Цел?ба?т
(в?д
лат.
caelebs
? нежонатий,
холостяк
) ? так зване ≪безшлюб'я≫ духовенства, в?доме в сх?дному та зах?дному
християнств?
. Фактично це добров?льний акт, високо оц?нений, що став сутт?вою ознакою монашого життя. Згодом
аскетичн?
?деали взяли верх у Зах?дн?й Католицьк?й Церкв?, ? переконання в несполучност?
подружжя
й активного душпастирства поширилося на Зах?д ? Сх?д. Проте спроба
Н?кейського собору
325
р. заборонити одруженим
священникам
залишатись у подружньому стан? п?сля рукоположення була в?дкинута.
Практику Сх?дних Церков у ц?й справ? визначив собор у
Трулло
692
року; священники,
диякони
? п?ддиякони можуть продовжувати сво? подружн? життя, у яке вони вступили перед висвяченням. Чолов?ки, що, повдов?вши, одружилися вдруге або розведен?, не можуть бути священником, а священники чи диякони не можуть одружитися вдруге п?сля смерт? сво?? дружини. Собор у Трулло також затвердив норми для кандидат?в на ?пископ?в: ?пископ може бути неодружений або вд?вець, коли ж одружений, то мусить назавжди роз?йтися з? сво?ю дружиною.
Обов'язкову безшлюбн?сть католицьких священник?в встановив Папа
Григор?й VII
у
1073
-
1085
роках. А практично цел?бат утвердився в середин?
XIII
ст. Запровадженням цел?бату Католицька Церква намагалась зберегти земельну власн?сть, не допустити ?? розд?лу пом?ж нащадками священника. Енцикл?кою
≪Caelibatus Sacerdotalis≫
(≪Про цел?бат священник?в≫)
1967
року Папа
Павло VI
п?дтвердив непорушн?сть церковного цел?бату, що стало одн??ю з причин в?дмови багатьох католицьких священник?в в?д сану.
Це законодавство було чинним, коли християнство прийшло в Укра?ну. Священники були переважно одружен?, а ?пископ?в обирали з-пом?ж монашого духовенства, хоч нер?дко вд?вц? ставали ?пископами п?сля складання монаших об?т?в. Ц??? канон?чно? норми в Укра?нськ?й Православн?й Церкв? дотримуються й тепер.
Коли на основ?
Берестейсько? ун??
1596
року укра?нськ? ? б?лоруськ? ??рарх?? з'?дналися з Римською Церквою, ?пископи знали, що Рим може ввести цел?бат ? в ?хн?й Церкв?, тому вони намагалися досягти схвалення одруженого духовенства, що його й одержали в?д папи
Климента VIII
в булл?
≪Magnus Dominus≫
, у як?й сказано:
≪священич? подружжя залишаються недоторканими, за винятком дво?женства≫
. Свобода вибору подружнього стану перед рукоположенням залишалася безсп?рною в Укра?нськ?й Церкв? аж до
Першо? св?тово? в?йни
. Спроба пров?нц?йного
Синоду
у
Львов?
1891
року встановити обов'язковий цел?бат, до якого ставилися прихильно папськ? представники, не мала усп?ху. Конференц?я трьох ?пископ?в
Галицько? митропол??
1919
врешт? схвалила цел?бат. Однак
митрополит
Андрей Шептицький
, не бажаючи порушити акт Берестейсько? ун??, розглядав цей крок як надання переваги добров?льному цел?бату. В?н залишив половину м?сць у сем?нар?? для одружених кандидат?в. Два ?нших ?пископи (
Григор?й Хомишин
1929
та
Йосафат Коциловський
1924
) не п?шли сл?дами його заход?в ? в?дмовилися висвячувати одружених кандидат?в. Три ?нш? ?парх?? (
Мукачеве
,
Пряш?в
?
Крижевц?
) також не наполягали на обов'язковому цел?бат?.
?накше розвинулася ситуац?я в д?аспор?: у
США
,
Канад?
,
Бразил??
й
Аргентин?
, де укра?нськ? католицьк? сп?льноти почали утворюватися в
1880
-
90
-их роках, ? велик? громади ?мм?грант?в з
Галичини
?
Закарпаття
переселилися назавжди. Циркуляр Конгрегац?? поширення в?ри в?д
1 жовтня
1890
року, звернений до укра?нських ?пископ?в Австро-Угорщини, забороняв одруженим священникам бути душпастирями сво?х земляк?в в Америц?. Цю пересторогу повторювали к?лька раз?в, хоч ?й не завжди п?дпорядковувалися. Б?льш?сть священник?в, що поселилися в США, були одружен? ? привезли з собою сво?х ж?нок ? д?тей. Т?, що прибули до Канади й Бразил??, були здеб?льшого монахами.
Опозиц?я Риму до одруженого духовенства п?д впливом м?сцево? ??рарх?? латинського обряду, призвела до того, що багато священник?в ? в?рних перейшли до Рос?йсько? Православно? Церкви. Папський декрет ≪Cum episcopo≫
17 серпня
1914
, що встановлював окрему укра?нську греко-католицьку юрисдикц?ю в США, не згадував про заборону одруженого духовенства. Однак вона була в?дновлена
1929
з р?шучою вимогою ?? дотримуватися. Це призвело до розколу закарпатського екзархату в П?тсбурз?, коли близько 100 000 в?рних в?докремилися й створили православною ?парх?ю, пов'язану з Константинопольським патр?архом.
З новим напливом ?мм?грант?в ?з Зах?дно? ?вропи п?сля
Друго? св?тово? в?йни
Римська Кур?я
погодилася з фактом, щоб з ними при?хали одружен? священники з Укра?ни. Проте виявилося, що це було виняткове послаблення, бо заборону висвячувати одружених кандидат?в або запрошувати ?х з ?вропи для укра?нц?в у П?вн?чн?й ? П?вденн?й Америц? та Австрал?? повторювали к?лька раз?в у 1970-х роках. Толеровано, однак, ? дозволено виконувати душпастирськ? обов'язки тим священникам, що були висвячен? в ?вроп? й ем?грували до США або Канади. Римська Кур?я поширю? закон цел?бату й на укра?нських католик?в у Зах?дн?й ?вроп?, а нещодавно й у
Польщ?
. Укра?нц? на Галичин?, Закарпатт?, у Чехо-Словаччин? та Югослав?? ц?й заборон? не п?длягають.
Св?тський рух укра?нц?в-католик?в, як також священник?в з Товариства св. Андрея, в?дстоюють перед
Ватиканом
одружене духовенство, хоч ? без великого усп?ху.