Христина I
(
швед.
Drottning Kristina
;
8 грудня
1626
,
Стокгольм
?
19 кв?тня
1689
,
Рим
) ? королева
Швец??
у
1644
-
1654
роках з династ??
Ваза
. В?др?знялась досить в?льною повед?нкою та пристрасним
колекц?онуванням
твор?в мистецтва майстр?в Зах?дно? ?вропи. П?сля добров?льного зречення престолу оселилася в
Рим?
, де жила до сво?? смерт?.
Батько ? король
Густав II Адольф
(1594-1632), високоосв?чена людина,
реформатор
арм?? та флоту, засновник
ун?верситету в Тарту
, в?дновив
Уппсальський ун?верситет
. Волод?в к?лькома ?вропейськими мовами, а також
латиною
, мовою вчених т??? доби. Загинув п?д час
Тридцятир?чно? в?йни
.
Мати ?
Мар?я-Елеонора Бранденбурзька
, особливого впливу на дочку не мала. Батьки спов?дували
протестантизм
.
Христина I у молодост?
Мати вихованям дочки не займалась. Особа рел?г?йна, фанатична ? нервова, вона погано впливала на Христину. Виховання доручили т?тц? ?
пфальц-графин?
Катерин?. Осв?тою Христини займалась вона ?
канцлер
Аксель Оксеншерна
. Батьки не мали син?в у родин?, тому трон успадкувала Христина I у в?ц? ш?сть рок?в. До повнол?ття кра?ною правили
регенти
.
Христина виявилася напрочуд зд?бною, вивчила с?м мов. Латину знала наст?льки добре, що могла проголосити нею ц?лу промову. Багато читала, рано захопилася колекц?онуванням
монет
. Пост?йно вдосконалювала свою осв?ту, анал?зувала справи в кра?н?. У 18 рок?в ?? оголосили
повнол?тньою
.
У в?ц? 15 рок?в Христина захопилася житт?писом королеви
Англ??
та
?рланд??
?лизавети I
, яка в?дмовилася в?д шлюбу. Шлюби в корол?вських родинах справа пол?тики, а не приязн?. Тому самост?йна Христина в?дмовила вс?м претендентам. На запити
риксдагу
в?дпов?ла, що трон п?сля не? успадку? двоюр?дний брат
Карл-Густав Пфальцський
, що завадило б переходу корони у ?ншу династ?ю.
Роки самост?йного правл?ння Христини I 1644-1654. Для ?? коронац?? в 1650 роц? був виготовлений
Ср?бний трон
, що збер?гся дотепер.
Худ.
Себастьян Бурдон
. К?нний портрет Христини I Шведсько?,
Прадо
,
Мадрид
.
Авторитарна, не схильна до компром?с?в, Христина швидко нажила супротивник?в ? ворог?в. Особливо небезпечними були конфл?кти з канцлером Оксеншерною, що почував себе володарем кра?ни. Д?йшло до в?дкритих конфл?кт?в ?з ним на нарадах. Розб?жност? у думках про пол?тичн? справи т?льки поглибили конфл?кти.
Самост?йна Христина в?дчувала себе понад бар'?рами в сусп?льних справах, нав?ть в особистому житт?. Вол?ла розкош?, слави, святкового способу життя. Корол?вський дв?р дивував балами, святами, розвагами. Б?ля молодо? королеви крутилися фаворити, здеб?льшого ?ноземц?, з якими Христина почувала себе впевнен?ше. Великий вплив на Христину мали;
Магнус Габр?ель Делагард?
, французький л?кар
П'?р Бурдело
[en]
та ?спанський дипломат дон Антон?о П?ментел да Прадо. В коло особистих друз?в королеви ув?йшли лише дво? швед?в:
Клас Тотт
? подруга королеви
Ебба Спарре
[en]
. Але вона охоче сп?лкувалася з видатними людьми того часу, серед яких, зокрема, були
Гу?о ?роц?й
,
Рене Декарт
,
Блез Паскаль
. Христина листувалася з кардиналом
Джул?о Мазар?н?
, який тод? фактично правив Франц??ю.
Христина захоплювалася танцями, охоче ?здила верхи, переодягалася в чолов?ч? костюми, як зручн?ш?.
Так,
Рене Декарта
вона викликала в корол?вський палац о п'ят?й ранку ? примушувала його читати лекц??, бо забажала ближче п?знати культуру Франц??. Розрив м?ж нею ? сусп?льством Шведсько? ?мпер?? ставав надм?рним. ?? дедал? менше розум?ли. Нар?кання т?льки зростали.
Худ.
Ганс фон Аахен
. ?мператор Рудольф II
Особливий напрямок життя королеви ? колекц?онування книжок ? витвор?в мистецтва.
Шведська ?мпер?я
отримала низку перемог у
Тридцятил?тн?й в?йн?
? пограбувала багату
Прагу
. У Шведську ?мпер?ю вивезли б?льшу частину мистецько? колекц?? ?мператора
Рудольфа II
? нав?ть бронзов? скульптури з корол?вського палацу в Праз? (вони й дос? в Швец??). Серед захопленого було майже 600 картин майстр?в
?тал??
та
Голланд??
, малюнки, медал? та монети, предмети ужиткового мистецтва (ср?бн? келихи, ювел?рн? вироби тощо). Мистецьк? колекц?? Шведсько? ?мпер?? одержали р?дк?сн? картини
Джузеппе Арч?мбольдо
, скульптуру з бронзи
Адр?ана де Вр?са
≪Амури возносять Венеру≫ тощо.
Також видатн? витвори мистецтва скуповували агенти королеви в
Н?меччин?
, Голланд??, ?тал??, нав?ть в
Грец??
, що тод? входила до складу
Османсько? ?мпер??
. Аби розм?стити сво? колекц??, королева запланувала розширити корол?вський палац ≪Три корони≫, а арх?тектор
Н?кодемус Тесс?н старший
розробив проект добудов до ? без того великого палацу.
Два роки жив у Стокгольм? французький художник
Себастьян Бурдон
(1616?1671). В?н зробив дек?лька портрет?в королеви Христини I, в тому числ? верхи (к?нний портрет Христини I був подарований королю
?спан??
, збер?га?ться в
Нац?ональному музе? Прадо
,
Мадрид
).
Зовн?шн?сть Христини I оточуюч? не схвалювали. Вона була невелика на зр?ст ? непривабливо? статури. На обличч? вид?лявся н?с, якого не приховав ? Себастьян Бурдон на портретах. Приваблив?шою ?? зробив на портретах француз Робер Нантейль, що розглед?в п?д малопривабливою зовн?шн?стю неабиякий розум ? особисту значущ?сть.
Ще у 1649 роц?
Карла-Густава Пфальцського
оголосили спадко?мцем корони Шведсько? ?мпер??. На хвил? зростання невдоволення королевою Христина I вир?шу? зректися престолу. 1654 року на зас?данн? Риксдагу в ун?верситетськ?й Уппсал? вона зреклася престолу. Зречення прийняли. Христина п?сля зречення отримала доходи з р?зних земель у 200 000 р?ксталер?в щор?чно ? зрозум?ла, що ?й краще ем?грувати з? Шведсько? ?мпер??. Скептично налаштована до протестантизму, Христина вир?шу? перейти у
католицизм
.
Христина ви?хала до
Антверпена
в чолов?чому вбранн?, ? лише п?зн?ше переодяглася в ж?ноче. Католицтво прийняла в
Брюссел?
на Р?здво 1654 року. ?м'я обрала Олександра, н?бито на честь папи римського
Олександра VII
. Але зломовн? сучасники казали, що не на честь папи римського, а на честь
Олександра Македонського
, якого Христина дуже поважала. Зб?г ?мен папи ? царя Македон?? т?льки камуфлював правду.
Спроби папи розповсюдити католицизм у Шведськ?й ?мпер?? через Христину пол?тичного усп?ху не мали.
Масс?м?л?ано Сольдан?
. Медаль на честь Христини, бл.
1681
р.
Британський музей
Екс-королеву, що перейшла в католицтво, в Рим? зустр?чали тр?умфально. Вона при?хала у супровод? 255 людей на 247 конях. На зустр?ч? вона отримала особливу карету за проектом самого
Лоренцо Берн?н?
. Та в?рна соб? Христина чемно в?дмовилася в?д карети ? в'?хала в Рим верхи, як колишн? давньоримськ? ?мператори.
Першою резиденц??ю колишньо? королеви став палац Фарнезе. Пот?м вона оселилася в палаццо Риар?о. П?д час
ем?грац??
з Шведсько? ?мпер?? Христина частково подарувала твори мистецтва корол?вським родинам ?вропи, частково вивезла в Рим. Т?льки колекц?я
гобелен?в
Христини сягала ста тридцяти одиниць. А були ще твори
медаль?рного мистецтва
, скульптури, картини видатних майстр?в.
?? дв?р у Рим? став осередком вчених, художник?в, осв?чених прелат?в. Колекц?онування витвор?в мистецтва вона продовжила ? в Рим?. 1667 року вона купу? зб?рку картин с?м'? ?мпер?але з
Гену?
. В?домий ?тал?йський скульптор ?
медаль?р
Масс?м?л?ано Сольдан?
створив на честь екс-королеви пам'ятну медаль.
Але ексцентрична повед?нка ? фаворити викликали незадоволення папсько? адм?н?страц??. Христина неодноразово ви?жджала до Франц??, де жила деякий час. Зробила вона ? небезпечну спробу повернути соб? корону, та це лише зб?льшило к?льк?сть ?? ворог?в.
Вона мало п?клувалася про оточення. ? ви?хавши до Франц??, не залишила грошей на утримання челяд? та сво?х охоронц?в. Коли у охоронц?в зак?нчилися грош?, вони почали продавати ?? картини. Пот?м поздирали з? ст?н ? продали дорог? килими та гобелени. В?дчайдушн? вояки поздирали нав?ть м?дян? листи, якими було крито дах палацу.
Особлив?стю культурно-сусп?льного життя ?тал?? XVII?XVIII стол?ть були академ??. Це гуртки багато? ? осв?чено? шляхти ? городян, об'?днаних сп?льними ?нтересами. Академ?й було багато ? в?д Риму до маленьких м?стечок.
Мала свою академ?ю ? Христина. Зг?дно з тод?шньою модою, особи академ?? вважали себе пастушками ? обирали
псевдон?ми
, титули п?д час з?брань скасовували. ?тал?ю вкрила мережа академ?й, де в?дкидали умовност? та вороже ставлення до ворогуючих областей, м?ст, родин.
Академ?я Христини мала назву
Аркад?я
, головним напрямком ?? ?снування було при?мне сп?лкування ? ц?каве дозв?лля.
Членство в под?бн?й академ?? мав ? уславлений гравер XVIII стол?ття
Джованн? Батт?ста П?ранез?
.
Академ?я Христини не мала н?чого сп?льного з художн?ми академ?ями, що теж виникли в ?тал?? ? згуртовували профес?онал?в (зокрема, академ?я
брат?в Каррачч?
в
Болонь?
). Тому академ?я Христини залишилася в мемуарах, а академ?я Каррачч? стала прикладом створення мистецьких академ?й в багатьох кра?нах ?вропи.
М?сце першого поховання Христини у
Собор? св. Петра
.
Христина померла у Рим? на 63 роц? життя в?д
бешихи
, яка ускладнилась
пневмон??ю
.
Бароковий
Рим ховав незвичну ж?нку в
Собор? св. Петра
урочисто ? з довгими церемон?ями. Це ?дине ж?ноче поховання в собор?. Зараз це
кенотаф
, тому що прах Христини був вивезений до Швец??.
- Konigin-Christine-Gesellschaft e.V.
[
Арх?вовано
25 червня 2021 у
Wayback Machine
.]
- Stich Christinas von Nanteuil
[
Арх?вовано
27 вересня 2007 у
Wayback Machine
.]
- Portrait von Beck
- Englische Webseite zu ihr von Tracy Marks, auch zum Garbo-Film
[
Арх?вовано
5 лютого 2020 у
Wayback Machine
.]
- Rome and Latium, Phaidon Cultural Guide, Phaidon, Rome Italy, 1987 (en).
- ≪Художник≫, № 6, 1983 (рос).
- ≪Панорама искусств≫ 9, М, ≪Сов. художник≫, 1 986, Неверов О. Я. ≪Из художественных сокровищ Христины Шведской≫ (рос).
Ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Про ауд?о, в?део(?гри), фото та мистецтво
|
|
|---|
| | Генеалог?я та некропол?стика
|
|
|---|
| | Л?тература та б?бл?ограф?я
|
|
|---|
| | Тематичн? сайти
|
|
|---|
| | Словники та енциклопед??
|
|
|---|
| | Дов?дков? видання
|
|
|---|
| | Нормативний контроль
|
|
|---|
|