.м. Тут зростають угруповання, що належать до двох тип?в рослинност?: чагарниково? та лучно?. У нижн?х ? важкодоступних пригребеневих д?лянках г?рських хребт?в та днищах ? ст?нках кар?в переважають угруповання сосни г?рсько? та ял?вцю сиб?рського , а у зволожених м?сцях вздовж поток?в ? в?льхи зелено? , ?нколи ? верби с?лезько? ( Salix silesiaca ). На д?лянках випасання овець чагарники були вирубан? та випален?, на ?хньому м?сц? утворилися б?ловусов?, щучников? та чагарничков? угруповання. Найб?льше флористичне багатство збереглося в найважкодоступн?ших м?сцях цього поясу ? на крутих схилах польодовикових кар?в.

Альп?йський рослинний ступ?нь розташований на висотах понад 1800?1850 м. Його ознакою ? панування щ?льнодернистих формац?й костриц? лежачо? , ситника трирозд?льного та мохово-лишайникових пустищ. Тут простежу?ться зменшення первинних альп?йських та аркто-альп?йських чагарничк?в ? рододендронник?в ( Rhododendron kotschyi ), заростей з верб Китайбелево? ( Salix kitaibeliana ) ? трав'яно? , наскельниц? лежачо? , др?ади восьмипелюстково? , а також осокових ? злакових кальцеф?льних формац?й з переважанням осоки в?чнозелено? та сеслер?? голубувато? ( Sesleria coerulans ).

Флора Чорног?рського масиву багата й р?зноман?тна. Загалом тут нараховують 727 вид?в, у т?м числ? охороняють 30 вид?в флори, як? занесен? у Червону книгу Укра?ни ? три види до ?вропейського Червоного списку. Р?зноман?ття флори зумовлено складним процесом ?? ?сторичного розвитку, висотною диференц?ац??ю, наявн?стю р?зних геолог?чних пор?д, на яких формуються численн? в?дм?ни л?сових та альп?йських ?рунт?в.

Чорног?рський масив населяють р?зноман?тн? представники фауни. Загалом у Чорногор? заф?ксовано 279 вид?в хребетних тварин, у т?м числ? 46 вид?в, занесених у Червону книгу Укра?ни. Полонинський комплекс заселений незначною к?льк?стю тварин, б?льш?сть з яких заходять сюди на деякий час з нижчих р?вн?в.

На вв?гнутих формах давньольодовикового комплексу проживають уже десятки вид?в ссавц?в ( бурозубка альп?йська , нориця сн?гова ), багато птах?в ( тетерук , сн?гур , пугач ) та ?нш? тварини, пристосован? до суворих кл?матичних умов.

Крутосхил? хребти ? долини середньог?р'я характеризуються основною масою тварин л?сово? групи. ?з ссавц?в поширен? вовчок л?совий , вовчок л?щиновий , вив?рка звичайна , куниця л?сова , лисиця , вовк , олень благородний ( Cervus elaphus montanus ), сарна ?вропейська , зр?дка трапляються ведм?дь бурий , рись , к?т л?совий тощо. Серед птах?в переважають сойка , синиця велика , яструб малий , соколи, зокрема, сапсан , орел беркут , канюк звичайний , а також сова довгохвоста , зозуля звичайна .

На висок? терасован? схили м?жг?рних долин та улоговин проникають ссавц?, як? характерн? для передг?р'я ( н?чниця велика , за?ць с?рий ), трапля?ться значна к?льк?сть птах?в ( баранець звичайний , сова болотяна , чайка . Серед плазун?в найпоширен?шими ? м?дянка , вуж звичайний , ящ?рка живородна , ящ?рка прудка , верет?льниця ламка , гадюка звичайна .

У тваринному св?т? терасованих днищ основних р?чкових долин переважають види, пов'язан? з водними артер?ями, населеними пунктами ? с?нокосами; в р?чках водиться форель струмкова ( Salmo trutta morpha fario ), слиж , п?чкур , марена тощо, зр?дка трапля?ться форель райдужна (пструг).

• М?ллер Гаврило Петрович ;
• Мельник Анатол?й Васильович;
• Петл?н Валер?й Миколайович .

З десяти найвищих вершин Укра?нських Карпат дев'ять розташован? у г?рському масив? Чорногора, а т?льки одна, П?п ?ван Мармароський (1936 м) ? у масив? Мармарош) ^[5] .

• Говерла (2061 м) ^[5] ;
• Бребенескул (2035 м) ^[5] ;
• П?п ?ван Чорног?рський (2028 м) ^[5] ;
• Петрос (2020 м) ^[5] ;
• Гутин Томнатик (2016 м) ^[5] ;
• Ребра (2001 м) ^[5] .

• Менчул (1998 м) ^[5] ;
• Туркул (1933 м) ^[5] ;
• Брескул (1911 м) ^[5] ;
• Смотрич (1896 м);
• Шпиц? (1863 м);
• Данциж (1850 м);
• Пожижевська (1822 м);
• Гомул (1786 м).

Зимова Чорногора та гора Петрос

На чорногр?ському хребт?

Полонина Бребеняска ? озерце

Чорногора з Вухатого Каменю

Чорногора з села Бистрець

Чорног?рський хребет на св?танку

Озеро Несамовите

Велика панорама Карпатського б?осферного запов?дника

Велика панорама Чорног?рського хребта

• Озера Чорногори
• Чорног?рський запов?дний масив
• Чорног?рський покрив

В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Category:Chornohora range

В?к?цитати м?стять висловлювання на тему: Чорногора

• Географ?чна енциклопед?я Укра?ни  : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (в?дпов?д. ред.) та ?н. ? К ., 1989?1993. ? 33 000 екз.  ? ISBN 5-88500-015-8 .
• Енциклопед?я укра?нознавства  : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство ?мен? Шевченка  ; гол. ред. проф., д-р Володимир Куб?йович . ? Париж ? Нью-Йорк : Молоде життя , 1955?1995. ? ISBN 5-7707-4049-3 .
• Байцар Андр?й . Типи верхньо? меж? л?су в Укра?нських Карпатах та ?х охорона // В?сник Льв?в. ун-ту сер?я географ. Вип. 40. Частина ?. ? Льв?в, 2012, с. 101?107.

• Географо-еколог?чн? маршрути Чорногори: навчальний пос?бник / ?. М. Рожко, В. П. Матв??в, В. П. Брусак. ? Льв?в: ЛНУ ?мен? ?вана Франка, 2011. ? 224 с.
• Природа Укра?нських Карпат / за ред.. К. ?. Геренчука. ? Льв?в: Вища школа, 1968.? 251.
• Рослинний св?т Укра?нських Карпат: Чорногора. Еколог?чн? мандр?вки / Ю. Нестерук ; наук. ред. К. Малиновський . ? Л. : БаК, 2003. ? 519 с.: фото?л. ? Альтернативна назва: Чорногора. ? Б?бл?огр.: с. 492?497. ? ISBN 966-7065-25-1
• Стойко С. М. Охорона природи Укра?нських Карпат та прилеглих територ?й / С. М. Стойко, Л. ?. М?лк?на, Т. ?. Солодкова та ?н.? К.: Наук. думка, 1980. ? 261 с.

• Чорногора
• Чорног?рськ? спогади з присмаком хаменер?ю (укр.)
• Панорами Чорногори (укр.)
• Чорногора (П?п ?ван), фото та маршрути (укр.)
• Чорног?рський хребет в фотограф?ях (укр.)
• Природа Укра?ни
• Дводенний пох?д Чорногорою: опис, маршрут, граф?к
• Гора Туркул, Данц?ж, Пожижевська (в?део)
• Пох?д по Чорногор?. Перлини Чорногори: П?п-?ван, Бребенескул, Несамовите
• Панорама: Ус? вершини Чорног?рського хребта

Географ?я та географ?чн? карти GeoNames Словники та енциклопед?? BabelNet · Encyclopædia Britannica Нормативний контроль Freebase :  /m/09c1_k · J9U :  987007554179505171 · NKC :  xx0160290