Червоний ?нтернац?онал профсп?лок
(
Червоний Проф?нтерн
,
Проф?нте?рн
) ? м?жнародна орган?зац?я радикальних
профсп?лок
, створена у Москв? в липн?
1921
року в ход? конгресу профсп?лок, як? не ув?йшли до
Амстердамського ?нтернац?оналу
.
Метою Проф?нтерну була координац?я д?й м?ж на р?зних етапах комун?стичними профсп?лками й комун?стами та комун?стичними орган?зац?ями, що д?яли в масових профсп?лках. Проф?нтерн було орган?зовано на противагу Амстердамському ?нтернац?оналу, соц?ал-демократичн?й М?жнародн?й федерац?? профсп?лок. Перший, установчий, конгрес Проф?нтерну в?дбувся
3 липня
1921 року. На ньому було визнано лозунг диктатури пролетар?ату, було в?дкинуто принцип ≪нейтральност?≫ профруху в пол?тичн?й боротьб?. Конгрес постановив ≪встановити якомога б?льш т?сн? зв'язки з
Комун?стичним ?нтернац?оналом
, ? авангардом революц?йного руху у всьому св?т?, ? на основ? вза?много представництва у виконавчих органах того й ?ншого ?нтернац?онал?в, сп?льних нарад≫ тощо. Конгрес поставив завдання ≪не руйнування, а завоювання профсп?лок, тобто багатом?льйонно? маси, що перебува? у старих профсп?лках≫. На конгрес? були присутн?ми 380 делегат?в в?д 41 кра?ни.
Другий конгрес проходив з
19 листопада
до
2 грудня
1922 року. На ньому були присутн?ми 213 делегат?в в?д 51 орган?зац?? у 41 кра?н?. Одними з основних питань, що розглядались на цьому конгрес?, були питання про роботу в
≪реформ?стських≫
профсп?лках та профсп?лковий рух у колон?альних кра?нах. Делегати висловились проти в?дходу в?д масових профорган?зац?й. Стосовно колон?альних кра?н конгрес поставив к?лька завдань: створення класових виробничих профсп?лок; вир?внювання умов прац? м?сцевих та ?вропейських роб?тник?в; п?дтримка
нац?онально-визвольних рух?в
за збереження ≪класових позиц?й пролетар?ату≫; боротьба проти расових ? нац?ональних забобон трудящих.
Загальна л?н?я на ?дн?сть профсп?лкових орган?зац?й та роботу в масових профсп?лках була продовжена на третьому конгрес? Проф?нтерну, що проходив 8?22 липня 1924 року. На конгрес? йшла дискус?я м?ж приб?чниками ?дност? профсп?лкового руху та приб?чниками створення окремих ≪червоних≫ профсп?лок. Трохи ран?ше, у червн? 1924 року, на конгрес? Амстердамського ?нтернац?оналу у
В?дн?
його л?ве крило поставило питання про злиття з Проф?нтерном. Незважаючи на це, б?льш?сть делегат?в конгресу прийняло точку зору ≪правих≫. В?дпов?дно до цього р?шення конгрес постановив у тих кра?нах, де створювались окрем? ≪червон?≫ профсп?лки, ?
Чехословаччина
,
Франц?я
та ?нш?, ? в?дновити ?дн?сть з масовими реформ?стськими профсп?лками. Разом у робот? конгресу брало участь 311 делегат?в з 39 кра?н.
≪Проф?нтерн за характером сво?? роботи б?льше нагаду? великий аг?тпроп чи велике видавництво, н?ж орган?зац?йний центр кер?вництва профрухом≫, ? в?дзначав у грудн?
1927
року на XV з'?зд? ВКП(б)
Григор?й Мельничанський
[1]
.
1928
став роком зм?ни пол?тики комун?стичних орган?зац?й в усьому св?т?. Це виявилось як у р?шеннях 9-го пленуму Виконкому Ком?нтерну, ? лютий 1928, ? так ? в р?шеннях 4-го конгресу Проф?нтерну, що проходив у кв?тн? 1928 року. Виходячи з ц??? теор??, в?дпов?дно до яко? кап?тал?зм вступа? до свого завершального, ≪третього пер?оду≫, що в?дзнача?ться загальною хвилею страйк?в та революц?йною ситуац??ю, основний удар комун?ст?в мав спрямовуватись на соц?ал-демократичн? парт?? та реформ?стськ? профсп?лки. 4-й конгрес Проф?нтерну ухвалив р?шення про необх?дн?сть створення ≪червоних≫ профсп?лок у боротьб? проти реформ?стських профоб'?днань. Цю ж л?н?ю було п?дтримано на 5-му конгрес? Проф?нтерну наступного
1930
року.
У наступних роках у зв'язку з в?дходом Ком?нтерну в?д л?н?? ≪третього пер?оду≫ до тактики сп?впрац? з реформ?стськими орган?зац?ями, Проф?нтерн переходить на т? ж позиц??. У Франц??, Чехословаччин?,
США
,
Румун??
,
?нд??
,
?спан??
,
Канад?
та ряд? ?нших кра?н у
1935
?
1937
роках в?дбулось об'?днання профсп?лок. До к?нця 1937 року значна частина секц?й Проф?нтерну припинила ?снування. У зв'язку з цим орган?зац?я припинила свою д?яльн?сть.
Двома вищими органами Проф?нтерну булли Центральна рада й Виконавче бюро. Друкованим рганом Проф?нтерну було видання
≪Международное рабочее движение≫
. Пров?дними постатями в Проф?нтерн? були:
Соломон Лозовський
(генсек Проф?нтерну у 1921?1937 роках),
Андрес Н?н
(заступник генсека Проф?нтерну, член Виконавчого бюро, редактор органу Проф?нтерну),
Михайло Томський
та ?нш?.
Штаб-квартира Проф?нтерну розм?щувалась у Москв?, де проходили вс? його конгреси. Окр?м того, Проф?нтерн м?в в?дд?лення у
Берл?н?
(Центрально?вропейське бюро),
Париж?
(Латинське бюро),
Болгар??
(Балканське бюро) та
Велик?й Британ??
(Британське бюро). Останн? д?яло сп?льно з Нац?ональним рухом меншост?, л?вим профсп?лковим рухом, опозиц?йним до оф?ц?йних лейбористських профсп?лок. У
П?вн?чн?й Америц?
д?яли Л?га робочо? ?дност? (Канада) й Л?га об'?днаних профсп?лок (США).
1929
року було утворено Конфедерац?ю профсп?лок
Латинсько? Америки
як м?сцеву секц?ю Проф?нтерну. 1927 року було започатковано Тихоокеанський ? Латиноамериканський секретар?ати Проф?нтерну.
- Политический словарь. П?д заг. ред.
О. ?. Стецького
. ? Л.: ≪Прибой≫, 1928 // Стаття ≪Профинтерн≫
(рос.)
- Лозовський. Десять лет борьбы за Профинтерн. ? М., 1930
(рос.)
- Лозовський. За единый фронт и единство профдвижения. ? М., 1935
(рос.)
- В?льям Фостер
. Очерки мирового профсоюзного движения, пер. з англ. ? М., 1956
(рос.)
- История профсоюзного движения за рубежом, [ч. 1] (С 60-х гг. XVIII в. до 1939 г.). ? М., 1962
(рос.)
- Ад?беков Г. М. Красный интернационал профсоюзов. ? М., 1971
(рос.)
- Червоний ?нтернац?онал профсп?лок
[
недоступне посилання з серпня 2019
]
(ВРЕ 3-го вид.)
(рос.)
- Матер?али з ?стор?? Проф?нтерну
[
Арх?вовано
8 травня 2012 у
Wayback Machine
.]
(англ.)