Цел?бат

Матер?ал з В?к?пед?? ? в?льно? енциклопед??.
Перейти до нав?гац?? Перейти до пошуку
Цел?бат
Частково зб?га?ться з утримання в?д сексу d
CMNS:  Цел?бат у В?к?сховищ?

Цел?ба?т (в?д лат. caelebs  ? нежонатий, холостяк ) ? так зване ≪безшлюб'я≫ духовенства, в?доме в сх?дному та зах?дному християнств? . Фактично це добров?льний акт, високо оц?нений, що став сутт?вою ознакою монашого життя. Згодом аскетичн? ?деали взяли верх у Зах?дн?й Католицьк?й Церкв?, ? переконання в несполучност? подружжя й активного душпастирства поширилося на Зах?д ? Сх?д. Проте спроба Н?кейського собору 325  р. заборонити одруженим священникам залишатись у подружньому стан? п?сля рукоположення була в?дкинута.

Практику Сх?дних Церков у ц?й справ? визначив собор у Трулло 692  року; священники, диякони ? п?ддиякони можуть продовжувати сво? подружн? життя, у яке вони вступили перед висвяченням. Чолов?ки, що, повдов?вши, одружилися вдруге або розведен?, не можуть бути священником, а священники чи диякони не можуть одружитися вдруге п?сля смерт? сво?? дружини. Собор у Трулло також затвердив норми для кандидат?в на ?пископ?в: ?пископ може бути неодружений або вд?вець, коли ж одружений, то мусить назавжди роз?йтися з? сво?ю дружиною.

Обов'язкову безшлюбн?сть католицьких священник?в встановив Папа Григор?й VII у 1073 - 1085 роках. А практично цел?бат утвердився в середин? XIII  ст. Запровадженням цел?бату Католицька Церква намагалась зберегти земельну власн?сть, не допустити ?? розд?лу пом?ж нащадками священника. Енцикл?кою ≪Caelibatus Sacerdotalis≫ (≪Про цел?бат священник?в≫) 1967 року Папа Павло VI п?дтвердив непорушн?сть церковного цел?бату, що стало одн??ю з причин в?дмови багатьох католицьких священник?в в?д сану.

Це законодавство було чинним, коли християнство прийшло в Укра?ну. Священники були переважно одружен?, а ?пископ?в обирали з-пом?ж монашого духовенства, хоч нер?дко вд?вц? ставали ?пископами п?сля складання монаших об?т?в. Ц??? канон?чно? норми в Укра?нськ?й Православн?й Церкв? дотримуються й тепер.

Коли на основ? Берестейсько? ун?? 1596  року укра?нськ? ? б?лоруськ? ??рарх?? з'?дналися з Римською Церквою, ?пископи знали, що Рим може ввести цел?бат ? в ?хн?й Церкв?, тому вони намагалися досягти схвалення одруженого духовенства, що його й одержали в?д папи Климента VIII в булл? ≪Magnus Dominus≫ , у як?й сказано: ≪священич? подружжя залишаються недоторканими, за винятком дво?женства≫ . Свобода вибору подружнього стану перед рукоположенням залишалася безсп?рною в Укра?нськ?й Церкв? аж до Першо? св?тово? в?йни . Спроба пров?нц?йного Синоду у Львов? 1891  року встановити обов'язковий цел?бат, до якого ставилися прихильно папськ? представники, не мала усп?ху. Конференц?я трьох ?пископ?в Галицько? митропол?? 1919 врешт? схвалила цел?бат. Однак митрополит Андрей Шептицький , не бажаючи порушити акт Берестейсько? ун??, розглядав цей крок як надання переваги добров?льному цел?бату. В?н залишив половину м?сць у сем?нар?? для одружених кандидат?в. Два ?нших ?пископи ( Григор?й Хомишин 1929 та Йосафат Коциловський 1924 ) не п?шли сл?дами його заход?в ? в?дмовилися висвячувати одружених кандидат?в. Три ?нш? ?парх?? ( Мукачеве , Пряш?в ? Крижевц? ) також не наполягали на обов'язковому цел?бат?.

?накше розвинулася ситуац?я в д?аспор?: у США , Канад? , Бразил?? й Аргентин? , де укра?нськ? католицьк? сп?льноти почали утворюватися в 1880 - 90 -их роках, ? велик? громади ?мм?грант?в з Галичини ? Закарпаття переселилися назавжди. Циркуляр Конгрегац?? поширення в?ри в?д 1 жовтня 1890  року, звернений до укра?нських ?пископ?в Австро-Угорщини, забороняв одруженим священникам бути душпастирями сво?х земляк?в в Америц?. Цю пересторогу повторювали к?лька раз?в, хоч ?й не завжди п?дпорядковувалися. Б?льш?сть священник?в, що поселилися в США, були одружен? ? привезли з собою сво?х ж?нок ? д?тей. Т?, що прибули до Канади й Бразил??, були здеб?льшого монахами.

Опозиц?я Риму до одруженого духовенства п?д впливом м?сцево? ??рарх?? латинського обряду, призвела до того, що багато священник?в ? в?рних перейшли до Рос?йсько? Православно? Церкви. Папський декрет ≪Cum episcopo≫ 17 серпня 1914 , що встановлював окрему укра?нську греко-католицьку юрисдикц?ю в США, не згадував про заборону одруженого духовенства. Однак вона була в?дновлена 1929 з р?шучою вимогою ?? дотримуватися. Це призвело до розколу закарпатського екзархату в П?тсбурз?, коли близько 100 000 в?рних в?докремилися й створили православною ?парх?ю, пов'язану з Константинопольським патр?архом.

З новим напливом ?мм?грант?в ?з Зах?дно? ?вропи п?сля Друго? св?тово? в?йни Римська Кур?я погодилася з фактом, щоб з ними при?хали одружен? священники з Укра?ни. Проте виявилося, що це було виняткове послаблення, бо заборону висвячувати одружених кандидат?в або запрошувати ?х з ?вропи для укра?нц?в у П?вн?чн?й ? П?вденн?й Америц? та Австрал?? повторювали к?лька раз?в у 1970-х роках. Толеровано, однак, ? дозволено виконувати душпастирськ? обов'язки тим священникам, що були висвячен? в ?вроп? й ем?грували до США або Канади. Римська Кур?я поширю? закон цел?бату й на укра?нських католик?в у Зах?дн?й ?вроп?, а нещодавно й у Польщ? . Укра?нц? на Галичин?, Закарпатт?, у Чехо-Словаччин? та Югослав?? ц?й заборон? не п?длягають.

Св?тський рух укра?нц?в-католик?в, як також священник?в з Товариства св. Андрея, в?дстоюють перед Ватиканом одружене духовенство, хоч ? без великого усп?ху.

Див. також

[ ред. | ред. код ]

Джерела

[ ред. | ред. код ]

Посилання

[ ред. | ред. код ]