Хуан Чао ( кит. трад. 黃巢 , спр. ?巢 , п?нь?нь : Huang Chao ; пом. 884 ) ? один з ватажк?в антивладного повстання в Кита? 874?884 рр. Зг?дно ?з думкою сучасно? кита?стики ? один ?з ватажк?в, так звано?, ≪сольово? маф??≫ ^[1] в Кита? . Зг?дно з джерелами гарно волод?в мечем, влучно стр?ляв з лука, мав не дуже при?мну зовн?шн?сть. Був досить осв?ченим, гарно писав, читав та рахував ^[2] .

Точна дата його народження не в?дома, проте в одному з джерел роком народження називають 860 ^[3] . Проте це не достов?рна ?нформац?я, оск?льки в цьому ж джерел? вказано, що мати виношувала його 14 м?сяц?в, а не 9. Також вказують на те, що перш? 7 дн?в його виховували птахи. М?сцем народження вважа?ться округа Цаочжоу (Район сучасно? пров?нц?? Шаньдунь ). ?сну? думка, що в?н народився у 835 роц? ^[4] . Його батько був контрабандистом, продавав с?ль. Швидше за все, саме через це в?н мав кошти на осв?ту сина. ?з самого дитинства проявляв ?нтерес до навчання, досить швидко навчився писати та читати. Згодом здавав ?спити на посаду державного чиновника ? цз?ньши. Але його не зарахували, причини достов?рно нев?дом?. Народн? перекази розпов?дають, що в?н був не красивим ? саме через це його не могли взяти на посаду високопоставленого чиновника ^[5] . ?сторичн? документи ж стверджують, що в?н провалив ?спити або його посаду хабарницьким методом ≪купив≫ хтось ?нший. Так чи ?накше, але державним службовцем в?н не став, ? саме це призвело до того, що в?н почав займатися справою батька. Хуан Чао став досить в?домим у нелегальних колах, ?мов?рно, разом ?з ?ншими контрабандистами готував повстання проти влади. Сучасн? досл?дники саме так пояснюють подальший усп?х цього повстання, тому що воно тривало значний час ? його учасник?в нараховувалося понад 1 м?льйон. Для орган?зац?? тако? арм?? потр?бно мати значн? ресурси, а мати так? величезн? кошти для ф?нансування десятк?в тисяч ополченц?в на самому початку повстання, могла лише ≪сольова маф?я≫.

Антивладн? повстання були викликан? жорсткою пол?тикою чиновник?в та ?мператора. Кра?на постраждала в?д повен?, що знищила майже весь врожай, проте в?д людей вимагали такий же розм?р податку, як ? в попередн? роки. Зрозум?ло, що б?льш?сть не могла сплачувати таку к?льк?сть продовольства, як вимагалося. Через це значна маса людей т?кала з? сво?х пров?нц?й, переселялася в ?нш? округи та зрештою при?днувалася до вже ?снуючих бандитських формувань або створювала нов?. Уже з 860-х рок?в з'явилися перш? еп?центри повстань: Хунань , Хубей , Шаньдунь, Цзянсу . Зв?сно не завжди повставали лише селяни. У 863 роц? солдати на п?вдн? кра?ни почали самов?льно т?кати з гарн?зон?в до власних будинк?в. З часом це ставало все б?льш масовим явищем, ?з яким боролися методом жорстоких покарань та репрес?й. У 868 роц? в Гуй-чжоу 500 солдат на чол? з Пан-Сюнем виступили проти свого кер?вництва та почали рухатися на п?вн?ч, додому. По дороз? вони зустр?чали багато людей, що при?днувалися до них. ?хн?й заг?н розр?сся до 20 тисяч вояк?в. Згодом ?хня чисельн?сть зб?льшилася до 200 тисяч ^[6] . У 869 роц? ?х розгромили, проте по вс?й кра?н? антивладн? настро? продовжували поширюватися. До початку повстання Ван Сяньчжи 874 року ситуац?я стала ще г?ршою: влада посилила тиск на селян, к?льк?сть невдоволених зросла в дек?лька раз?в. Цим ? скористалася ≪соляна маф?я≫. Дос? нев?домо чому Хуан Чао при?днався до повстання лише через р?к. ?сну? думка, що Ван Сяньчжи мав б?льший авторитет ? тому за ним спершу п?шло б?льше людей, а Хуан Чао на той час ще не мав таких значних сил, що про них би згадували ?сторики того часу. Також одн??ю з верс?й називають те, що Ван Сяньчжи мав конкретну програму (знищення нечесного чиновництва, боротьба з корупц??ю, захист ?нтерес?в селянства), а Хуан Чао не мав ч?тко? мети ^[7] . Але вже через короткий пер?од часу в?н керував загоном у дек?лька десятк?в тисяч чолов?к. У ц?й нелегк?й справ? йому допомагали 8 його найближчих друз?в-сподвижник?в. До 876 року арм?я Ван Сяньчжи та Хуан Чао нараховувала близько 100 тисяч людей, ?хн? загони д?яли в межах 5 пров?нц?й та зд?йснювали небезпечн? рейди в околиц? Лояну ? тогочасно? столиц?. Влада почала бити на сполох ? Ван Сяньчжи отримав спокусливу пропозиц?ю, отримати в?йськове оф?церське звання, а вс?х його повстанц?в зарахувати на державну в?йськову службу. Спершу в?н був прихильний до ц??? пропозиц?? ? саме через це в?н посварився з Хуан Чао. Пропозиц?ю ?мператора не прийняли, але все одно повстанц? розд?лилися на два табори: одн? п?шли ?з Ван Сяньчжи на п?вн?ч, а решта ?з Хуан Чао рушили на п?вн?чний сх?д. В?д цього моменту Хуан Чао не проводив якихось визначних в?йськових д?й, швидше за все, в?н оч?кував примирення ?з Ван Сяньчжи. Який у свою чергу проводив агресивну пол?тику: у березн? 878 року на чол? 50-ти тисячно? арм?? намагався захопити Лоян, але зазнав поразки ? був взятий у полон, згодом страчений. З цього часу Хуан Чао став ?диним ватажком повстання.

Залишки в?йська Ван Сяньчжи при?дналися до загон?в Хуан Чао. Ус? прихильники повстання приходили тепер лише до нього, через це чисельн?сть його арм?? досить швидко зростала. Один ?з його сподвижник?в Шан Жан привселюдно проголошу? Хуан Чао ? Хуан ваном (правителем Хуаном). Через це, згодом в?н отримав ще один ≪титул≫ ? Чун Тянь да цзянцзеюнь (Великий полководець, що штурму? небо). Досл?дники вважають, що саме з цього моменту Хуан Чао почина? св?й рух до ?мператорського престолу ^[8] . Приблизно тод? ж з'являються перш? спроби створювати нов? органи влади на п?дконтрольних територ?ях та дисципл?нувати арм?ю, але вони не ув?нчалися усп?хом. У 879 роц? п?сля перегрупування сво?х в?йськ Хуан Чао вируша? на п?вдень, до територ?? сучасних пров?нц?й Чжецзян , Фуцзянь и Гуандун . Ус? гарн?зони ?мператорсько? арм??, що траплялися на дороз? повстанцям, були знищен?. Багато солдат повставали проти сво?х оф?цер?в ? переходили на сторону Хуан Чао. Восени 879 року п?сля жорстокого штурму повстанц? захопили Гуанчжоу . Ватажок повстання надав соб? ще один титул ? ≪Великий полководець П?днебесно?≫. У м?ст? на той час було багато ?ноземних купц?в, як? вороже поставилися до в?йськ Хуан Чао. Це викликало багато конфл?кт?в, що переросли в розбо? та грабеж?. Велика к?льк?сть арабських, перських та ?врейських торговц?в постраждали в?д цього. На той час арм?я повстанц?в нараховувала п?вм?льйона чолов?к. Проте згодом почалася еп?дем?я маляр??, яка винищила майже 40 % в?йська. Через це Хуан Чао зазнав поразки у битв? п?д Саньяном в пров?нц?? Хубей. Повстанц? в?дступили за Янцзи , для того аби в?дновити сили. У листопад? 880 року на чол? 300-тисячно? арм?? Хуан Чао без бою захоплю? столицю Лоян . ?мператор з? сво?ми в?йськами евакуювався до Чан-аню за к?лька дн?в до цього. Такий крок був зумовлений тим, що полководц? ?мператорсько? арм?? не оч?кували, що повстанц? за такий короткий пер?од часу в?дновлять сво? сили, ? саме тому на оборону столиц? залишили лише к?лька тисячне в?йсько. Жител? Лояну зустр?ли Хуан Чао з дарунками, нав?ть нам?сник вийшов прив?тати його та передати йому владу. П?сля взяття м?ста повстанц? розпочали репрес?? проти чиновник?в та ?мператорських друз?в ? родич?в. Майно багат??в роздавали б?днякам. Нижчу та середню ланку чиновництва залишили живими, але в обм?н на майно. Через два м?сяц? Хуан Чао ?з в?йськом вируша? на Чан-ань . Оборонц? фортец? Тунгуань, що мала затримати його та не дати пройти до ново? столиц?, здалися без бою. 10 с?чня 881 року повстанц? захоплюють Чан-ань. ?мператор вт?к до Сян'янь, а пот?м до Сичуаня. У захопленому м?ст? розпочалися розбо? та мародерство. Чиновник?в вир?зали, ?хн? будинки палили, ж?нок ?валтували. Хуан Чао проголосив себе ?мператором ново? династ?? Та Ци (Велика Ци). Сво?м гаслом в?н обрав висл?в ≪золоте правл?ння≫. П?сля цього нових в?йськових поход?в в?н не зд?йснював, не намагався захопити Сичуань та остаточно утвердитися на трон?. Вважа?ться, що так сталося через те, що в?н не мав остаточно? програми. Його друз? отримували посади м?н?стр?в та коштовн? подарунки, накопичували багатство, оск?льки вважали, що Танська династ?я не зможе в?двоювати Чан-ань ^[9] .

Проте ?мператор династ?? Тан звернувся за допомогою до тангут?в ? запросив ?хнього полководця Тобу Сигуна до себе на службу, задля боротьби з Хуан Чао. Також до нього при?дналися племена тюрк?в-шато п?д командуванням Л? Кеюна. ?мператорська арм?я взяла Чан-ань в облогу. Якраз у цей момент в?йсько повстанц?в було роздроблене, оск?льки майже 60 % повстанц?в покинули Хуан Чао, коли той проголосив себе ?мператором ^[10] Разом ?з ним залишилися лише найв?ддан?ш? та т?, хто хот?в наживитися мародерством. Сам? повстанц? мали част? сутички м?ж собою, оск?льки ватажки тих чи ?нших загон?в пост?йно сперечалися за посади та здобич. Саме через це, наприк?нц? л?та 881 року повстанц?в вибили ?з Чан-ань. Проте вони перегрупувалися ? вже через день в?двоювали м?сто назад. Ус?х, хто допомагав арм?? династ?? Тан убили. З цього часу починають пог?ршуватися стосунки м?ж повстанцями та м?щанами, оск?льки перш? тепер не дов?ряли н?кому. Ситуац?ю пог?ршило також те, що в жовтн? 882 року один ?з друз?в Хуан Чао ? Чжу Вень зрадив його та перейшов до Л? Кеюна. Вважа?ться, що причиною такого вчинку були домагання Хуан Чао до дружини Чжу Веня. Разом з тим, зв'язок ?з ?ншими пров?нц?ями, що контролювалися повстанцями, зник, повстанцям не було зв?дки чекати п?дкр?плень. У травн? 883 року в?йська ?мператора Велико? Ци були змушен? покинути Чан-ань та рушити на п?вденний-сх?д. В?йська Л? Кеюна вв?йшли в Чан-ань ? розграбували його. Через це його назвали ≪однооким драконом≫, а його вершник?в прозвали ≪чорними воронами≫. В?йська повстанц?в поповнювалися новобранцями, проте моральний стан в?йська був жахливий. Вони перемогли в?йська династ?? Тан ще к?лька раз?в, проте це не врятувало ?х. У травн?-червн? Тоба Сигун та Л? Кеюн розбили загони двох найближчих людей Хуан Чао ? Шан Жана (друг) та Хуан Е (молодший брат), а ?х самих стратили. П?сля цього повстанц? не мали жодного шансу на перемогу.

Хуан Чао ?з невеличким загоном в?дступив до Шаньдуна. У червн? 884 року його знайшли каральн? патрул? Л? Кеюна. Аби не датися ворогам, перший ? останн?й ?мператор Велико? Ци пок?нчив життя самогубством: в?др?зав соб? голову. Також ? верс?я, що в?н ут?к до буддистського монастиря ? там залишився на все життя ^[11] .

1. Р. Ф. Итс, Г. Я. Смолин ≪Очерки истории Китая с древнейших времен до середины XVII века≫.
2. А. М. Голдобин, Д. И. Гольдберг, И. П. Петрушевский ≪История стран зарубежной Азии в средние века≫. М. 1970.
3. Р. В. Березкин Хуан Чао и народная китайская религия в ≪Баоцзюань о том, как Мулянь в трех воплощениях спасал мать≫.
4. А. В. Шишов. ≪100 великих героев≫.
5. Гумилев Л. Н. В поисках вымышленного царства. ? М., 1992.
6. Г. Я. Смолин. ≪Они бросили вызов небу. О крестьянской войне 874?901гг. в Китае≫.
7. Рубель В. А. Хто ? як почав Велику селянську в?йну 874?884 рр. в Кита?? (Неспод?ваний аспект проблеми) // Сх?дний св?т. ? 1998. ? № 1-2. ? С. 135?144
8. Рубель В. А. ?стор?я середньов?чного Сходу: П?дручник. ? К.: ≪Либ?дь≫, 2002. ? 60-61 с.
9. Рубель В. А. ?стор?я середньов?чного Сходу. Тематична хрестомат?я. ? К.: ≪Либ?дь≫, 2011.
10. Лапина З. Г. Политическая борьба в средневековом Китае (40 ? 70-е годы XI в.). М., 1970