Чорний список Голл?вуду

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку

≪Чорний список≫ Голл?вуду ( англ. Hollywood blacklist ) ? список д?яч?в культури й мистецтва у США в 1940?1950-х роках, яким заборонялося займатися профес?йною д?яльн?стю через ?хн? пол?тичн? переконання. До списк?в, що складалися власниками голл?вудських студ?й, потрапляли члени Компарт?? США або зап?дозрен? в симпат?? до не?, а також т?, хто в?дмовлявся допомагати влад? в розсл?дуванн? д?яльност? компарт??.

Перший список був складений голл?вудськими студ?ями 25 листопада 1947 року п?сля в?дмови десяти к?нематограф?ст?в , в?домих як ≪голл?вудська десятка≫, св?дчити Ком?с?? з розсл?дування антиамерикансько? д?яльност? Конгресу США . П?зн?ше вс? вони отримали один р?к тюремного ув'язнення. 22 червня 1950 року з'явився памфлет Red Channels з? списком з? 151 особи, названих у ньому ≪червоними фашистами та ?х симпатизантами≫. Ус?, хто потрапив до списк?в, зазнавали великих труднощ?в у пошуках роботи, фактично позбувшись можливост? працювати в к?но?ндустр?? .

Значення списк?в зменшилося п?сля 1960 року, коли вийшли ф?льми за сценар?ями Далтона Трамбо , який потрапив до списк?в ? ≪Спартак≫ Стенл? Кубрика та ≪Вих?д≫ Отто Прем?н?ера . Проте багатьом ?з тих, хто потрапив до списк?в ? надал? в?дмовляли в робот?.

?стор?я

[ ред. | ред. код ]

1947 р?к

[ ред. | ред. код ]

За роки в?йни чисельн?сть член?в американсько? компарт?? виросла до 50 тис. ос?б [1] . ? хоча така чисельн?сть була невеликою нав?ть пор?вняно з компарт?ями ?нших кап?тал?стичних кра?н ? про участь член?в парт?? в мун?ципальних або нац?ональних виборах нав?ть не йшлося, в?дм?тною особлив?стю американського комун?стичного руху, яка з лишком компенсувала в?дносно малу чисельн?сть та потенц?йно могла перетворити ?? на потужну силу, був непропорц?йно великий наплив ос?б творчих спец?альностей, представник?в мистецтва та популярно? культури, преси, рад?о ? телебачення, р?зного роду публ?чних персон, що не м?г не стривожити американське кер?вництво.

П?сля зак?нчення Друго? св?тово? в?йни створена у 1930-х роках Ком?с?я з розсл?дування антиамерикансько? д?яльност? при Конгрес? США актив?зувала свою роботу. Оск?льки саме по соб? вираження л?вих погляд?в не було злочином, основною формою боротьби державних структур ?з л?вим рухом стало замовчання комун?ст?в, соц?ал?ст?в ? ос?б, зап?дозрених у симпат?ях до них, позбавлення ?х можливостей до використання засоб?в ? способ?в масово? ?нформац?? для поширення сво?х ?дей, запоб?гання будь-яким спробам самоорган?зац??, позбавлення ?х перспектив нормального працевлаштування, створення нестерпних для життя умов, примус до добров?льно? ем?грац?? за кордон (у СРСР , кра?ни ?вропи та Латинсько? Америки ), нацьковування на них р?зного роду нац?онал?стичних орган?зац?й, провокування внутр?шнього конфл?кту з р?зних проблемних питань, що виклика? сперечання та розкол у середовище приб?чник?в л?вих погляд?в, провокування до зд?йснення протиправних вчинк?в, дискредитац?я, компрометац?я, тощо. Ключовим способом для каталог?зац??, в?дс?ювання та подальшого в?дстежування неблагонад?йних стало складання чорних (викрит?), с?рих (зап?дозрен?) ? б?лих (лояльн?) списк?в ос?б вказаних категор?й населення.

Оск?льки факт наявност? списк?в зап?дозрених або лояльних до режиму ос?б не оголошувався ? саме ?х ?снування не мало явно видимого вираження, ? лояльн? режиму особи регулярно заохочувалися, запрошувалися на р?зн? заходи, отримували вс?ляк? стимули й були затребуван? у сфер? сво?? основно? д?яльност?, зап?дозрен? потрапляли п?д пильне спостереження, але не п?ддавалися гон?нням до тих п?р, поки не переходили в категор?ю неблагонад?йних, ? найб?льшу популярн?сть здобули саме чорн? списки, оск?льки особи, що потрапили до них, повн?стю в?дчули на соб? ус? способи пресингу з боку влади ? намага?ться приховати факт наявност? чорних списк?в не мав сенсу.

Основним способом виявлення неблагонад?йних були мон?торинг пошти та телефонного зв'язку, зовн?шн? спостереження, яке велося за вс?ма знаменитостями й публ?чними персонами (матер?али спостереження ? прослуховування нараз? частково розсекречен? та доступн? для ознайомлення), кр?м того, як показують розсекречен? матер?али, процв?тало тотальне доносництво голл?вудських з?рок один на одного з кон'юнктурних м?ркувань (щоб продемонструвати свою лояльн?сть, усунути конкурента ? т. ?н.), внасл?док чого до ≪комун?ст?в≫ нер?дко потрапляли особи, абсолютно байдуж? до соц?ал?стичних ?дей, але обмовлен? сво?ми колегами та р?зними недоброзичливцями [2] .

Восени 1947 року Ком?с?я почала розсл?дування в Голл?вуд? . 20 жовтня 1947 року в?дбулися публ?чн? слухання у Вашингтон? . Ком?с?я склала список ?з 43 ос?б, яким пропонувалося надати св?дчення. Група д?яч?в Голл?вуду створила ≪Ком?тет ?з захисту Першо? поправки до Конституц??≫, куди ув?йшли режисери В?льям Вайлер , Джон Г'юстон , актори Гамфр? Богарт , Джин Келл? . Вони наполягали на тому, що Перша поправка гаранту? свободу слова та збор?в, ? к?нематограф?сти можуть не давати св?дчень. 19 ос?б в?дмовилися св?дчити, ? 11 ?з них були викликан? на слухання. Проте п?зн?ше один ?з ?х числа, Бертольт Брехт , погодився в?дпов?сти, що не був комун?стом, ? покинув кра?ну. 10 ос?б, що залишилися, посилаючись на Першу поправку до Конституц?? США, в?дмовилися в?дпов?дати на питання ком?с??: ≪Чи перебува?те Ви або перебували коли-небудь у комун?стичн?й парт???≫ . Ус? вони були звинувачен? в ≪неповаз? до Конгресу≫.

Президент Американсько? асоц?ац?? к?нокомпан?й Ер?к Джонстон заявив, що жоден комун?ст не отрима? роботи, в?дм?тивши: ≪Вони ? деструктивною силою, ? я не хочу ?х бачити навколо себе≫ [3] . Глава Г?льд?? к?ноактор?в США Рональд Рейган , а також знаменитий мультипл?катор Волт Д?сней сказали, що комун?сти представляють серйозну загрозу для Голл?вуду [4] . 17 листопада Г?льд?я к?ноактор?в зобов'язала сво?х член?в не вступати в компарт?ю ? не сп?впрацювати з комун?стами, а 25 листопада в Голл?вуд? був складений перший ≪чорний список≫ ?з десяти к?нематограф?ст?в, що в?дмовилися в?дпов?дати Ком?с?? Конгресу.

Списки

[ ред. | ред. код ]

≪Голл?вудська десятка≫

[ ред. | ред. код ]

Занесен? до списк?в у 1947 роц?

[ ред. | ред. код ]

Занесен? до списк?в м?ж с?чнем 1948 та червнем 1950

[ ред. | ред. код ]

Прим?тки

[ ред. | ред. код ]
  1. Johnpoll, Bernard K. (1994). A Documentary History of the Communist Party of the United States , vol. 3. Westport, Conn.: Greenwood Press. ISBN 0-313-28506-3
  2. Hollywood Surveillance FBI Files .
  3. Dick, Bernard F. (1989). Radical Innocence: A Critical Study of the Hollywood Ten . Lexington: University Press of Kentucky. ISBN 0-8131-1660-0
  4. Scott, William Berryman, and Peter M. Rutkoff (1999). New York Modern: The Arts and the City . Baltimore: Johns Hopkins University Press. ISBN 0-8018-5998-0

Б?бл?ограф?я

[ ред. | ред. код ]
  • Berg, Sandra (2006). ≪When Noir Turned Black≫ (?нтерв'ю з Жулем Дассеном ), Written By (November) (available online ).
  • Bernstein, Walter (2000). Inside Out: A Memoir of the Blacklist . New York: Da Capo. ISBN 0-306-80936-2
  • Briley, Ronald (1994). ≪Reel History and the Cold War≫, OAH Magazine of History 8 (winter) (available online ).
  • Georgakas, Dan (1992). ≪Hollywood Blacklist≫, in Encyclopedia of the American Left , ed. Mari Jo Buhle, Paul Buhle, and Dan Georgakas. Urbana and Chicago: University of Illinois Press (available online ). ISBN 0-252-06250-7
  • Kahn, Gordon (1948). Hollywood on Trial: The Story of the 10 Who Were Indicted . New York: Boni & Gaer (excerpted online ). ISBN 0-405-03921-2
  • Leab, Daniel J., with guide by Robert E. Lester (1991). Communist Activity in the Entertainment Industry: FBI Surveillance Files on Hollywood, 1942?1958 . Bethesda, Maryland: University Publications of America (available online ). ISBN 1-55655-414-1
  • Murray, Lawrence L. (1975). ≪Monsters, Spys, and Subversives: The Film Industry Responds to the Cold War, 1945?1955≫, Jump Cut 9 (available online ).
  • ≪Seven-Year Justice≫, Time , July 6, 1962 (available online ).

Джерела

[ ред. | ред. код ]